Постанова

від 24.04.2024 по справі 917/1081/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/1081/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кучменко С.В., ордер серія ВМ №1047265 від 07.03.2024;

від відповідача (апелянта): Шматько Т.М., ордер серія АХ № 1177480 від 04.02.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'", м. Лубни Полтавської області (вх.№335 П/1),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 (повний текст складено 16.01.2024) у справі №917/1081/23 (суддя Ківшик О.В.),

за позовом ОСОБА_1 , м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'", м. Лубни Полтавської області,

про 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року № 3,

2) скасування наказу від 02.11.2022 року №19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'" та поновлення на посаді директора даного товариства,

3) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи стягнення з дати незаконного звільнення 02.11.2022 року по день ухвалення судом рішення за цим позовом,

4) стягнення 42000,00грн вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'" (надалі - ТОВ "СМГ "Лебідь'"), в якому просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3;

2) скасувати наказ від 02.11.2022 року №19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та поновити на посаді директора цього товариства;

3) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи стягнення з дати незаконного звільнення 02.11.2022 року по день ухвалення судом рішення за цим позовом;

4) стягнути з відповідача 42000,00грн вихідної допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- звільнення позивача з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" відбулося з порушенням ч. 3 ст. 40 і ч. 3 ст. 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) через перебування його на момент звільнення на стаціонарному лікуванні, ненадання відповідачем позивачу наказу про звільнення;

- рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" 02.11.2022, оформлене протоколом №3, ухвалено з порушенням порядку скликання і проведення таких зборів, визначених Статутом ТОВ "СМГ "Лебідь'", а також не відповідає чинному законодавству у зв`язку з відсутністю причин для припинення повноважень позивача як директора товариства;

- позивачу не було здійснено виплату вихідної допомоги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі затримки видачі наказу про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу;

- крім того, позивач вказує про його звернення до Зарічного районного суду м.Суми в порядку цивільного судочинства з відповідним позовом, провадження за яким відкрито ухвалою від 07.02.2023 у справі №591/750/23 та закрито ухвалою від 13.04.2023 через порушення правил підсудності (спір є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства).

Відповідач проти позову заперечує повністю, мотивуючи свою позицію наступним:

- відповідно до п. 3.3 Статуту ТОВ "СМГ "Лебідь'" право на скликання загальних зборів має не тільки позивач як директор, а й учасники товариства, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 10 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"; статутом товариства не передбачено переліку питань, які можуть розглядатися загальними зборами тільки у повному складі, в той час як Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить регулювання щодо кворуму та можливості визначення в статуті відсотків голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними;

- наданий позивачем листок непрацездатності від 07.12.2022 серії АЛД №810730 не є належним доказом, оскільки сформований не за допомогою Електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, дата видачі листка непрацездатності майже через місяць після закінчення його дії ставить під сумнів законність його видачі;

- вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення, а тому задоволенню не підлягає;

- відповідач звільнив позивача з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством, оскільки спочатку на загальних зборах прийнято рішення про припинення його повноважень, а в подальшому прийнято наказ про його звільнення із зазначенням підстави п. 5 ч. 1 ст. 4 КЗпП, тому загальними зборами товариства реалізоване право на припинення повноважень одноособового виконавчого органу з дотриманням процедури, передбаченої ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч. 3 ст. 99 ЦК України;

- інші позовні вимоги задоволенню не підлягають як похідні.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3.

Скасовано наказ від 02.11.2022 року №19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Стягнуто з ТОВ "СМГ "Лебідь'" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2022 до дня поновлення на роботі, але не більше ніж за рік, із розрахунку 325,58грн за кожний робочий день - у розмірі 85301,96грн, 8052,00грн витрат по сплаті судового збору та 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

У позові в частині стягнення 42000,00грн вихідної допомоги та 15953,42грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Приймаючи вищевказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що органом управління (загальними зборами) товариства-відповідача не було дотримано передбаченої законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 , що порушує право позивача на виконання ним обов`язків директора товариства та є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року № 3.

Позовні вимоги про скасування наказу від 02.11.2022 № 19-К про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, який було видано на підставі скасованого рішення загальних зборів учасників товариства-відповідача, за висновком місцевого суду першої інстанції є похідними, а відтак обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За наведеного обґрунтування суд дійшов висновку про неправомірність звільнення позивача із займаної посади, наявність підстав для його поновлення на посаді директора товариства-відповідача та стягнення на його користь з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу (у відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП не більше як за один рік) в сумі 81940,95грн за період з 20.07.2022 до 20.07.2023 (261 робочий день х 325,58грн).

В частині позовних вимог щодо стягнення 42000,00грн вихідної допомоги господарський суд відмовив у задоволенні позову з огляду на відсутність підстав для застосування приписів ст. 44 КЗпП, оскільки останні не регулюють спірні правовідносини.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач - ТОВ "СМГ "Лебідь'" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних повністю.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні судом обставин справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Зокрема, в обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає про те, що господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки його доказам та доводам відносно того, що:

- Статутом ТОВ "СМГ "Лебідь'" не передбачено переліку питань, які можуть бути розглянути загальними зборами тільки у повному складі; при цьому, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними; з наведених підстав відповідач вважає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не обґрунтовано наявності порушень у скликанні та проведенні загальних зборів 02.11.2022 року;

- наданий позивачем до матеріалів справи листок непрацездатності від 07.12.2022 серії АЛД №810730 не є належним доказом у справі та не може прийматись судом до уваги, оскільки він був наданий медичною установою, яка працює в електронній системі охорони здоров`я, однак сформований не за допомогою Електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, такий листок непрацездатності повинен бути відображений в електронних кабінетах усіх страхувальників, з якими застрахована особа перебувала у трудових відносинах на момент настання страхового випадку; при цьому, відповідачем не було отримано жодних даних про існування тимчасової непрацездатності позивача;

- відповідачем звільнено позивача в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки спочатку на загальних зборах прийнято рішення про припинення його повноважень, а в подальшому прийнято наказ про звільнення із зазначенням підстави п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, яка не вимагає зазначення будь-яких причин звільнення;

- з урахуванням наведеного відповідач вказує, що загальними зборами ТОВ "СМГ "Лебідь'" реалізовано право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу з дотриманням процедури передбаченої ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч. 3 ст. 99 ЦК України у будь-який час, на свій розсуд, а отже позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів не підлягає задоволенню.

- решта позовних вимог щодо скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та виплату середнього заробітку та вихідної допомоги, на думку відповідача також не підлягають задоволенню як похідні.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СМГ "Лебідь'" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/1081/23 на 25.03.2024 о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 13.03.2024 від ОСОБА_1 , позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає наступне:

- відповідачем порушено встановлений законодавством порядок скликання і проведення загальних зборів, тому наявні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "СМГ "Лебідь'", які оформлені протоколом від 02.11.2022 року №3;.

- оскільки рішення загальних зборів про припинення повноважень директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" ОСОБА_1 є незаконним, відтак є незаконним наказ про його звільнення у зв`язку із припиненням повноважень;

- крім того, наказом від 02.11.2022 року №19-К ОСОБА_1 було звільнено 02.11.2022, тобто в період, коли він перебував на стаціонарному лікуванні (з 26.10.2022 по 09.11.2022), що підтверджується листком непрацездатності від 07.12.2022 серія АЛД №810730; тобто звільнення позивача відбулось з порушенням вимог ч. 3 ст. 40 і ч. 3 ст. 41 КЗпП;

- в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували видачу ОСОБА_1 (надіслання по пошті чи в інших спосіб) оскаржуваного наказу про звільнення або докази відмови позивача від отримання цього наказу, тому наявний факт порушення ТОВ "СМГ "Лебідь'" при звільнення ОСОБА_1 також вимог ч. 1 ст. 43 КЗпП;

- з наведених підстав позивач вважає законним і обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині поновлення позивача на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 задоволено клопотання представниці ТОВ "СМГ "Лебідь'" - адвоката Шматько Т.М. та представника ОСОБА_1 - адвоката Кучменка С.В. про участь у судових засіданнях у справі №917/1081/23, у т.ч. призначеному на 25.03.2024 о 10:30год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 оголошено перерву у розгляді справи №917/1081/23 до 24.04.2024 о 12:00 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 24.04.2024 присутня в режимі відеоконференції представниця відповідача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Присутній у судовому засіданні 24.04.2024 в режимі відеоконференції представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, загальними зборами учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом №7 від 01.10.2021, затверджено Статут товариства в редакцій, в якій він діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Статут).

Відповідно до п. 3.1. Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Пунктами 3.11, 3.12. Статуту передбачено, що виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства, є директор. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Повноваження директора можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

У пункті 3.3 Статуту передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Загальні збори учасників скликаються також на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 3.8 Статуту виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до заплановано дати проведення загальних зорів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час і місце проведення, порядок денний.

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таки питань (ост. абз. п.3.7 Статуту).

Судом також встановлено, що 04.05.2011 на підставі наказу №1/1-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Рішенням учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом загальних зборів №7 від 01.10.2021 вирішено звільнити директора товариства ОСОБА_1 .

Наказом №8-К від 30.09.2021 звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'"

Зазначені обставини встановлені у рішенні Зарічного райсуду м. Суми від 26.09.2022 у справі №591/9226/21 (провадження № 2/591/1100/22) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "СМГ "Лебідь'" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, яке набрало законної сили (а.с. 20-24, т.1).

Вказаним рішенням позов задоволено частково, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ від 30.09.2021 №8 про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та поновлено ОСОБА_1 на посаді.

На виконання зазначеного рішення суду наказом №17-К від 31.10.2022 (а.с.25,т.1), зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

02.11.2022 у м.Лубни відбулися загальні збори учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", на яких прийняті рішення, зокрема про:

- припинення повноважень директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" ОСОБА_1 як виконавчого органу;

- звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" у зв`язку з припиненням його повноважень;

- призначення директором ТОВ "СМГ "Лебідь'" ОСОБА_2 ;

- подання необхідних документів для проведення державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказане рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 02.11.2022 №3 (а.с. 30-32, т.1).

Відповідно до цього протоколу на загальних зборах були присутні учасники, що володіють 89,58% статутного капіталу товариства-відповідача, усі рішення прийняті одноголосно.

У пункті 2 порядку денного загальних зборів учасників товариства-відповідача вказано, що підставою для припинення повноважень ОСОБА_1 як директора товариства зазначено невиконання останнім покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку вимог через самостійне вирішення ОСОБА_1 про дистанційну форму роботи, проігнорувавши визначення свого робочого місця, для уникнення негативних фінансових наслідків для товариства, без будь-якого пояснення та повідомлення учасників.

02.11.2022 ОСОБА_3 як уповноваженою особою ТОВ "СМГ "Лебідь'" видано наказ № 19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП та проведення остаточного розрахунку з ним (а.с. 33, т.1).

ОСОБА_1 вважає рішення про своє звільнення прийнятим з порушенням вимог діючого законодавства, посилається на перебування з 26.10.2022 по 09.11.2022 на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, що підтверджується листком непрацездатності серія АЛД № 810730, виданим 07.12.2022 (а.с. 43, т.1).

Враховуючи непроведення з позивачем розрахунку при звільненні та вважаючи звільнення з посади незаконним, з метою захисту своїх прав позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з цим позовом, в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3;

- скасувати наказ від 02.11.2022 року №19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та поновити на посаді директора даного товариства;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи стягнення з дати незаконного звільнення 02.11.2022 року по день ухвалення судом рішення за цим позовом;

- стягнути з відповідача 42000,00грн вихідної допомоги.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 10.01.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/1081/23, яким позов задоволено частково:

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3;

- скасовано наказ від 02.11.2022 №19-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'";

- стягнуто з ТОВ "СМГ "Лебідь'" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2022 до дня поновлення на роботі, але не більше ніж за рік, із розрахунку 325,58грн за кожний робочий день - у розмірі 85301,96грн.

У позові в частині стягнення 42000,00грн вихідної допомоги та 15953,42грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підставі для часткового задоволення позову, але в іншій частині з відмінних підставі, враховуючи наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За приписами ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено ст. 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - ст.ст. 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - ст.ст. 40, 41, 43, 43-1 цього Кодексу і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - ст. 45 цього Кодексу.

Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Як вбачається із змісту рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3, підставою звільнення ОСОБА_1 як директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" зазначено ч. 3 ст. 99 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, тобто власник реалізував свої повноваження з управління юридичною особою приватного права, оскільки позивач був одноосібним виконавчим органом управління ТОВ "СМГ "Лебідь'".

За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

За змістом ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Також у ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2.1. Статуту ТОВ "СМГ "Лебідь'" (тут і надалі - затвердженого протоколом №7 від 01.10.2021) учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому статутом товариства за винятком випадків, передбачених діючим законодавством України.

У пункті 3.1. Статуту зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного загальних зборів учасників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Загальні збори учасників скликаються також на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 3.3 Статуту).

До виключної компетенції зборів товариства належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п. 3.4.7. Статуту)

У пунктах п. 3.11, 3.12 Статуту визначено, що виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства є директор. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Тобто вказаним статутом ТОВ "СМГ "Лебідь'" визначено, що директор є одноособовим виконавчим органом управління товариства.

Також статутом визначено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань,передбачених п.п. 3.4.2., 3.4.3., 3.4.13. приймаються 3/4 голосів всіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених п.п. 3.4.4., 3.4.5., 3.4.9., 3.4.10 приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п.п. 3.5 - 3.6. Статуту).

Отже, вказаним статутом передбачено право загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" призначити / змінити одноосібного виконавчого органу товариства - директора на підставі п. 3.4.7 Статуту більшістю голосів усіх учасників товариства, що відповідає п. 3.6. Статуту товариства.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2022 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом №3, на якому були присутні учасники товариства: ТОВ "Хантер Клаб Україна", що володіє 35% статутного капіталу, ТОВ "Проекспорт", що володіє 44,16% статутного капіталу та ОСОБА_4 , який володіє 10,42% статутного капіталу (загальна частка учасників, які були присутні на голосуванні складає 89,58%), припинено повноваження директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" - ОСОБА_1 , як виконавчого органу товариства на підставі ст. 99 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає, що корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного ст. 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення №1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12.01.2010 у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень ч. 3 ст. 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та був одноосібним виконавчим органом управління ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Підставою для прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 02.11.2022 та припинення повноважень ОСОБА_1 за займаною посадою директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" вказана ч. 3 ст. 99 ЦК України. Підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" зазначено п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Пунктами п. 3.12 Статуту ТОВ "СМГ "Лебідь'" передбачено, що повноваження директора можуть бути достроково припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача обов`язків.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Тобто п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 99 ЦК України.

Зміни до ст. 41 КЗпП України, а саме доповнення цієї статті п. 5, внесено Законом України від 13.05.2014 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", який набрав чинності з 01.06.2014. Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного Закону передбачається, що така підстава розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб".

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до ст. 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і як підстава такого звільнення може бути зазначене посилання на п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

При розгляді спору щодо розірвання трудового договору за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

Наведені висновки послідовно висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 (провадження № 14-115цс20), від 23.02.2021 у справі №753/17776/19 (провадження №14-163цс20).

Згідно з ч. 1 ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Як передбачено ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України).

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

При цьому не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 925/973/17.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19.

При цьому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.05.2018 у справі №912/779/17, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 26.02.2020 у справі №915/566/16, від 26.02.2020 у справі №906/461/19.

З огляду на викладене, у спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є та не був станом на (02.11.2022) учасником (засновником) ТОВ "СМГ "Лебідь'", а лише перебував на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не може вважатись носієм корпоративних прав та учасником корпоративних правовідносин з ТОВ "СМГ "Лебідь'", відтак, права позивача спірними рішеннями не порушуються

В обґрунтування факту порушення своїх прав позивач зазначає про те, що загальні збори учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" 02.11.2022 було проведено з порушенням порядку скликання і проведення через неналежне повідомлення інших учасників товариства - за 30 днів до дати таких зборів.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені аргументи безпідставними, оскільки такі порушення щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства не можуть визнаватися порушенням прав ОСОБА_1 , який не є учасником (акціонером, членом) зазначеного товариства.

Як вже вказувалося раніше, у відповідності до положень Статуту ТОВ "СМГ "Лебідь'" загальні збори учасників є вищим органом управління товариства, а директор - виконавчим органом.

Таким чином, загальні збори учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", як вищий орган управління ТОВ "СМГ "Лебідь'", наділені виключним правом призначати або звільняти з посади директора, як виконавчого органу товариства, в будь-який час та з будь-яких підстав.

Позивач не оспорює процедури проведення зборів учасників в частині наявності кворуму та правомочності (прийняття рішення переважною більшістю голосів). Вказаних порушень не було виявлено і судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи, оскільки за положеннями Статуту відповідача питання про призначення/звільнення директора товариства вирішується більшістю голосів його учасників.

Судом встановлено, що питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора було розглянуте загальними зборами учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 02.11.2022 (протокол загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" №3 від 02.11.2022 - а.с. 30-32, т.1), якими ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з та призначення директором ОСОБА_2 .

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" №3 від 02.11.2022, на зборах були присутні три учасники (ТОВ "Хантер Клаб Україна", ТОВ "Проекспорт" та ОСОБА_4 ), які сукупно володіють 89,58% частки в статутному капіталі товариства.

Отже відповідно до положень п. 3.6 Статуту ТОВ "СМГ "Лебідь'" загальні збори учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 02.11.2022 вважаються правомочними, оскільки прийняті більшістю голосів усіх учасників товариства, а рішення, ухвалені цими зборами, відповідають вимогам п. 3.4 зазначеного Статуту щодо виключної компетенції загальних зборів учасників.

У свою чергу, позивачем в ході розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами те, яким саме чином відсутність на загальних зборах учасників 02.11.2022 четвертого учасника - ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі ТОВ "СМГ "Лебідь'" в розмірі 10,42% вплинула на прийняття остаточного рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та могла б змінити процедуру реалізації іншими учасниками своїх корпоративних на управління товариством, зокрема, і вплинути на припинення повноважень позивача як директора товариства.

Тому викладені у позові доводи та відповідні правові підстави стосовно порушення порядку скликання та проведення 02.11.2022 загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" (неповідомлення учасників за 30 днів про проведення зборів) за відсутності доведеності процедури прийняття самого рішення більшістю голосів, а також того, що позивач був учасником товариства на момент їх проведення, є безпідставними.

Крім того, колегія суддів враховує, що всі учасники ТОВ "СМГ "Лебідь'", у тому числі ОСОБА_5 , котрий не був присутній на загальних зборах учасників 02.11.2022, яких (учасників) за доводами позивача не було повідомлено завчасно (за 30 днів до проведення зборів), не висловили жодних зауважень чи заперечень щодо наявності кворуму, правомочності загальних зборів та законності прийнятого ними рішення від 02.11.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'".

Колегія суддів зазначає, що саме лише порушення порядку скликання та повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів не нівелює право на реалізацію вищим органом управління - загальними зборами учасників (які сукупно володіють 89,58% частки товариства) свого права на прийняття рішення з припинення повноваження такого одноосібного виконавчого органу (директора ОСОБА_1 ) у будь-який час (за виключною ініціативою загальних зборів) у відповідності до ч. 3 ст. 99 ЦК України та доручення управління справами товариства іншому органу управління (новому директору ОСОБА_2 ).

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про недотримання органом управління (загальними зборами) товариства-відповідача передбаченої законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ "СМГ "Лебідь'", що, за висновком місцевого суду, порушує право позивача на виконання ним обов`язків директора товариства

За оцінкою апеляційного суду, у даному випадку право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу реалізовано загальними зборами ТОВ "СМГ "Лебідь'" (шляхом прийняття рішення учасниками, які сукупно володіють 89,58% частки товариства) в порядку, передбаченому п.п. 3.4., 3.6. Статуту товариства та з дотриманням процедури передбаченої Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч. 3 ст. 99 ЦК України, з огляду на що позовна вимога ОСОБА_1 вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року № 3 не підлягає задоволенню.

При розгляді позовних вимог в частині скасування наказу від 02.11.2022 №19-К про його звільнення з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та поновлення на посаді директора товариства, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Отже, ч. 3 ст. 40 КзПП України встановлена заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Згідно ст .5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 2.5, п. 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України №455 від 13.11.2001, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й, побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

На підставі наявної в матеріалах справи копії листка непрацездатності від 07.12.2022 серія АЛД № 810730 судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачу протягом у період з 26.10.2022 по 09.11.2022 було відкрито лист тимчасової непрацездатності, на підставі якого позивач перебував на стаціонарному режимі лікування.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про незаконність наказу ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 02.11.2022 №19-К про звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином, звільнення позивача відбулося 02.11.2022, тобто у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням приписів ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача про неповідомлення його позивачем про перебування в стані тимчасової непрацездатності та про відсутність електронного листка в Електронному реєстрі листків непрацездатності.

Матеріалами справи підтверджується, що наданий позивачем до матеріалів справи листок непрацездатності від 07.12.2022 серія АЛД № 810730 оформлений на спеціальному бланку у встановленій законом формі та має всі необхідні реквізити, а тому у відповідності до ст. ст. 73, 76 - 78 ГПК України є належним, допустимим та достовірним доказом, якій підтверджує перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.

Також листом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення" від 15.08.2023 № 894/01 -13/1 підтверджуються, що:

- ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділені у вказаному закладі охорони здоров`я в період з 26.10.2022 по 09.11.2022, тобто в період коли його було звільнено з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'";

- за даними електронної системи охорони здоров`я медичний висновок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 сформовано лікарем 02.11.2022 о 18:12год, взаємодія 26.10.2022, термін дійсності 26.10.2022 - 04.11.2022;

- за рішенням вищевказаної медичної установи від 07.12.2022 №238 ОСОБА_1 дозволено видачу паперового листка непрацездатності від 07.12.2022 серія АЛД № 810730 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в період з 26.10.2022 по 09.11.2022.

Тобто, вказаним листом закладу охорони здоров`я додатково підтверджується тимчасову непрацездатність позивача та перебування його на лікарняному в період, коли його було звільнено відповідачем.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, а також приймаючи до уваги звільнення позивача під час його тимчасової непрацездатності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого про обґрунтованість вимог позивача про визнання незаконним та скасування наказу від 02.11.2022 №19-К про його звільнення з посади директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Щодо вимог про поновлення позивача на посаді директора ТОВ "СМГ "Лебідь'" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення - 02.11.2022 року по день ухвалення судом рішення, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 дійшла висновку, що середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

За змістом п. 2 розділу ІІ Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 розділу ІV Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки у цій справі встановлено факт незаконності звільнення позивача з роботи, то згідно зі ст. 235 КЗпП України з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.11.2022 до 10.01.2024 року (311 робочих днів).

За приписами ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи наявна довідка вих № 5 від 28.02.2023, видана ОСОБА_1 роботодавцем - ТОВ "СМГ "Лебідь'" (а.с. 45, т.1), відповідно до якої позивач працював на посаді директора товариства та його дохід за липень 2021 року складав 7000,00грн, фактична кількість відпрацьованих днів 22, дохід за серпень 2021 року складав 7000,00грн, фактична кількість відпрацьованих днів 21, середньоденна заробітна плата в розрахунку за один робочий день становить 352,58грн.

Господарський суд першої інстанції із дотриманням вищенаведених положень законодавства самостійно обрахував розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу на підставі наявних у матеріалах справи документів, у зв`язку з чим дійшов обґрунтовано висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 81940,95грн за період з 20.07.2022 до 20.07.2023 (261 робочий день х 325,58грн).

Що стосується позовних вимог про стягнення 42000,00грн вихідної допомоги, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 44 КЗпП України, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день його звільнення.

З цих підстав суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні вихідної допомоги, оскільки її виплата проводиться саме при звільненні працівника з підприємства в сумі середньомісячного заробітку, тоді як у даному випадку судом встановлено незаконність наказу відповідача про звільнення позивача, тобто останній вважається таким, що весь цей час перебував в трудових відносинах.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду про про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 року №3, яким було звільнено ОСОБА_1 з посадати директора товариства є помилковим. Як встановлено судом, позивач не був та не є учасником відповідача. Наведені у позовній заяві порушення вимог закону та установчих документів відповідача під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушенням прав такого позивача, який не є учасником (акціонером, членом) цієї особи. Відтак, права позивача спірним рішенням не порушуються.

Оскільки позивачем при зверненні до господарського суду з цим позовом не доведено того, яким саме чином наведені в позові порушення (неповідомлення інших учасників про проведення загальних зборів за 30 днів) загальними зборами учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" процедури ухвалення рішення про його звільнення з посади директора товариства впливають на його права та обов`язки, зокрема того, що саме неповідомлення інших учасників товариства призвело до прийняття загальними зборами незаконного рішення, а у випадку повідомлення рішення було б іншим, то зазначені обставини є достатньою підставою для відмови в позові.

Будь-яких інших підстав позову, які б стосувалися порушення прав ОСОБА_1 саме як директора товариства (з управління діяльністю, подання звітності щодо господарської діяльності товариства, та які б стосувалися його прав як виконавч органу товариства) в даному випадку позивачем не наведено.

До того ж, слід зазначити, що попереднє рішення учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'" від 01.10.2021, оформлене протоколом загальних зборів №7, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства, позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувалося та на даний час є чинним, що не заперечується сторонами.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 №3, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Таким чином, колегією суддів встановлено неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, що є підставою для: часткового задоволення апеляційної скарги; скасування рішення господарського суду визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "СМГ "Лебідь'", оформленого протоколом від 02.11.2022 №3 із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; в решті рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що суд частково задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'" на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'", оформленого від 02.11.2022 №3 - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В решті рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 у справі №917/1081/23 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване мисливське господарство "Лебідь'" (пров. Тернівський 4, буд. 1, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, ідентифікаційний код 37105514) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4026,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.05.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін