Ухвала

від 16.05.2024 по справі 492/532/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/532/24

Провадження № 1-кс/513/45/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про арешт майна

16 травня 2024 року слідчий суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури Лілією Колєвою, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2024 року до Саратського районного суду Одеської області після визначення підсудності надійшли матеріали вказаного клопотання, разом із ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2024 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2024 року, справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Так, 17 квітня 2024 року дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено у ході проведення огляду предмета 16 квітня 2024 року: мобільний телефон «Redmi 9C NFC 3GB RAM 64 GB ROM» з корпусом сірого кольору у силіконовому чохлі м`ятного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; зарядний пристрій білого кольору, який складається з блоку живлення та шнура з виходами USB та Type-C; картонну коробку від мобільного телефону «Redmi 9C NFC»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 ; мобільний телефон «Redmi 9Т» з корпусом зеленого кольору, у силіконовому чохлі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_10 , які направлені на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, заборонивши їх користування, відчуження та розпорядження, з метою збереження речових доказів та проведення подальших слідчих дій.

Клопотання обґрунтовано тим, що 16 квітня 2024 року до ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 08 квітня 2024 року невстановлена особа шляхом зловживання довірою незаконно заволоділа належним їй мобільним телефоном марки «Redmi 9C», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , який вона відправила через відділення «Нова пошта» у АДРЕСА_1 , взамін на мобільний телефон марки «Iphone 11», який так і не був надісланий (ЖЄО № 1333).

16 квітня 2024 року за вказаним фактом СД ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024167270000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

З пояснень потерпілої ОСОБА_6 , яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_11 , встановлено, що 08 квітня 2024 року у соціальній мережі «Фейсбук» вона знайшла оголошення, опубліковане ОСОБА_7 , що обміну мобільних телефонів. Дана особа спілкувалася з потерпілою з номеру мобільного телефону НОМЕР_9 . ОСОБА_6 домовилася з ОСОБА_8 про обмін мобільного телефону «Redmi 9C» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) на мобільний телефон Юлії марки «Iphone 11». Юлія повідомила адресу «Нової пошти», куди треба було переслати мобільний телефон: АДРЕСА_1 . 08 квітня 2024 року ОСОБА_6 відправила належний їй мобільний телефон «Redmi 9C» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) та оригінальний зарядний пристрій з відділення «Нова пошта №2» по вул. Маяковського, буд. 8, с-ща Турбів Вінницької області до відділення «Нова пошта» за адресою: вул. Аккерманська, буд.1, м. Арциз, Болградський район, Одеська область, вказаною Юлією, взамін на мобільний телефон марки «Iphone 11». Однак, Юлія так і не надіслала до теперішнього часу обіцяного мобільного телефону та припинила відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення, заблокувала її. За наявною у ОСОБА_6 роздруківкою, номер посилки 59001132100236, предмет відправлення: мобільний телефон, адреса доставки: «цифрова адреса 531/30105, м. Арциз, Поштомат «Нова пошта» № НОМЕР_12 , вул. Аккерманська, буд.1, у клієнтській зоні відділення №1», одержувач: Провуч Юрій 0632968908, послуги з доставки: сплачено 80 грн.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала, що 05 квітня 2024 року вона у соціальній мережі «Фейсбук» розмістила оголошення з вигаданого акаунту під назвою ОСОБА_10 , який зв`язала зі своїм мобільним телефоном НОМЕР_10 , про обмін мобільного телефону марки «Iphone 11» на інший телефон. Далі, з нею зв`язала у месенджері «Фейсбук» ОСОБА_11 , яка запропонувала свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C» на обмін на телефон «Iphone 11». 10 квітня 2024 року ОСОБА_9 у Поштоматі № 30105 по вул. Аккерманській, буд.1, в м. Арциз Болградського району Одеської області отримала мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9C», в якій вставила сім-картки мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 і мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 та подарувала співмешканцю ОСОБА_12 . Відправляти ОСОБА_13 мобільний телефон марки «Iphone 11» вона не збиралася, оскільки в неї його не було. У подальшому, ОСОБА_9 видалила свою сторінку у Фейсбук та заблокувала номер ОСОБА_13

16 квітня 2024 року ОСОБА_9 добровільно видала свій мобільний телефон марки «Redmi 9Т» з корпусом зеленого кольору, у силіконовому чохлі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_10 , які того ж дня були оглянуті.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив, що 05 квітня 2024 року він повідомив своїй співмешканці ОСОБА_9 про необхідність замінити мобільний телефон, на що вона сказала, що розмістить оголошення у соціальній мережі. Потім вона повідомила йому, що замовила мобільний телефон, який потрібно забрати з Нової пошти. 10 квітня 2024 року вони приїхали до м. Арциз Болградського району та ОСОБА_9 з Поштомату по вул. Аккерманській забрала мобільний телефон «Redmi 9C», який подарувала йому, вставивши дві сім-картки.

16 квітня 2024 року ОСОБА_14 добровільно видав мобільний телефон «Redmi 9C NFC 3GB RAM 64 GB ROM» з корпусом сірого кольору у силіконовому чохлі м`ятного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; зарядний пристрій білого кольору та картонну коробку від мобільного телефону «Redmi 9C NFC»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 , які цього ж дня були оглянуті.

Вказане майно, згідно з постановою начальника сектору дізнання Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 16 квітня 2024 року, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024167270000041 від 16 квітня 2024 року.

Дане майно має значення у кримінальному провадженні як таке, що є предметом кримінального правопорушення та містить відомості, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення, доведення вини особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

З урахуванням ст.170 КПК України, дізнавач сектору дізнання ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 просить задовольнити клопотання.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, дізнавач та прокурор надали суду заяви про здійснення розгляду клопотання у їх відсутність, клопотання підтримують, просять задовольнити. Власник майна про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необхідність розгляду клопотання про арешт майна у відсутності зазначених осіб завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду. Відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що в разі повідомлення про наміри накласти арешт на майно, воно може бути сховане, знищене, пошкоджене чи відчужене.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких мотивів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", суд, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murrаy v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Як вбачається з досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання, наявність обґрунтованості підозри, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: 16 квітня 2024 року до ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 08 квітня 2024 року невстановлена особа шляхом зловживання довірою незаконно заволоділа належним їй мобільним телефоном марки «Redmi 9C», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , який вона відправила через відділення «Нова пошта» у АДРЕСА_1 , взамін на мобільний телефон марки «Iphone 11», який так і не був надісланий. У цей же день внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. 16 квітня 2024 року допитана в якості свідка ОСОБА_9 добровільно видала свій мобільний телефон марки «Redmi 9Т» з корпусом зеленого кольору, у силіконовому чохлі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_10 , які того ж дня були оглянуті. 16 квітня 2024 року допитаний в якості свідка ОСОБА_14 добровільно видав мобільний телефон «Redmi 9C NFC 3GB RAM 64 GB ROM» з корпусом сірого кольору у силіконовому чохлі м`ятного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; зарядний пристрій білого кольору та картонну коробку від мобільного телефону «Redmi 9C NFC»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 , які цього ж дня були оглянуті.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Постановою начальника СД ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 від 16 квітня 2024 року тимчасово вилучене майно: мобільний телефон «Redmi 9C NFC 3GB RAM 64 GB ROM» з корпусом сірого кольору у силіконовому чохлі м`ятного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; зарядний пристрій білого кольору, який складається з блоку живлення та шнура з виходами USB та Type-C; картонну коробку від мобільного телефону «Redmi 9C NFC»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 ; мобільний телефон «Redmi 9Т» з корпусом зеленого кольору, у силіконовому чохлі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_10 , визнано речовими доказами та направлено на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Враховуючи вищенаведене, оскільки вказане у клопотанні майно є речовими доказами у справі, є майном, процесуальний статус якого відповідає статті 98 КПК України, з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення речових доказів, проведення всебічного та повного досудового розслідування, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, забезпечити накладення арешту на вилучене майно, з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у ході проведення огляду 16 квітня 2024 року, а саме: на мобільний телефон «Redmi 9C NFC 3GB RAM 64 GB ROM» з корпусом сірого кольору у силіконовому чохлі м`ятного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ; зарядний пристрій білого кольору, який складається з блоку живлення та шнура з виходами USB та Type-C; картонну коробку від мобільного телефону «Redmi 9C NFC»; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_5 ; мобільний телефон «Redmi 9Т» з корпусом зеленого кольору, у силіконовому чохлі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 ; сім-картку мобільного оператора «Лайфселл» НОМЕР_10 , які направлені на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, заборонивши їх користування, відчуження та розпорядження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно сектором дізнання відділення поліції №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області з письмовим повідомленням заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі її до Саратського районного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1