Рішення

від 07.05.2024 по справі 580/2287/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року справа № 580/2287/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області (далі - позивач) до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати п.п. 2, 3, 5, 7 вимоги від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п.п. 2, 3, 5, 7 вимог від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень» Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області є протиправними та підлягають до скасування, оскільки не було допущено порушення в частині включення до актів форми №КБ-2в заготівельно-складських витрат на матеріали, які не зберігаються на складах. Також позивачем наголошено, що ним правомірно застосовано в актах форми №КБ-2в коефіцієнт 1,2 ресурсних елементних кошторисних норм та за наявності на те правових підстав не було застосовано норми витрат ресурсів на одну групу гуртів нижче при включенні розцінки із розробки раніше розробленого ґрунту. Крім того, на думку позивача, відповідач безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про ніби то завищення вартості обсягів виконаних робіт та витрат на утримання служби замовника. Позивачем вказано, відповідач посилаючись в оскаржуваній вимозі на різні статті ЦК України, ГК України та КЗпП України створив для позивача правову невизначеність, адже кожна із перелічених статей містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав. Оскільки вимога відповідача є актом індивідуальної дії, тобто породжує для позивача права і обов`язки, як для підконтрольної установи, тому позивач вважає, що вона може бути оскаржена в судовому порядку до адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що звернення позивача до суду із цим позовом про визнання протиправною та скасування вимоги в частині - є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки відсутній сам факт порушення права позивача, так як вимога в цій частині не є обов`язковою до виконання, тобто не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача, а доводи щодо суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмета доказування по цій справі, що вказує на безпідставність позовних вимог. Також відповідачем вказано, що спірна вимога є достатньо конкретизованою, такою, що відповідає ознакам індивідуально-правового акта, у зв`язку з чим твердження позивача протилежного змісту є безпідставними, крім того, за роз`ясненням змісту пунктів 2, 3, 5, 7 позивач до відповідача не звертався. На підставі вищевикладених обставин відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи позивача, які викладені у відповіді на відзив є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48» подала до суду письмові пояснення на позов, в яких просить суд задовольнити позов у частині позовних вимог, що стосуються ТОВ «ШРБУ-48».

Інші треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент» та товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» письмових пояснень щодо позову не подали.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, відповідно до п. 4.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на II квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області за період з 01.01.2019 по 30.04.2023. Результати ревізії оформлені актом від 25.08.2023 №1160/13.

За наслідками проведеної ревізії відповідач надіслав позивачу вимогу від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень», у п.п. 2, 3, 5, 7 якої зазначив:

2) забезпечити відшкодування підрядником - ТОВ «ШРБУ-48» на користь Служби зайвих виплат на суму 75947936,20 грн здійснених внаслідок завищення вартості виконаних робіт, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрати активів особою, яка допустила порушення відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України

3) забезпечити відшкодування підрядником - ТОВ «Мост-Девелопмент» на користь Служби зайвих виплат на суму 4159 544,85грн здійснених внаслідок завищення вартості виконаних робіт, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрати активів особою, яка допустила порушення відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України;

5) забезпечити відшкодування підрядником - ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» на користь Служби зайвих виплат на суму 462 104,51 грн здійснених внаслідок завищення вартості виконаних робіт, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрати активів особою, яка допустила порушення відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України;

7) забезпечити відшкодування Службою на користь державного бюджету суму завищення витрат на утримання служби замовника на загальну суму 997521,08 грн, здійснених внаслідок того, що виявлені в ході ревізії порушення щодо завищення вартості виконаних робіт, призвели до завищення витрат на утримання служби замовника, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрати активів особою, яка допустила порушення відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними пунктами вимог відповідача звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно змісту частини першої статті 2 цього Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43, закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно з пунктом 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок №550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За правилами частини першої статті 4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до підпункту 16 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Ці положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Так, у частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що в оскаржуваній вимозі від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень», окрім вимог про забезпечення відшкодування коштів, відповідач вказав на обов`язковості для виконання службовими особами позивача вимог органу державного фінансового контролю, зобов`язав надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків, разом з копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів та попередив про відповідальність за нормами ст. 351-1 Кримінального кодексу України за невиконання службовими особами законних вимог органу державного фінансового контролю.

Таким чином, оскаржувана вимога (в частині п.п. 2, 3, 5, 7) безпосередньо створює для позивача правові наслідки у вигляді обов`язку із забезпечення відшкодування зайвих виплат підрядниками на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відшкодування останньою на користь державного бюджету завищених витрат на її утримання, що на думку суду свідчить про порушення прав та інтересів позивача оскаржуваною вимогою.

Крім того, зміст п.п. 2, 3, 5, 7 вимоги від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень» спрямовані на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, та вона є обов`язковою до виконання.

Суд врахував, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), однак не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

Крім того, законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Аналогічна правова позицію викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі №820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі №826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19

Необхідно зазначити, що спірна вимога від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень» є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органо та може бути предметом судового контролю.

Наведена вище позиція також підтверджена постановою Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №160/17775/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві на позов доводи про те, що визнання протиправною та скасування вимоги в частині є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки відсутній сам факт порушення права позивача, не створює правових наслідків для позивача, а доводи щодо суті порушень не можуть бути перевірені в межах предмета доказування по цій справі, що вказує на безпідставність позовних вимог не приймаються судом до уваги та спростовуються вищевикладеними судом обставинами та висновками.

Разом з цим, досліджуючи та надаючи правову оцінку виявленим під час ревізії порушень та визначення порядку їх усунень, що викладено у п.п. 2, 3, 5, 7 вимог Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень», суд встановив наступне.

Стосовно завищення обсягів виконаних робіт, що призвели до завищення вартості виконаних робіт в період вересень-жовтень 2020 року на загальну суму 895392,32 грн, то суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що в акті ревізії зазначено, що проведеними в ході ревізії контрольними обмірами на об`єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 181+000 - км 189+000, Черкаська область» встановлено завищення обсягів виконаних робіт, що призвели до завищення вартості виконаних робіт в період вересень-жовтень 2020 року на загальну суму 895 392,32 гривень.

Однак позивачем вказано, що при коригуванні робочого проекту з ремонту а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км 171+000 - км 181+000 було передбачено комплекс робіт по влаштуванню перехідних ділянок і стикування з дорожнім одягом на сусідніх ділянках, роботи на яких були закінчені у 2020 році. При контрольних обмірах довжини об`єкта поточного середнього ремонту (ПСР) а/д Н-16 км 181+000 - км 189+000 за точку початку було взято не проектне пікетажне положення об`єкта ПСР, а пікетажне закінчення капітального ремонту, що у свою чергу зменшує довжину ділянки ПСР на 50м. У складі проектної документації з ПСР а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км 189+000 - км 197+300 було передбачено комплекс робіт по влаштуванню перехідних ділянок і стикування з дорожнім одягом на сусідніх ділянках, роботи на яких були закінчені раніше у 2020 році. Так, проектом передбачено сполучення ділянки з існуючим покриттям на км 189+000 протяжністю 50м (ПК0-50) в бік 188 км. Тому закінчення ділянки з ПСР а/д Н-16 км 181+000 - км 189+000 припадає на км 188+950. При контрольних обмірах довжини об`єкта поточного середнього ремонту а/д Н-16 км 181+000 - км 189+000 за точку закінчення було взято не проектне пікетажне положення об`єкта ПСР а пікетажний початок сполучення об`єкта ПСР Н-16 Золотоноша- Черкаси-Сміла-Умань км 189+000 - км 197+300, що у свою чергу зменшує довжину ділянки ПСР на 50м.

Враховуючи, що підрядною організацією виконано весь комплекс робіт відповідно до проектно кошторисної документації, тому суд дійшов висновку, що вимога відповідача в частині необхідність відшкодування коштів в сумі 895 392,32 грн є протиправною.

Стосовно включення ТОВ «ШРБУ-48» до актів форми №КБ-2в заготівельно- складських витрат на матеріали, які не зберігаються на складах (зокрема, асфальтобетонна суміш, суміші бетонні, розчин готовий кладковий), то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.4.2.4 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва (далі - ДСТУ 2) у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно- складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апаратів будівельних служб (відділи постачання, підрозділи виробничо- технологічної комплектації будівельних організацій тощо) та матеріальних базових складів, а також витрат, пов`язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні і зберіганні на складах.».

Згідно 5.5.2 ДСТУ-2: «Заготівельно-складські витрати розраховуються за відсотком до кошторисної вартості матеріалів франко-приоб`єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підряднику:

- для будівельних матеріалів, в тому числі арматури стрижневої і дротяної, закладних та накладних деталей санітарно-технічних та електро-технічних матеріалів, виробів та конструкцій (крім металевих конструкцій) - 2 відсотки від суми відпускної ціни та транспортних витрат;

- для металевих конструкцій, металевих виробів (металеві труби, двотавр, швелер, кутик, лист, полоса) - 0,75 відсотка від суми відпускної ціни та транспортних витрат.

Маса заготівельно-складських витрат, визначена за наведеними показниками, середньому забезпечує покриття зазначених витрат.

Відповідно до пункту 5.8 СОУ 42.1-37641918-085:2018 Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання (СОУ-085): «Поточні ціни на матеріальні ресурси для робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг визначаються франко-приоб`єктний склад і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості: відпускну ціну (в тому числі вартість тари, упаковки і реквізиту та вартість вантажних робіт); вартість транспортування; заготівельно-складські витрати.

Згідно пункту 5.10 СОУ 42.1-37641918-085:2018 у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати та витрати, пов`язані з втратами, які важко усуваються, а також псування матеріалів при транспортуванні та зберіганні. Ці витрати розраховуються за відсотковими показниками до кошторисної вартості матеріалів франко- приоб`єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підряднику:

- для будівельних матеріалів, виробів та конструкцій - 2 %;

- для металевих конструкцій - 0,75 %.

Відповідно до пункту 6.3.3 ДСТУ-2: «Вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами, та їх вартості за договірною ціною.

Отже, проектною організацією у відповідності до пунктів 4A2.4 та 5.5.2 ДСТУ-2, пунктів 5.8 та 5.10 СОУ-085, пунктів 5.6 та 5.8 СОУ-050 правомірно включено вартість заготівельно-складських витрат на суміші асфальтобетонні, суміші бетонні, розчин готовий кладковий до кошторисної документації. У свою чергу, підрядна організація ТОВ «ШРБУ- 48», на вимогу пунктів 6.3.1.2 та 6.3.3 ДСТУ-2, включила їх до договірної ціни.

Крім того, пунктом 6.3.1.2 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва визначено, що заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на об`єкті будівництва, потужності організації та обсягів робіт по цьому об`єкту будівництва або за домовленістю сторін за усередненими відсотковими показниками, передбаченими в інвесторській кошторисній документації, що обумовлено договором.

Твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну. Уточнення твердих договірних цін можливо лише у випадках, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; б) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; в) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт (пункт 6.3.2.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013).

Пунктом 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 визначено, що вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами, та їх вартості за договірною ціною.

Враховуючи, що договірні ціни за договорами від 26.08.2020 №128/1-03, від 25.05.2021 №49/1-03 та від 15.03.2021 №24/1-03 включають в себе заготівельно-складські витрати на матеріальні ресурси, що підтверджується відповідними протоколами узгодження цін на матеріальні ресурси, що є невід`ємними частинами вказаних вище договорів, а також відомостями ресурсів до локальних кошторисів, які обґрунтовують вартість матеріальних ресурсів, вказаної в договірній ціні, та підтверджують включення до ціни матеріалів у т.ч. заготівельно-складських витрат, що на думку суду свідчить про правомірність включення до умов договорів від 26.08.2020 №128/1-03, від 25.05.2021 №49/1-03 та від 15.03.2021 №24/1-03 по відшкодуванню заготівельно складських витрат у вартості будівельних матеріалів.

Стосовно не застосовування норми витрат ресурсів на одну групу ґрунтів нижче при включенні розцінки із розробки раніше розробленого ґрунту (п. 2 вимог порушення на суму 11568,96 грн, та п. з вимог порушення на суму 13001,46 грн), то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 3.1.7 ДСТУ Б Д.2.4.-1:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Земляні роботи (Збірник 1)» (далі - ДСТУ-1) при розробці екскаватором або вручну раніше розроблених або розпушених ґрунтів 2-4 груп, що не злежалися, слід застосовувати норми витрат ресурсів на одну групу ґрунтів нижче.

