Рішення

від 04.12.2007 по справі 13/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/251

04.12.07  

            Україна                                                                        

                                    Господарський суд    Чернігівської  області

                                                          Іменем України

                                                       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

03 грудня  2007 року                                                                                 № 13/251

Позивач:           Приватне багатогалузеве підприємство “Віра”

          14032 м. Чернігів, вул. Бєлова, 30 корп. 1 кв. 20

До відповідача:           Чернігівської міської ради  

                              14000 м. Чернігів, вул. Магістратська, 7

про   визнання права на оренду земельної ділянки    

                                                                                                                           Суддя І.А.Фетисова

Представники  сторін

Від позивача: Хіміченко І.В. директор, Підгорний К.Є д.12/11 від 12.11.07 року          

Від відповідача: Прокопович Т.Г. д.3-16/130 від 06.02.07 року          

Рішення приймається після оголошеної 20.11.2007 року перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про визнання права на оренду земельної ділянки площею 0,0016 га за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, 16 для експлуатації кіоску № 11 переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004 р., укладеного між сторонами на той самий строк, тобто до 02.06.2010 р. і на тих самих умовах.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті,  господарський суд встановив:

          03.06.2004 р. між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки.

          Відповідно до умов договору орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) набуває права на оренду земельної ділянки в м. Чернігові площею 0,0016 га по вул. Одинцова, 16.

          Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка передається в оренду згідно з рішенням міської ради від 03.06.2004 р.  12 сесії 24 скликання для експлуатації кіоску № 11.

          Відповідно до п. 2.2 договір укладається на строк 3 роки.

          Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати за земельну ділянку на 2004 рік становить 10,44 грн. за 1 кв. м.

          03.06.2004 р. між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренди, а саме земельну ділянку площею 0,0016 га по вул. Одинцова, 16 для експлуатації кіоску № 11 строком на 3 роки.

За таких обставин, термін дії договору становить з 03.06.2004 року по 03.06.2007 року.

          Позивачем надано платіжні доручення на оплату орендної плати за червень, липень, серпень, вересень 2007 р.

          Позивач своєчасно, а саме 21.05.2007 року,  звернувся до позивача листом про продовження договору оренди земельної ділянки для експлуатації кіоску № 11 за адресою вул. Одинцова, 16.

Відділ земельних ресурсів листом № 2864 від 02.07.07 р. повідомив, що на сесію міської ради, яка відбудеться в кінці липня буде включено до проекту рішення розгляд клопотання щодо подовження терміну оренди земельної ділянки по вул. Одинцова, 16 (кіоск № 11). Наведений лист відправлено позивачу лише 04.07.2007 року

Однак, як вбачається з матеріалів справи, протягом травня, червня, липня 2007 року заява орендаря ( позивача по справі) не розглянута на пленарних засіданнях сесії відповідача, окрім того, як вбачається з пояснень відповідача, питання щодо  передачі іншим особам земельної ділянки по вул..Одинцова,16 в м. Чернігів також не розглядалось.

           Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” у разі  якщо  орендар   продовжує   користуватися   земельною ділянкою   після   закінчення   строку   договору  оренди,  то  за відсутності  письмових  заперечень  орендодавця  протягом   одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, приписи ст.33 наведеного Закону, містять правила поведінки учасників орендних відносин, відповідно до яких здійснюється поновлення або заперечення від поновлення договору оренди земельної ділянки.

Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради направило листом № 1168 від 05.07.07 р. повідомило позивача, що дана земельна ділянка передана іншому замовнику згідно з рішенням сесії міської ради від 31.05.07 р. для будівництва торгового павільйону з полегшених конструкцій, строк дії договору закінчився 03.06.2007 р., про необхідність знесення даного кіоску до 01.08.2007 р. -  до початку будівельних робіт на вищезазначеній земельній ділянці.

Наданий лист №1168 не може бути прийнятий судом до уваги як належний та допустимий доказ повідомлення позивача про не продовження дії договору оренди земельної ділянки під кіоском №11 по вул..Одинцова,16 в м. Чернігів, оскільки з тексту листа №1168 не вбачається повідомлення саме про земельну ділянку по вул. Одинцова 16, а зазначається адреса земельної ділянки по вул.. Одинцова 11, Управління архітектури та містобудування  не є стороною договору оренди ( орендодавцем) земельної ділянки, дата листа №1168  - 05.07.2007 року виходить за межи місячного строку, встановленого ст.33 Закону України „Про оренду землі”.  

Рішенням Чернігівської міської ради 20 сесії 5 скликання “Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок” від 28.08.2007 р. відмовлено в подовженні договорів оренди та передачі земельних ділянок для експлуатації комерційних кіосків ПБП “Віра” по вул. Одинцова, 16 кіоск № 11. Зазначене рішення від 28.08.2007 року( витяг)  було направлено позивачу лише 21.09.2007 року відділом земельних ресурсів.

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Заперечення відповідачем заявленого позову тією обставиною, що за умовами договору, останній припинив свою дію 03.06.2007 року, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідачем як власником земельної ділянки та орендодавцем за умовами договору не було зроблено жодного заперечення користування позивачем земельною ділянкою, саме у строк встановлений ст.33 Закону України „Про оренду землі”.

Окрім того, як вбачається з наданих позивачем документів, останній продовжує здійснювати господарську діяльність в кіоску  по вул. Одинцова 16 в м. Чернігів та здійснює оплату оренди земельної ділянки, яка приймається відповідачем як виконання умов договору оренди. Посилання відповідача на порушення позивачем умов договору щодо повернення земельної ділянки судом до уваги не приймається з огляду на те, що відповідач на момент закінчення строку договору не висловив своєї позиції щодо продовження чи припинення дії договору й зі змісту надісланих саме відповідачем листів позивачу ця позиція не вбачається.  

Надані позивачем ,  як доказ, примірники рішень суду по справам №№8/221,8/227,8/228 судом до уваги не приймаються з огляду на відсутність в цих рішеннях зазначення про встановлені факти щодо правовідносин оренди землі , саме сторін по цій справі.

Посилання відповідача у відзиві на Правила забудови та використання території , закінчення терміну дії дозволу на розміщення малої архітектурної форми, регулюють інші правовідносини  ніж орендні ( земельної ділянки) , а тому судом до уваги не приймаються. При цьому слід звернути увагу, що Правила прийняті рішенням сесії відповідача 31.05.2007 року могли бути доведені до позивача й своєчасно в письмовому вигляді сформульована позиція щодо оренди землі під кіоск позивача, однак цього зроблено не було.

Відповідно до ст.1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи інтересу або спору щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Приписами ст.20 ГК України встановлено право суб'єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів, в тому числі й шляхом визнання наявності та відсутності прав.

Приписами ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі й шляхом визнання прав.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від1 грудня 2004 року N 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес",  що  вживається  в частині  першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права",  треба розуміти як прагнення  до  користування конкретним   матеріальним   та/або   нематеріальним   благом,   як зумовлений   загальним   змістом   об'єктивного   і    прямо    не опосередкований  у  суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є  самостійним  об'єктом  судового  захисту  та  інших  засобів правової  охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і  законам України,  суспільним інтересам,  справедливості,  добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі від 03.06.2004 року, а саме п.4.2., сторонами досягнута домовленість щодо наявності у позивача ( орендаря) переважного права на придбання у власність орендованої земельної ділянки та переважного права  за різних інших умов на поновлення договору оренди.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Окрім того, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Однак, прийняте 28.08.2007 року рішення міської ради відносно заяви позивача про продовження договору ,  свідчить проте, що дії відповідача не узгоджуються з терміном наданим законом щодо вирішення заяви позивача та зволікання з його вирішенням протягом строку, відповідно до ст.33 Закону України „Про оренду землі”, а тому не може бути прийнято судом до уваги.

Приписи ч.3 ст.33 Закону України „Про оренду землі” містять імперативну норму про поновлення договору оренди після закінчення його строку за наявності в ній умов, а саме продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди та відсутність письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору. Матеріалами справи підтверджується встановлення, в тому числі й переважного права ( поновлення договору п.4.2.) саме умовами договору оренди для позивача , продовження позивачем користуватись земельною ділянкою після 03.06.2007 року та відсутність письмового заперечення орендодавця ( міська рада –відповідач по справі) проти продовження  договору оренди у період з 03.06.2007 року по 03.07.2007 року, а тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно користується орендованою земельною ділянкою після 03.06.2007 року.

Враховуючи наявність  прийнятого 28.08.2007 року рішення міської ради  про відмову  в продовженні договору оренди ПБП „Віра”, та того, що договір оренди від 03.06.2004 року, зареєстрований 03.06.04 року за №893/к, фактично  є поновленим ( продовженим)  на той самий термін на тих самих умовах, суд вважає, що право на оренду земельної ділянки підлягає захисту, а тому заявлений позивачем позов та доведеність порушеного права та інтересу позивача на наявність права оренди за умовами договору від 03.06.2004 року є обгрунтованим й таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.152 ЗК України, ст.  33 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:  

1. Визнати за  Приватним багатогалузевим підприємством „Віра”  ( м. Чернігів, вул..Бєлова б.30 корп.1 кв.20, р/р 26009301834341 в Промінвестбанку м. Чернігів, МФО 353456, код ЄДРПОУ 14233512)   право на оренду земельної ділянки, площею 0,0016 га за адресою м. Чернігів, вул..Одинцова,16, для експлуатації кіоску №11, переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004 року, укладеного з Чернігівською міською радою на строк до  02.06.2010 року на тих самих  умовах.

2. Стягнути з Чернігівської міської ради  ( 14000, м. Чернігів, вул..Магистрацька,7, код ЄДРПОУ 04062015)  на користь Приватного багатогалузевого підприємства „Віра”  ( м. Чернігів, вул..Бєлова б.30 корп.1 кв.20, р/р 26009301834341 в Промінвестбанку м. Чернігів, МФО 353456, код ЄДРПОУ 14233512) судові витрати 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.  

                    Суддя                                                                І.А. Фетисова