Постанова
від 23.04.2024 по справі 759/4401/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 759/4401/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шапочка О.В.;

від відповідача: Вербицький В.В., ордер ВА № 1045070 від 06.01.2022,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023,

апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023

у справі № 759/4401/20 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом ОСОБА_1

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41"

про визнання недійсними рішень загальних зборів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Верховинна, 41" про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ, які відбулися 05.02.2020 та оформлені протоколом від 21.02.2020, в частині:

- встановлення з 01.04.2020 щомісячного внеску на утримання (управління) будинку та прибудинкової території ОСББ у розмірі: 6,31 грн за 1 кв.м на місяць для власників житлових приміщень першого поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв.м на місяць для власників житлових приміщень з другого по двадцять шостий поверх включно;

- встановлення з 01.04.2020 внеску до ремонтного фонду в розмірі 0,55 грн за 1 кв.м для власників житлових/нежитлових приміщень;

- встановлення з 01.04.2020 внеску до резервного фонду в розмірі 0,37 грн за 1 кв.м для власників житлових/нежитлових приміщень;

- встановлення щомісячного внеску за надання послуг чергового (консьєржа) в розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень;

- надання дозволу (повноважень) правлінню ОСББ на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам.

Позов обґрунтований тим, що позивач є власником квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 05.02.2020 відбулися загальні збори ОСББ "Верховинна, 41", на яких були прийняті вищезазначені рішення, з якими не погоджувався позивач, стверджуючи, що такими рішеннями було порушено майнові права співвласників (через збільшення вартості оплати послуг), у тому числі і позивача та звертав увагу на те, що за жодне із них не проголосувало дві третини загальної кількості усіх співвласників, що є порушенням пункту 5.2 статуту ОСББ та частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Про ОСББ)". Вказуючи, що рішення загальних зборів повинні вважатися неприйнятими, у разі, якщо за них протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів не проголосувала необхідна кількість осіб, що передбачено частиною 15 статті 10 Закону України "Про ОСББ".

Зазначав, що головою та секретарем загальних зборів до протоколу внесені недостовірні дані про загальну площу житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а саме: 10 929,1 кв.м замість 11 340,4 кв.м. З огляду на вказане, у протоколі голосування не були враховані голоси співвласників квартир і нежитлових приміщень загальною площею 411,3 кв.м, що складає 3,63 % від їх загальної площі у будинку і, як наслідок, були спотворені результати голосування.

Також посилався на відсутність інформації про ініціативну групу, яка скликала загальні збори саме 05.02.2020, на невстановлення їхнього повноважного права на вчинення таких дій, неповідомлення про порядок денний та про місце і час проведення зборів позивача.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2020 (а.с. 14-17 том 2), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.03.2021 (а.с. 141-145 том 2), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, а обставини, на які посилався позивач щодо порушення його прав та інтересів - недоведеними.

Постановою Верховного Суду від 17.08.2022 (а.с. 91-97 том 3) частково задоволено касаційну скаргу позивача; скасовано вказані судові рішення та закрито провадження у справі; роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2022 (а.с. 119-120 том 3), зокрема, передано справу № 759/4401/20 для розгляду до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 759/4401/20 у позові відмовлено (а.с. 150-160 том 4).

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що під час розгляду справи не встановлено порушень щодо скликання та проведення 05.02.2020 загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом від 21.02.2020.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20 стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (а.с. 232-243 том 4).

Додаткове рішення обґрунтоване тим, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на правничу допомогу істотно перевищує суму зазначену у попередньому розрахунку судових витрат, не відповідає критеріям розумності, дійсності, необхідності та складності справи, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на позивача частково, в розмірі 5 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просив скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, а також скасувати додаткове рішення та відмовити в його прийнятті.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що судом першої інстанції не було враховано сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України 23.09.2014 в якому визначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень у будинку, а помилково прийнято до уваги дані інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Окрім цього, судом не була зроблена перевірка за допомогою арифметичного розрахунку, зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сумарної площі власників приміщень на відповідність заявленої загальної площі будинку вказаної у протоколі загальних зборів ОСББ від 21.02.2020.

Позивач зазначав, що внаслідок невірно визначеного ініціативною групою питання щодо правильної кількості голосів (пропорційної до частки загальної площі приміщень кожного співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку) під час голосування була взята для розрахунку невірна загальна площа будинку, а отже загальні збори ОСББ, які відбулись 05.02.2020 та оформлені протоколом від 21.02.2020, були проведені з порушенням голосування та процедури підрахунку голосів. Наслідком чого стало внесення в протокол загальних зборів невірних даних, де не були враховані голоси співвласників квартир і нежитлових приміщень загальною площею 411,3 кв.м, що складає щонайменше 3,63 % від загальної площі будинку.

На переконання позивача, загальними зборами ОСББ, які відбулись 05.02.2020 не встановлювався інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику ніж той, що визначений пунктом 5.12 статуту ОСББ. При цьому, господарським судом помилково здійснено посилання на положення ст.ст. 6, 20 Закону України "Про ОСББ".

Окрім зазначеного, скаржник вказував, що господарський суд послався на доказ - протокол лічильної комісії від 05.02.2020, який подано відповідачем, проте такий протокол не був направлений позивачу, а отже не може братися судом до уваги. Також повноваження членів та порядок обрання лічильної комісії не передбачені Законом України "Про ОСББ" та статутом ОСББ, а тому такі рішення оформлені протоколом не можуть створювати юридичних наслідків для співвласників багатоквартирного будинку. Скаржник зазначав, що відповідачем не надано до протоколу додатків стосовно письмового опитування співвласників, а судом першої інстанції такий доказ не було витребувано.

За твердженнями позивача, пунктом 5.2 статуту ОСББ передбачено прийняття загальними зборами рішення визначених частиною 14 статті 10 Законом України "Про ОСББ", які вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників, проте такі положення не були враховані.

Окрім вищезазначеного апелянт, в підтвердження своїх доводів, посилався на правову позицію викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17.

Стосовно скасування додаткового рішення, позивач вказував на те, що заява відповідача про ухвалення додаткового судового рішення була надіслана засобами електронного зв`язку 24.04.2023 о 23:31, а отже направлена заявником до суду в останній день строку, в неробочий час, коли в суді припинене приймання процесуальних документів та їх реєстрація, тобто така заява подана з пропуском процесуального строку та, відповідно, не підлягала розгляду. При цьому, заявником не було надано доказів її надсилання позивачу.

На переконання скаржника, подання заяви відповідачем про прийняття додаткового рішення є зловживання процесуальними правами, оскільки ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09.07.2021 та ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 вже вирішувалось питання адвокатських витрат, а до Верховного Суду щодо вирішення питання судових витрат відповідач не звертався.

Позивач стверджував, що голова правління ОСББ Мінзак О.П. уклав договір про надання правничої допомоги № 29/11-22 від 29.11.2022 з адвокатом Вербицьким Я.В. за відсутності рішення правління про згоду на укладання такого договору та з перевищенням витрат, які затверджені кошторисом ОСББ, тобто не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності. Окрім зазначеного, ОСОБА_2 був представником у справі № 759/13041/21 в якій відмовлено у стягненні заявлених 5 000,00 грн через ненадання належних та допустимих доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. Позивач також зазначав, що господарським судом не було враховано, що у вартість 5 000,00 грн у місяць входив весь обсяг надання юридичних послуг ОСББ, а не юридичний супровід даної справи.

З додатковим рішенням також не погодилось ОСББ "Верховинна, 41", просило його змінити та задовольнити заяву щодо стягнення з позивача на користь відповідача 30 500,00 грн вартості наданої правничої допомоги, а саме: 10 000,00 грн у Святошинському районному суді м. Києва; 5 000,00 грн у Київському апеляційному суді; 15 500,00 грн у господарському суді міста Києва.

Наводячи підстави скасування додаткового рішення, відповідач зазначав, що суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та докази понесення витрат на правничу допомогу дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для їх зменшення. Водночас, на переконання скаржника суд мав керуватись договором про надання правничої допомоги, що визначає розмір цих витрат та порядок формування вартості правничої допомоги, при цьому визначення попереднього розміру витрат на правничу допомогу не було перевищено відповідачем, а оскільки позивач не довів неспіврозмірність витрат відповідача і наявність підстав для їх зменшення, то такі витрати підлягають покладенню на позивача у повному обсязі.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023, у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами позивача на рішення та на додаткове рішення, а також за апеляційною скаргою ОСББ на додаткове рішення; об`єднано в одне провадження розгляд вказаних апеляційних скарг та призначено справу на 27.09.2023.

04.08.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, з огляду на неотримання апеляційної скарги позивача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

21.08.2023 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу відповідача.

26.09.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості ОСББ підготувати та подати відзиви на апеляційні скарги позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 оголошено перерву до 08.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 задоволено клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подачу відзиву та продовжено такий строк до 04.10.2023.

30.10.2023 до апеляційного суду надійшла заява позивача про вирішення питання щодо стягнення з ОСББ понесених судових витрат, а саме: зі сплати судового збору та витрат, які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

30.10.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21.

07.11.2023 до апеляційного суду надійшла заява позивача про застосування до представника відповідача адвоката Вербицького В.В. передбачених Господарським процесуальним кодексом (далі - ГПК) України заходів процесуального примусу.

Вказана заява обґрунтована тим, що адвокат Вербицький В.В. подав до господарського суду міста Києва клопотання про прийняття додаткового рішення у справі засобами електронного зв`язку в останній день строку о 23:31 (після закінчення у суді першої інстанції робочого часу); подав апеляційну скаргу на додаткове рішення засобами електронного зв`язку в останній день строку о 23:53 (після закінчення в апеляційному суді робочого часу), також скарга не містила відомостей про підписання документа з використанням підсистеми Електронний суд; вказані документи, як і відзив на апеляційні скарги, не були направлені на адресу позивача листом з описом вкладення.

Враховуючи наведене, позивач просив застосувати до представника відповідача адвоката Вербицького В.В. заходів процесуального примусу, постановивши ухвалу про стягнення з нього в дохід державного бюджету 8 052,00 грн штрафу (3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за фактами невиконання ним процесуальних обов`язків, а саме: ухилення від вчинення дій, покладених на нього судом, як на учасника судового процесу, зловживання ним процесуальними правами, вчинення дій з метою перешкоджання судочинству, ненадання копії відзиву на апеляційну скаргу іншому учаснику справи у встановлений судом строк, що призвело до затягування розгляду справи.

Згідно статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Статтею 132 ГПК України визначені види заходів процесуального примусу, в тому числі і штраф.

Зі змісту частини 1 статті 135 ГПК України вбачається, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною 10 статті 188 цього Кодексу.

Чинним процесуальним законодавством не встановлено імперативного характеру застосування заходів процесуального примусу, в тому числі й штрафу, оскільки це є правом суду, а не його обов`язком.

Аналізуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів примусу, оскільки представник відповідача не вчиняв дій, які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами. Представником відповідача вказані документи подавались в межах встановленого процесуальним законодавством строку, що відповідає положенням ч. 7 ст. 116 ГПК України, апеляційна скарга підписана електронним цифровим підписом (а.с. 57 том 5) та документи направлені позивачу (а.с. 55-56 том 5; 169 том 4).

10.11.2023 до апеляційного суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді від розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 заяву позивача про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії щодо розгляду вказаного клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Поляков Б.М., Доманська М.Л., відмовлено позивачу у задоволенні заяви про відвід головуючого судді від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 задоволено заяву судді Кропивної Л.В. про самовідвід та передано матеріали справи для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., прийнято апеляційні скарги до провадження у визначеному складі суддів та призначено розгляд справи на 13.02.2024.

06.02.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024, у зв`язку з перебуванням головуючого судді 13.02.2024 у відпустці, розгляд справи призначено на 19.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 задоволено клопотання позивача про витребування оригіналу протоколу від 21.02.2020 з додатками для огляду; судове засідання відкладено на 23.04.2024.

23.04.2024 до апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи доказів витрат на правничу допомогу у справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2024, позивач просив задовольнити його апеляційні скарги, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов; скасувати додаткове рішення та відмовити в прийнятті додаткового судового рішення; апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідач вказував про необґрунтованість апеляційних скарг позивача, просив залишити оскаржуване позивачем рішення без змін; задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати додаткове рішення та покласти на позивача 30 500,00 грн вартості понесеної ОСББ правничої допомоги.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтвом про право власності від 19.05.2015, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Шапочка О.В. є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,1 кв.м та житловою - 19,3 кв.м (а.с. 7 том 1).

Згідно витягу з ЄДР, 08.07.2016 проведена державна реєстрація створення юридичної особи - ОСББ "Верховинна, 41".

В подальшому, 05.02.2020 відбулися загальні збори співвласників ОСББ (а.с. 96-98 том 1), на яких прийнято рішення, зокрема, щодо:

- встановлення з 01.04.2020 внеску до ремонтного фонду в розмірі 0,55 грн за 1 кв.м для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 5);

- встановлення з 01.04.2020 внеску до резервного фонду в розмірі 0,37 грн за 1 кв.м для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 6);

- встановлення щомісячного внеску за надання послуг чергового (консьєржа) в розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень (рішення № 7);

На переконання позивача, вказані загальні збори ОСББ були скликані та проведені не у відповідності до законодавчих норм, а прийняті на них рішення порушують його майнові права як співвласника (через збільшення вартості оплати послуг).

Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції не встановлено порушень під час скликання та проведення спірних загальних зборів ОСББ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про ОСББ".

ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про ОСББ").

За змістом ст. 4 Закону України "Про ОСББ" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною 1 статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина 1 статті 98 та статті 99 ЦК України).

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про ОСББ" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Статтею 6 Закону України "Про ОСББ" визначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проєкт порядку денного.

Оскільки ст. 10 Закону України "Про ОСББ" передбачає, що загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, то для скликання чергових чи позачергових загальних зборів ОСББ, необхідним є повідомлення кожного співвласника або особисто під розписку, або шляхом поштового відправлення. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною 14 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Як убачається з протоколу засідання ініціативної групи про скликання і проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна 41" від 05.12.2019 (а.с. 106-108 том 1):

- вирішено обрати головуючим засідання ініціативної групи ОСББ Кобко Ю.В. та секретаря засідання Ковальського Б.Б.;

- створити ініціативну групу у відповідності до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- скликати загальні збори на 05.02.2020 о 19 год. 30 хв., за адресою м. Київ, вул. Верховинна, буд. 41, 1-ий поверх та затвердити проект порядку денного: організаційні питання; прийняття рішення про утримання будинку та прибудинкової території шляхом самозабезпечення (прийняття будинку на баланс ОСББ); затвердження кошторису ОСББ на 2020; встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ; дообрання членів правління (якщо будуть заявлені кандидатури); дообрання членів ревізійної комісії (якщо будуть заявлені кандидатури); прийняття рішення про участь у державних та місцевих програмах заходів щодо підвищення енергоефективності будинку; надання дозволу (повноважень) правлінню ОСББ на передачу допоміжних приміщень будинку (консьєржки, сміттєприймачі та ін. об`єкти, що належать до спільного майна будинку) в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам;

- організувати повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, а у разі неможливості такого повідомлення - шляхом поштового відправлення, яке потрібно здійснити не пізніше 21.01.2020. Надати співвласникам ОСББ спосіб вносити свої пропозиції щодо порядку денного та проведення обговорення.

На виконання зазначеного рішення, відповідачем було повідомлено позивача про скликання загальних зборів 05.02.2020, що підтверджується списком № 268 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 171 том 1), відповідно до якого на адресу: АДРЕСА_2 , було направлено повідомлення щодо скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, будучи обізнаним про скликання загальних зборів, позивач не був позбавлений права висловити свою позицію щодо запропонованих питань, зокрема, спірних рішень, а відтак, доводи позивача про порушення його права на участь у зборах свого підтвердження не знайшли.

Протоколом лічильної комісії для підрахунку голосів загальних зборів співвласників ОСББ від 21.02.2020 (а.с. 30-32 том 1) вирішено:

- обрати головою ОСББ Приму В.Г. та секретаря Ковальського Р.Б., проголосували "за" 95,13 % (1 639,3 кв.м), "проти" 4,87 % (84,00 кв.м);

- здійснювати утримання багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 41, ОСББ шляхом самозабезпечення - "за" 61,68 % (6 741,5 кв.м), "проти" 6,85 % (748,4 кв.м), "утримались" 0,68 % (74,4 кв.м);

- затвердити кошторис ОСББ на 2020 рік у запропонованій редакції. Дозволити правлінню своїм рішенням затверджувати зміни у видатках окремих статей в межах кошторису - "за" 60,18 % (6 576,9 кв.м), "проти" 8,35 % (913,0 кв.м), "утримались" 0,68 % (74,4 кв.м);

- встановити з 01.04.2020 щомісячний внесок на утримання (управління) будинку та прибудинкової території ОСББ у розмірі 6,31 грн за 1 кв.м на місяць - для власників житлових приміщень 1 поверху та власників нежитлових приміщень; 6,97 грн за 1 кв.м на місяць - для власників житлових приміщень з 2 по 26 поверх включно - "за" 61,08 % (6 675,00 кв.м), "проти" 7,46 % (814,9 кв.м), "утримались" 0,68% (74,4 кв.м);

- затвердити ремонтний фонд об`єднання та встановити з 01.04.2020 внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,55 грн за 1 кв.м - для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 1 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 59,03 % (6 451,9 кв.м), "проти" 9,5 % (1 038,0 кв.м), "утримались" 0,68 % (74,4 кв.м);

- затвердити резервний фонд об`єднання та встановити з 01.04.2020 внесок до резервного фонду 0,37 грн за 1 кв.м для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 2 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 58,18 % (6 358,9 кв.м), "проти" 10,35 % (1 131,0 кв.м), "утримались" 0,68 % (74,4 кв.м);

- встановити щомісячний внесок на надання послуг чергового (консьєржа) у розмірі 85,00 грн на місяць для власників житлових/нежитлових приміщень. Затвердити додаток № 3 до кошторису у запропонованій редакції - "за" 61,22 % (6 690,3 кв.м), "проти" 7,32 % (799,6 кв.м), "утримались" 0,68 % (74,4 кв.м);

- надати дозвіл (повноваження) правлінню об`єднання на передачу технічних та допоміжних приміщень та інших об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам - "за" 52,5 % (5 737,8 кв.м), "проти" 16,03% (1 752,1 кв.м), "утримались" 0,68% (74,4 кв.м);

- надати згоду на участь у державних та міських програмних заходах: енергозбереження будинку, в тому числі в конкурсі проєктів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва на умовах співфінансування (70 % оплати з міського бюджету, 30 % за рахунок ОСББ); співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках міста Києва - "за" 59,78 % (6 533,7 кв.м), "проти" 7,85 % (858,1 кв.м), "утримались" 0,68% (74,4 кв.м).

Зазначено, що загальна кількість співвласників у будинку - 187 чоловік; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 10 929,1 кв.м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 27 чоловік, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1 723,3 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь 100 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5 841,0 кв.м.

Водночас, письмове опитування співвласників проводилось у відповідності до встановлених норм (протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів).

Згідно протоколу № 05/02 загальних зборів співвласників ОСББ (а.с. 96-98 том 1):

- по першому питанню порядку денного проголосувало "за" - 95,13 %, "проти" - 4,87 %, рішення прийнято;

- по другому питанню порядку денного проголосувало "за" - 61,68 %, "проти" - 6,85 %, "утримались" 0,68 %, рішення прийнято;

- по третьому питанню порядку денного "за" - 60,18 %, проти 8,35 %, утримались 0,68 %, рішення прийнято;

- по четвертому питанню порядку денного "за" - 61,08 %, "проти" - 7,46 %, "утримались" - 0,68 %, рішення прийнято;

- по п`ятому питанню порядку денного "за" - 59,03 %, "проти" - 9,50 %, "утримались" - 0,68 %, рішення прийнято;

- по шостому питанню порядку денного "за" - 58,18 %, "проти" - 10,35 %, "утримались" - 0,68 %, рішення прийнято;

- по сьомому питанню порядку денного "за" - 61,22 %, "проти" - 7,32 %, "утримались" - 0,68 %, рішення прийнято;

- по восьмому питанню порядку денного "за" - 52,5 %, "проти" - 16,03 %, "утрималися" - 0,68%, рішення прийнято;

- по дев`ятому питанню порядку денного "за" - 59,78 %, "проти" - 7,85%, "утрималися" - 0,68 %, рішення прийнято.

За змістом статті 7 Закону України "Про ОСББ" статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Згідно з положеннями пункту 5.2 статуту ОСББ (протокол № 3/12 загальних зборів ОСББ від 03.12.2019; а.с. 9-29 том 1) до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою, яка складається не менш як 3-ох співвласників (пункт 5.5 статуту ОСББ).

Зі змісту пункту 5.12 статуту ОСББ вбачається, що кожний співвласник (його представник за довіреністю або договором доручення), який має документ, що підтверджує право власності на житлове або нежитлове приміщення, під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20 Закону України "Про ОСББ").

Враховуючи наведене, кількість голосів співвласника визначається пропорційно частки загальній площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, при цьому право власності співвласника повинно підтверджуватись документально, тож визначення відповідачем сумарної площі приміщень на підставі даних з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.12.2019 (а.с.109-168 том 1) відповідає наведеним приписам.

Водночас, посилання позивача на відомості зазначені у сертифікаті ІУ № 165142660319 державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта по вул. Верховинній, 39-41, м. Києва, загальна площа квартир 10 934,0 кв.м, житлова площа квартир 5 272,2 кв.м, кількість квартир 178, поверхів 26 поверхів (а.с. 8 том 1), до уваги не приймаються, оскільки вказаний сертифікат датований 2014 роком і не містить інформації щодо власників житлових та нежитлових приміщень у будинку.

Інших доказів на доведення невідповідності кількості співвласників та/або площі приміщень, що належить їм, станом на час проведення загальних зборів позивачем до матеріалів справи не надано.

Стосовно протоколу лічильної комісії для підрахунку голосів загальних зборів ОСББ від 21.02.2020 (а.с. 30-32 том 1), то він долучений позивачем до додатків позовної заяви, при цьому його посилання на відсутність положень щодо створення такої комісії не можуть бути підставою для скасування прийнятих на зборах рішень, за умови, що Об`єднанням було дотримано порядок скликання зборів, а за прийняття спірних рішень було віддано необхідну кількість голосів співвласників, які вірно пораховані.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку (пункти 96-98).

За твердженнями позивача, відповідачем не було надано до протоколу загальних зборів додатки, а саме: індивідуальні листки голосування та листки письмового опитування співвласників, проте невідповідність та/або будь-які порушення щодо їх складання не були підставами позову. При цьому, колегія суддів задовольнила клопотання позивача та оглянула в судовому засіданні індивідуальні листки голосування та листки письмового опитування співвласників та не встановила порушень, що могли б випливати на результати голосування при прийнятті оскаржуваного рішення.

Пунктом 5.13 статуту ОСББ визначено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Статутом не передбачено прийняття загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень, які вимагають кваліфікованої більшості голосів співвласників (представників).

Приписами статті 10 Закону України "Про ОСББ" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Відповідно до частин 12-14 статті 10 Закону України "Про ОСББ" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників).

Статутом ОСББ не визначено кількості голосів співвласників необхідних для прийняття рішень про визначення розміру внесків співвласників, порядку управління й користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, як і не містить положень, які б передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань передбачених ч. 14 ст. 10 Закону України.

Таким чином, для того щоб рішення щодо внесків та платежів, управління та користування спільним майном, вважались такими, що є прийнятими, вони повинні бути прийняті більшістю голосів.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 911/20/22.

Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про помилковість доводів позивача про те, що для прийняття спірних рішень ОСББ необхідно не менше ніж 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 904/4268/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74411159), колегією суддів до уваги не приймається, оскільки зміст статуту ОСББ відповідача у вказаній справі визначав можливість прийняття рішень загальних зборів співвласників з питань визначення розміру внесків і платежів співвласників 2/3 загальної кількості усіх співвласників, тобто дублював приписи ч. 14 ст. 10 Закону України "Про ОСББ", тоді як у даній справі статут ОСББ не містить кількість голосів співвласників, яка необхідна для прийняття рішення щодо визначення розміру внесків співвласників, порядку управління й користування спільним майном, передачу у користування спільного майна.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105981890), колегією суддів не приймаються до уваги з аналогічних підстав, оскільки в наведеній справі статутом відповідача було передбачено прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (51 % від загальної кількості усіх співвласників), тому суди дійшли висновку, що відповідні норми статуту щодо необхідної кількості голосів для прийняття таких рішень суперечать нормам частини 14 статті 10 "Про ОСББ", у зв`язку з чим було застосовано вказану норму Закону, а не положення статуту відповідача (пункт 5.16 постанови; а.с. 96 том 5).

Виходячи з вищевказаних норм Закону України "Про ОСББ", зважаючи на те, що пунктом 5.13 статуту ОСББ передбачено умови та порядок проведення голосування, підрахунку голосів, достатніх для прийняття рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення, прийняті на загальних зборах від 05.02.2020, оформлені протоколом від 21.02.2020, вважаються правомірними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначав, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Відповідно до статті 15 Закону України співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не доведено порушень щодо скликання та проведення 05.02.2020 загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом від 21.02.2020, та те, що прийняті рішення суперечать законодавству та/або порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, як співвласника багатоквартирного будинку.

За наведених обставин, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача, а відтак колегія суддів вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, перевірка доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання такого порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У зв`язку із викладеним, заява про відшкодування судових витрат має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/13193/19.

Так, позивач просив суд залишити без розгляду заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, як таку, що подана з порушенням строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, щодо чого слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

18.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 759/4401/20, відтак, датою ухвалення рішення суду першої інстанції у даній справі є 18.04.2023, а тому, докази на відшкодування витрат на правничу допомогу, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України мають бути подані не пізніше 24.04.2023 (ураховуючи, що 23.04.2023 - вихідний день).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Приписами ГПК України не передбачено, що особа повинна вчинити процесуальну дію, передбачену частиною 8 статті 129 ГПК України (подати докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду), тільки в суді.

З матеріалів справи (зокрема, паперової копії електронного листа; а.с. 171 том 4) вбачається, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 759/4401/20 (а.с. 163-170 том 4) була надіслана відповідачем засобами електронного зв`язку 24.04.2023 о 23:31 год., тобто в межах встановленого процесуальним законодавством строку, що відповідає положенням ч. 7 ст. 116 ГПК України. При цьому, відправлення документа заявником та його отримання господарським судом не є обов`язково одномоментною дією та може не збігатись у часі, і для правильного обчислення строку визначальним є саме відправлення відповідного документа заявником засобами поштового зв`язку чи іншими відповідними засобами зв`язку.

З додатків заяви відповідача (а.с. 169 том 4) вбачається її направлення позивачу на електронну пошту - oleg.shapochka@ukr.net разом з додатками. З вказаної електронної адреси позивачем 28.04.2023 було направлено суду першої інстанції клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 173-175; 206-208 том 4), заява щодо підстав відмови судом в прийнятті додаткового рішення (а.с. 178-187 том 4), а також направлялись судом процесуальні акти позивачу (а.с. 193; 205; 244-245 том 4). При цьому, у судовому засіданні, яке відбулось 16.05.2023 позивач був присутній.

З огляду на викладене, доводи позивача про порушення відповідачем строку на подачу відповідної заяви з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу та ненаправлення її позивачу, спростовуються наведеним вище. Водночас, подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення у встановленому законодавством порядку є процесуальним правом сторони, що відповідає завданню господарського судочинства, у свою чергу, позивачем не доведено наявності в діях відповідача обставин зловживання правами в розумінні приписів ст. 43 ГПК України, а відтак відповідні твердження позивача є помилковими.

Зі змісту статті 129 ГПК України вбачається, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у Святошинському районному суді міста Києва, відповідачем 07.12.2020 було подано до суду договір № 01/08-20/4 від 01.08.2020 про надання правничої допомоги, додаткову угода № 1 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020, акти прийому-передачі наданих послуг № 1 від 05.08.2020, № 2 від 30.09.2020 та № 3 від 30.10.2020, платіжні доручення № 105 від 12.10.2020 на суму 5 000,00 грн та № 127 від 10.11.2020 на суму 5 000,00 грн (а.с. 19-35 том 2).

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у Київському апеляційному суду, відповідачем 06.04.2021 було подано до апеляційного суду додаткову угоду № 3 від 15.02.2021 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020, акт № 1 від 26.03.2021 прийому-передачі наданих послуг до додаткової угоди № 3 від 15.02.2021 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020, платіжне доручення № 229 від 01.03.2021 на суму 5 000,00 грн та банківську виписку за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 (а.с. 203-216 том 2).

Договір № 01/08-20/4 від 01.08.2020 про надання правничої допомоги укладений між адвокатом Вербицьким Я.В. (виконавець) та ОСББ (замовник), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати консультації та/або послуги в обсязі та на умовах договору, з питань правового забезпечення діяльності замовника, підготовки необхідних юридичних документів тощо, а замовник зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.

Згідно п. 4.4 договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020 додатковий обсяг послуг та порядок його оплати визначаються додатковими угодами до цього договору.

Відповідно до п. 1 та п. 2 додаткової угоди № 1 від 01.08.2020 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020 виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника у Святошинському районному суді м. Києва справа № 759/4401/20, а саме: у підготовці та поданні відзиву; ознайомлення з матеріалами справи; підготовці письмових пояснень, клопотань та інших документів правового характеру; участь у судових засіданнях тощо. Розмір винагороди становить 10 000,00 грн.

Як вбачається з п. 2 акту прийому-передачі наданих послуг № 2 від 30.09.2020 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020 виконавець надав, а замовник прийняв послуги з попереднього опрацювання матеріалів; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції; консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи; підготовка та подання відзиву до позовної заяви. Вартість наданих послуг за додатковою угодою складає 10 000,00 грн, з них по акту 5 000,00 грн.

Згідно з п. 2 акту прийому-передачі наданих послуг № 3 від 30.10.2020 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020 виконавець надав, а замовник прийняв послуги з підготовки клопотання про розгляд справи в позовному загальному провадженні; подання клопотання про відкладення; підготовка та подання супровідного листа про долучення доказів до матеріалів справи; підготовка та подання клопотання про приєднання доказів. Вартість наданих послуг за додатковою угодою складає 10 000,00 грн, з них по акту 5 000,00 грн.

Також, між виконавцем та замовником було укладено додаткову угоду № 3 від 15.02.2021 до договору № 01/08-20/4 від 01.08.2020, відповідно до п. 1 та п. 2 якої виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника у Київському апеляційному суді у справі № 759/4401/20, а саме: у підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу; підготовці письмових пояснень, клопотань та інших документів правового характеру, участь у судових засіданнях тощо. Розмір винагороди становить 5 000,00 грн.

Згідно з п. 2 акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 26.09.2021 виконавець надав, а замовник прийняв послуги з представлення інтересів замовника у Київському апеляційному суді у справі №759/4401/20, при цьому надано наступі послуги: опрацювання змісту апеляційної скарги; підготовка відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні, загальною вартістю 5 000,00 грн.

Замовник сплатив виконавцю 15 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 12.10.2020 на суму 5 000,00 грн, № 127 від 10.11.2020 на суму 5 000,00 грн та № 229 від 01.03.2021 на суму 5 000,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у господарському суді міста Києва, відповідачем надано договір № 29/11-22 про надання правничої допомоги від 29.11.2022, додаток до договору - приблизний прайс-лист правової допомоги виконавця від 29.11.2022, додаткову угоду № 2 від 06.01.2023 до договору № 29/11-22 від 29.11.2022, ордер ВА № 1045070 від 06.01.20222, акт прийому-передачі наданих послуг від 21.04.2023 до договору № 29/11-22 від 29.11.2022 та платіжне доручення № 780 від 21.04.2023 (а.с. 14-18 том 4; 167-168 том 4).

Відповідно до п. 1.1 договору № 29/11-22 про надання правничої допомоги від 29.11.2022 замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати йому консультації та/або послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, з питань правового забезпечення діяльності замовника, підготовки необхідних юридичних документів тощо, а замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 та 6.4 договору № 29/11-22 від 29.11.2022 за надання послуг, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцеві гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору. Замовник оплачує послуги виконавця на підставі додаткових угод за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в строк, що зазначається у відповідній додатковій угоді. Оплата здійснюється банківським переказом коштів. Ціна цього договору складає суму винагороди (гонорару) за його виконання виконавцем, що буде здійснена фактично замовником протягом строку його дії.

Згідно з п. 1 додаткової угоди № 2 від 06.01.2023 до договору № 29/11-22 від 29.11.2022 виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника у господарському суді м. Києва та Північному апеляційному господарському суді у справі № 759/4401/20, а саме: підготовка і направлення відзиву на позовну заяву; підготовка і направлення заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (за потреби); підготовка і направлення апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу), відповідь на відзив на апеляційну скаргу (заперечення на відзив на апеляційну скаргу) (за потреби); надання письмових пояснень (за потреби); ознайомлення з матеріалами справи (за потреби); підготовка процесуальних документів (заяв та клопотань); участь у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 та п. 2 акту прийому-передачі наданих послуг від 21.04.2023 до договору № 29/11-22 від 29.11.2022 виконавець надав, а замовник прийняв виконану у відповідності до додаткової угоди № 2 від 06.01.2023 до договору про надання правничої допомоги № 29/11-22 від 29.11.2022 правничу допомогу, що полягала в представленні інтересів замовника у господарському суді м. Києва у справі № 759/4401/20, а саме:

- підготовка і направлення відзиву на позовну заяву 06.01.2023 вартістю 500 грн;

- представництво у судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023, 14.03.2023 та 18.04.2023 загальною вартістю 8 000,00 грн (4 х 2 000,00 грн);

- ознайомлення з матеріалами справи 15.02.2023 вартістю 1 000,00 грн;

- підготовка і направлення письмових пояснень щодо відповіді на відзив 20.02.2023 вартістю 6 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 15 500,00 грн.

Замовник сплатив виконавцю 15 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 780 від 21.04.2023.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Позивач у заяві від 01.05.2023 (а.с. 178-182 том 4) вказував, що питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, яка була надана відповідачу у Святошинському районному суді міста Києва та 5 000,00 грн, що була надана відповідачу в Київському апеляційному суді вже було вирішено судом раніше, у свою чергу, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в господарському суді міста Києва в розмірі 15 500,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому повинні бути зменшені.

Також, позивач звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивач зауважував, що не було необхідності для участі адвоката у всіх чотирьох судових засіданнях, не було необхідності в ознайомленні з матеріалами справи та не було необхідності в підготовці пояснень, у тому числі, й через те, що послуги, обумовлені договором № 29/11-22 від 29.11.2022 про надання правничої допомоги вже були замовлені відповідачем раніше за меншою вартістю (5 000,00 грн в місяць) і в адвоката існували зобов`язання перед ОСББ надавати відповідні послуги за підписаними раніше договорами (зокрема, договором № 20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020).

Так, суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи позивача про те, що питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана відповідачу в Святошинському районному суді міста Києва та Київському апеляційному суді вже було вирішено судом раніше, оскільки, постановою Верховного Суду від 17.08.2022, зокрема, роз`яснено сторонам, що розгляд справи № 759/4401/20 віднесено до юрисдикції господарського суду, відтак, спір не було вирішено по суті, а отже всі процесуальні питання, в тому числі, щодо стягнення судових витрат вирішуються саме господарським судом.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20).

Також, у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У першій заяві по суті спору (відзиві; а.с. 7-12 том 4) зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 20 000,00 грн.

Разом з тим, в заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просив суд стягнути з позивача 30 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Тобто, заявлена до стягнення з позивача сума судових витрат істотно перевищує суму зазначену відповідачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Однак, відповідачем не доведено, що він не міг передбачити відповідну суму судових витрат, заявлену ним до відшкодування, на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та/або значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, якими підтверджується надання відповідачу професійної правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є непропорційним та необґрунтованим.

При цьому суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Так, протягом розгляду даної справи правова позиція сторін не змінювалася, а предметом розгляду є визнання недійсними рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 21.02.2020, що, в свою чергу, не передбачає аналізу великої кількості документів та доказів. Поряд з цим, визначаючи суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення з позивача, судом першої інстанції, крім іншого, вірно враховано положення договору № 20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 (а.с. 195-196 том 4), укладеного між адвокатом Вербицьким В.В. та ОСББ "Верховинна, 41", яким визначено, що щомісячна оплата консультацій та/або послуг складає 5 000,00 грн.

Так, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції зазначає, що спір у даній справі не є складним та не потребує значного часу для вивчення нормативного регулювання та судової практики, тож з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, а також заперечення позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно обмежено розмір заявлених до стягнення відповідачем витрат на правничу допомогу до суми, яка складає 5 000,00 грн.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на вказаного апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Верховинна, 41" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 759/4401/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 759/4401/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.05.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	23.04.2024
Оприлюднено	17.05.2024
Номер документу	119042542
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Руденко М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.04.2024 по справі 759/4401/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —759/4401/20

Постанова від 23.04.2024

Постанова
від 23.04.2024 по справі 759/4401/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД