Ухвала

від 14.05.2024 по справі 308/6380/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6380/23

1-кс/308/951/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє як захисник підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023070000000083, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на бездіяльність слідчого, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2023 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє як захисник підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023070000000083, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року, за якою він просить слідчого суддю:

- скаргу задовольнити;

- бездіяльність старшого слідчого в ОВС СУ ГУНІІ в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 про неповідомлення сторону захисту про розгляд клопотання про допит в якості свідка голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 за обставинами, які виклав в своїх показаннях підозрюваний ОСОБА_4 , та в разі наявності у цих показаннях розбіжностей провести між ними одночасний допит - задовольнити.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив наступне.

05 жовтня 2023 року старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 було подано клопотання в порядку статті 220 КПК України, в якому просили допитати в якості свідка голову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 за обставинами, які виклав в своїх показаннях підозрюваний ОСОБА_4 . В разі наявності розбіжностей у показаннях ОСОБА_4 та показаннях голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 провести між ними одночасний допит та про прийняте рішення за поданим клопотанням повідомити ініціатора в письмовій формі.

Однак на теперішній час старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 не повідомив сторону захисту про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання, або задоволення вказаного клопотання в строк не більше трьох днів.

Скаржник вважає, що у відповідності до вимог статті 220 КПК України слідчий зобов`язаний був розглянути вказане клопотання у строк неї більше трьох днів, а тому ним оскаржується бездіяльність слідчого, так як на теперішній час він не отримав від слідчого повідомлення про його розгляд.

За ухвалою від 13.10.2023 року слідчим суддею було відкрите провадження за скаргою.

За ухвалою від 18.10.2023 року Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було відмовлено у задоволенні заяви про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023070000000083 від 04.04.2023 року.

За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2023 року було у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12023070000000083 відмовлено повністю.

При цьому в обґрунтування ухвали слідчий суддя суду першої інстанції послався на той факт, що матеріали скарги не містять будь-яких доказів щодо звернення захисника до ГУНП в Закарпатській області та отримання уповноваженими особами вказаного клопотання скаржника.

Саме по собі долучення клопотання, яке нібито подавалося в порядку ст. 220 КПК України, не є підтвердженням його надсилання та отримання працівниками правоохоронного органу.

За таких обставин слідчий суддя констатує про відсутність доказів щодо не розгляду вказаного клопотання слідчим, про бездіяльність якого стверджує сторона захисту.

За ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30.01.2024 року у цій справі № 308/6380/23 було апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_4 , задоволено частково; ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12023070000000083, відомості про кримінальне правопорушення в якому 04.04.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, - скасовано, призначивши новий розгляд скарги в суді першої інстанції в іншому складі.

При цьому судом апеляційної інстанції було зазначено наступне.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що така постановлена слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 , тобто особою, про допит якої в якості свідка у кримінальному провадженні порушує питання сторона захисту.

Під час розгляду апеляційної скарги апелянт ОСОБА_9 вказував на те, що просив суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 заявити самовідвід, оскільки суддя зацікавлений у результатах розгляду скарги та оскільки у клопотанні слідчому вказується на необхідність допиту ОСОБА_8 як свідка у кримінальному провадженні.Апелянт ОСОБА_9 також вказував на те, що слідчий суддя ОСОБА_8 проявив упередженість та необ`єктивність під час розгляду скарги.

Вищенаведені обставини дають обґрунтовані підстави визнати слушними доводи апеляційної скарги про те, що судове рішення ухвалене незаконним складом суду.

Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення чи не врахування слідчим суддею, судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, що у свою чергу зумовлює скасування постановленого слідчим суддею судового рішення.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 16.02.2024 року зазначену скаргу було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

Скаржник адвокат ОСОБА_6 до суду на розгляд скарги не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Проте, підозрюваний повідомив суду, що він знаходиться у лікарні на лікуванні та просив скаргу розглянути по суті.

З`ясувавши думку всіх присутніх у залі суду, які не заперечували проти розгляду скарги по суті за зазначеної явки, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті за участі прокурора, підозрюваного та його захисника, оскільки скарга була подана адвокатом ОСОБА_6 саме в його інтересах.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Прокурор проти скарги заперечив, просив відмовити у задоволенні скарги повністю, оскільки клопотання про допит свідка до слідчого взагалі не надходило, таке відсутнє у матеріалах кримінального провадження, що не спростовано скаржником. Крім того, пояснив, що кримінальне провадження закінчене і направлено до суду, триває судовий розгляд, тому вважає, що у слідчого судді відсутні повноваження на розгляд скарги по суті.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст поданої скарги та наявні докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023070000000083 від 04.04.2023 року, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводилося досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, за ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2023 року у справі № 303/10702/23 (провадження № 1-кп/303/812/23) було призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000083 від 04.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а за ухвалою цього ж суду кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник наполягали на розгляді скарги по суті та повідомили, що 05 жовтня 2023 року старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 було подано клопотання в порядку статті 220 КПК України, в якому просили допитати в якості свідка голову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 за обставинами, які виклав в своїх показаннях підозрюваний ОСОБА_4 . В разі наявності розбіжностей у показаннях ОСОБА_4 та показаннях голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 провести між ними одночасний допит та про прийняте рішення за поданим клопотанням повідомити ініціатора в письмовій формі.

Однак на теперішній час старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 не повідомив сторону захисту про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання, або задоволення вказаного клопотання в строк не більше трьох днів.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню, відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, згідно з якою клопотання потерпілого і його представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до положень ст. 110 КПК України процесуальне рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, яка за змістом та послідовністю викладу повинна відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України і письмово (друковано) викладатись на офіційному бланку. Підписується постанова тим слідчим або прокурором, який її виніс.

Аналіз чинних норм кримінального процесуального законодавства надає підстави дійти висновку, що під бездіяльністю слід розуміти пасивну форму поведінки уповноваженого суб`єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов`язкової процесуальної дії чи постановлення обов`язкового процесуального рішення, тобто невиконанні обов`язку, покладеного КПК України.

Стаття 220 КПК України наділяє слідчого повноваженнями як задовольнити клопотання так і відмовити (повністю або частково) з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови. Отже, з урахуванням нормативних приписів належними формами реагування на клопотання сторони захисту в порядку ст. 220 КПК України є або його задоволення або винесення мотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання. При цьому як при задоволенні клопотання, так і при відмові в його задоволенні має бути дотримана процесуальна форма (повідомлення або постанова).

Також положення ст. 220 КПК України визначають 3-денний строк для розгляду внесеного клопотання.

З урахуванням викладеного та того факту, що скаржником та підозрюваним не надано слідчому судді жодних належних та допустимих доказів направлення (вручення) клопотання від 03.10.2023 року в порядку статті 220 КПК України слідчому, а прокурор заперечує отримання такого клопотання та пояснив, що таке взагалі відсутнє у матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки відсутня бездіяльність слідчого, у якого внаслідок неотримання клопотання сторони захисту не виник обов`язок з його розгляду в порядку статті 220 КПК України.

Окремою, самостійною підставою задля відмови у задоволенні скарги також є той факт, що на час розгляду скарги по суті закінчене досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні переданням обвинувального акту до суду, відтак у слідчого судді відсутні повноваження на розгляд скарги з огляду на наступне.

Статтею 3 КПК України визначено терміни, які вжито в цьому Кодексі.

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК України кримінальним провадженням визнається досудове розслідування та судове провадження.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, окрім іншого, направленням до суду обвинувального акту.

Положення пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України визначають, що судовим провадженням визнається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, з аналізу вказаних положень КПК України можна дійти висновку про впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що в свою чергу, обумовлює встановлений порядок вчинення процесуальних дій на кожній стадії.

Зокрема, нормами глави 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» визначено як перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскарженні «під час досудового розслідування» (стаття 303 КПК України).

Використання в цій главі КПК України словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що вказані дії, в тому числі повідомлення слідчого про підозру, може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду.

Передбачені процесуальними нормами обмежені строки досудового розслідування обумовлюють необхідність термінового вирішення питань під час досудового розслідування, у зв`язку з чим КПК України встановлює скорочені строки розгляду заяв та скарг на даній стадії. Зазначене зумовлене необхідністю оперативного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування, виходячи з засад цієї стадії провадження. Закінчення ж цієї стадії завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів, з чим відповідно відпадає необхідність в оперативності такого судового контролю.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в том числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Отже розгляд і вирішення питань, передбачених главою 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», як і перегляд судових рішень, прийнятих за результатами такого розгляду, можуть відбуватися лише під час досудового розслідування, і мають бути припиненими із закінченням стадії досудового розслідування, оскільки невиконання цих вимог може призвести до порушення принципу правової визначеності через вирішення тотожного питання різними судами однієї інстанційності в тому ж кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє як захисник підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023070000000083, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на бездіяльність слідчого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1