Ухвала

від 19.11.2024 по справі 580/2287/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

справа №580/2287/24

адміністративне провадження № К/990/42234/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року у справі №580/2287/24 за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 5, 7 вимоги від 29 вересня 2023 року №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасувати пункти 2, 3, 5, 7 вимог Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області задоволено частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги задоволено повністю

Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 5 та 7 вимоги Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 29.09.2023 №262306-14/3451-2023 «Про усунення виявлених порушень».

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 4 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги й додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що її належить повернути скаржнику з таких підстав.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 8 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020 року у справі № 817/650/18, від 7 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 8 квітня 2020 року у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 14 грудня 2021 року у справі № 811/1203/18, від 2 листопада 2023 року у справі № 160/13920/20, та інших.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанови Верховного Суду, проте не указав норми щодо якої такий висновок сформовано та в чому саме полягає її неправильне застосування судом апеляційної інстанції, обмежившись лише викладенням правових позицій Суду, не зазначаючи конкретно норми права, щодо якої сформовано висновок Верховного Суду, належний, на його думку, до застосування до спірних правовідносин.

Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до наведення норм законодавства, цитат з рішень Верховного Суду, часткового опису обставин справи, переоцінки доказів та незгоди з висновком судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржене судове рішення може бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Лише загальні посилання на висновок Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року у справі №580/2287/24.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв`язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року у справі №580/2287/24 за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги, - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду