Ухвала

від 09.05.2024 по справі 420/17292/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17292/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про заміну позивача у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 в особі командира (з основної діяльності) полковника Збройних сил України ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 в особі командира (з основної діяльності) полковника Збройних сил України ОСОБА_3 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_3 від 29.10.2022р.№501 «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 в частинах, що стосуються притягнення до дисциплінарного стягнення (п.3 зазначеного наказу), позбавлення щомісячної премії за жовтень 2022р. (п.4 зазначеного наказу), позбавлення додаткової винагороди (п.5 зазначеного наказу) стрільця-номера обслуги 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ЗСУ ОСОБА_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти в сумі, в якій не було здійснено виплати стрільцю-номеру обслуги 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ЗСУ ОСОБА_2 на підставі наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_3 від 29.10.2022р.№501 «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ».

Ухвалою від 02.12.2022 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою від 13.01.2023 року зупинено провадження у справі № 420/17292/22 до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року про зупинення провадження у справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою від 08.05.2023 року продовжено розгляд адміністративної справи №420/17292/22, в порядку встановленому ухвалою суду від 02.12.2022 року.

02.05.2023 року (за вх.№ЕП/15495/23) до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , про зупинення провадження по справі.

Заявник зазначив, що 25.01.2023 року позивач у даній справі ОСОБА_2 помер.

В зв`язку з цим, 24.04.2023 року за заявою про прийняття спадщини матері спадкодавця ОСОБА_1 , державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Одеської області Котюжанською Ларисою Дмитрівною заведена спадкова справа №64/2023.

Заявник просила на підставі ч.1 ст. 236 КАС України зупинити провадження у справі №420/17292/22 у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_2 до встановлення правонаступника.

Ухвалою від 11.05.2023 року продовжено розгляд адміністративної справи №420/17292/22. Зупинено провадження у справі №420/17292/22 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 в особі командира (з основної діяльності) полковника Збройних сил України ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до встановлення правонаступника.

Ухвалою від 09.05.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 09.05.2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі № 420/17292/22 відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни позивача та наявність підстав для закриття провадження, виходячи з наступного.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 1218 ЦКУ визначено, що до спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦКУ не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права;2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.

Так, суд звертає увагу, що наказ командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_3 №501 від 29.10.2022р. «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 » є актом індивідуальної дії, при цьому, відповідно до пункту 19 частини 1 статті 19 КАС України, індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, індивідуальний акт індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права, адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів, регулює конкретну життєву ситуацію та його дія закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18, від 12.05.2021 у справі№9901/286/19.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені

лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом

інтереси яких такими актами порушені.

Тобто, наказ №501 від 29.10.2022р. «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 », як індивідуальний акт був винесений стосовно саме ОСОБА_2 та порушував права та законні інтереси саме позивача в даній справі.

Так, вказаним наказом встановлено, що відповідно до вимог ст. 85 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2022 року № 1106 «Про призначення службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 », на підставі рапорту командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 03.10.2022 №15415, старшим оперативним черговим відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 проведено службове розслідування, з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною його вчинення.

Відповідно до наказу №501 від 29.10.2022р. в ході проведення службового розслідування факт невиконання 02.10.2022 року окремими військовослужбовцями десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 бойового наказу знайшов своє підтвердження.

Службовим розслідуванням встановлено, що згідно рапорту від 03.10.2022 року та довідки від 22.10.2022 року командира батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , 39 військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , 02.10.2022 року відмовилися виконувати бойовий наказ свого командира, серед яких - стрілець-номер обслуги 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ЗСУ ОСОБА_2 .

Вказаним наказом встановлено, що в діях вказаних військовослужбовців, зокрема позивача, можливо вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 403 Кримінального кодексу України.

П. 2 наказу встановлено факт можливої протиправної діяльності військовослужбовців десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 та наказано вважати таким, що знайшов своє підтвердження.

За порушення ст. 4,6 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України», вимог ст. 11,16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», відповідно до п. «г» ст. 48, керуючись ст. 55 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», зокрема ОСОБА_2 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Пунктом 4 вказаного наказу наказано помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , відповідно до абз. 5 п.5 розділу 14 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, позбавити щомісячної премії за жовтень місяць 2022 року військовослужбовців, зокрема позивача.

Пунктом 5 вказаного наказу наказано помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , відповідно до п.п. 9.7. п. 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 не виплачувати додаткову винагороду за жовтень місяць 2022 року військовослужбовців, зокрема позивача.

Отже, спірні правовідносини стосуються оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а саме: наказу командира (з основної діяльності) військової частини НОМЕР_1 полковника ЗСУ ОСОБА_3 від 29.10.2022р.№501 «Про результати службового розслідування за фактом відмови військовослужбовців батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 виконувати бойовий наказ командира десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 » в частинах, що стосуються притягнення до дисциплінарного стягнення (п.3 зазначеного наказу), позбавлення щомісячної премії за жовтень 2022р. (п.4 зазначеного наказу), позбавлення додаткової винагороди (п.5 зазначеного наказу) стрільця-номера обслуги 3 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ЗСУ ОСОБА_2 , а відтак, не допускають правонаступництва, оскільки нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

З огляду на зазначене відсутні законодавчо встановлені підстави для здійснення процесуального правонаступництва, у зв`язку з чим заява про заміну сторони задоволенню не підлягає.

При цьому, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 238 КАС України.

Пунктом 5 ч.1 ст.238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.238, ст. 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про здійснення процесуального правонаступництва у справі № 420/17292/22.

Закрити провадження по справі №420/17292/22 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 в особі командира (з основної діяльності) полковника Збройних сил України ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк

.