Постанова

від 05.12.2024 по справі 363/1279/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 363/1279/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12570/2024Головуючий у суді першої інстанції - Лукач О.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Мірошником Олександром Миколайовичем, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року та ухвалу Вишгордського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року про виправлення описки у рішенні у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Миколи Василенка в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором пайової участі,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради 111470 грн. 67 коп. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород, 2129 грн. 09 коп. - втрат від інфляції, 806 грн. 25 коп. - 3 % річних від простроченої суми, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 4944 грн. 41 коп., а всього грошових коштів на загальну суму 119350 грн. 42 коп.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 01.12.2020 між Вишгородською міською радою, в особі Вишгородського міського голови Момота О.В., з однієї сторони, та ОСОБА_1 (замовник), з другої сторони, укладено Договір про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода №139 (далі - Договір), предметом якого є є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 453,8 м.кв., на умовах, зазначених цим Договором.

Крім цього, відповідно до умов укладеного Договору розмір пайової участі замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва Вишгорода складає 117 470 грн. 67 коп. (2 % вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування), які замовник перераховує на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода, єдиним платежем, на рахунок Вишгородської міської ради, відповідно до розрахунку (згідно додатка №1 до цього Договору) у строк до 20.11.2021.

Разом з тим, на запит Вишгородської окружної прокуратури Вишгородською міською радою листом №2-28/89 від 13.01.2019 надано інформацію, що станом на 13.01.2022 ОСОБА_1 за договором №139 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода від 01.12.2020 відповідно до звіту про надходження до бюджету сплачено лише 6000,00 грн.

Тобто, на даний час заборгованість ОСОБА_1 за договором №129 від 01.12.2020 зі сплати пайового внеску становить 111 470,67 грн.

Також, позивач зазначав, що оскільки повідомлення ОСОБА_1 про початок будівельних робіт було зареєстроване Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.12.2019, обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування у ОСОБА_1 виник ще в 2019 році, коли діяла стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої до 01.01.2020 було визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

У зв`язку із тим, що договір між Вишгородською міською радою та ОСОБА_1 укладено 01.12.2020, правовідносини, які виникли між вищевказаними сторонами регулюються Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019.

Так, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІX від 20.09.2019 передбачено, серед іншого, дійсність договорів про сплату пайової участі, укладених до 01.01.2020 та продовження їх дії до моменту їх повного виконання; зниження граничних розмірів пайової участі з 01.01.2020 з подальшим (з 01.01.2021) скасуванням інституту пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Декларація про готовність до експлуатації об`єкта - садового будинку ОСОБА_1. (за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 453,8 м.кв.) зареєстрована у відділі державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради 08.12.2020 за №KC101201204428.

Таким чином, згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІX від 20.09.2019 Договору №139 від 01.12.2020 у ОСОБА_1 , як замовника будівництва, виник обов`язок щодо сплати пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, який має бути виконаний в повному обсязі.

Крім цього, у зв`язку із простроченням ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання, позивачем також було заявлено вимоги про стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2024 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 111470 грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 2129 грн. 09 коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 806 грн. 25 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 4944 грн. 41 коп., а всього стягнуто 119350 грн. 42 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 193-203).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.05.2024 виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2024 у цивільній справі № 363/1279/22, а саме замість помилково зазначеної суми, яку стягнуто з ОСОБА_1 на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород - "1170,67 гривень" вважати вірним - "111470,67 гривень" (т. 2, а.с. 204, 205).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення та ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що керівник прокуратури може бути лише представником органу, а не позивачем, оскільки він не наділений законом правом бути позивачем, а лише сама юридична особа - прокуратура у виключних випадках може подавати позов в інтересах держави.

При цьому, міська рада не є державним органом, а відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Також, зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що договір про пайову участь між ОСОБА_1 та Вишгородською міською радою про пайову участь був укладений 01.12.2020, тобто після 01.01.2020, а тому приписи п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ХІ від 20.09.2019 на ці договірні відносини не розповсюджувалися.

Крім того, зауважує, що позивачем не обгрунтовано, чому ним визначено підсудність позову саме за Вишгородським районним судом Київської області, враховуючи, що за загальним правилом підсудність визначається за місцем реєстрації відповідача (ст. 27 ЦПК України), а позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), що за адміністративно-територіальним поділом не відноситься до Вишгородського району.

За вказаних обставин, вважає, що звернення до Вишгородського районного суду Київської області порушує правило підсудності, що встановлено ч. 1 ст. 27 ЦПК України, за яким позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (т. 1, а.с. 210-219).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (т. 2, а.с. 26-28).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на розгляд за встановленою територіальною підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до відповідача саме до Вишгородського районного суду Київської області, оскільки за відомостями позивача ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, згідно з відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, наданих на запит суду першої інстанції, відповідач з 10.02.2005 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

На вказаних обставинах наголошував й відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, а також в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.

Отже, на час пред`явлення даного позову та станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної підсудності Вишгородського районного суду Київської області.

У свою чергу, ч. 1 ст. 378 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Також слід зауважити, що інші доводи апеляційної скарги не підлягають правовій оцінці судом апеляційної інстанції, оскільки судове рішення скасовується саме з підстав розгляду справи неуповноваженим судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Мірошником Олександром Миколайовичем, - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року та ухвалу Вишгордського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року - скасувати, а справу направити на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва за встановленою законом підсудністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова