Ухвала

від 30.04.2024 по справі 903/340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

30 квітня 2024 року Справа № 903/340/16 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос», м.Луцьк

на бездіяльність державного виконавця ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

по справі №903/340/16

за позовом Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос», м. Луцьк

про зобов`язання передати майно

Суддя М. С. Шум

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи:

від скаржника (боржник): Леміщак Д. М.

від стягувача: Фоменко С. І.

від Луцького ВДВС: Балакірева Ю. О.

встановив: 10.04.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос» просить суд поновити ТОВ «Аргос» пропущений строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині незняття арешту з майна, належного ТОВ «Аргос». Зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна та рахунків ТОВ «Аргос», які наведені в описовій частині скарги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2024 скаргу по справі № 903/340/16 було розподілено (передано раніше визначеному складу суду) судді Вороняку А. С..

Ухвалою від 11.04.2024 суддею Господарського суду Волинської області Вороняком А. С. постановлено судове рішення, яким ухвалено відвести суддю Господарського суду Волинської області Вороняка Андрія Сергійовича від розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос" на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії передати уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання передачі скарги по стправі № 903/340/16 у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 скаргу по справі № 903/340/16 було розподілено судді Шуму М. С.

Ухвалою суду від 16.04.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аргос» пропущений строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос» від 10.04.2024 (вх.№01-74/624/24) на бездіяльність державного виконавця ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі №903/340/16 до розгляду. Розгляд скарги призначено на 30.04.2024. Запропоновано стягувачу та ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подати суду: пояснення по суті поданої скарги та наявні докази.

В судовому засіданні та у відзиві від 29.04.2024 №101203 державний виконавець зазначає, що на виконанні у Другому відділі ДВС міста Луцьк ГТУЮ перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №903/340/16-1 виданого 16.08.2016 Господарським судом Волинської області про зобов`язання ТзОВ «Аргос» передати Управлінню з питань цивільного, захисту Волинської обласної державної адміністрації бензин марки А-76 в кількості 2130,043 літрів та дизпаливо в кількості 1230,00 літрів. В межах цього провадження 22.03.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до виконання в АТ КБ «Приватбанк».

09.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Твердження скаржника, що бездіяльність відділу ДВС є протиправною з підстав відсутності існування незавершених виконавчих проваджень щодо ТОВ «Аргос», які б обумовлювали необхідність залишення чинним накладеного на його майно арешту державний виконавець вважає безпідставним, адже поняття строку чинності арешту на майно та коштів відсутні середі Розділу II Загальні строки у виконавчому провадженні Закону України «Про виконавче провадження». Жодного підтвердження сплати боргів чи фактичного виконання рішень суд щодо боржника ТОВ «Аргос» у Відділі відсутні та при написанні заяв щодо зняття арешту з коштів та майна не долучено. Тому зняття арешту з нерухомого майна боржника, може призвести до порушення прав та законних інтересів безпосередньо стягувачів та третіх осіб.

Державний виконавець одночасно повідомляє суд про те, що на виконанні в Другому відділі ДВС міста Луцьк ГТУЮ перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №05/36-1 від 12.10.2010, виданого Господарським судом Волинської області про стягнення з ТОВ «Аргос» в користь Дубенської ОДПІ 4269006,50 грн. Згідно даного виконавчого, провадження було накладено арешт нерухомого майна. 09.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, 01.02.2011 державним виконавцем повернено виконавчий документ стягувачу відповідно до п.2 ч.1 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повторно вищезазначений виконавчий документ до Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ до примусового виконання не пред`являвся.

Державний виконавець просить суд відмовити повністю в задоволенні скарги щодо дій (бездіяльності) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо визнання протиправною бездіяльності в частині незняття арешту з майна, належного ТОВ «Аргос» та зобов`язання щодо зняття арешту з рахунків ТОВ «Аргос».

Представник стягувача в судовому засіданні зазначив, що рішення суду по справі №903/340/16 боржником не виконано.

Представник скаржника скаргу підтримав і просив задоволити.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши позицію учасників справи, суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.07.2016 №903/340/16 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос" (Волинська обл., місто Луцьк, вул. Рівненська, буд. 25, код 20121705) передати Управлінню з питань цивільного захисту Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обл., місто Луцьк, вул. Теремнівська, буд. 85, код 14373035) бензин марки А-76 в кількості 2 130,043 літрів та дизпаливо в кількості 1230,00 літрів, а також стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос» на користь Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної державної адміністрації 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення судом видано накази від 16.08.2016 №903/340/16-1 та №903/340/16-2.

Відповідно до положень ст.ст.5, 18, 40 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Такі ж норми містилися і в Законі України «Про виконавче провадження» у попередніх редакціях.

На виконанні у Другому відділі ДВС міста Луцьк ГТУЮ перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №903/340/16-1 виданого 16.08.2016 Господарським судом Волинської області про зобов`язання ТзОВ «Аргос» передати Управлінню з питань цивільного, захисту Волинської обласної державної адміністрації бензин марки А-76 в кількості 2130,043 літрів та дизпаливо в кількості 1230,00 літрів. В межах цього провадження 22.03.2018 винесено постанову про арешт коштів боржника.

09.06.2021 винесено постанову ВП№НОМЕР_2 про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме Наказу господарського суду волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1 про зобов`язання ТзОВ «Аргос» передати Управлінню з питань цивільного, захисту Волинської обласної державної адміністрації бензин марки А-76 в кількості 2130,043 літрів та дизпаливо в кількості 1230,00 літрів на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке відповідно до закону можливо звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.

Згідно із частиною 1 статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Пунктом 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена можливість зняття арешту за рішенням суду.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 постановою ДВС у м.Луцьку від 22.03.2018 накладено арешт на кошти ТОВ «Аргос».

09.06.2021 винесено постанову НОМЕР_2 про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме наказу Господарського суду Волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1 про зобов`язання ТзОВ «Аргос» передати Управлінню з питань цивільного, захисту Волинської обласної державної адміністрації бензин марки А-76 в кількості 2130,043 літрів та дизпаливо в кількості 1230,00 літрів на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке відповідно до закону можливо звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.

Як встановлено під час розгляду скарги, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1 було завершено, виконавчий документ повторно не пред`являвся.

Відповідно до положень ч. 4ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 2ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Як встановлено судом, будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо ТзОВ «Аргос» з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1 немає.

Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, дійсного виконавчого документу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Схожого висновку дійшов Верховний суд у постанові №2/0301/806/11 від 13.07.2022.

Разом з тим, скасуванню підлягає виключно арешт коштів боржника, накладений відповідною постановою від 22.03.2018 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, оскільки зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна ТзОВ «Аргос» призведе до порушення прав та законних інтересів третіх осіб (інших стягувачів).

Керуючись ст. 226, 234, 339-343 ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження», господарський суд

ухвалив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос» (вх.№01-74/624/24) на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити ді задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині незняття арешту з майна, що належить ТОВ «Аргос» у виконавчому провадженні НОМЕР_2 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1.

3. Зобов`язати відділ Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна та рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос» (код ЄДРПОУ 20121705), накладений у виконавчому провадженні НОМЕР_2 на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника від 22.03.2018 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області від 16.08.2016 №903/340/16-1.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

03.05.2024

Суддя М. С. Шум