Рішення

від 26.11.2007 по справі 1/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/269

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.11.07 р.                                                                               Справа № 1/269                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Донецьк

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Південно-Східна Група”, м. Донецьк

                              2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Тетрон”, м. Київ

                              3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий”, м. Донецьк

про  стягнення  1 069 341 грн. 28 коп.

Суддя                                    Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Розум А.С.

Представники :  

Від позивача  –  Бакушин Ю.І. - представник

Від відповідачів - 1. не з'явився

2.          не з'явився

3.          не з'явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк», м. Київ в особі  Донбаської філії  Відкритого  акціонерного товариства  “Кредитпромбанк”, м. Донецьк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Південно-Східна Група”, м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Тетрон”, м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1 006 500 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у сумі 26 767 грн. 12 коп.,  пені у сумі 36 074 грн. 16 коп. та про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави № 3.2 ДС/177/З01/2006-К від 13.07.2007 року, 3.2 ДС/177/302/2006-К від 13.07.2007 року.

          В обґрунтування позову надані копії: кредитного договору № 3ДС/177/2006-К від 13.07.2006 року, договору застави №3.2 ДС /177/З01/2006-К від 13.07.2006 року, договору застави №3.2 ДС /177/З01/2006-К від 13.07.2006 року, договору поруки №3.2. ДС /177/П/2006-К від 01.11.2006 року, договору поруки №3.2ДС/177/П03/2006-К від 28.02.2007 року, вимоги  №13070/6ДС –1454-1 від 27.07.2007 року , вимоги  №13069/6ДС-1455-1 від 27.07.2007 року,  вимоги  №13068/6Дс – 1456-1 від 27.07.2007 року, розрахунок  заборгованості за кредитним договором 3ДС/177/2006-К від 13.07.2006 року.

          В судове засідання 13.09.2007 року представники відповідачів не з'явились, незважаючи на те, що  були повідомлені належним чином , про що свідчать поштові повідомлення про отримання ухвал суду. Розгляд справи був відкладений.

          В наступному судовому засіданні відповідач 1 – Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна-Східна Група”, м. Донецьк надав відзив, в якому не визнав позовні вимоги, оскільки вважає, що відповідно до п. 4.1 кредитного договору  №3ДС/177/2006-К від 13.07.2006 року та додаткової  угоди до нього від 01.11.2006 року передбачено, що  основним забезпеченням повернення кредиту, сплати відсотків та пені є застава майна. Тому позивач при невиконанні зобов'язань повинен був звернути стягнення  на заставлене майно згідно з договорами застави.

          Відповідач 3 – Товариство з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий  комплекс” “Горняцкий”, м. Донецьк  вимоги позивача не визнав, оскільки вважає, що договір поруки від 28.02.2007 року, який є вторинним  по відношенню до кредитного договору, був укладений з врахуванням того, що умовами кредитного договору передбачені основні засоби виконання зобов”язань у випадку прострочення боржника, які повинні бути застосовані кредитором в першу чергу. Він вважає, що згідно з п.3.1, п.п. 3.1.5 кредитного договору від 13.07.2006 року, додаткової угоди до кредитного договору від 01.11.2006 року, банк має право у випадку порушення позичальником вимог даного  договору вимагати розірвання договору, дострокового повернення кредиту та оплати процентів за фактичний час користування кредитом, а у випадку невиконання позичальником цих вимог, звернути стягнення на предмет застави згідно з договорами застави №3.2ДС/177/301/2006-К від 13.07.2006 року, №З.2ДС/177/302/2006-К від 13.07.2006, звернутися до поручителя з вимогою про  виконання зобов'язань за позичальника згідно з вимогами  договору поруки №3.2ДС/177/П/2006-К від 01.11.2006 року. Товариство не є поручителем по переліченим зобов'язанням, які визначені в п. 3.1.5 кредитного договору, а також по договору поруки№3ДС/177/П01/2006-К від 06.10.2006 року та по договору поруки  №3.2ДС/177/П/2006-К від 01.11.2006 року. Тому просить звільнити його  від відповідальності до реалізації банком умов кредитного договору.

          Відповідач 2- Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Тетрон”, м. Київ в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Заявою від 25.10.2007р. позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитом 1 006 500 грн. 00 коп., суму заборгованості за процентами 26 767 грн. 12 коп., суму пені 36 074 грн. 16 коп. Крім того заявив клопотання про прийняття заходів щодо забезпечення позову. В обґрунтування вказаного клопотання не надані будь-які докази, тому воно залишено без задоволення.

          В судовому засіданні 26.10.2007р. сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду спору. Клопотання судом задоволено.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 13.07.2006 р. між позивачем  (банком)та відповідачем 1(позичальником) був укладений кредитний договір №3 ДС/177/2006-К, згідно з яким позивач (банк) прийняв обов'язки надати кредит в сумі 1 140 000 грн. 00 коп. з процентною ставкою за  користування кредитом 20% річних, строком погашення 12.07.2007 року, а відповідач 1 (позичальник) зобов'язався повернути кредит на умовах, передбачених цим договором.

          Для забезпечення виконання умов кредитного договору 13.07.2006 року позивач (заставодержатель) уклав з позичальником договір застави №3.2ДС/177/301/2006-К,  згідно з яким в заставу передаються товари в обороті – будівельні матеріали на заставну вартість 634 760 грн. 00 коп. та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Тетрон” договір застави №3.2ДС/177/302/2006-К.  Пунктом 1.1 якого передбачено, що відповідач 2 (заставодавець) передав у забезпечення зобов'язань відповідача1 за кредитним договором, а позивач (заставодержатель) прийняв у заставу майно - корпусні та м'які меблі загальною заставною вартістю 2 165 239 грн. 00 коп. 30.12.2006 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень, в якому заставлений товар оцінений в сумі 2799 999грн 00 коп.  

         Пунктами 4 обох договорів застави передбачено право позивача звернути стягнення на майно та його реалізацію у випадках,  передбачених п. 3 договорів.

         01.11.2006р. банк та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Тетрон” уклали договір поруки № 3.2ДС/177/П/2006-К, згідно з яким товариство зобов'язалося солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

         В той же день банк уклав з позичальником додаткову угоду до кредитного договору, згідно з якою п. 3.1.5, 4.1 були викладені в іншій редакції. Сторони передбачили, що в разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором банк звертає стягнення на предмет його застави, а також має право звернутися з вимогами до поручителя. Основним забезпеченням повернення кредиту є застава та поручительство Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Тетрон” та Трояна Р.О. (фізичної особи).

         28.02.2007р. банк уклав договір поруки № 3.2ДС/177/П03/2006-К з Товариством з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий”, згідно з яким воно поручилося відповідати солідарно за своєчасне та повне виконання зобов'язань за договором кредиту, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю “Південно-Східна Група”.

         В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

         Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав і перерахував на рахунок позичальника (відповідача1) – 1 140 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку № 206784198028023.

        Згідно п. 3.4.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 12.07.2007року. Крім того позичальник зобов'язався сплачувати проценти у терміни, встановлені п. 3.4.3 кредитного договору.

        Позичальник – відповідач 1 свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, здійснив лише часткову оплату, тому станом на 27.07.2007 року заборгованість за кредитом у сумі 1 006 500 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у сумі 26 767 грн. 12 коп.  

          Відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

            Пунктами 3.4.4 та 3.4.8 кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом сторони передбачили відповідальність у виді пені за кожен день прострочки за кредитом та процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Позивач нарахував пеню у сумі 36 074 грн. 16 коп.

    Оскільки позичальник не виконав свої обов'язки за кредитним договором,  він несе відповідальність у повному обсязі і банк правомірно звернувся з позовом про стягнення з нього суми боргу та неустойки, які підлягають задоволенню.

          Заперечення позичальника не приймаються до уваги, оскільки за виконання зобов”язань за кредитним договором він відповідає незалежно  від реалізації банком договорів застави або поруки. Строк повернення  кредиту настав і при невиконанні  своїх зобов”язань  позичальник несе  відповідальність згідно законодавства та договору.

Щодо відповідальності поручителів, то в силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов'язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

         Факт несвоєчасного виконання позичальником своїх обов'язків встановлений судом, тому банк правомірно пред'явив позов за кредитним договором  та договором поруки  №3.2. Д.С./177/П/2006К від 01.11.2006 року.

У відношенні другого поручителя  Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий”, позов заявлений необґрунтовано, оскільки, укладаючи договір поруки, товариство домовилось з банком , що  відповідає  за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору. А умовами кредитного договору (додатковими угодами) передбачено, що основним забезпеченням повернення кредиту є застава майна та поручительство фізичної особи Трояна Р.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Тетрон”. Згідно п.4 ст. 179 Господарського кодексу України  сторони при укладенні договору мають право узгоджувати умови договору на підставі вільного волевиявлення і, передбачаючи порядок відповідальності, сторони передбачили, що банк звертає стягнення на предмет застави та пред'являє позов до поручителів, які відповідають за договором. До поручителя, який уклав договір 28.02.2007р. позов має бути пред'явленим після реалізації прав за кредитним договором та інших договорів (застави та поруки). Але це не передбачає, що він звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання позичальником  зобов'язань за кредитним договором і банк має право звернутися з позовом при наявності боргу позичальника після реалізації заставленого майна та поручительства.

          Суд не приймає до уваги додаткову угоду, укладену 28.02.2007р., яка змінює текст додаткової угоди від 01.11.2006р., з тих підстав, що наданими доказами встановлена наявність підписання цієї угоди в період звільнення керівника позичальника з посади і він не мав права підпису.

Стаття 203 п.2 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Пункт 2 статті 207 вказаного кодексу також передбачає,   що   правочин,   який   вчиняє   юридична   особа,   підписується   особами,уповноваженими  на  це  її  установчими документами,  довіреністю, законом   або   іншими   актами   цивільного   законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено в судових засіданнях директор товариства не мав повноважень укладати будь-які угоди. Тому в силу п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою  статті  203  цього Кодексу.

В судовому засіданні  14.11.2007 року позичальник та Товариство з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий” заявили клопотання про призначення судової експертизи  і суд погодився з вказаним клопотання, але в наступне судове засідання представники відповідачів не з'явились, вимоги суду не виконали і суд вважає розглянути позов по суті. Тому, суд з врахуванням наданих йому пунктом 1 статті 83  Господарського процесуального кодексу України повноважень,  вважає необхідним визнати недійсною вказану угоду.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги,  які  підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

                                                           В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства  “Кредитпромбанк”, м. Київ в особі  Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк”, м. Донецьк задовольнити.

          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Південно-Східна Група” (83005, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 23, п/р №26000198028021 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32724292), з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Тетрон” (01021, м. Київ, Печерський район, вул.. М. Грушевського, буд 28/2,н/п43 код ЄДРПОУ 334969 поточний рахунок №260041784980 у АК “УкрБизнесБанк”, м. Донецьк, МФІО 334969, код ЄДРПОУ 33744131) на користь Відкритого акціонерного товариство “Кредитпромбанк”, м. Київ в особі Донбаської філії Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” (83062, м. Донецьк, вул. І Ткаченко, 113 п/р37395198000022 в Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 25098916): заборгованість у сумі 1 006 500 грн. 00 коп., суму заборгованості за процентами 26 767 грн. 12 коп., суму пені 36 074 грн. 16  коп.  та судові витрати по сплаті державного мита у сумі 10 725 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.

          Визнати недійсною додаткову угоду, укладену 28.02.2007 року до кредитного договору № 3ДС/177/2006-К від 13.07.2006 року.

          У відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіально-виробничий комплекс “Горняцкий” в задоволенні позову відмовити.

Рішення  оголошено  в  засіданні та  набуває  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку.

         Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Азарова З.П.