Рішення

від 08.11.2007 по справі 9/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/239

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.11.07 р.                                                                               Справа № 9/239                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного управління „Укрвогнетривкоксохім” Державної акціонерної компанії „Укрресурси” України, м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства „Фараон”, м.Донецьк

про стягнення 29 172грн.35коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Приходько В.В. – представник (за довіреністю №115/01-76 від 10.04.2007р.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне управління „Укрвогнетривкоксохім” Державної акціонерної компанії „Укрресурси” України, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Фараон”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 29 172грн.35коп., яка складається з основного боргу в сумі 19 973грн.79коп. та суми штрафу в розмірі 9198грн.56коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №115/01-44 від 12.02.2007р., специфікацію до нього, картки по розрахункам за лютий, квітень , травень 2007р., квитанцію про приймання вантажу №49147888, рахунок-фактуру №64 від 14.02.2007р., акт приймання-передачі б/н від 13.02.2007р., претензію №115/01-109 від 05.07.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 17.08.2007р., відзив на позов не представив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2676 від 30.08.2007р. Приватне підприємство „Фараон”, м.Донецьк станом на 30.08.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

12.02.2007р. між Державним управлінням „Укрвогнетривкоксохім” Державної акціонерної компанії „Укрресурси” України та Приватним підприємством „Фараон” був укладений договір №115/01-44, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець - прийняти та оплатити кокс літейний, якість якого повинно відповідати стандартам та іншим законодавчо встановленим вимогам, в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, позивач 13.02.2007р. поставив на адресу відповідача кокс літейний в кількості 46,94 тон на загальну суму 63 973грн.79коп., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №49147888, актом приймання-передачі б/н від 13.02.2007р., рахунком-фактурою №64 від 14.02.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.2 договору поставка кожної партії товару здійснюється протягом 5-ти днів після отримання всієї суми передоплати.

Відповідно до п.5.1 договору, оплата кожної партії товару здійснюється у формі передоплати шляхом перерахування грошових коштів за кожну узгоджену партію товару на рахунок постачальника.

Платіжними дорученнями відповідач перерахував позивачу 12.02.2007р. суму в розмірі 21 000грн.00коп. та 14.02.2007р. - 7 000грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками з надходжень на рахунок Державного управління „Укрвогнетривкоксохім” за 12.02.2007р. та 14.02.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, за твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав частково, а саме, перерахував на рахунок позивача наступні суми: 05.04.2007р. – 8 000грн.00коп.; 16.04.2007р. – 5 000грн.00коп.; 31.05.2007р. – 3 000грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками з надходжень на рахунок Державного управління „Укрвогнетривкоксохім” за 05.04.2007р., 16.04.2007р., 31.05.2007р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивач зазначає, що сума заборгованості відповідача на момент подання позову становить 19 973грн.79коп.

05.07.2007р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №115/01-109 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписом ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, позивач всупереч вимогам п.3.2 договору здійснив поставку товару без отримання всієї суми передоплати, то ним було недотримано встановленого порядку поставки товару, а відповідно і порушений порядок оплати.

Таким чином, суд вважає за необхідне в данному випадку примінити положення ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 19 973грн.79коп.

Факт отримання відповідачем поставленої продукції підтверджується актом приймання-передачі б/н від 13.02.2007р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками обох підприємств.

Ухвалами господарського суду від 12.09.2007р., 27.09.2007р., 29.10.2007р. у відповідача були витребувані письмові пояснення з приводу наявності підписів та печаток на акті прийому-передачі б/н від 13.02.2007р.

Оскільки вимоги суду відповідачем не виконані, справа розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 19 973грн.79коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт отримання відповідачем товару підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу за договором поставки №115/01-44 від 12.02.2007р. в розмірі 19 973грн.79коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Аналогічно, п.1 ст.230 господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.4 за порушення умов оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, штраф за період прострочення оплати продукції складає суму в розмірі 9 198грн.56коп.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати суму штрафу з огляду на наступне.

Оскільки, як зазначено вище, позивачем недотримано встановленого порядку поставки товару, то відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися після спливу 7-ми денного строку з моменту пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія з вимогою погашення заборгованості була надіслана відповідачу 05.07.2007р., тобто, з урахуванням поштового обігу, відповідач повинен був виконати вимогу позивача в строк до 15.07.2007р.

Таким чином, на підставі наведеного, сума штрафу за період прострочення з 15.07.2007р. по 16.08.2007р. (32 дні прострочення) становить 1 278грн.32коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 9 198грн.56коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 1 278грн.32коп.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       ВИРІШИВ:

Позов Державного управління „Укрвогнетривкоксохім” Державної акціонерної компанії „Укрресурси” України, м.Донецьк до Приватного підприємства „Фараон”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 29 172грн.35коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 19 973грн.79коп. та суми штрафу в розмірі 9 198грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Фараон” (за адресою: вул.Гутченко, 26 Б, м.Донецьк, 83056, р/р 26008001302151 в ЗАТ „ОТП Банк” м.Донецьк, МФО 335775, код ЄДРПОУ 32831703) на користь Державного управління „Укрвогнетривкоксохім” Державної акціонерної компанії „Укрресурси” України (за адресою: вул.Щорса, 24, м.Донецьк, 83050, р/р 26000302610169 в Калінінській філії АКБ „Національний кредит”, МФО 335720, код ЄДРПОУ 01881468) суму основного боргу в розмірі 19973грн.79коп., суму штрафу в розмірі 1 278грн.32коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 212грн.51коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85грн.96коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 08.11.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.