Крім того, відповідно до положень пункту 1.1.7.23 ДСТУ Б Д.2.2-1:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи (Збірник 1)» (далі - ДСТУ-2) розробку машинами раніше розроблених або розпушених ґрунтів потрібно нормувати:

- при роботі екскаваторів - за нормами ґрунтів на одну групу нижче (ґрунти 2 по 1, 3 по 2, 4 по 3);

- при роботі скреперів, бульдозерів, грейдерів і грейдерів-екскаваторів за тими ж групами ґрунтів...».

Згідно пункту 1.1.9.5 ДСТУ-2 для визначення ресурсів на ручну розробку раніше розпушених незлежаних ґрунтів 2-4 групи потрібно застосовувати норми на одну групу нижче, а для ґрунтів 5-7 групи - норми 4 групи.

Таким чином, правила зниження групи ґрунтів при розробці раніше розроблених або розпушених ґрунтів стосуються тільки екскаваторів або роботи вручну і не стосуються скреперів, бульдозерів, грейдерів і грейдерів-екскаваторів, тому враховуючи, що виконані роботи не відносились до розробки ґрунтів (засипки вручну траншей, пазух котлованів і ям, переміщення ґрунту із засипанням траншей і котлованів бульдозером, засипка раніше викинутим ґрунтом з розбивкою грудок і трамбуванням), тому не застосовування норми витрат ресурсів на одну групу ґрунтів нижче при включенні розцінки із розробки раніше розробленого ґрунту відбулось із дотриманням пункту 3.1.7 ДСТУ-1, пунктів 1.1.7.23 та 1.1.9.5 ДСТУ-2.

Стосовно висновку відповідача про безпідставне застосування в актах форми №КБ-2в коефіцієнту 1,2 до ресурсних елементних кошторисних норм (п. 2 вимог порушення на суму 1 052 713,81 грн. та п. 5 вимог), то суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у червні-листопаді 2021 року до актів форми №КБ-2в по договору від 15.03.2021 №25/1-03 ТОВ «ШРБУ-48» включено роботи із застосуванням коефіцієнту 1,2 (виконання робіт на одній половині проїзної частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу).

В акті ревізії зазначено, що при виконанні робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 171+000 - км 181+000, Черкаська область здійснювалося повне перекриття дорожнього руху. Так, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції у відповідь на запит відповідача повідомлено, що повне перекриття дорожнього руху застосовувалося на ділянці а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань з км 171+000 по км 181 +000 у зв`язку з ремонтом мосту через річку Гірський Тікич. Також повідомлено, що 27.05.2021 УПП в Черкаській області ДПП було погоджено схему об`їзду ділянки а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань з км 171+000 по км 181+000 на період ремонту мосту.

Позивачем зазначено, що під час виконання будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 171+000 - км 181+000, Черкаська область» після 27.05.2021 рух було закрито виключно для транзитного транспорту, повного перекриття руху на всій ділянці робіт не здійснювалось, оскільки вищенаведена ділянка використовувалась для проїзду місцевого транспорту до населених пунктів і їх відокремлених житлових частин, тому закрити рух повністю не було можливості.

Крім того, повністю закритий рух був лише на самому мосту на км 176+872, для чого і було розроблено та затверджено схему організації дорожнього руху для транзитного транспорту.

При цьому у листі Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції від 30.06.2023 вказано, що інформація щодо періоду на який здійснювалося саме повне перекриття ділянки а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань з км 171+000 по км 181+000 в УПП в Черкаській області ДПП відсутня.

Таким чином отримання погодження на повне перекриття руху не може свідчити про фактичне повне перекриття руху на всій протяжності та на весь період виконання робіт

Оскільки відповідачем не доведено про повне перекриття дорожнього руху на ділянці а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань з км 171+000 по км 181 +000, тому застосування в актах форми №КБ-2в відповідно до умов договорів від 15.03.2021 № 25/1-03 та від 05.11.2021 №120/1-03, укладеного між позивачем та ТОВ «ШРБУ-48» коефіцієнту 1,2 до ресурсних елементних кошторисних норм, було здійснено на вимоги п. 1 таблиці 5 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм СОУ 42.1-37641918-035:2018 Автомобільні дороги Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи.

Також в акті ревізії вказано про безпідставне застосування ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» коефіцієнту 1,2 до ресурсних елементних кошторисних норм (виконання робіт на одній половині проїзної частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу), в той же час дефектними актами для вищевказаних робіт не передбачено умов для застосування вищевказаного коефіцієнта, що призвело до завищення вартості наданих послуг за 2022 рік та січень-квітень 2023 року на загальну суму 462 104,51 грн (в т.ч. за 2022 рік - 441 888,89 грн, за січень-квітень 2023 року - 20 215,62 грн).

Судом встановлено, що з договір на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг від 16.01.2023 №16/1-02, між позивачем з ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» ніколи не укладався, відповідно, акту форми №КБ-2в за квітень 2023 року на суму 1189088,92 грн. по цьому договору не підписувалось, а кошти позивачем не сплачувались.

Крім того, пункт 1 таблиці 5 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм СОУ 035, не передбачає умовою для застосування коефіцієнту 1,2 до ресурсних елементних кошторисних норм (виконання робіт на одній половині проїзної частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу) наявність відповідного запису в дефектному акті.

Враховуючи, що виконати роботи по ліквідації вибоїн, холодне фрезерування, очищення вибоїн, скошування трави трактором без руху транспорту лише по другій полосі не можливо, відповідно коефіцієнт 1.2 було правомірно застосовано у відповідності до вимоги п. 1 таблиці 5 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм СОУ 035.

Стосовно висновку відповідача про завищення обсягів виконаних робіт, що призвели до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 183700,68 грн (п. 3 вимог), то суд зазначає наступне.

В акті ревізії відповідачем зазначено, що в ході ревізії по роботам з реконструкції шляхопроводу через залізничну колію на підході до нього на км 520+101 автомобільної дороги державного значення М-12 Стрій - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка (через м. Вінницю), Черкаська область встановлено завищення обсягів виконаних робіт, що призвели до завищення вартості виконаних робіт в період вересень-листопад 2019 року на загальну суму 189573,32 гривень. У результаті зазначеного, позивачем зайво отримано коштів на утримання служби замовника на загальну суму 3 669,42 гривень.

Однак, відповідачем невірно визначено початок влаштування об`їзної дороги, оскільки така об`їзна дорога знаходиться на стикові двох об`єктів: Об`єкт 1 «ПОТОЧНИЙ СЕРЕДНІЙ РЕМОНТ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОЕИ ДЕРЖАВНОЕО ЗНАЧЕННЯ М-12 СТРИЙ- ТЕРНОПІЛЬ км 513+515 - км 519+425, км 520+800 - км 521+500 та Об`єкт 2 «РЕКОНСТРУКЦІЯ ШЛЯХОПРОВОДУ ЧЕРЕЗ ЗАЛІЗНИЧНУ КОЛІЮ ТА ПІДХОДИ ДО НЬОГО НА КМ 520+101».

Крім того, початок об`їзної дороги (ПК0+00) відповідає ПК59+03 Об`єкту 1, та переходить на Об`єкт 2.

Відповідно до робочого проекту Об`єкта 2 після закінчення робіт по реконструкції шляхопроводу об`їзна дорога від ПК 0+00 до ПК 2+08 залишається для подальшої експлуатації в с. Сичівка. Від ПК 2+08 до ПК 14+42 підлягає розбиранню.

Оскільки всі обсяги виконаних робіт з розбирання об`їзної дороги, які відображено в актах форми №КБ-2в за листопад 2019 року від 02.12.2019 №22, відповідають фактично виконаним роботам та проектно-кошторисній документації, тому відповідач необґрунтовано дійшов висновку про завищення обсягів виконаних робіт, що призвели до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 183700,68 грн.

Стосовно висновку відповідача про завищення вартості виконаних робіт на суму 7825153,91 грн. (п. 2 вимог) та на суму 3955890,07 грн. (п. з вимог), то суд зазначає наступне.

Так, в акті ревізії зазначено, що ревізією встановлено порушення вимог п. 6.1.5.3 ДСТУ, п.5.24 СОУ 42.1-37641918-050:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з капітального ремонту» (далі - СОУ 050), в частині включення підрядними організаціями ТОВ «ШРБУ- 48», ТОВ «Мост-Девелопмент» до актів форми №КБ-2в коштів на покриття ризиків за відсутності додаткових робіт (відсутня затверджена у встановленому порядку проектно- кошторисна документація на зазначені додаткові роботи), що призвело до завищення вартості виконаних ТОВ «ШРБУ-48», ТОВ «Мост-Девелопмент» та оплачених Службою робіт на загальну суму 11781043,98 грн.

Суд зазначає, що згідно положень пункту 6.1.5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва при значені на відшкодування:

- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні та уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні процедури закупівлі) або в процесі будівництва;

- збільшення вартості будівництва, спричиненого зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо, в зв`язку з підвищенням протипожежних, санітарних та експлуатаційних вимог до будівель та споруд, з поліпшенням технічних та якісних характеристик матеріалів, виробів, конструкцій...», а також відповідно до вимог пункту 5.24 СОУ 42.1-37641918-050:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з капітального ремонту» (далі - СОУ), а саме: «...Кошти на покриття ризику всіх учасників виконання робіт з капітального ремонту призначені на відшкодування:

- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні процедури закупівлі) або в процесі виконання робіт;

- збільшення вартості робіт з капітального ремонту, спричиненого зміною національних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо, в зв`язку з підвищенням протипожежних, санітарних та експлуатаційних вимог до будівель та споруд, з поліпшенням технічних та якісних характеристик матеріалів, виробів, конструкцій.

Матеріалами справи підтверджено, що збільшення вартості витрат по об`єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 197+300 - км 206+000, Черкаська область» було компенсовано підрядній організації відповідно до вимог пункту 6.1.5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» за рахунок коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва в межах ліміту коштів, встановленого твердою договірною ціною відповідно до договору, укладеного між позивачем та ТОВ «ШРБУ-48» від 15.03.2021 № 24/1-03 відповідно до пункту 6.4.3 ДСТУ «За твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні».

Пунктом 4.12 договору, укладеного між позивачем та ТОВ «ШРБУ-48» від 15.03.2021 №24/1-03 передбачено, що при визначенні вартості виконаних робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи кошти на покриття ризиків, передбачені твердою договірною ціною, враховуються пропорційно вартості виконаних у звітному періоді робіт. Вказана норма обмежує суми коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва, яку підрядник може включити відповідно до обґрунтованого розрахунку до Акту виконаних робіт у звітному періоді, що дозволяє замовнику обґрунтовано використовувати ліміт коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва до завершення будівництва об`єкту, що, в свою чергу, підтверджується пропорційним відношенням суми коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва до загальної вартості робіт за договірною ціною (0,7 %).

Згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування...», «...будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва.

Відповідно до положень ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації» визначено поняття проектної документації та кошторисної документації, а саме:

- 3.1 проектна документація: розроблені та затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва;

- 3.4 кошторисна документація: зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об`єктами та локальними кошторисними розрахунками, виконаними відповідно до вимог ДБНД. 1.1-1.

Отже документацію по поточному середньому ремонту відноситься до поняття «кошторисна документація.

Відповідно до пункту 5.4 СОУ 42.1-37641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання» (далі - СОУ) обсяги та перелік робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання для кожної ділянки дороги, окремої дорожньої споруди або елемента автомобільної дороги встановлюють на підставі результатів діагностики й оцінювання їхнього фактичного стану, інженерних вишукувань, випробувань й обстежень, зафіксованих в актах дефектів чи інших документах згідно з класифікацією робіт. Примірна Форма акту дефектів наведена у додатку А». Таким чином, для розробки кошторисної документації на поточний середній ремонт достатньо мати акт дефектів.

Відповідно до п. 5.8.16 ДСТУ до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва після підсумку глав 1-12 включаються:

- кошторисний прибуток;

- кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій;

- кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами;

- податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і невраховані складовими вартості будівництва...».

Згідно п. 6.1.5.3 ДСТУ кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва при значені на відшкодування:

- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при проектуванні та уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні процедури закупівлі) або в процесі будівництва;

- збільшення вартості будівництва, спричиненого зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо, в зв`язку з підвищенням протипожежних, санітарних та експлуатаційних вимог до будівель та споруд, з поліпшенням технічних та якісних характеристик матеріалів, виробів, конструкцій.

Відповідно до п. 5.22 СОУ кошти на покриття ризику всіх учасників виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг призначені на відшкодування:

- збільшення вартості обсягів робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені при розробці кошторисів і уточнюються при визначенні виконавця робіт (проведенні процедури закупівлі) або в процесі виконання робіт;

- збільшення вартості робіт з капітального ремонту, спричиненого зміною національних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції, устаткування тощо, в зв`язку з підвищенням протипожежних, санітарних та експлуатаційних вимог до будівель та споруд, з поліпшенням технічних та якісних характеристик матеріалів, виробів, конструкцій.

З аналізу вищенаведених положень судом встановлено, що у кошторисній документації на поточний середній ремонт було передбачено кошти на покриття ризику всіх учасників виконання робіт.

Відповідно до пункту 6.17 СОУ ціна пропозиції підрядника (договірна ціна) також включає кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 5.22, та кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами. Уточнення даних витрат здійснюється в порядку, передбаченому умовами договору. При проведенні взаєморозрахунків витрати на додаткові роботи та обсяги, які мають -непередбачуваний характер виконання та не можуть бути чітко зпрогнозовані, компенсуються за рахунок коштів на покриття ризиків.

Як встановлено судом із матеріалів справи, пунктом 4.12 договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ШРБУ-48» від 25.05.2021 №49/1-03, від 26.08.2020 №128/1-03 передбачено, що при визначенні вартості виконаних робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи кошти на покриття ризиків, передбачені твердою договірною ціною, враховуються пропорційно вартості виконаних у звітному періоді робіт.

Таким чином, вищенаведене норма договорів обмежує суми коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва, яку підрядник може включити відповідно до обґрунтованого розрахунку до Акту виконаних робіт у звітному періоді, що дозволяє замовнику обґрунтовано використовувати ліміт коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва до завершення будівництва по об`єктах: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-02-02 Могилів-Подільський - Ямпіль - Бершадь - Умань (окремими ділянками), Черкаська область» та «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша- Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 181+000 - км 189+000, Черкаська область».

Щодо збільшення вартості витрат по договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Мост-Девелопмент» від 26.03.2019 №47/1-03 на виконання будівельних робіт по об`єкту: «Реконструкція шляхопроводу через залізничну колію та підходи до нього на км 520+101 автомобільної дороги державного значення М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка (через м. Вінницю), Черкаська область», то суд зазначає що положення п. 6.1.5.3 ДСТУ не містить прямої вказівки чи обов`язку для замовника будівництва проводити коригування проектної документації для використання ліміту коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва, а дані кошти використовувались відповідно до пункту 6.4.4 ДСТУ на підставі обґрунтованих розрахунків.

Також необхідно зазначити, що пунктом 11 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 визначено, що експертизі підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

На виконання вказаної норми, при виникненні обставин, коли виникала необхідність розроблення додаткових проектних рішень або коригування затверджених раніше проектних рішень проектів будівництва, позивачем вносились відповідні зміни в проекти будівництва з обов`язковим проведенням комплексної експертизи в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження та кошторисної частини.

Враховуючи, що вимоги пунктів 10 та 11 Порядку не стосуються послуг з поточного середнього ремонту, так як стосуються лише проектів будівництва, тому позивачем правомірно було компенсовано додаткові роботи (витрати) відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Стосовно висновку відповідача про завищення вартості робіт на суму 21649173,48 грн (п. 2 вимог), то суд зазначає наступне.

Так, згідно акту ревізії товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна лабораторія» проведено 31.07.2023 перевірку якості ремонту нижнього та верхнього шарів асфальтобетонного покриття на об`єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 197+300 - км 206+000, Черкаська область», підрядник - ТОВ «ШРБУ-48», договір №24. За результатами перевірки встановлено порушенням вимог п. 6.4.3 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (в період дії, далі - ДСТУ), п. 1.1, п. 2.1, п. 2.2, п. 4.2, п. 7.4.3, п. 7.4.6, п. 15.1, п. 16.1 Договору №24 та призвело до прийняття і оплати позивачем у 2021 році актів форми №КБ-2в із завищеною вартістю робіт на загальну суму 21649173,48 грн. У результаті зазначеного, позивачем зайво отримано коштів на утримання служби замовника на загальну суму 449824,58 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 10 технічного регламенту будівельних робіт, будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1764, споруди загалом та окремі їхні частини повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. За умови належної експлуатації споруд основні вимоги до них повинні виконуватися протягом обґрунтованого строку служби споруд з урахуванням передбачуваних впливів. Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг встановлюються згідно ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану».

З метою встановлення значень товщин шарів дорожнього одягу та визначення фізико- механічних показників асфальтобетону під час приймального контролю виконаних робіт відповідно до пункту 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво (зі змінами №1 та №2) відбір кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.

Отже, вищенаведений термін дає мінімізувати вплив транспортних засобів і погодно-кліматичних чинників із-за котрих відбувається зміна властивостей асфальтобетону та інших матеріалів дорожнього одягу. Також такі терміни дозволяють встановити відповідність фізико- механічних і експлуатаційних показників асфальтобетону та інших матеріалів дорожнього покриву вимогам проектної документації, будівельних норм і національних стандартів саме на момент їх влаштування.

Таким чином, відбір кернів повинен здійснюватися не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів, однак матеріалами справи підтверджено, що роботи за вищенаведеними договором виконувались в період з 12.05.2021 по 25.08.2021, однак ТОВ «Міська будівельна лабораторія» провело відбір кернів 31.07.2023, що вказує на відбір кернів поза межами встановленого строку, а тому такі результати є не достовірними та не можуть підтверджувати наявність порушень при виконанні робіт.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем необґрунтовано взято до уваги результати кернування проведеного в період ревізії, оскільки недотримання нормативних документів при проведенні досліджень ставлять під сумнів достовірність їх результатів.

Стосовно висновку відповідача про завищення вартості робіт на суму 38270729,68 грн (п. 2 вимог), то суд зазначає наступне.

В акті ревізії зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна лабораторія» проведено 18.08.2023 перевірку якості ремонту нижнього та верхнього шарів асфальтобетонного покриття на об`єктах: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 206+000 - км 208+000, Черкаська область», та «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-16 Золотоноша- Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 208+000 - км 212+233, Черкаська область». Зразки (керни) з асфальтобетонного покриття було відібрано 18.08.2023 року. За результатами встановлено наступні відхилення фактичних значень випробуваних кернів від проектних та включених ТОВ «ШРБУ-48» до актів форми №КБ-2в, що на думку відповідача свідчать про порушення вимог п. 6.4.3 ДСТУ, п. 1.1., 2.1, 2.2, 4.2, 7.4.3, 15.1, 16.1 згідно договору від 27.07.2020 №120/1-03, п. 1.1, 2.1, 2.2, 4.2, 7.4.1, 16.1, 17.1 згідно договору від 25.10.2018 №92/1-03, що призвело до прийняття і оплати позивачем у 2019-2020 роках актів форми №КБ-2в із завищеною вартістю робіт на загальну суму 38270729,68 грн. У результаті зазначеного, Службою зайво отримано коштів на утримання служби замовника на загальну суму 442054,40 грн.

Як вже було зазначено судом, з метою встановлення значень товщин шарів дорожнього одягу та визначення фізико-механічних показників асфальтобетону під час приймального контролю виконаних робіт відповідно до пункту 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво (зі змінами №1 та №2) відбір кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що роботи на об`єкті «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 206+000 - км 208+000, Черкаська область» виконувались в період з 16.11.2018 по 22.07.2019, а на об`єкті «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-16 Золотоноша- Черкаси-Сміла-Умань на ділянці км 208+000 - км 212+233, Черкаська область» виконувались в період з 29.07.2020 по 17.10.2020, однак ТОВ «Міська будівельна лабораторія» проведено відбір кернів лише 18.08.2023, що вказує на відбір кернів поза межами встановленого строку, а тому такі результати є не достовірними та не можуть підтверджувати наявність порушень при виконанні робіт.

Крім того, вищевикладені обставини також спростовують висновки відповідача про завищення вартості виконаних робіт з експлуатаційного утримання, поточного середнього та капітального ремонту автомобільних доріг, призвели до зайвого отримання позивачем коштів на утримання служби замовника на загальну суму 997521,08 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі та скасування п.п. 2, 3, 5, 7 вимог Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати п.п. 2, 3, 5, 7 вимог Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