Ухвала

від 08.05.2024 по справі 300/3456/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 300/3456/22

адміністративне провадження № К/990/16286/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі № 300/3456/22 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної організації політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка", Політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про визнання протиправним і скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської обласної організації політичної партії УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка, Політичної партії УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів Івано-Франківської обласної організації політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 30 січня 2022 року, викладене у протоколі зборів від 30 січня 2022 року, про внесення пропозиції керівному органу політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про відкликання депутата Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 за народною ініціативою;

- визнати протиправним та скасувати рішення №1 ХХVI з`їзду політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 10 серпня 2022 року "Про відкликання депутата Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 ".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення зборів Івано-Франківської обласної організації політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 30 січня 2022 року, викладене у протоколі зборів від 30 січня 2022 року, про внесення пропозиції керівному органу політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про відкликання депутата Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 за народною ініціативою.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення №1 ХХVI з`їзду політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" від 10.08.2022 року "Про відкликання депутата Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 за народною ініціативою".

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №300/3456/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника.

Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо виняткового значення для скаржника не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі скаржник посилається також на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Щодо встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів, то надання судом неправильної оцінки, на думку скаржника, наявному у матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким не може бути підтверджена певна обставина.

При цьому, Суд зауважує, що посилання скаржника на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, за відсутності обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі № 300/3456/22 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної організації політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка", Політичної партії "УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка" про визнання протиправним і скасування рішення - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько