Ухвала

від 02.05.2024 по справі 573/510/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №573/510/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/269/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - тримання під вартою

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 573/510/24 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 12.03.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

установила:

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підозра є необґрунтованою, матеріали справи не підтверджують викладені в підозрі обставини, умисел на вбивство малолітньої потерпілої, заподіяння їй тілесних ушкоджень безпосередньо підозрюваною, наявність неприязних відносин між його підзахисною та потерпілою і провокуючу поведінку останньої. Також є недоведеними ризики, а підозрювана має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, двох малолітніх дітей, хворіє.

12.03.2024 до Білопільського районного суду Сумської області з клопотанням, погодженим із прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури, звернувся слідчий СВ ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.2 ч. 2 ст. 115 КК, а саме у незакінченому замаху на умисне вбивство малолітньої потерпілої ОСОБА_11

10.03.2024 до ЄРДР за № 12024200570000120 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, а 11.03.2024 ОСОБА_10 була повідомлена про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, з метою запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків, тому слідчий просив застосувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 12.03.2024 до підозрюваної ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_10 інкримінованого їй правопорушення, існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, і недостатність застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів з метою забезпечення її належної процесуальної поведінки на даній стадії досудового розслідування.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, здійснивши розгляд клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотрималася вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з`ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_10 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам. При цьому ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство, вчинене щодо малолітньої дитини, що згідно ст. 12 КК є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, існують реальні ризики того, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків в даному кримінальному провадженні, а застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним в ухвалі слідчого судді ризиків.

При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». «Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» («Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88). Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).

Таким чином, наявні докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінального правопорушення є завданням подальшого досудового розслідування.

Незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення, а тому доводи захисника ОСОБА_8 про те, що додані до клопотання матеріали не підтверджують викладені в підозрі обставини, зокрема, наявність умислу на вбивство малолітньої потерпілої, заподіяння тілесних ушкоджень безпосередньо підозрюваною, наявність неприязних відносин між його підзахисною та потерпілою, провокуючу поведінку останньої не заслуговують на увагу.

Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_10 через тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що ОСОБА_10 може іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, так як небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.

Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки підозрювана знайома з родиною потерпілої, мешкає неподалік від них, а тому може незаконно впливати на них.

Крім того, колегія суддів враховує, що дане кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а відтак ймовірність того, що підозрювана може вдатися до спроб перешкоджання кримінальному провадженню існує і є вагомою.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які вказують на наявність цих ризиків.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про наявність у ОСОБА_10 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, двох малолітніх дітей, хоч і мають місце, але повинні враховуватись разом з іншими обставинами в справі у їх сукупності. При цьому вказані захисником обставини не стали стримуючими факторами від протиправних дій згідно повідомленої ОСОБА_10 підозри.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчої судді щодо не визначення ОСОБА_10 альтернативного заходу у виді застави, оскільки відповідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді застави може не встановлюватись у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і умотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, у зв`язку з чим приходить висновку про залишення судового рішення без змін, а поданої апеляційної скарги без задоволення

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 12.03.2024 відносно ЗЕЙНАЛОВОЇ САМІР САМАНДАР-КИЗИ залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4