Ухвала

від 09.05.2024 по справі 907/113/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" травня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/113/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Райніш М.І.

розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/2828/24 від 08.04.2024) про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №907/113/18

за заявою ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про вжиття заходів забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород

до Горват Йожефа, м. Будапешт Угорська Республіка

та до ОСОБА_2 , м. Ужгород

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватне акціонерне товариство Ужгородський завод Електродвигун, м.Ужгород, товариство з обмеженою відповідальністю Гал ЛТД, м. Ужгород, товариство з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш, м. Ужгород, ОСОБА_3

про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочини та витребування з володіння майна на загальну вартість 281 082,34 грн.

За участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

від позивача - Коваль Артур Каренович, адвокат, ордер серія АІ №1555535 від 23 лютого 2024 року - в режимі відеоконференції

від відповідача 1 - ОСОБА_4 , адвокат, ордер серія АО № 1027862 від 21 грудня 221 року,

від відповідача 2 - ОСОБА_4 , адвокат, ордер серія АО № 1027861 від 21 грудня 2021 року, ОСОБА_5 , адвокат, ордер серія АІ № 1541096 від 24 березня 2024 року

від третьої особи 1 - ОСОБА_4 , адвокат, ордер серія АО № 1027863 від 21 грудня 2021 року,

від третьої особи 2 - ОСОБА_4 , адвокат, ордер серія АО № 1027864 від 21 грудня 2021 року,

від третьої особи 3 - ОСОБА_4 , адвокат, ордер серія АО № 1027865 від 21 грудня 2021 року,

від третьої особи 4 - не з`явився

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , м.Ужгород звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Горват Йожефа, м.Будапешт Угорська Республіка та до ОСОБА_2 , м.Ужгород за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватне акціонерне товариство Ужгородський завод Електродвигун, м.Ужгород, товариство з обмеженою відповідальністю Гал ЛТД, м.Ужгород, товариство з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш,м.Ужгород про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочини, а саме: договір дарування цінних паперів від 29.12.2009 року №2851, договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ ЛТД від 29.12.2009 року №2846, договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш від 29.12.2009 року №2847 та витребування з володіння майна на загальну вартість 281082,34 грн., у відповідності до ст.ст.203,215,216,231, 261 та 288 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14 травня 2018 року (суддя Васьковський О.В.) у справі № 907/113/18 вжито заходи забезпечення позову.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 у задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Ужгород про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочини, а саме: договір дарування цінних паперів від 29.12.2009 року №2851, договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ ЛТД" від 29.12.2009 року №2846, договір про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Матяш і Матяш" від 29.12.2009 року №2847 та витребування з володіння майна на загальну вартість 281082,34 грн. відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2019 частково задоволено скаргу ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 скасовано, справу №907/113/18 направлено на новий розгляд.

Передаючи справу № 907/113/18 на новий розгляд Верховний суд зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, «почути сторони». Надати належну правову оцінку вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.09.2016, яким визнано ОСОБА_1 (позивача) невинуватим у пред`явленому йому за заявою відповідача -1 обвинуваченні за ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та виправдано. З урахуванням вказаного, на підставі ретельного дослідження всіх доказів, встановити чи є факт виправдання ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України свідченням того, що спірні правочини було ним вчинено під час розслідування кримінальної справи за відсутності його внутрішньої волі, під психологічним тиском.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 17.04.2019 справу передано на розгляд судді О.Ф. Ремецькі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2019 року за клопотанням позивача вжито заходи забезпечення позову.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, та постановою Верховного суду 29.07.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

26.02.2024 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 06.03.2024 р. заяву представника ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2024 р. прийнято заяву ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/201/24 від 26.02.2024) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання у справі № 907/113/18 призначено на 23 квітня 2024 р..

08.04.2024 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/2828/24 від 08.04.2024) про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 907/113/18 до розгляду. Викликано учасників справи у судове засідання призначене на 23 квітня 2024 р. на 10:00 год.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року задоволено заяву від 22.04.2024 року (за вх.№02.3.1-02/3258/24) представника ОСОБА_1 , адвоката Шаповалова К.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

В судовому засіданні 23.04.2024 року оголошено перерву по розгляду заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та заяви про вжиття заходів забезпечення позову на 29 квітня 2024 р. на 14:00 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.04.2024 р. задоволено заяву від 24.04.2024 року (за вх.№02.3.1-02/3337/24) представника відповідача 2 ОСОБА_2 , адвоката Монастирецького Д.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 29.04.2024 р. судове засідання у справі № 907/113/18 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та про розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову на відкладено 09 травня 2024 р. на 15:00 год.

Представник позивача просить суд заяву про вжиття заходів забезпечення прозову задовольнити у повному обсязі з мотивів, наведених у ній.

В обґрунтування поданої заяви вказує на те, що під час нового розгляду даної справи представником відповідачів до справи подано клопотання від 11.06.2019 р. про приєднання доказів до матеріалів справи, якими доводить знаходження у власності відповідача ОСОБА_2 15 093 703 шт. простих іменних акцій ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» проти заявлених позивачем до стягнення 19 608 234 шт. простих іменних акцій. На підтвердження цих обставин представником відповідачів подано 3 договори укладені протягом лютого 2018 року та виписка про операції з цінними паперами від 03.04.2018 р. Відчуження відповідачем ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_2 акцій та корпоративних прав набутих за спірними договорами, а також зменшення у власності відповідача ОСОБА_2 кількості акцій ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», що витребовуються засвідчує існування з боку відповідачів реальних дій які можуть істотно ускладнити, зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Представник позивача зауважує, що у зв`язку з поведінкою відповідачів у позивача існує достатньо обґрунтоване припущення можливості у відповідача ОСОБА_2 здійснити реальне відчуження акцій та корпоративних прав про витребування яких звертається позивач. ОСОБА_2 є одноосібним власником ТОВ «Гал ЛТД» та ТОВ «Матяш і Матяш» а також володіє контрольним пакетом акцій ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», а тому володіє достатнім рівнем управлінської компетенції для прийняття рішень щодо акцій та корпоративних прав вказаних підприємств. За період 2018 - 2024 роки відповідачами по справі були вчинені дїі по продажу основних засобів та майна ТОВ «Гал ЛТД», ТОВ «Матяш і Матяшв та ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун». Протиправні дії вчинялись шляхом отримання відповідачами повноважень внаслідок дистанційно проведених зборів акціонерів.

Водночас, на переконання представника позивача необхідність забезпечення позову у даній справі зумовлена і тим, що відверто протиправна поведінка відповідачів, які ініціювали безпідставне кримінальне провадження щодо позивача з метою створення тиску для заволодіння акціями та корпоративними правами не виключає з їх боку подальших дій спрямованих на відчуження вже набутих у власність акцій та корпоративних прав. Це призведе до необхідності розширення кола осіб з позовом до яких необхідно буде звернутися позивачу задля відновлення належних прав. Це призведе додаткових витрат позивача та затягування розгляду справ у часі, що зробить судовий захист та можливе відновлення порушених прав неефективним.

Відповідачем 2 подано до суду письмові пояснення з приводу заяви про забезпечення позову. Згідно з якими щодо задоволення заяви заперечує та вказує на те, що, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки предметом розгляду у судовому засіданні, призначеному на 23.04.2024 є не розгляд по суті вимог Позивача щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а перевірка доказів наявності нововиявлених обставин даній справі. Відтак, на момент звернення із заявою про забезпечення позову, у Заявника відсутні порушені чи оспорювані права або інтереси, ефективний захист або поновлення яких може бути істотно ускладнено чи унеможливлено у разі невжиття заходів забезпечення.

З огляду на наведене, вважає, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову у справі № 907/113/18 та наявні підставі для відмови у задоволенні відповідної заяви Позивача.

В матеріалах справи міститься письмове заперечення на заяву позивача про забезпечення позову, подане представником відповідачів та третіх осіб адвокатом Міщенко О.О. За позицією адвоката Міщенко О.О. позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконати рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Посилання позивача в заяві на те, що в лютому 2018 року у власності відповідача ОСОБА_2 зменшилася кількість простих іменних акцій ПАТ Ужгородський завод «Електродвигун» до 15093703 шт. проти заявлених позивачем до стягнення 19608234 шт. простих іменних акцій, аж ніяк не може вважатися доказом наявності фактичних обставин щодо загрози їх реального відчуження відповідачем ОСОБА_2 під час перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Крім того, звертає увагу на те, що з часу набрання законної сили (21.10.2020 року) рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 року, яке переглядається за нововиявленими обставинами, минуло більше трьох років. За цей час, кількість простих іменних акцій ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», що знаходиться у власності відповідача ОСОБА_2 не зменшилася, як не зменшилася і належна їй частка в статутному капіталі ТОВ «ГАЛ ЛТД» та ТОВ «Матяш і Матяш».

Разом з тим, вказує на те, що абсолютно неправомірними є вимоги позивача щодо вжиття таких заходів забезпечення позову як: заборона державним реєстраторам проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зміною учасників ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», ТОВ «Гал ЛТД» , ТОВ «Матяш і Матяш», та заборона ТОВ «Фінансова компанія «Західна Інвестхційна Група» проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власників цінних паперів ПАТ «Ужгородський завод Електродвигун», оскільки внаслідок вжиття таких заходів забезпечення позову порушуються права інших учасників та акціонерів вищевказаних товариств, які не являються відповідачами в даній справі, та належні їм корпоративні права не являються предметом спору.

29.04.2024 представником відповідачів та третіх осіб адвокатом Міщенко О.О. подано до суду додаткові письмові пояснення по справі. У яких, вказує про те, що предметом спору в даній справі, зокрема є визнання недійсним договору дарування цінних паперів від 29 грудня 2009 року за р.№2851 та витребування з володіння відповідача ОСОБА_2 на користь позивача цінних паперів - 19608234 шт. простих іменних акцій ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» номінальною вартістю 196082,34 грн., а також зобов`язання даного товариства провести загальні збори акціонерів та внести зміни до Статуту, пов`язаних із зміною учасника.

Отже, предмет спору не стосується права власності позивача на нерухоме майно вказаної юридичної особи, а стосується виключно корпоративних прав позивача щодо майна у вигляді часток (акцій). Відповідно факт придбання та відчуження ПрАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» нерухомого майна не має причинно-наслідкового зв`язку з умовою, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо спору з приводу корпоративних прав у випадку задоволення позову.

З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.01.2022 року (провадження №11-167сап21), зауважує, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Натомість, вважає, що накладення заборони вчинення дій щодо розпорядження нерухомим майном ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», ТОВ «Гал ЛТД», ТОВ «Матяш і Матяш», яке не є предметом спору, прямо перешкоджає та обмежує в господарській діяльності таких товариств, унеможливлює отримання кредиту та забезпечення виконання власних зобов`язань, а тому не являються співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові від 15.01.2020р. Верховного Суду по справі №915/1912/19.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від 17.08.2020р. по справі №910/679/20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Суд зазначає, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання вчиненим під впливом насильства і недійсним правочинів, а саме: договору дарування цінних паперів від 29.12.2009 року №2851, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ ЛТД від 29.12.2009 року №2846, договору про передачу шляхом дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Матяш і Матяш від 29.12.2009 року №2847 та витребування з володіння майна. Отже, предметом позову є вимоги немайнового та майнового характеру.

В частині заходів щодо заборони вищим органам приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод Електродвигун», товариства з обмеженою «Гал ЛТД» та товариства з обмеженою відповідальністю «Матяш і Матяш» вносити зміни до статутів цих товариств щодо розміру статутного капіталу необхідно зазначити, що такий захід забезпечення позову відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках цієї справи оскаржуються передача шляхом дарування часток в статутному капіталі товариств і в цій частині позивач просить заборонити приймати вищими органами юридичних осіб рішення щодо часток в статутному капіталі цих товариств, тобто заходи безпосередньо та прямо стосуються предмета спору (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №921/629/19, від 16.10.2020 у справі № 924/710/20 від 10.09.2021 у справі №910/18567/20).

Така заборона жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цих товариств, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, надання послуг, тощо.

Щодо заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань - особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріусам проводити реєстраційні дії пов`язані зі зміною учасників товариств а також щодо заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Західна Інвестиційна Група» (76018 м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, буд.6, оф.5, код ЄДРПОУ 30610731) проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власників цінних паперів приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод Електродвигун» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533) то даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із способом, який був зазначений вище адже, будь-яке рішення прийняте юридичними особами, яке стосується змін відомостей про такі (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників, виключення учасників) підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно, заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно вказаних юридичних осіб логічно обумовлена забороною приймати відповідні рішення.

Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав Заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Водночас, заборона приватному акціонерному товариству «Ужгородський завод Електродвигун», товариству з обмеженою відповідальністю «Гал ЛТД», товариству з обмеженою відповідальністю «Матяш і Матяш» вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням нерухомим майном наведених товариств покликана унеможливити зменшення статутного капіталу вказаних юридичних осіб.

Суд констатує, що вжиття заходів забезпечення позову: (1) не може завдати жодних збитків товариствам чи його учасникам, (2) не призведе до обмеження прав чи інтересів будь- яких осіб, оскільки товариства надалі будуть функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, (3) не призведе до блокування їх діяльності, (4) не заборонить учасникам в передбачений Законом та Статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління ними.

Зокрема, з огляду на предмет спору та матеріали справи, за час розгляду частки можуть бути переоформлені чи відчужені іншим особам і в разі задоволення позову в межах вимог, про які йдеться в заяві, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування частки в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення корпоративних прав позивача. Так само в разі зміни органів управління товариством - виникне необхідність у зверненні з новими позовами про визнання недійсними таких рішень.

Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників та органи управління Товариств, і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки незаконні дії відповідачів, призведуть до необхідності застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача.

Суд констатує, що наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення відповідачам будь-яких збитків, а тому відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

У даному випадку суд враховує висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22, відповідно до яких забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмету позову.

Отже, вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі кореспондуються у цьому випадку з вимогами позовної заяви і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить статті 137 ГПК України, а також відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22.

При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача.

Заходи забезпечення позову, про які просить заявник, прямо стосуються предмета спору та не суперечать, зокрема, приписам ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, зокрема, щодо зміни статуту та розміру часток у статутному капіталі підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 17.08.2022 року у справі №911/266/22, у постанові від 20.09.2023 року у справі № 911/1430/23.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу предмету спору з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачами заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Доводи представника відповідачів та третіх осіб, згідно з якими заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки предметом розгляду є не розгляд по суті вимог Позивача щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а перевірка доказів наявності нововиявлених обставин даній справі, судом не береться до уваги з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 1-2 ст.325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Водночас за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інші доводи представника відповідачів та третіх осіб, які фактично зводяться до відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на основну мету судового захисту, відповідно до якої, права особи мають бути захищені реально, а не декларативно, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Заявником у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.

Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред`явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов`язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.

Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/2828/24 від 04.04.2024) про вжиття заходів забезпечення позову, задовольнити.

2. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/113/18 законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом:

2.1. Заборони вищим органам приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод Електродвигун» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533), товариства з обмеженою «Гал ЛТД» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 22078480) та товариства з обмеженою відповідальністю «Матяш і Матяш» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 13590345) вносити зміни до статутів цих товариств щодо розміру статутного капіталу.

2.2. Заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань - особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріусам проводити реєстраційні дії пов`язані зі зміною учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гал ЛТД» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 22078480), товариства з обмеженою відповідальністю «Матяш і Матяш» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 13590345) та приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод Електродвигун» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533).

2.3. Заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Західна Інвестиційна Група» (76018 м. Івано-Франківськ, пл. Міцкевича, буд.6, оф.5, код ЄДРПОУ 30610731) проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власників цінних паперів приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод Електродвигун» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533).

2.4. Заборони приватному акціонерному товариству «Ужгородський завод Електродвигун» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 04676533), товариству з обмеженою відповідальністю «Гал ЛТД» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 22078480), товариству з обмеженою відповідальністю «Матяш і Матяш» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистіва, 1, код ЄДРПОУ 13590345) вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням нерухомим майном наведених товариств.

3. Дана ухвала набирає законної сили з 09.05.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 09.05.2027.

4. Повний текст ухвали складено 13.05.2024. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. Ф. Ремецькі