Ухвала

від 08.05.2024 по справі 760/7793/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/7793/16-ц Головуючий у суді І інстанції Усатова І.А.

Провадження № 22-ц/824/6639/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про залишення без задоволення заяви про відвід складу суду

08 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловича про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про стягнення заробітної плати.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 05 січня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Голуб С.А., судді: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.

Після надходження до суду апеляційної інстанції витребуваних матеріалів справи № 760/7793/16-ц ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 02 квітня 2024 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 травня 2024 року з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Костенко В.П. заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи документів (письмових доказів) та їх дослідження під час розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено на підставі частини третьої статті 367 ЦПК України.

Представник позивача - адвокат Костенко В.П. в судовому засіданні зробив заяву про відвід колегії суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді даної справи № 760/7793/16-ц з підстав наявності обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості цього складу суду.

В обґрунтування заяви вказав, що він не згодний з мотивацією суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи документів та їх дослідження під час розгляду справи, судове рішення з цього приводу є необґрунтованим, склад суду діяв свавільно.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши обставини заявленого відводу, апеляційний суд приходить до такого висновку.

У відповідності до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 ЦПК України).

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, № 33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Зміст заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка В.П.про відвід від участі у розгляді даної справи колегії суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., на думку апеляційного суду, не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності цих суддів, а фактично зводиться до незгоди представника із процесуальними рішеннями суду апеляційної інстанції у цій справі щодо такого процесуального питання, як долучення до матеріалів справи нових доказів на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Так, головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Апеляційний суд вважає, що незгода представника позивача із судовим рішенням суддів, що прийняте в межах їх повноважень, реалізованих згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, не може слугувати підставою для їх відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості суддів - членів колегії у справі.

Зі змісту заяви про відвід та матеріалів справи також не вбачається, що в очах розумного спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., під час перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у даній справі № 760/7793/16-ц, а доводи адвоката Костенка В.П. фактично зводяться до його незгоди із ухвалою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року та власному розумінні процесуальних відносин сторін і необхідності застосування відповідних норм процесуального права, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може слугувати належною і достатньою підставою для відводу.

За таких обставин доводи представника позивача не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року, тому його заяву про відвід слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Костенка Вадима Павловичапро відвід колегії суддів Київського апеляційного суду: Голуб С.А., Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року у справі № 760/7793/16-ц залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній