Ухвала

від 15.05.2024 по справі 613/387/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/387/24 Провадження № 2/613/334/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., при секретарі судового засідання Мізяк М.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Богодухівського районного суду Харківської області перебуває вищевказана справа, провадження у якій відкрито судом 20 березня 2024 року.

Позивач до канцелярії суду подав заяву про зміну предмету позову, в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України, з посиланням на те, що його неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2019 року проживає разом із ним, окремо від матері, під час розірвання шлюбу з відповідачкою питання про місце проживання дитини судом не вирішувалося. У зв`язку з тим, що ним вже ініційовано питання про позбавлення матері батьківських прав заявляє про зміну предмета позову та просить суд: визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м.Богодухів Харківської області, батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому зазначив, що інші раніше заявлені ним вимоги щодо надіслання рішення суду органу державної реєстрації актів цивільного стану та щодо розподілу судових витрат залишаються незмінними.

Крім того, від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Багмат П.Д. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить поновити ОСОБА_2 строк на надання до суду відзиву на позовну заяву; прийняти відзив на позовну заяву до розгляду; в позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Богодухівського міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав відмовити в повному обсязі.

В підготовче засідання, призначене на 15 травня 2024 року учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені.

Позивач надав заяву відповідно до змісту якої просить судове засідання призначене на 15.05.24р. на 13-00 годину проводити за його відсутності. Питання щодо прийняття заяви про зміну предмета позову та відзиву сторони відповідача також вирішити за його відсутності, на її прийнятті наполягав, питання щодо прийняття відзиву вважав необхідним вирішити на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про проведення підготовчого судового розгляду призначеного на 15.05.2024 року без його участі, у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях. Згідно змісту заяви просив вирішити питання долучення до справи заяви позивача про зміну предмету позову подану до суду 01.04.2024 року. При вирішенні питання про долучення до справи заяви позивача про зміну предмету позову покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає за можливе вирішити питання про прийняття заяви про зміну предмету позову та відзиву на позовну заяву без участі учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України.

При вирішенні заяви позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, позивач змінив предмет позову, не змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову.

Щодо поданого представником відповідача відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.178ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з ч.ч.1,6 ст.127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Оскільки стороною відповідача з об`єктивних причин було пропущено строк на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідача та поновити процесуальний строк для подання відзиву на позов, підготовче судове засідання відкласти.

Відповідно до ч.3 ст.189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Приймаючи до уваги, що провадження по справі відкрито 20 березня 2024 року, в зв`язку з необхідністю забезпечення можливості відповідачу подати відзив на заяву про зміну предмета позову, позивачу можливості подання відповіді на відзив, суд вважає за необхідне продовжити підготовче провадження та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись ст.ст.49, 127, 178, 189, 197, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, в якій він просить суд: визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м.Богодухів Харківської області, батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші раніше заявлені ним вимоги щодо надіслання рішення суду органу державної реєстрації актів цивільного стану та щодо розподілу судових витрат залишаються незмінними.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання заяви про зміну (доповнення) предмета позову має право подати відзив із викладенням заперечення проти позову, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Відповідно дост.181 ЦПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостоюстатті 178 цього Кодексу.

Встановити третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подачі пояснень щодо заяви про зміну (доповнення) предмета позову.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Багмат П.Д. про поновлення строку на надання до суду відзиву на позовну заяву - задовольнити.

Поновити відповідачу ОСОБА_2 строк на подання відзиву на позовну заяву, відзив долучити до матеріалів справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3 5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі до 13 червня 2024 року, включно.

Підготовче засідання відкласти на 14 год. 00 хв. 3 червня 2024 року, з викликом позивача, відповідача, представників відповідача та третьої особи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя