Постанова

від 07.05.2024 по справі 913/353/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/353/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача (апелянта) Борисевич Д.В. (ордер серії АН № 1398083 від 17.04.2024) поза межами приміщення суду;

від третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови

за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (вх. № 514Л)

на рішення Господарського суду Луганської області від 25.01.2024 (повний текст складено та підписано 05.02.2024), ухвалене у складі судді Шеліхіної Р.М.

та додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 15.02.2024 (повний текст складено та підписано 15.02.2024), ухвалене у складі судді Шеліхіної Р.М.

у справі № 913/353/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a>,

до Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня»,

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,

про стягнення 3 862 305,53 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.01.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> основну заборгованість в сумі 2875 721,07 грн, 3% річних у сумі 69 436,27 грн, інфляційні втрати у сумі 196 591,39 грн, пеню у сумі 720 556,80 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 57 934,58 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 15.02.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про винесення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> витрати на професійну правничу допомогу у сумі 38000 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (вх. № 514Л) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганськоїобласті від 25.01.2024 у справі № 913/353/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 15.02.2024 у справі № 913/353/23 залишено без змін.

26.04.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій останній просить ухвалити додаткову постанову про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> 21500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.04.2024 у справі № 913/353/23 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови призначено на07.05.2024 о 09:45 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

06.05.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 заяву Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїзадоволено. Судове засідання у справі № 913/353/23 призначене на 07.05.2024 о 09:45 год., ухвалено провести за участю представника Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» Борисевич Даніїла Володимировича, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

07.05.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» надійшло клопотання, в якому останній просив зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a>.

Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник відповідача проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> заперечував, просив зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу, з підстав викладених у клопотанні про зменшення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронні кабінети останніх 30.04.2024.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови у даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 244 ГПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які сторона понесла або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 21500, 00 грн.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи убачається, що представник позивача зробив відповідну заяву про те, що докази понесення витрат будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення постанови у даній справі, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.04.2024.

26.04.2024 заява про долучення доказів понесених витрат подана до суду, а отже, позивачем дотримано вимоги статей 124, 129 ГПК України.

У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З матеріалів справи убачається, що 27.02.2024 між Шевченко Ангеліною Миколаївною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» (клієнт) укладено договір № 14/24 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та/або інші види правничої допомоги клієнту з будь яких питань, що для їх вирішення клієнт залучає адвоката. Клієнт зобов`язується оплатити гонорар на умовах додаткової угоди, при цьому окремі види доручень також узгоджується сторонами окремо додатковою угодою (п. 1 договору).

05.03.2024 між Шевченко Ангеліною Миколаївною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» (клієнт) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 14/24 про надання правничої допомоги від 27.02.2024, відповідно до умов якої, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правничої допомоги клієнту в межах справи № 913/353/23 в Східного апеляційному господарському суді (п. 1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди встановлено, що гонорар адвоката визначається сторонами в фіксованому розмірі та становить: 21500, 00 грн, що включає: підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовку та подання заяв/клопотань з процесуальних питань, а також заперечення проти заяв і клопотань, подання додаткових пояснень, здійснення представництва клієнта в суді апеляційної інстанції незалежно від тривалості судових засідань, їх відкладень та/або перенесень.

Обсяг фактично наданої правничої допомоги (наданих послуг) підтверджується матеріалами судової справи, а також актом здачі приймання наданих послуг (п. 3 Додаткової угоди).

Згідно з п. 4 Додаткової угоди, клієнт зобов`язується сплатити повністю гонорар, визначений п. 2 цієї угоди, до подання відзиву на апеляційну скаргу до суду. Оплата здійснюється в порядку безготівкового перерахунку за банківськими реквізитами, зазначеними в цій угоді.

На виконання п. 4 Додаткової угоди, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» сплачено на рахунок адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни гонорар у розмірі 21500, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 902 від 28.03.2024.

Крім того, 25.04.2024 між Шевченко Ангеліною Миколаївною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» (клієнт) складено та підписано Акт здачі приймання наданих послуг на підставі договору про надання правничої допомоги № 14/24 та Додаткової угоди № 2, згідно з яким сторонами погоджено, що адвокатом у справі № 913/353/23 у Східному апеляційному господарському суді були надані такі послуги клієнту:

Підготовка та подання до Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 25.01.2024 та додаткове рішення від 15.02.2024 (через с-му «Електронний суд» 28.03.2024.

Обсяг витрат часу 10 год.

Вартість (фіксований гонорар) 21500, 00 грн.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому устатті 627 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З наданого договору № 14/24 про надання правничої допомоги від 27.02.2024 та додаткової угоди № 2 від 05.03.2024 до договору № 14/24 про надання правничої допомоги від 27.02.2024 убачається, що сторони погодили фіксований розмір гонорару 21500, 00 грн.

Водночас, колегія суддів акцентує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Так, апелянтом (відповідачем) подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначено, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством (медичним закладом), яке фінансується, у тому числі, за рахунок місцевого бюджету, а тому додаткове відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 21500, 00 грн становить надмірний тягар для нього, особливо в умовах тимчасової окупації м. Лисичанськ та відповідної втрати матеріальних засобів, які відповідач застосовував у своїй діяльності.

Колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача та враховує те, що:

- дійсно відповідач у справі є комунальним некомерційним підприємством (медичним закладом), яке фінансується, у тому числі, за рахунок місцевого бюджету та на даний час зареєстрований та тимчасово окупованій території;

- предмет спору у даній справі не є складним та стосується виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 24.01.2022 №24 в частині повної та своєчасної оплати за теплову енергію та за приєднане теплове навантаження, що не вимагає вивчення великої кількості законів та підзаконних нормативно правових актів;

- також судом враховано, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, який фактично відтворює заяви по суті справи, які наявні в матеріалах справи, тобто, виконаний у даній справі адвокатом обсяг робіт (наданих послуг) не є важким та не потребував значної кількості часу;

- під час розгляду апеляційної скарги було проведено лише 1 судове засідання.

З урахування викладеного, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, беручи до уваги принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві у розмірі 10000, 00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про частково задоволення заяви та стягнення з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн, в іншій частині слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (93113, м. Лисичанськ Луганської області, проспект Перемоги, 134, код ЄДРПОУ 05401658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія»</a> (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, каб. 24, код ЄДРПОУ 35389334) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000, 00 грн.

В інший частині відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 13.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін