Постанова

від 21.10.2010 по справі 20/44-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 р. № 20/44-10

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів : Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного т овариства “Орджонікідзевсь кий гірничо-збагачувальний к омбінат”

на постанову від 08.07.2010 року Дніпропетровсь кого

апеляційного господарсько го суду

у справі № 20/44-10

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ВАТ “Орджонікідзевський г ірничо-збагачувальний комбі нат”

до Відкритого акціонерного т овариства “Південний

гірничо-збагачувальний ко мбінат”

про стягнення 37 642 284,08 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: Цупров Р.Б. (довіреність № 208 від 25.12.2009р.)

від відповідача: Боровльова К.О. (довіреніс ть № 52-16/95 від 27.05.2010р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського с уду Дніпропетровської облас ті (суддя Пархоменко Н.В.) від 29. 04.2010 року у справі № 20/44-10 стягнуто з відповідача на користь поз ивача 24 603 494,13 грн., 13 038 789,95 грн. відсот ки за прострочення платежу, 25 500,00 грн. витрат по сплаті держа вного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу; в р ешті позову відмовлено повні стю.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду (головуючий суддя - Голяшкін Л.М., судді - Біле цька Л.М., Науменко І.М.) від 08.07.2010 р оку рішення Господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 29.04.2010 року у справі № 20/44-10 ск асовано; в задоволенні позов них вимог відмовлено; стягну то з позивача на користь відп овідача витрати по сплаті де ржавного мита при поданні ап еляційної скарги.

В касаційній скарзі та допо вненні до неї позивач просит ь скасувати постанову Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду від 08.07.2010 ро ку, рішення Господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 29.04.2010 року залишити в сил і, посилаючись на порушення н орм матеріального та процесу ального права.

У відзиві на касаційну скар гу відповідач повністю запер ечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по ка саційній скарзі представник а позивача, який підтримав ви кладені в ній доводи, запереч ення на касаційну скаргу пре дставника відповідача, перев іривши повноту встановлення обставин справи та правильн ість їх юридичної оцінки в по станові апеляційного господ арського суду, колегія судді в Вищого господарського суду України приходить до виснов ку, що касаційна скарга підля гає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відп овідача інфляційних втрат в сумі 24 603 494,13 грн. та 13 038 789,95 грн. відсо тків в порядку пп.5 ст.2 Закону У країни “Про обіг векселів в У країні” у зв' язку із простр оченням виконання грошового зобов' язання по оплаті про стих векселів.

Задовольняючи позовні вим оги місцевий господарський с уд правомірно виходив із так ого.

Позивач - ВАТ “Орджонікід зевський ГЗК” є векселедержа телем цінних паперів (прости х векселів), емітентом яких є в ідповідач - ВАТ “Південний Г ЗК”, на загальну суму 42 129 270,77 грн. :

- № 65305705546468 від 21 листопада 2001 року на суму 1502794,72 грн.,

- № 65305705578595 від 18 січня 2002 року на с уму 450000 грн.,

- № 65305299596416 від 10 липня 2003 року на с уму 120812,71 грн.,

- № 65305299754361 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754362 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754363 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754364 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754365 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754366 від 15 липня 2004 року на с уму 4000000 грн.,

- № 65305299754367 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754368 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754369 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754370 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754371 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754372 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754373 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754374 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754375 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754376 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754377 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754378 від 15 липня 2004 року на с уму 1000000 грн.,

- № 65305299754380 від 15 липня 2004 року на с уму 1266247,30 грн.,

- № 65305299754386 від 02 серпня 2004 року на суму 684275,11 грн.,

- № 65305299754387 від 02 серпня 2004 року на суму 105140,93 грн.,

- № 65305299818825 від 30 грудня 2004 року на суму 2000000 грн.

Відповідно до ст.77 Уніфіков аного Закону про переказні в екселі та прості векселі, зат вердженого Конвенцією від 17 ч ервня 1930 року, схваленою Закон ом України “Про приєднання У країни до Женевської конвенц ії 1930 року, якою запроваджено У ніфікований закон про перека зні векселі та прості вексел і” від 06 липня 1999 року № 826-ХІV, до п ростих векселів застосовуют ься такі ж положення, що стосу ються переказних векселів, т ією ж мірою, якою вони є сумісн ими з природою цих документі в, а саме положення щодо строк у платежу (статті 33-37); платежу (с татті 38-42); права регресу у разі неплатежу (статті 43-50, 52-54).

Згідно ст.34 Уніфікованого З акону переказний (простий) ве ксель строком за пред' явлен ням підлягає оплаті при його пред' явленні.

Як передбачено ст.197 ГК Украї ни, права, посвідчені цінним п апером, можуть належати, в том у числі, пред' явникові цінн ого паперу (цінний папір на пр ед' явника). Для передання ін шій особі прав, посвідчених ц інним папером на пред' явник а, достатньо вручення цінног о паперу цій особі.

03 лютого 2006 року позивач, ВАТ “ Орджонікідзевський ГЗК”, як векселедержатель, пред' яви в відповідачу, ВАТ “Південни й ГЗК”, векселі до сплати, про що сторонами було складено в ідповідний Акт пред' явленн я векселів до сплати №01, який б ув підписаний боржником (від повідачем).

Згідно статті 526 ЦК України з обов' язання має виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимог, щ о звичайно ставляться.

Боржник (відповідач) не вико нав свого обов' язку щодо сп лати за емітованими ним прос тими векселями, чим допустив порушення господарського зо бов' язання та прострочення боржника в розумінні статті 612 ЦК України (боржник вважаєт ься такі що строчив, якщо він н е приступив до виконання зоб ов' язання або не виконав йо го строк, встановлений догов ором або законом).

Внаслідок фактичної однос торонньої відмови боржника ( відповідача) від виконання с воїх обов' язків по оплаті з а емітованими ним простими в екселями утворилась осн овна сума заборгованості, ві дповідача перед позивачем ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комб інат” - 42 129 270 , 77 грн.

Враховуючи, що 11.03.2006 року в офі ційному друкованому органі - газеті “Голос України” №45 бул о опубліковане оголошення пр о порушення провадження у вп раві про банкрутство ВАТ “Пі вденний гірничо-збагачуваль ний комбінат”, в порядку стат ті 11 Закону України “Про відно влення платоспроможності бо ржника визнання його банкрут ом”, ВАТ “ОГЗК” було подано за яву про визнання кредитором на суму 209 517 854 грн. 01 коп., яка б ула визнана боржником та вне сена до реєстру вимог кредит орів, в тому числі 42 129 270,77 грн. за векселями.

Згідно статті 625 ЦК України б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов' язан ня, на вимогу кредитора зобов ' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

З урахуванням простроченн я боржника щодо виконання гр ошового зобов' язання та виз нання у встановленому законо м порядку суми заборгованост і в порядку провадження спра ви про банкрутство, вказана с ума заборгованості підлягає збільшенню на розмір інфляц ійних втрат кредитора ВАТ “О рджонікідзевський гірничо-з багачувальний комбінат” (ст. 625 ЦК України) та суму відсоткі в прострочення платежу за пр остим векселем (облікова ста вка НБУ від дня настання плат ежу (з дня платежу) до дня пода ння позову відповідно - пп.5 ст .2 Закону України “Про обіг век селів в Україні”).

Згідно до пункту 2 статті 48 Ун іфікованого закону про перек азні векселі та прості вексе лі векселедержатель може вим агати від особи, до якої заявл ено позов, сплати відсотків н а вексельну суму з дати наста ння строку платежу. Згідно пу нкту 5 статті 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні ” відсотки, про які йдеться у п ункті 2 статті 48 Уніфікованого Закону, на суму векселів, як в иданих, так і тих, що підлягают ь оплаті на території Україн и, нараховуються виходячи з р озміру облікової ставки Наці онального Банку України на д ень подання позову і від дня н астання строку платежу (з дня платежу) до дня позову відпов ідно.

Відповідно до Постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и №15 від 18.12.2009року (пункт 50), оскіль ки на передбачені статтями 625 ЦК України проценти та індек с інфляції за весь час простр очення грошового зобов' яза ння не поширюється заборона на їх нарахування в період пр овадження справи про банкрут ство, то кредитор не позбавле ний права подавати додаткові вимоги щодо стягнення проце нтів та інфляційних втрат ві дповідно до порядку, встанов леного Законом “Про відновле ння платоспроможності боржн ика або визнання його банкру том”.

Таким чином, суми інфляційн их втрат та проценти за корис тування чужими грошима не мо жуть бути кваліфіковані як з аходи відповідальності борж ника (банкрута) за порушення г рошових зобов' язань в розум інні статті 12 Закону України “ Про відновлення платоспромо жності боржника визнання йог о банкрутом”, та згідно части ни 4 статті 12 цього Закону на ни х не розповсюджується дія мо раторію, а вказані суми підля гають стягненню.

Розглянувши заяву позивач а про уточнення суми позовни х вимог в якій позивач збільш ує період нарахування та про сить стягнути інфляційні втр ати у сумі 41 661 162,61грн. та 17 595 318,72 грн. з а період з моменту виникненн я зобов' язання по оплаті (ак т пред' явлення векселів до сплати №01 від 03.02.2006року, строк оп лати 10 банківських днів, тобто 13.02.2006 року) з 13.02.2006 року по 27.04.2010 року, та заяву відповідача про зас тосування строків позовної д авності (ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України), м ісцевий суд дійшов цілком пр авомірного висновку, що інфл яційні втрати та проценти пі длягають стягненню за весь п еріод заборгованості, але з з астосуванням загальної позо вної давності в три роки (стат тя 257 Цивільного кодексу Украї ни).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ухвало ю Господарського суду Дніпро петровської області від 16.11.2006 р оку у справі №Б29/21/05 про банкрут ство відповідача, ВАТ “Півде нний ГЗК”, затверджено миров у угоду від 17.10.2006 року, яка є нова цією щодо прав і обов' язків сторін спору, і яка припиняє д одаткові зобов' язання, пов' язані з первісним зобов' яза нням, якщо інше не встановлен о договором; у зв' язку з прип иненням внаслідок укладення мирової угоди дії зобов' яз ання з оплати пред' явлених векселів і досягнення умов щ одо іншого порядку та строкі в виконання зобов' язання, в имоги позивача про стягнення інфляційних та відсотків пі д час дії мирової угоди є непр авомірними.

Проте погодитися з такими в исновками апеляційного госп одарського суду не можна, оск ільки суд дійшов них з поруше нням вимог ст.101 ГПК України, ві дповідно до яких у процесі пе регляду справи апеляційний г осподарський суд за наявними у справі і додатково поданим и доказами повторно розгляда є справу. Додаткові докази пр иймаються судом, якщо заявни к обґрунтував неможливість ї х подання суду першої інстан ції з причин, що не залежали ві д нього.

Неможливість надання суду першої інстанції ухвали Гос подарського суду Дніпропетр овської області від 16.11.2006 року у справі №Б29/21/05 відповідач, який брав участь в розгляді справ и в суді першої інстанції, под авав відзив на позовну заяву , в якому відсутні посилання н а факт укладення сторонами м ирової угоди (а.с.61-63), будь-яким чином в апеляційній скарзі н е обґрунтовано.

З постанови суду апеляційн ої інстанції не вбачається п оважних причин з яких суд при йняв та дав оцінку доказам, як і не подавались сторонами до прийняття судом першої інст анції рішення (а.с.2-98), і на які ст орони, мотивуючи власні пози ції, не посилались в ході розг ляду спору.

Встановивши на підставі до датково наданих доказів (ухв ала Господарського суду Дніп ропетровської області від 16.11 .2006 року у справі №Б29/21/05 про затве рдження мирової угоди, ухвал а Господарського суду Дніпро петровської області від 29.01.2008 р оку у справі №Б29/21/05 про розірва ння мирової угоди, постанова Вищого господарського суду України від 15.06.2010 року про скасу вання ухвали Господарського суду Дніпропетровської обла сті від 29.01.2008 року у справі №Б29/21/05 про розірвання мирової угод и) наявність факту відновлен ня укладеної мирової угоди, с уд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що постан ова суду касаційної інстанці ї, яка стала підставою для пос илання на наведений факт, бул а ухвалена після прийняття р ішення судом першої інстанці ї і це могло б бути підставою д ля звернення про перегляд ць ого рішення за нововиявленим и обставинами, проте, в силу по ложень ст.104 ГПК України не є пі дставою для скасування або з міни рішення місцевого госпо дарського суду, якому не могл о бути відомо про таке віднов лення.

Такий висновок колегія суд дів робить, виходячи з відсут ності підстав для скасування судового рішення з мотивів п орушення судом положень ст.43 Г ПК України. Так, в силу змісту поняття “неповне з' ясуванн я обставин справи”, таке може мати місце тоді, коли сторона ми подавались докази, що зали шились без оцінки суду, або в п оясненнях чи відзивах містил ось посилання на обставини, я кі суд не встановив, чого в дан ому випадку не вбачається, по заяк вперше на факт існуванн я мирової угоди відповідач п ослався лише в апеляційній с карзі (а.с.112).

З огляду на наведене постан ова Дніпропетровського апел яційного господарського суд у від 08.07.2010 року, як постановлен а з порушенням вимог процесу ального законодавства, підля гає скасуванню із залишенням в силі рішення Господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 29.04.2010 року.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119 , ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни , Вищий господарський суд У країни,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВА Т “Орджонікідзевський гірни чо-збагачувальний комбінат” на постанову Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 08.07.2010 року у спра ві № 20/44-10 задовольнити.

Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 08.07.2010 року у справ і № 20/44-10 - скасувати.

Рішення Господарського су ду Дніпропетровської област і від 29.04.2010 року у справі № 20/44-10 - з алишити в силі.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

О.Глос