Ухвала

від 14.05.2024 по справі 524/4263/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/992/2024

Справа № 524/4263/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Хіневич В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області (м. Кременчук, вул. Першотравнева 29/5), держави України в особі кабінету міністрів, Прем`єр міністра України - Шмигаль Дениса Анатолійовича (10118, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2) про право на справедливий суд та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, держави України в особі кабінету міністрів, Прем`єр міністра України Шмигаль Дениса Анатолійовича, згідно якого прохав суд визнати факт порушення права позивача на справедливий суд та на доступ до нього з боку державної установи - Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області і в його особі - держави Україна в особі її премєр-міністра ОСОБА_2 - в розгляді справи № 524/716/16-ц, який продовжувався 5 років із суддівськими порушеннями, зокрема на кшталт надмірного затримання вирішення справи, порушень норм процесуального і матеріального права; визнати факт надзвичайних довготривалих і прикрих емоційних страждань позивача і їхньої великої значущості з точки зору соціальної величності, моральної шкоди і загрози здоров`ю позивача; згідно Указу Президента України від 06.04.2011 № 395/2011, призначити позивачеві ОСОБА_1 грошову компенсацію завданої йому надзвичайної моральної шкоди в розмірі 75 000 гривень із державного бюджету з перерахуванням її на вказаний ним особовий картковий рахунок в Ощадбанку.

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 01.05.2024 року підсудність означеної вище позовної заяви було визначено Крюківському районному суду м. Кременчука Полтавської області.

Суддя перевіривши матеріали позовної заяви встанови наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.11 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тлумачення норми свідчить, що на законодавчому рівні встановлено імунітет суду, і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.

Європейський суд з прав людини зауважив, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї зі справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що з огляду на обставини тієї справи таке обмеження було пропорційним (Плахтєєв та Плахтєєва проти України (Plakhteyev and Plakhteyeva v. Ukraine), №20347/03, § 36, від 12 березня 2009 року).

Висновок про недопустимість суду бути відповідачем у цивільній справі дозволяє зробити і тлумачення ст.ст. 1174, 1176 ЦК України.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, покладається на державу, а не на суд.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне відповідальність, установлену законом.

Закони України не передбачають можливості розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (не вчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №454/3208/16-ц викладені висновки, що позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся з позовом, зокрема, до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області та просив суд призначити йому із державного бюджету грошову компенсацію в сумі 75000,00 грн за завдану йому моральну шкоду в наслідок суддівських порушень під час розгляду справи №524/716/16-ц, що тривала 5 років, зокрема, на кшталт надмірного затримання вирішення справи, порушень норм процесуального і матеріального права.

Таким чином, враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в частині позовних вимог до відповідача Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області - слід відмовити.

Стосовно позовних вимог позивача до держави України в особі кабінету міністрів, Прем`єр міністра України Шмигаль Дениса Анатолійовича, суддя зазначає наступне.

Справа підсудна Крюківському районному суду міста Кременчука Полтавської області.

Позовна заява оформлена відповідно до вимог статей 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження згідно статей 185, 186 ЦПК України, не виявлено.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 274 ЦПК України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи, а тому справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на предмет позову, з метою недопущення порушення прав відповідача, на підставі частини 5 статті 279 ЦПК України, розгляд справи слід проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно викладеного, дану позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання та запропонувати відповідачу надати до суду відзив на позов.

Керуючись статтями 187, 274, 277, 278 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадженні у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про право на справедливий суд.

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до держави України в особі кабінету міністрів, Прем`єр міністра України - ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 15:00год.03червня 2024року в приміщенні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області за адресою: 39617, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Троїцька, будинок 37/49.

Відповідачу запропонувати надати до суду відзив на позов, в якому викласти заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, але до початку розгляду справи по суті.

Роз`яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів надсилається (надається) ним іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити відповідачу, що він має право у строк для подання відзиву пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити, позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив із зазначенням пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання бо відхилення, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву, але до початку розгляду справи по суті.

Роз`яснити, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів надсилається (надається) позивачем іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати заперечення із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення, протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, але до початку розгляду справи по суті.

Роз`яснити, що копія заперечення та доданих до нього документів надсилається (надається) відповідачем іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: kr.pl.court.gov.ua/sud1615/.

Позивачу направити копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідачу направити копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви.

Ухвала в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Хіневич