Рішення

від 29.04.2024 по справі 363/1279/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.04.2024 Справа № 363/1279/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29квітня 2024року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2022 до Вишгородського районного суду Київської області, за підписом керівника Вишгородської окружної прокуратури М.Василенка, надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради 111470,67 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород, 2129,09 грн. втрат від інфляції, 806,25 грн. 3% річних від простроченої суми, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 4944,41 грн., всього грошових коштів на загальну суму 119350,42 грн., а також стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 01.12.2020 між Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., з однієї сторони, та ОСОБА_1 (замовник), з другої сторони, укладено Договір про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода №139 (далі - Договір). Предметом вказаного договору є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 453,8 м.кв., на умовах, зазначених цим Договором. Крім цього, відповідно до умов укладеного Договору розмір пайової участі замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає

117470,67грн. (2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування), які замовник перераховує на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода, єдиним платежем, на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка №1 до цього Договору) у строк до 20.11.2021. На запит Вишгородської окружної прокуратури Вишгородською міською радою листом №2-28/89 від 13.01.2019 надано інформацію, що станом на 13.01.2022 ОСОБА_1 за договором №139 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 01.12.2020, відповідно до звіту про надходження до бюджету, сплачено лише 6000,00 грн. Таким чином на даний час заборгованість ОСОБА_1 за договором №129 від 01.12.2020 зі сплати пайового внеску становить 111 470,67 грн.

Також,позивачем зазначено,що повідомлення ОСОБА_1 про початокбудівельних робітбуло зареєстрованеДепартаментом Державноїархітектурно-будівельноїінспекції уКиївській області13.12.2019,реєстраційний номерКС 061193471608,таким чиномобов`язок звернутисядо органумісцевого самоврядуванняу ОСОБА_1 виник щев 2019році колидіяла стаття40Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»,відповідно доякої,до 01.01.2020,було визначено,що замовник,який маєнамір щодозабудови земельноїділянки увідповідному населеномупункті,зобов`язаний взятиучасть устворенні ірозвитку інженерно-транспортноїта соціальноїінфраструктури населеногопункту. У зв`язкуіз тим,що договірміж Вишгородськоюміською радоюта ОСОБА_1 укладено 01.12.2020,правовідносини,які виниклиміж вищевказанимисторонами регулюютьсяЗаконом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо стимулюванняінвестиційної діяльностів Україні»від 20.09.2019. Пунктом 2розділу ІІ«Прикінцеві таперехідні положення»Закону №132-ІXвід 20.09.2019передбачено,серед іншого,дійсність договорівпро сплатупайової участі,укладених до01.01.2020та продовженняїх діїдо моментуїх повноговиконання;зниження граничнихрозмірів пайовоїучасті з01.01.2020з подальшим(з01.01.2021)скасуванням інститутупайової участів розвиткуінженерно-транспортноїта соціальноїінфраструктури населеногопункту. Декларація про готовність до експлуатації об`єкта садового будинку Мірошник 0,0. (за адресою:

АДРЕСА_1 ,загальною площею-453,8м.кв.)зареєстрована увідділі державногоархітектурно-будівельногоконтролю Вишгородськоїміської ради08.12.2020за №KC101201204428.Таким чином,згідно прикінцевихта перехіднихположень ЗаконуУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодостимулювання інвестиційноїдіяльності вУкраїні» №132-ІXвід 20.09.2019 Договору №139 від 01.12.2020 у ОСОБА_1 , як замовника будівництва виник обов`язок щодо сплати пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, який має бути виконаний в повному обсязі. Крім цього, у зв`язку із простроченням ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників провадження у судове засідання на 12:00 15.09.2022.

У призначене судове засідання, з`явився представник позивача прокурор Кривошея С.В., а також адвокат Мірошник О.В., який, з його слів, є представником відповідача. За відсутності документів на підтвердження повноважень представляти інтереси відповідача під час розгляду справи у суді, адвоката Мірошника О.В. не було допущено до участі у розгляді справи.

У зв`язку із неявкою у судове засідання відповідача, а також поверненням до суду конверту, надісланого відповідачу із судовою повісткою про виклик до суду, копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, без вручення адресату, розгляд справи було відкладено на 10:00 29.11.2022.

Згідно розписки, яка міститься у матеріалах справи, 16.09.2022 у приміщенні суду представником відповідача адвокатом Мірошником О.В. особисто отримано вміст конверту, який надсилався відповідачу, а саме: судову повістку про виклик відповідача до суду, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками та пам`ятку про права і обов`язки учасника у справі.

29.11.2022, перед судовим засіданням, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та його копію, які також датовані 29.11.2022.

У призначене судове засідання з`явилися: представник позивача прокурор Кривошея С.В., представник відповідача адвокат Мірошник О.В.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.11.2022 відмовлено представнику відповідача адвокату Мірошнику О.М. у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, а відзив залишити без розгляду.

За клопотанням представника відповідача, який зазначив про намір оскаржити вказане судове рішення до суду апеляційної інстанції, розгляд справи було відкладено на 10:30 06.02.2023.

06.02.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Мірошник О.М. про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю у іншому суді.

Судове засідання, призначене на 06.02.2023 не відбулося, у зв`язку із відсутністю головуючого судді через тимчасову непрацездатність (лікарняний). Наступну дату судового розгляду справи визначено 05.04.2023 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2023 ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29.11.2022 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

23.03.2023 до суду, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача адвоката Мірошник О.М. надійшов відзив на позовну заяву, датований 18.03.2023.

30.03.2023 прокурором у справі подано до суду відповідь на відзив.

У судове засідання, призначене на 05.04.2023 з`явилися прокурор ОСОБА_2 та представник відповідача адвокат Мірошник О.М.

З урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, у судовому засідання прийнято відзив на позовну заяву та, відповідно, відповідь на відзив.

За клопотання представника відповідача, який не отримав відповідь на відзив, з метою забезпечення права на подання заперечень на відповідь на відзив, у судовому засіданні було оголошено перерву до 11:30 12.06.2023.

20.04.2023 до суду, засобами поштового зв`язку надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив.

У судові засідання, призначені на 12.06.2023, 17.08.2023, 01.11.2023, 21.12.2023, 04.03.2024 та 29.04.2024 представник відповідача не з`явився, при цьому на електронну адресу суду, ним надсилалися клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю у інших судових засіданнях.

29.04.2024 прокурором у справі ОСОБА_2 подано заяву, у якій викладено заперечення щодо клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, вважаючи його необґрунтованим та таким, що подано не у порядку, встановленого ЦПК України. Просить розглянути справу у відсутності прокурора, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Так, відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності учасників провадження, суд враховує зазначене вище, кількість судових засідань, які було відкладено за клопотаннями представника відповідача з одних тих самих причин, а також, зважаючи на наявність у матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив, з метою недопущення затягування розгляду справи та порушення процесуальних строків розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності учасників провадження.

У зв`язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Так, заперечуючи проти позову, представником відповідача у відзиві зазначено про пред`явлення позову неналежним позивачем, оскільки Вишгородська міська рада, не позбавлена можливості самостійно звернутися до суду з позовом. Не заперечуючи факт укладання 01.12.2020 Договору між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 про пайову участь, представник відповідача, вказує, що з 01.12.2020 почали діяти зобов`язання за Договором, а не раніше, і правовідносини, які виникали з цього договору, регулювалися Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-XI від 20.09.2019. Однак, відповідно до пункту 13 Розділу І вказаного Закону, який набрав чинності 01.01.2020, статтю 40 Закону України «Про містобудівну діяльність», на якій базувався договір, виключено, а тому, на момент укладення договору, правовідносини, які випливають із Закону, були припинені. Оскільки, Договір про пайову участь між ОСОБА_1 та Вишгородською міською радою був укладений 01.12.2020, тобто після 01.01.2020, приписи пункту 2 Розділу І «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-XI від 20.09.2019, на ці договірні відносини не розповсюджувалися. Договір був укладений в проміжок часу після скасування обов`язків по сплаті та перед скасуванням інституту пайової участі. Отже, обов`язку по сплаті пайових внесків не було. Крім цього, у відзиві зазначено про подання позову з порушенням правил підсудності, вважаючи, що позов має розглядатися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача (стаття 27 ЦПК України). У зв`язку із викладеним у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив, прокурором зазначено, про правомірність звернення керівника Вишгородської прокурати з позовом в інтересах держави до суду, з дотриманням правил виключної підсудності та, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №139 від 01.12.2020, з урахуванням Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-XI від 20.09.2019, вказує, що під час укладання Договору №139, замовник підтвердив ознайомлення із змістом вказаного нормативного акту у пункті 5.1. Договору.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, представник відповідача, посилаючись на дату укладання Договору №139 та зміни до законодавства, стверджує про відсутність правовідносин за Договором.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 01.12.2020 між Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., з однієї сторони, та ОСОБА_1 (замовник), з другої сторони, укладено Договір №139 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

м. Вишгорода (далі Договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, його предметом є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, зазначених цим Договором.

Згідно із пунктами 1.2, 1.3. Договору, назва та місце розташування об`єкта містобудування, а також цільове призначення об`єкта містобудування «Садовий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 (повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС061193471608). Кадастровий номер земельної ділянки 3221810100:38:061:0013. Загальна площа будинку 453,8 м.кв, відповідно до технічного паспорту на садовий (дачний) будинок від 18.03.2020, виготовлений КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа №5700633.

Пунктом 2.1 та 2.2 Договору встановлено, що розмір пайової участі Замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода складає 117470,67 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 67 копійок). Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 117470,67 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 67 копійок) єдиним платежем, на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка №1 до цього Договору) у строк до 20.11.2021. Сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Вишгородської міської ради, що має уточнюватися Замовником на момент перерахування коштів.

Пункт 3.1 Договору встановлено, що Замовник зобов`язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у пункті 2.1. розділу 2 цього Договору до 20.11.2021.

У Розділі IV Договору передбачено відповідальність сторін та вирішення спорів, зокрема, сторони несуть відповідальність за виконання цього Договору в межах чинного законодавства (пункт 4.1 Договору). Всі спірні питання вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку (пункт 4.2 Договору). У випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі в розвитку інфраструктури міста Вишгорода Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми пайової участі, визначеної пунктом 2.1 розділу 2 цього Договору, за кожний день прострочення платежу (пункт 4.3 Договору).

Крім цього у пункті 5.1 Договору зазначено, що Замовник підтверджує, що він ознайомлений в повному обсязі з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ (пункт 5.1 Договору).

Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається (пункт 5.3 Договору).

Цей Договір укладений Сторонами добровільно. При укладанні Договору Сторони не мають будь-яких претензій одна до одної. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання (пункти 5.4, 5.6 Договору).

Також, сторонами Договору №139 Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., та ОСОБА_1 , погоджено Розрахунок розміру пайової участі Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода по об`єкту будівництва, вартість якого визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (для житлових будинків) (а.с. 12-13).

Як убачається із вказаного Розрахунку, сторони Договору №139 погодили, що, згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста становить: для житлових будинків 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Відповідно до інформації, розміщеної станом на 20.11.2020 на офіційному веб-сайті Мінрегіону (www.minregion.gov.ua). показники опосередкованої вартості будівництва житла за регіонами України, визначені на рівні, встановленому на 01.04.2020 (наказ Мінрегіону від 26.06.2020 №151 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»), є чинними станом на 01.07.2020. Показник опосередкованої вартості спорудження житла по Київській області 12943 грн. за 1 кв.м. Розрахунок: ПУ = 453,8 м2 х 12 943 грн. х 2% = 117 470,67 грн. (сто сімнадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 67 колійок).

Розрахунок є невід`ємною частиною Договору №139 про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (пункт 5.7 Договору).

Згідно листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 06.07.2021

№2-28/1946, за підписом міського голови ОСОБА_3 , адресованого керівнику Вишгородської окружної прокуратури М.Василенку, серед об`єктів будівництва на території Вишгородської міської ради, які не сплатили кошти пайової участі, є також будівництво «Садовий будинок» в с/т «Дніпро-8», Садовий масив «Дніпро», вул. Об?їздна Західна, 26 (Договір №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород). Громадянка ОСОБА_1 відповідно Договору, кошти не сплачує (а.с. 14).

Водночас, як убачається із листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 13.01.2022 №2-28/89, за підписом т.в.о. міського голови ОСОБА_4 , адресованого керівнику Вишгородської окружної прокуратури М.Василенку, ОСОБА_1 , за Договором №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород, відповідно звіту про надходження до бюджету, сплачено 6000,00 гривень (а.с. 31).

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, відповідачем порушено умови Договору №139 від 01.12.2020 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної, особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород.

Так, як зазначено позивачем та не заперечується стороною відповідача, 13.12.2019 ОСОБА_1 повідомила про початок будівельних робіт, що зареєстроване Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.12.2019, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

01.12.2020 між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір №139 про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Декларація про готовність до експлуатації об`єкта садового будинку

ОСОБА_1 , за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею - 453,8 м.кв., зареєстрована у відділі державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради 08.12.2020 за № КС101201204428.

Відповідно до частин другої, третьої та п`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на час повідомлення про початок будівельних робіт) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно із частиною дев`ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на час про початок будівельних робіт) Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-1Х від 20.09.2019 (зокрема,

пункт 13 Розділу І цього Закону, який набрав чинності 01.01.2020), статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІX від 20.09.2019 передбачено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для житлових будинків 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Крім цього, відповідно до листа Міністерства розвитку громад та територій України «Щодо надання роз`яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів №1/15.2/515-21 від 12.02.2021, зобов`язання щодо сплати коштів пайової участі, визначені умовами договорів про пайову участь, які було укладено замовниками будівництва з органами місцевого самоврядування до 01.01.2021 мають бути виконані в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до вище вказаних норм права у випадках, наведених цим Законом, перерахування замовником об`єкта будівництва коштів до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, лише визначають суму, що належить до перерахування, і укладання цього Договору, не суперечить Закону.

Так, як убачається із пункту 5.1 Договору №139, укладеного 01.12.2020 між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 (замовник), про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, ОСОБА_1 ознайомлена із змістом прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ.

Тобто, відповідача ознайомлено з її обов`язком сплатити розмір пайової участі щодо об`єкта будівництва згідно Договору №139, та згідно погодженого з нею Розрахунку.

Проте, відповідачем, станом на 13.01.2022 сплачено лише 6000,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за Договором №139 від 01.12.2020 зі сплати пайового внеску становить 111470,67 грн.

Часткова сплата відповідачем пайового внеску, також свідчить про визнання нею умов Договору №139 від 01.12.2020.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (пункти 3, 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За результатами аналізу встановлених обставин справи та наведених вище правових норм, суд встановив наявність між органом місцевого самоврядування та відповідачем договірних відносин та щодо обов`язку відповідача сплатити пайовий внесок, що нею належним чином не виконано.

Оскільки пайовий внесок у повному обсязі не сплачено, у керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах органу місцевого самоврядування, тобто в інтересах держави, з урахуванням положень статті 131-1 Конституції України, статей 13, 23 Закону України «Про прокуратуру», були підстави для звернення з цим позовом до суду.

Крім цього, уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено пунктом 4.3 Договору №139, у випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі в розвитку інфраструктури міста Вишгорода, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від загальної суми пайової участі, визначеної у пункті 2.1 Договору, за кожний день прострочення платежу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач свої зобов`язання за Договором №139 від 01.12.2020 щодо перерахування пайового внеску у розмірі 117470,67 грн, у строк встановлений Договором до 20.11.2021, не виконала, та суду не надано жодного належного доказу, що спростовують наявність договірних відносин, у період з 21.11.2021 по 16.02.2022 розмір пені за несвоєчасну сплату пайового внеску за Договором №139 становить 4944,41 грн., інфляційні втрати 2129,09 грн, 3% річних 896,25 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 119350,42 грн.

Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру зазначеної заборгованості, а судом підстав для спростування розміру заборгованості не встановлено.

Таким чином, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, наведені у позовній заяві, та наявність порушень відповідачем зобов`язань у виконанні обов`язку щодо сплати пайового внеску, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, при цьому суд відхиляє аргументи представника відповідача, викладені у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2481,00 гривень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтями 1, 3, 6, 11, 15, 16, 203, 204, 525, 526, 530, 549, 551, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 629, 638, 639ЦК України, статтями 2-5, 12, 137689, 141, 174, 247, 259, 263265, 268, 272279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород (код ЄДРПОУ 37868556, р/р UA848999980314111921000010244, МФО 899998,, Казначейство України (ЕАП), код платежу: 24170000, призначення платежу надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) 1170,67 гривень, інфляційних втрат 2129,09 гривень, 3% річних від простроченої суми 806, 25 гривень, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання 4944,41 гривні, а всього стягнути

119350 (сто дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) витрати про сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10.05.2024.

Позивач: Вишгородська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 5;

Вишгородська міська рада, код ЄДРПОУ 04054866, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач