Ухвала

від 23.05.2024 по справі 492/532/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 492/532/24

Провадження по справі № 1-кс/514/58/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року смт Тарутине

Слідчий суддя Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 12024167270000041 від 16.04.2024 року клопотання дізнавача СД ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів,

В С Т А Н О В И В:

До Тарутинського районного суду Одеської області надійшло клопотання СД ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, яке було подано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024167270000041 від 16.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтував тим, що сектором дізнання відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 16.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024167270000041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_5 .

08 квітня 2024 року невстановлена особа шляхом зловживання довірою, незаконно заволоділа мобільним телефоном марки «Redmi 9C», що належав ОСОБА_5 , який вона відправила через відділення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 , в замін на мобільний телефон марки «Iphone 11», який так і не був надісланий.

Допитана потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 , 27.09.2023 року перебуваючи у м. Одеса, на відпочинку, водному із магазинів, ОСОБА_5 придбала мобільний телефон марки «Redmi 9C». 08.04.2024 року, у соціальній мережі «Фейсбук» ОСОБА_5 знайла оголошення, яке опублікувала особа на ім`я ОСОБА_6 , щодо обміну мобільних телефонів. Також дана особа спілкувалася з потерпілою з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 . ОСОБА_5 домовилася з ОСОБА_7 про обмін її мобільного телефону «Redmi 9C» на мобільний телефон марки «Iphone 11» ОСОБА_7. Особа на ім`я ОСОБА_8 зазначила адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , куди треба було переслати мобільний телефон потерпілої: АДРЕСА_1 . 08.04.2024 року ОСОБА_5 прийшла на відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 , де переслала свій мобільний телефон марки «Redmi 9C» та належний йому оригінальний зарядний пристрій до відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , в замін на мобільний телефон марки «Iphone 11». Але ОСОБА_7 так і не надіслала до теперішнього часу обіцяний нею мобільний телефон марки «Iphone 11». Крім того, вона перестала відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення потерпілої і заблокувала її. У ОСОБА_5 залишилася роздруківка даних посилки, яку вона відправила. Номер посилки « НОМЕР_3 ». Предмет відправлення: «мобільний телефон». Адреса доставки: « цифрова адреса АДРЕСА_3 , Поштомат « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , в клієнтській зоні відділення № НОМЕР_5 ». Одержувач: « ОСОБА_9 НОМЕР_6 ». Послуги з доставки: «Сплачено 80 грн.».

Потерпіла ОСОБА_5 надала роздруківку даних свого відправлення № 59001132100236.

Допитана ОСОБА_10 пояснила, що 05 квітня 2024 року вона створила у соціальній мережі «Фейсбук» акант під ім`ям ОСОБА_6 та «прив`язала» до нього свій номер сім-картки НОМЕР_6 . Там на одній зі сторінок вона розмістила оголошення про обмін мобільного телефону «Айфон 11» на любий інший. 07.04.2024 року їй у приватні повідомлення написала ОСОБА_11 , яка запропонувала обмінятись мобільним телефоном «Редмі 9С», вона погодилась та вказала адресу відділення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_5 у м. Арциз на ім`я ОСОБА_12 (яке вона вигадала) та вказала номер отримувача як НОМЕР_6 . 08.04.2024 року їй надійшло повідомлення, що до неї прямує відправлення від ОСОБА_13 № НОМЕР_3 . 10.04.2024 року вона отримала посилку в пошто маті відділення № 1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в м. Арциз та в подальшому подарувала його своєму співмешканцю - ОСОБА_14 і він користувався ним до 16.04.2024 року, вставивши в нього дві свої сім-карки НОМЕР_7 та НОМЕР_8 .

Сектор дізнання ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області звернувся до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про надання інформації за експрес-накладною № 59001132100236.

Згідно листа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » витребувана інформація з обмеженим доступом - персональні дані клієнта компанії, а надання персональних даних особи, без згоди самої особи або без відповідної ухвали суду, що призведе до порушення норм Закону України «Про захист персональних даних».

Дізнавач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Клопотання підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутністю осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідно рішення слідчим суддею вилучити їх.

Відповідно до ч.5,ч.6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Враховуючи те, що дізнавач у своєму клопотанні не довів наявність достатніх підстав у необхідності в тимчасовому доступі до інформації яка містить охоронювану законом таємницю, до суду не з`явився, слідчий суддя, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-168, КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання дізнавача СД ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1