Рішення

від 03.04.2024 по справі 127/15416/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/15416/22

Провадження № 2/127/1949/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Лужанської А.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «УНІКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт» про відшкодування шкоди, завданої ДТП,

вимоги позивача:

1.Стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, нанесені останньому в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 88377 грн. 51 коп.;

2.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн. 00 коп.;

3.Стягнути з ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 судові витрати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «УНІКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт» про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 02.12.2021 року в 11.40 год. в м. Вінниці по вулиці Київській, 104, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, після чого внаслідок інерції удару здійснив зіткнення з транспортним засобом HYINDAI 120, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який виїжджав з прилеглої території, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Автомобіль RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 належить на праві власності ПРИВАТНОМУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧО- КОМЕРЦІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «БІКОРТ», єдиним власником (засновником) та директором якого є ОСОБА_3 .

Відносно ОСОБА_3 02.12.2021 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР13 N?521996 від 02.12.2021 щодо порушення пункту 10.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2022 закрито провадження у справі відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Позивач вважав за необхідне звернутися до суду за захистом свого порушеного права в порядку цивільного судочинства шляхом відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

На підтвердження обставин того, що саме ОСОБА_3 керував автомобілем під час ДТП позивачем надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 13 №521996 від 02.12.2021, схему місця ДТП, його особистого пояснення Департаменту патрульної поліції від 02.12.2021, пояснення інших учасників даної ДТП, а саме - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також постанову Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/33919/21 від 26.05.2022.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2021, Позивач звернувся до експертної установи ПП ЕНДЦ «Експертиза» для проведення експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Згідно з висновком експертного дослідження №03Е-01/2022, складеного 31.01.2022, вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспоргної пригоди, станом на час виконання даного дослідження складає 88377 (вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) гривень 51 копійок.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 19.01.2022 ПрАТ «СК «УНІКА» повідомила, що Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «УНІКА» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №205829490 зі строком дії даного полісу з 11.09.2021 по 1.09.2022.

02.12.2021 року звернувся з письмовою заявою до ПрАТ «СК «УНІКА» та повідомив про настання страхового випадку. Представником ПрАТ «СК «УНІКА» було здійснено огляд автомобіля, належного Позивачу та проінформовано, що у разі виплати страхового відшкодування його буде повідомлено додатково.

15.07.2022 року ПрАТ «СК «УНІКА» надіслала відповідь на електронну адресу з відмовою у відшкодуванні за пошкодження транспортного засобу, мотивуючи це тим, що у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2022 року по справі по справі №127/33919/21 провадження закрито без встановленої вини ОСОБА_3 .

Таким чином, позивачу, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 03Е-01/2022, проведеного ПП експертно-науково-дослідний центр «Експертиза» 31.01.2022 вартість матеріального збитку складає 88377, 51 грн., які позивач просить суд стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА».

Крім того позивач вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 20000 грн. Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що його автомобіль отримав значні пошкодження , а тому він не має змоги використовувати його за призначенням, внаслідок чого змушений постійно користуватись послугами таксі. Постійні переживання та нервовий стрес викликані внаслідок даної ситуації призвели до його погіршення самопочуття та стану здоров`я. Також сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля.

З огляду на зазначене вище, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 04 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Від представника відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив суд відмовити у задоволенні вимог позовної заяви, оскільки вони є безпідставними, недоведеними та розглядати справу без участі представника ПрАТ «СК «УНІКА» (а.с. 66-70).

Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Драчук Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив суд відмовити у задоволенні вимог позовної заяви, оскільки вони є безпідставними та недоведеними (а.с. 142-151).

За клопотанням представника позивача адвоката Калачик Н.М. про призначення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи ухвалою суду від 18.01.2023 року призначено у справі комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи (а.с. 165-166).

Вінницьке відділення КНДІСЕ надійшов до суду Висновок експертів за результатами проведення судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у цивільній справі № 127/15416/22 від 11.09.2023 року № 974/975/23-21 (а.с. 175-180).

Ухвалою суду від 16.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 238).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мишковська Т.М. вимоги заяви підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав зазначених в заяві.

Представник ПрАТ «СК «УНІКА» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву в якій просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, розгляд справи провести без участі представника ПрАТ «СК «УНІКА». Суд, вирішив розглянути справу без участі представника ПрАТ «СК «УНІКА» за наявними у справі доказами.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Драчук Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи Приватного науково-виробничо-комерційного підприємства «Бікорт» Откаленко В.І. в судовому засіданні в задоволенні позову просив суд відмовити в повному обсязі.

Вислухавши думку позивача та його представника, відповідача та його представника, допитавши в судовому засіданні експертів, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

02.12.2021року вбачається, що 02.12.2021 року об 11 год. 40 хв. по вул. Київській, 104 в м. Вінниці водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом «RENAULT DUSTER», номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю "DACIA LOGAN", номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, після чого внаслідок інерції удару здійснив зіткнення з транспортним засобом "HYINDAI 120", номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , який виїжджав з прилеглої території, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив вимогип. 10.4 Правил дорожнього руху.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2022 року у справі № 127/33919/21 провадження в справі відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до положеньст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суд у вищевказаній постанові звернув увагу на те, що відповідно до ч. 2ст. 38 КУпАПякщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексучи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно вимог п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.

Як вбачається з п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, дана норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення або ж наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

В абзаці першому ст.247КУпАПвстановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.

Викладене вище дозволило суду дійти висновку про те, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й встановлення винуватості чи невинуватості особи у його вчиненні, або ж залучення потерпілих, дослідження чи витребування доказів.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2022 року суд дійшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність чи відсутність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Тобто, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст. 38 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року, в якій, зокрема зазначено, що визначення на законодавчому рівні у статті 38КУпАПтривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Також, суд зазначив, що ОСОБА_3 під час розгляду справи звертався з клопотанням від 17.02.2022 року, в якому просив призначити автотехнічну судову експертизу. Враховуючи викладені вище положення законодавства, суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, датою вчинення правопорушення є 02.12.2021 року. Дане правопорушення не є триваючим, отже строк накладення адміністративного стягнення закінчився 02.03.2022 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку та враховуючи вимоги ст.7, ч. 2 ст.38, п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, наявні підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст. 38 КУпАП.

Отже, як вбачається з постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2022 року у справі № 127/33919/21, вина відповідача ОСОБА_3 у ДТП, що відбулось 02.12.2021 року об 11 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 між водієм ОСОБА_3 під керуванням автомобіля «RENAULT DUSTER», номерний знак НОМЕР_1 , водієм автомобіля "DACIA LOGAN", номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 , та водієм автомобіля "HYINDAI 120", номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , у передбаченому законом порядку не встановлена.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В позовній заяві позивач наполягав на тому, що підтвердженням вини відповідача ОСОБА_3 у вищевказаній ДТП є протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 13 № 521996 від 02.12.2021 року.

Суд,оцінюючи данідоводи позивачазвертає увагуна те,що відповіднодо правовоїпозиції Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка висловлена у справі № 420/647/19 від 10липня 2020року - cам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні чинного законодавства.

Зокрема поняття «Протокол про адміністративне правопорушення» цевідповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може оцінюватись судом, як доказ вчинення особою адміністративного правопорушення, а лише як процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить лише ознаки адміністративного правопорушення.

За клопотанням представника позивача адвоката Калачик Н.М. про призначення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи ухвалою суду від 18.01.2023 року судом призначено у справі комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи.

На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання: «Як згідно технічних вимог ПДР повинні були діяти водії автомобілів DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 , та автомобіля марки RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 02.12.2021 року о 11.40 год., за адресою м. Вінниця, по вулиці Київській, 104, між автомобілями DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .? Що з технічної точки зору стало причиною виникнення даного ДТП? Встановити відповідності дій водіїв ТЗ технічним вимогам Правил дорожнього руху. Встановити причинний зв`язок між діями водіїв та виникненням ДТП.»

Проведення експертизи доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Також суд, попередив експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 127/15416/22 та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 127/33919/21 відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП.

Висновком експертів Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у цивільній справі № 127/15416/22 від 11.09.2023 року № 974/975/23-21 встановлено:

1. Під час дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 02.12.2021 року о 11.40 год., за адресою м. Вінниця, по вулиці Київській, 104, між автомобілями DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , водій автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 повинен був керуватись технічними нормами вимог п. 12.3, а водій автомобіля марки RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був керуватись технічними нормами вимог П.10.5., П.11.4. та П.16.13, Правил дорожнього руху України.

2. Відповідно відомостей, які містяться в матеріалах наданих справ, в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення даного ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 технічним нормам вимог п. 12.3 ПДР України та невідповідність дій водія автомобіля марки RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 технічним нормам вимог П.10.5., П.11.4. та П.16.13. ПДР України.

3. В заданій дорожній ситуації, відповідно даних матеріалів наданих справ, в діях водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п. 12.3 ПДР України а в діях водія автомобіля RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність технічним нормам вимог П.10.5, П.11.4, та П.16.13 ПДР України.

4. Відповідно відомостей, які містяться в матеріалах наданих справ, в заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п.п. 10.5, 11.4,16.13. ПДР України, в діях водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності нормам п 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.

З дослідницької частини Висновку експертів Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у цивільній справі № 127/15416/22 від 11.09.2023 року № 974/975/23-21 вбачається, що

В заданій дорожній ситуації водій Т32 (RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ) повинен був керуватись технічними нормами вимог Правил дорожнього руху України:

11.10.5. Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху...

П.11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку забороняється виїжджати на призначений для руху бік дороги

П.16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо та праворуч.

В заданій дорожній ситуації водій Т31 (DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ) повинен був керуватись технічними нормами вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

П.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди.

Під технічною можливістю попередження ДТП в експертній практиці розуміють можливість уникнути зіткнення (наїзду, перекидання, тощо) шляхом зменшення швидкості, зупинки чи маневру транспортного засобу; дослідження питання щодо такої можливості пов?язано з аналізом дій водіїв з моменту виникнення небезпеки для руху [1].

Моментом виникнення небезпеки в практиці автотехнічних досліджень розуміють таку дорожньо-транспортну ситуацію, в якій водій повинен негайно вживати заходи для попередження пригоди чи зменшення-ступеня тяжкості її наслідків, і яка може бути об?єктивно виявлена з робочого місця водія (або такі особливості дорожньої обстановки, які створюють на даній ділянці дороги особливо значну вірогідність виникнення пригоди чи можливість пригоди з тяжкими наслідками) [1].

Технічна можливість попередити наїзд у водія визначається шляхом порівняння величини повного зупинного шляху керованого ним Т31 в даній дорожній ситуації So і відстані, на якій знаходився ТЗ до смуги руху іншого ТЗ в момент виникнення небезпеки для руху.

Повний зупинний шлях автомобіля Т31 визначимо по формулі:

Va Vа2

So = (tl + t2 + 0,5*t3) *--------- + --------- = (м)

3,6 26 * J

Де: Va - швидкість руху автомобіля з матеріалів справ 30-40 км \год.

t 1 - ситуаційний час реакції водія - 1.0 с

Ін - стале сповільнення при гальмування Т31 (категорія М1 група 3) ,м/(с*с):

3.9-5.9 мокрий асфальт.

Т2-час запізнення спрацювання гальмівного приводу Т31, (кат. М1 група 3) с:

0.2;

Т3- час наростання сповільнення Т31 (категорія М1 група 3) сек 0.15-0.2

30-40 30-402

So = (1.0+0.2+0,5*0.15-0.2)*---------- + --------------- = 30.0 - 16,7 (M)

3,6 26*3.9-5.9

Sa - відстань між ТЗ на час виникнення небезпеки для руху: 100-120 метрів, чи 8-10 метрів / 5 км/год х 30-40 км/год + 30-40 км/год /3.6 х 3 сек = 73- 113. 3м.

В умовах даної пригоди Sa и So визначаються рівними, відповідно 73 - 113. 3 метри та 30.0 - 16,7 метрів. Поскільки Sa більше So, відповідно, водій Т31 мав технічну можливість зупинити Т31 до смуги руху Т32 шляхом гальмування при умові виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України з моменту початку руху ТЗ 2 по смугах його напрямку руху.

В заданій дорожній ситуації, відповідно даних матеріалів наданих справ, в діях водія ТЗ 1 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п. 12.3 ПДР України а в діях водія ТЗ 2 вбачається невідповідність технічним нормам вимог ПІДР України.

Відповідно методичного посібника: Методические рекомендации по производству автотехнической експертизы, под редакцией Н.М.Кристи , ВНИИСЕ М.- 1971.

Если при експертном исследовании установлено, что помеха для движения не создавала опасной обстановки, т.е. не заставляла водителя другого транспортного средства принимать экстренные меры для предотвращения происшествия, эксперт может сделать вывод, что действия водителя, создавшего помеху не находятся в причинной связи с происшествием .

Если установлено, что помехой была создана опасная обстановка, водитель другого транспортного средства имел возможность предотвратить происшествие, действия водителя, создавшего эту обстановку, следует рассматривать как необходимою условие возникновения происшествия.

Следовательно, они не соответствуют требованиям Правил дорожного. движения и находятся в причинной связи с происшествием.

Визначимо коефіцієнт небезпеки.

Якщо:

Ко

Ко = 0.6-1.0 - небезпечна дорожньо-транспортна ситуація;

Ко > 1.0 - процес розвитку дорожньо-транспортної ситуації буде визначатися закономірностями, які не залежать від дій водія (аварійна ситуація).

Коефіцієнт небезпеки для руху (Ко) визначається шляхом встановлення

залежності:

Ko = So / Sa = 30.0... 16,7 / 73.....113 = 0,41-0.14.

Оскільки Ко 0,41-0.14 що

Тобто, з вказаного висновку вбачається, що в заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п.п. 10.5, 11.4,16.13. ПДР України.

Однак, саме в діях водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності нормам п 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, оскільки водій автомобіля RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не створював небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію для водія DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 .

Крім того, за клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Драчук Т.М. в судовому засіданні були допитані експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким було доручено проведення вищевказаної експертизи.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив, що саме ним було виконано частину експертизи щодо обрахування технічної можливості попередити наїзд у водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 в даній дорожній ситуації в момент виникнення небезпеки для руху та визначення коефіцієнту небезпеки. А також пояснив, що в діях водія автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності нормам п 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, оскільки водій автомобіля RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не створював небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію для водія DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 зазначив, що в заданій дорожній ситуації водій автомобіля RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1 повинен був керуватись технічними нормами вимог Правил дорожнього руху України: 11.10.5. Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху. П.11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку забороняється виїжджати на призначений для руху бік дороги П.16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо та праворуч. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_4 повинен був керуватись технічними нормами вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України: п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Крім того, допитані в судовому засіданні експерти зазначили, що під час виконання експертизи ними було використано матеріали цивільної справи № 127/15416/22 в 1 томі на 167 аркушах та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 127/33919/21 в 1 томі на 91 аркуші.

Право на захист також закріплено в статті 4 ЦПК України та статті 16 ЦК України. Способами захисту цивільних прав, передбаченими статтею 16 ЦК України, є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Умови відшкодування майнової шкоди передбачено частиною першою статті 1166 ЦК України. Вона завдається по перше, рішеннями, діями чи бездіяльністю, які визнаються неправомірними; по друге, особистим немайновим правам, майну фізичної або юридичної особи; по третє завдається з вини. За наявності всіх цих умов в сукупності - відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, порушення норми права є загальною юридичною підставою всіх видів юридичної відповідальності. Фактичною підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення як юридичний факт.

Цивільне правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність особи, що порушує норми актів цивільного законодавства або умови договору, і з якою договір або закон пов`язують виникнення цивільно-правової відповідальності.

Поведінка особи визнається протиправною, якщо вона не відповідає вимогам права, вираженим в актах цивільного законодавства або договорі. Недоговірна відповідальність виникає лише у разі завдання шкоди неправомірними діями правопорушника (ч. 1 ст. 1166 ЦК). У разі ж завдання шкоди правомірними діями, цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, протиправний характер діяння є універсальною типовою умовою цивільно-правової відповідальності. Якщо порушуються цивільні відносини, які виникають на підставі будь-яких юридичних фактів, крім договору (відповідно при недоговірній відповідальності), протиправним визнається діяння особи, що порушує заборони, а також прямі приписи певної поведінки учасників правовідносин, встановлені в нормах права.

Із змісту статей 1166, 1167 ЦК України, в яких зазначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду вбачається, що під шкодою розуміють втрати, яких зазнала потерпіла сторона у формі знищення або пошкодження майна внаслідок протиправної поведінки іншої особи. Шкода у спеціально - юридичному значенні (залежно від правової системи даної країни, конкретної галузі права) - це пряма дійсна шкода (реальна матеріальна шкода) або матеріальна шкода як сукупність реальної шкоди та упущеної вигоди чи шкода як сукупність матеріальної та моральної шкоди; порушення прав, свобод, законних інтересів суб`єктів права, а також, створення ситуації, коли їх неможливо здійснити. Іншими словами, шкода це зменшення кількості майнового блага (внаслідок знищення майна, втрата можливості отримати майно, яке особа неодмінно отримала б за нормального перебігу подій) або погіршення його якості (пошкодження речі, зіпсування, приведення її у стан, у якому вона здатна виконувати всі свої функції).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2статті 1187 ЦК Українивизначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до роз`яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) наявність шкоди;

б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;

в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України). в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, за змістом статей 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки заподіювача шкоди, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками, вини і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статті 1166 ЦК України.

Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно із ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Для настання деліктної відповідальності за ст. ст. 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Верховний Суд звернув увагу на те, що, хоча цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях і передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред`явлено позов (постанова від 10.06.2019 року в справі № 591/5118/14-ц).

З урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, нанесені останньому в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 88377 грн. 51 коп. та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн. 00 коп., оскільки судом не встановлено протиправної поведінки ОСОБА_3 , причинного зв`язку між протиправною поведінкою ОСОБА_3 та збитками.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, в даному випадку відповідача ОСОБА_3 . Відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_3 та завданою шкодою виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності. Доведення наявності вини ОСОБА_3 у завданні шкоди позивачу, зобов`язаний, у відповідності до норм чинного законодавства саме позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статті 1166 ЦК України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Таким чином, у зв`язку із висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача та стягнення з відповідачів на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями10-13,76-89,141,259,263-265,279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «УНІКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт» про відшкодування шкоди, завданої ДТП, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ПрАТ «СК «УНІКА», м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 20033533.

Третя особа: Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт», м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 42, кв. 74, код ЄДРПОУ 13311635.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК