Постанова

від 07.05.2024 по справі 564/1974/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Київ

справа № 564/1974/22

провадження № 61-184 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Михайлов Володимир Олександрович,

відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив «Мир»,

особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_2 , колектив співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича, на постанову Рівненського апеляційного суду

від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мир» (далі - СВК «Мир») про визнання недійсним та скасування рішення зборів співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» (далі - КСП «Мир»).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є пайовиком реорганізованого КСП «Мир» (село Мирне Костопільського району Рівненської області),

що підтверджується свідоцтвом на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)

серії РВ №0400 на суму 65 505,00 грн, яке видано Мирненською сільською радою Костопільського району Рівненської області (далі - Мирненська СР) 04 лютого 2014 року. Його частка становить 1,56 % від загального пайового фонду.

У червні 2022 року він дізнався про те, що 19 квітня 2016 року було проведено збори співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир». На цих зборах було прийнято відповідні рішення, оформлені протоколом № 8.

Вказував, що він не брав участі у вказаних зборах, його не було повідомлено

про їх проведення, що позбавило його можливості реалізувати свій голос

та скористатися можливістю отримати майно в натурі згідно з майновим сертифікатом. Із цих підстав вважав, що рішення, ухвалені на цих зборах, підлягають визнанню недійсними та скасуванню з моменту їх прийняття.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 11 квітня

2023 року у складі судді Грипіч Л. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними та скасовано рішення зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», які оформлені протоколом від 19 квітня 2016 року

№ 8, із моменту їх прийняття.

Стягнуто з СВК «Мир» на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 - власника 1, 56 % пайового фонду реорганізованого КСП «Мир», не брав участі

у зборах співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» 19 квітня

2016 року, а тому оспорювані ним рішення прийнято з порушенням вимог закону.

Власники спільної часткової власності здійснюють свої права за спільною згодою, жоден із співвласників самостійно або за згодою кількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників. Рішення щодо виділення в натурі частки з майна має прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Суд першої інстанції врахував норми Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ЦК України та інших підзаконних нормативно-правових актів.

У судове засідання ніхто зі сторін не з`явився.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

ОСОБА_2 та колектив співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» Корнійчук Л. В., як особи, які не брали участі у справі, проте рішенням суду першої інстанції вирішено питання про їх права та обов`язки, оскаржили вказане рішення районного суду в апеляційному порядку.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Апеляційну скаргу колективу співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 квітня

2023 року скасовано.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не залучив

до участі у справі колектив співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», ОСОБА_2 , які брали участь у зборах 19 квітня 2016 року й голосували

за прийняття рішень, що оспорюються позивачем. Рішення у справі впливає

на їх права та обов`язки.

Зазначене є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції врахував ті самі норми матеріального права, що й суд першої інстанції, а також норми ЦПК України, зокрема, які регулюють питання сторін у справі.

У цій частині апеляційний суд урахував відповідну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов В. О., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: апеляційним судом застосовано норми права

без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; судом не досліджено докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389

ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, після усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2024 року. Витребувано

із районного суду вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки по суті вирішення спору, не надав належну правову оцінку наявним

у справі доказам, не врахував відповідну судову практику Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що районний суд ухвалив рішення

про права, свободи та інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі.

Суд першої інстанції не вирішував питання про права та інтереси ОСОБА_2

та колективу співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» ОСОБА_3 . Вважає, що вказані особи не довели, що рішення районного суду впливає на їх права, свободи та інтереси. Вони не довели наявність правового зв`язку з рішенням суду та сторонами у справі. У цій частині посилається

на відповідну судову практику Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 може діяти

як уповноважена особа співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир». При цьому відсутні докази, які б підтверджували організаційно-правовий статус колективу співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир». Висновки суду апеляційної інстанції вказують на те, що позивач мав би залучити до участі

у справі всіх 214 власників майнових паїв, які брали участь у зборах у квітні

2016 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції не направив позивачу копії ухвали

про відкриття апеляційного провадження та відповідні копії апеляційних скарг. Висловлює зауваження щодо проведення автоматичного розподілу справи

між суддями.

Щодо вирішення спору по суті вказує, що позивач є пайовиком реорганізованого КСП «Мир», на зборах якого 19 квітня 2016 року прийнято відповідні рішення,

які стосуються прав співвласників майнових паїв. Проте, позивач не був повідомлений про проведення відповідних зборів, він не зміг реалізувати своє право на отримання майна в натурі згідно зі своїм майновим сертифікатом, а тому ухвалені за їх наслідком рішення є незаконними.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У березні 2024 року колектив співвласників майнових паїв реорганізованого

КСП «Мир» в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких викладено аргументи щодо необґрунтованості касаційної скарги. Вказується, що оскаржуване судове рішення

апеляційного суду є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є пайовиком реорганізованого КСП «Мир» (село Мирне Костопільського району Рівненської області), що посвідчується свідоцтвом

на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 на суму 65 505,00 грн,

яке видано Мирненською СР 04 лютого 2014 року, що становить 1,56 %

від загального пайового фонду (а. с. 12).

Відповідно до «Змін і доповнень до Статуту СВК «Мир», що затверджені установчими зборами членів-засновників кооперативу від 10 квітня 2000 року (протокол № 2) та зареєстровані розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 28 квітня 2000 року № 157-ра,

СВК «Мир» створений в процесі реорганізації КСП «Мир» шляхом його перетворення у нову юридичну особу - СВК «Мир», який є правонаступником

КСП «Мир». В порядку правонаступництва до СВК «Мир» переходить майно (майнові права та обов`язки) КСП «Мир» (а. с. 13-14).

19 квітня 2016 року у селі Мирне Костопільського району Рівненської області було проведено збори співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир».

Рішення, які були прийняті на вказаних зборах співвласників майнових паїв, були оформлені протоколом від 19 квітня 2016 року № 8 (а. с. 5-9).

Участь у цих зборах взяло 214 власників майнових паїв, із них 142 особи

на підставі довіреностей представляла ОСОБА_3 . Одним із питань,

яке розглядалося на зборах, було розгляд заяв співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир».

Відповідно до рішення зборів майновий комплекс зерносклад у складі: трансформаторної підстанції зерноскладу, інв. № 572, залишковою вартістю

6 050,00 грн; пожежний резервуар зерноскладу, інв. № 571, залишковою вартістю

6 872,00 грн; насінневий зерносклад, інв. № 574, залишковою вартістю

69 774,00 грн; піднавіс зерноскладу, інв. № 575, залишковою вартістю 3 587,00 грн; комбікормовий цех із прибудовами, інв. № 576, залишковою вартістю

16 721,00 грн; зерносклад механізований, інв. № 577, залишковою вартістю 78 589,00 грн; автовага зерноскладу, інв. № 578, залишковою вартістю 3 398,00 грн; туалет зерноскладу, інв. № 579, залишковою вартістю 60,00 грн; зерноплощадка зерноскладу, інв. № 580, залишковою вартістю 3 427,00 грн; зерноплощадка зерноскладу, інв. № 581, залишковою вартістю 879,00 грн; огорожа зерноскладу, інв. № 582, залишковою вартістю 8 540,00 грн; альтанка зерноскладу, інв. № 583, залишковою вартістю 158,00 грн; автопідйомник, б/н, залишковою вартістю

26,00 грн; норія 4 шт., б/н, залишковою вартістю 212,00 грн; навантажувач зерна ЗМ-60, б/н, залишковою вартістю 1 497,00 грн, було виділено іншому співласнику.

ОСОБА_1 не брав участь у проведенні вказаних зборів.

05 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до СВК «Мир», яке є правонаступником прав та обов`язків реорганізованого КСП «Мир», із заявою скликати загальні збори співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», на яких розглянути питання щодо виділення йому в рахунок майнового сертифікату серії НОМЕР_1

на суму 65 505,00 грн у натурі об`єктів нерухомого майна з числа тих, які вказані

в заяві, а саме із комплексу будівель зерноскладу: трансформаторну підстанцію зерноскладу, інв. № 572, залишковою вартістю 6 050,00 грн; пожежний резервуар зерноскладу, інв. № 571, залишковою вартістю 6 872,00 грн; насіннєвий зерносклад, інв. № 574, залишковою вартістю 69 774,00 грн; піднавіс зерноскладу, інв. № 575, залишковою вартістю 3 587,00 грн; комбікормовий цех з прибудовами, інв. № 576, залишковою вартістю 16 721,00 грн; зерносклад механізований,

інв. № 577, залишковою вартістю 78 589,00 грн; автовага зерноскладу, інв. № 578, залишковою вартістю 3 398,00 грн; зерноплощадка зерноскладу, інв. № 580, залишковою вартістю 3 427,00 грн тощо (а. с. 15).

08 червня 2022 року СВК «Мир» листом від 04 червня 2022 року № 7 повідомила, разом із іншим, що майновий комплекс зерносклад перебуває у фонді розпайованого майна реорганізованого КСП «Мир» (а. с. 16).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова В, О., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,

на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, ОСОБА_1 , вважаючи, що його суб`єктивне право на майновий пай порушено СВК «Мир», вернувся до суду

з позовом до останнього про визнання недійсними та скасування рішення зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» від 19 квітня 2016 року.

Разом із цим, майно, про виділення якого позивач просив при зверненні

до СВК «Мир», було виділено іншій особі на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», що оформлене протоколом

від 19 квітня 2016 року № 8.

Статтею 316 ЦК України передбачено що правом власності є право особи

на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно

від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності

не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321

ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох

або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів

на один об`єкт.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння

та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці

у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками

про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально,

він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками

за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Суди попередніх інстанції вказали, що спірні правовідносини врегульовано, зокрема: Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2009 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого

2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, який втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства

від 11 квітня 2013 року № 253, та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315. Судами враховано норми вказаних нормативно-правових актів.

У статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» вказано, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство

як юридична особа, а його члени - в частині майна, яке вони одержують

при виході з підприємства.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші

та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм

за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства

в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми

або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду

або в іншій, за згодою сторін, формі.

Статтею 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено питання реорганізація та ліквідація підприємства.

Суд апеляційної інстанції врахував фактичні обставини справи та наведені норми права, й, надавши оцінку доводам апеляційних скарг, зробив висновок про те,

що рішення районного суду про задоволення позову впливає на права та обов`язки осіб, які подали апеляційні скарги, і яких не було залучено до участі у розгляді справи.

Верховний Суд погоджується з такими висновками.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно

до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі

для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю

або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок,

що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи,

а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких

на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року

у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 15 вересня 2021 року

у справі № 712/13890/15 (провадження № 61-6202св21), від 15 вересня 2023 року

у справі № 756/9793/20 (провадження № 61-5524св23) та інших.

З огляду на викладене, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи впливає оскаржуване судове рішення безпосередньо на інтереси та (або) обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на інтереси та (або) обов`язки заявника, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа

не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційний суд установив, що пайовий фонд реорганізованого КСП «Мир»

є власністю усіх пайовиків співвласників.

Унаслідок визнання недійсними та скасування рішення зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир», які оформлені протоколом

від 19 квітня 2016 року № 8, вирішено питання про суб`єктивні права і обов`язки щодо паїв, у тому числі осіб, які подали апеляційні скарги, проте не були залучені до участі у справі.

ОСОБА_2 і колектив співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир»

в особі уповноваженої особи співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мир» Корнійчук Л. В. брали участь у голосуванні при прийнятті оспорюваних рішень, відповідні рішення стосуються їхніх прав і обов`язків, однак вони

не залучені позивачем до участі у справі.

Тобто суд апеляційної інстанції вірно з`ясував, що рішення районного суду безпосередньо впливає на інтереси та (або) обов`язки заявників апеляційних скарг.

У зв`язку з цим, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те,

що висновки суду апеляційної інстанції безпідставно вказують, що позивач мав би залучити до участі у справі інших власників майнових паїв.

У постанові Верховного Суду від 09 квітня 2021 року у справі № 292/90/19 (провадження № 61-4604св20) зазначено, що суди дійшли вірного висновку

про відмову в задоволенні позову, оскільки до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08 травня 2019 року у справі № 129/3157/15-ц (провадження № 61-20423св18).

Тобто позивач повинен злучити до участі у справі в якості відповідачів усіх осіб,

на чиї права та обов`язки впливає оскаржуване ним рішення і чиї права можуть бути порушені.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження

№ 14-61цс18), від 26 лютого 2020 року в справі № 304/284/18 (провадження

№ 14-517цс19) від 05 липня 2023 року в справі № 910/15792/20 (провадження

№ 12-31гс22)).

При цьому в разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі

як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом,

що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі в справі, що визначено статтею 51 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду від 19 серпня 2021 року в справі № 677/1893/18 (провадження № 61-18281св20)).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні позову

у зв`язку з неналежним складом сторін.

Доводи касаційної скарги вказаного не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм права та до не згоди з висновками апеляційного суду,

що не може бути правовою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд відхиляє посилання заявника касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема про не направлення позивачу відповідної судової кореспонденції та відсутність можливості реалізувати свої процесуальні права, так як вони спростовуються матеріалами справи

(а. с. 126, 128). Позивач був обізнаний про апеляційний розгляд справи, подавав відповідні клопотання (а. с. 135), тобто мав можливість реалізувати свої процесуальні права, що ним і було зроблено.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах матеріального та процесуального законодавства.

Наявні у матеріалах справи докази апеляційним судом належним чином оцінені, згідно з правилами, передбаченими статтею 89 ЦПК України, що спростовує відповідні посилання касаційної скарги.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, зводяться до незгоди з висновками суду і переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, новий розподіл судових витрат касаційним судом

не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича, залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишити

без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць