Рішення

від 28.09.2010 по справі 2-176-10

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-176\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010р. м.Лутугине

Лутугинський районний с уд Луганської області в скла ді:

головуючого судді Бескров ного Я.В.

при секретарі Степаненко Н .П.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у справу за позовом Луганськ ої комунальної установи «Обл асна рятувально-водолазна сл ужба» до ОСОБА_1 та ОСОБА _2 про відшкодування матері альної шкоди в порядку регре су

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до су ду з дійсним позовом до відпо відачів у порядку регресу, в о бґрунтування якого посилаєт ься на те, що рішенням Ленінсь кого районного суду м.Луганс ька від 22.01.2009р. з нього на корист ь ОСОБА_3 стягнуто середні й заробіток за час вимушеног о прогулу 18210,63 грн., у відшкодува ння витрат на правову допомо гу 2000 грн. та судові витрати 182,11 г рн. Підставою рішення стало т е, що судом скасовано накази № 37 від 15.05.2006р., який видано відпові дачем 1 та наказ №119 від 5.09.2007р. вид аний відповідачем 2, у період, коли вони виконували обов' я зки начальника Луганської ко мунальної установи «Обласна рятувально-водолазна служба », з поновленням ОСОБА_3 на роботі з 29.04.2006р. Вказане рішенн я суду позивачем було викона но: ОСОБА_3 були сплачені в казані суми, а крім того, за ін іціативою позивача йому випл ачено компенсація за невикор истану відпустку 1824,24 грн.

В порядку ст.134 КЗпП Україн и просив суд стягнути з обох в ідповідачів у відшкодування шкоди 22216,98 грн.

В судовому засіданні пре дставник позивача Вороньк о О.М. позов підтримала прос ила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 з п озовом погодився частково, н е заперечує проти стягнення з нього шкоди, але за період, к оли він виконував обов' язки начальника.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не явився, був належним ч ином повідомлений про час та місце слухання справи, заяви про слухання справи у його ві дсутність не надходило.

Вислухавши пояснення ос іб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріа лі справи, суд вважає позов та ким, що підлягає частковому з адоволення, з наступних підс тав.

Згідно ст.134 КЗпП України пра цівники несуть матеріальну в ідповідальність у повному ро змірі шкоди, заподіяної з їх в ини підприємству, установі, о рганізації, у випадках, коли с лужбова особа, винна в незако нному звільненні або перевед енні працівника на іншу робо ту.

Судом встановлено, що наказ ом №43 від 24.02.2006р. ОСОБА_1 призн ачено виконуючим обов' язки начальника Луганської комун альної установи «Обласна рят увально-водолазна служба». С воїм наказом №37 від 15.05.2006р. ОСО БА_1 звільнив ОСОБА_3 з пі дприємства позивача. Не пого джуючись з даним наказом ост анній до Ленінського районно го суду м.Луганська звернувс я з позовом про поновлення на роботі. 23.05.2007р. своїм рішенням с уд поновив ОСОБА_3 на робо ті у Луганській комунальній установі «Обласна рятувальн о-водолазна служба», допусти вши поновлення на роботі дот не гайного виконання. ОСОБА _2, який на той час, на підстав і розпорядження №4-л від 22.01.2007р., п рацював виконуючим обов' яз ки начальника Луганської ком унальної установи «Обласна р ятувально-водолазна служба» , на виконання рішення суду св оїм наказом поновив ОСОБА_3 . на посаді водолаза 2 класу. О днак, у зв' язку з тим, що ріше ння Ленінського районного су ду м.Луганська від 23.05.2007р. апеля ційним судом Луганської обла сті було скасовано, ОСОБА_2 своїм наказом №119 від 5.09.2007р. зно ву звільнив ОСОБА_3 з робо ти на підставі наказу №37 від 15.0 5.2006р.

Рішенням Ленінського райо нного суду м.Луганська від 22.01.2 009р., яке набрало законної чинн ості, ОСОБА_3 було поновле но на роботі з 29.04.2006р. та на його к ористь з позивача стягнуто с ередній заробіток за час вим ушеного прогулу 18210,65 грн., у відш кодування витрат на правову допомогу 2000 грн. та судові витр ати 182,11 грн. Вказані суми позив ачем були сплачені ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить д о висновку, що суми, які були с тягнуті на користь ОСОБА_3 з позивача за незаконне звіл ьнення з роботи, за рішенням с уду, яке набрало законної чин ності, були наслідком прийня ття відповідачем ОСОБА_1 н езаконного наказу про звільн ення останнього з роботи, а то му в порядку ст.134 КЗпП України з нього на користь позивача п ідлягає стягненню сума 20392,74 гр н. (18210,63+2000+182,11).

Щодо стягнення шкоди з відп овідача ОСОБА_2, суд вважа є такі вимоги безпідставними , оскільки поновлюючи та звіл ьняючи своїми наказами ОСО БА_3 з роботи, він виконував р ішення судів різних інстанці й, а тому за заподіяну шкоду по зивачу відповідати не повине н.

Щодо стягнення з відповіда чів 1824,24 грн. за виплату позивач ем ОСОБА_3 компенсації за невикористану відпустку, суд вважає таку вимогу в порядку регресу безпідставною, оскі льки за рішенням суду ця сума на користь ОСОБА_3 не стяг увалася, позивач зі своєї іні ціативи виплатив йому її, а от же у порядку регресу вона з ві дповідачів стягнута бути не може.

Крім того з відповідача О СОБА_1 на користь позивача п ідлягають стягненню судові в итрати зі сплати судового зб ору у сумі 222,17 грн. та зі сплати в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення розгляду спр ави у сумі 120 грн., а всього 342,17 грн .

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦП К України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовол ьнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на кор исть Луганської комунальної установи «Обласна рятувальн о-водолазна служба» 20392,74 грн. та судові витрати 342,17 грн.

В інший частині позовних ви мог відмовити за необґрунтов аністю.

Рішення може бути оскаржен о в апеляційному порядку до а пеляційного суду Луганської області через суд першої інс танції шляхом подачі в 10-денни й строк з дня його проголошен ня апеляційної скарги через Лутугинський районний суд.

Суддя: