Ухвала

від 17.05.2024 по справі 756/3691/16-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.05.2024 Справа № 756/3691/16-ц

Справа № 756/3691/16-ц

Провадження № 2/756/62/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Косянчук Н.І., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової технічної експертизи документа, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) чи наявні в межах штрихів підпису ОСОБА_2 на розписці від 27.02.2010 (тих що залишилися) мікрочастинки тонерного фону, характерні для електрофотографічного способу друку? Якщо відповідь на попереднє запитання «так» - чи нанесені вони під час друку тексту розписки чи внесені туди пізніше іншим шляхом (внаслідок обсипання тонеру з поверхні аркуша або шляхом повторного проходження досліджуваного документу через механізм друкуючого пристрою під час друку чистого аркуша поверх вже існуючих реквізитів, контакту з іншими документами, поверхнями чи інше)? Чи можливо виключити випадок обсипання внаслідок тертя, давності існування чи інших факторів тонерного фону, який був нанесений в межах штрихів підпису під час друку тексту розписки і наступної появи в межах цих штрихів нового тонерного фону внаслідок друку чистого аркуша; 2) як відрізняється щільність електрофотографічного тонерного фону на пробільних ділянках біля верхнього та нижнього країв аркуша досліджуваної розписки, в тому числі біля рукописних штрихів на штампі КНДІСЕ (у правому нижньому куті лицьової сторони досліджуваного документа) порівняно із ділянками, розташованими по лініях поперечного згину документа та ділянками, прилеглими до рукописних штрихів підпису ОСОБА_2 .? Про що це свідчить; 3) як по відношенню до рукописних штрихів записів "10160/17-32" та "10161/17-33" у нижньому правому куті розписки ОСОБА_2 розташований електрофотографічний тонерний фон - поверх чи під зазначеними рукописними штрихами або інше? Про що це свідчить; 4) враховуючи відповіді на попередні питання, чи можливо достовірно встановити послідовність нанесення друкованого тексту розписки та підпису ОСОБА_2 .? Якщо відповідь на попереднє питання "так", якою є ця послідовність.

В обґрунтування вказаного клопотання, зокрема, зазначено, що досліджуваний документ - розписка, надійшов до експертної установи у вшитому вигляді до матеріалів справи разом з пакувальним пакетом, який був розкритий у судовому засіданні 21.05.2021. При цьому, розписка, яка є об`єктом дослідження, була зігнута навпіл таким чином, що лінія згину проходила саме через досліджуваний підпис ОСОБА_2 і виглядала назовні поміж сторінок матеріалів справи. Очевидним є факт порушення порядку зберігання речового доказу, адже розписка тривалий час знаходилася у вільному доступі та контакті з іншими документами, речовинами та поверхнями, що могло мати безпосередній вплив на якість майбутнього дослідження, проте у тексті висновку експертів за результатами проведеної експертизи про такий вплив нічого не зазначено, що є порушенням п. 4.12 Розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Експертами у дослідницькій частині висновку зазначено про те, що аркуш досліджуваного документа дещо забруднений та зім`ятий, на ньому наявне нашарування сторонніх речовин сіро-коричневого кольору; папір аркуша зі зморшками, краї аркуша розволокнені, мають надриви; документ має лінію поперечного згину, яка проходить через досліджуваний підпис; у штрихах друкованого тексту спостерігається розтріскування та обсипання барвної речовини. Усі зазначені вище ознаки впливу були встановлені експертами під час технічної експертизи документа, однак жодним чином не були взяті до уваги з метою надання достовірних висновків. Лише під час усних роз`яснень у судовому засіданні експертом ОСОБА_3 було зазначено про те, що факт знаходження досліджуваного документа підшитим в матеріали справи жодним чином не вплинув на якість проведених досліджень, а таке зберігання розписки вплинуло лише на зручність проведення такого дослідження. У той же час, на думку ОСОБА_1 , усі зазначені ознаки впливу на об`єкт дослідження могли вплинути на розташування тонерного фону, знайденого в межах штрихів підпису, у зв`язку з чим необхідним за таких обставин є встановлення того, що мікрочастинки тонеру, знайдені в межах штрихів підпису, було нанесено саме в момент друку тексту розписки і виключити можливість їх потрапляння туди іншим шляхом.

У тексті висновку зазначено, що для встановлення послідовності нанесення підпису відносно друкованого тексту в розписці від імені ОСОБА_2 від 27.02.2010 дослідженню піддавалися усі часточки - і ті, що знаходилися на виступаючих волокнах паперу, і ті що були в волокнах нижнього рівня, у той же час жодної кількісної оцінки середньої щільності тонерного фону експертом не проводилось, а лише зазначено, що часточки тонеру розподіляються відносно рівномірно.

Під час надання пояснень у судовому засіданні 04.01.2024 судовий експерт ОСОБА_3 , зокрема, зазначила, що мікрочасточки тонеру, які наносяться на поверхню паперу під час друку і які попадають туди іншим чином, відрізняються, оскільки часточки тонеру під час друку щільно зчеплені з волокнами паперу, оскільки наносяться під дією температур і їх легко відрізнити між собою, а тому вона як експерт стверджує, що часточки тонеру, виявлені в межах штрихів підпису, були нанесені саме під час друку тексту розписки. При цьому, експертами з метою отримання достовірних результатів, виключення можливості повторного друку чистого аркуша по вже існуючих реквізитах досліджуваного документу, за умови встановлених фактів неналежного поводження з речовим доказом та констатації у дослідницькій частині висновку того, що на об`єкт дослідження здійснювався вплив сторонніх факторів, не проводився аналіз модельних рукописних штрихів на штампі КНДІСЕ в правому нижньому куті документу - "10160/17-32" та "10161/17-33", які було нанесено на розписку під час проведення почеркознавчої експертизи у 2017 році, а саме: як по відношенню до вказаних рукописних штрихів розташований електрофотографічний тонерний фон - поверх чи під ними, який був виявлений експертом ОСОБА_3 у межах штрихів підпису від імені ОСОБА_2 . Разом з тим, на переконання позивача, проведення такого дослідження, як етап проведення експертизи, може підтвердити або спростувати можливість повторного друку чистого аркуша паперу по вже існуючих реквізитах розписки та, як наслідок, підтвердити або спростувати висноков експерта за результатами судово-технічного дослідження реквізитів документа в частині послідовності їх нанесення. Тож, експерт не виключила можливості стороннього впливу на досліджуваний документ шляхом друку чистого аркуша поверх вже існуючої розписки, а лише зробила припущення у судовому засіданні, що навіть якщо припустити, що такий вплив здійснювався, то нанесені додатково на поверхню паперу мікрочастинки тонеру також будуть розташовані на поверхні підпису.

Крім того, експерт ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що усі мікрочасточки тонерного фону, виявлені нею, знаходяться на поверхні підпису і жодних мікрочасточок не було нею виявлено під підписом, у зв`язку з чим нею зроблено однозначний висновок про те, що друкований текст був нанесений на аркуш паперу (розписку від 27.02.2010), на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_2 . Проте, для такого твердження експерт повинна була проаналізувати абсолютно всі наявні в межах підпису ОСОБА_2 мікрочастинки тонеру, за умови тримання тому справи з вшитою в нього розпискою на мікроскопі двома її колегами і за умови, коли щонайменший рух, як зазначила сама експерт у судовому засіданні, призводить до втрати з поля зору мікрочасток, що вивчаються під мікроскопом під великим збільшенням. Натомість, як у самому висновку, так і у наглядовому експертному провадженні, відсутні дані щодо кількісних показників аналізу щільності тонерного фону та його розподілу на поверхні досліджуваного документу, не зазначено, яку саме кількість мікрочасток, які відповідають якісним критеріям для проведення оцінки послідовності нанесення реквізитів, було знайдено у межах штрихів підпису; не конкретизовано, яка мінімальна кількість таких мікрочасток відповідно до використаної експертом методики необхідна для надання достовірного висновку про послідовність нанесення реквізитів, оскільки в ілюстративній таблиці до висновку їх показано лише чотири без прив`язки схематично до ділянок досліджуваного підпису. У той же час, у судовому засіданні експерт зазначила про те, що відповідно до методики нею вивчалися і кількісні показники, проте їх відображення не є обов`язковим у даному випадку і не впливає на достовірність зробленого висновку.

Крім того, у дослідницькій частині висновку експертами зазначено, що під час огляду розписки, в штрихах друкованого тексту було виявлено розтріскування та обсипання барвної речовини, а отже, на думку позивача, не можна виключати той факт, що якщо барвна речовина друкованого тексту почала обсипатися з волокон паперу, то мікрочастинки тонеру, нанесені тринадцять років тому під час друку тексту розписки, що існували в межах штрихів підпису, так само могли осипатися. Тим більше, що лінія згину аркуша проходить саме через підпис і протягом тривалого періоду часу піддавалася тертю. Тож, необхідним є з`ясування під час експертного дослідження, чи можливо виключити випадок обсипання тонерного фону внаслідок тертя, давності існування чи інших факторів, який був нанесений в межах штрихів підпису під час друку тексту розписки.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Фєтісов Є.П., у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені. У судовому засіданні 20.03.2024 представник Фєтісов Є.П. заперечував проти задоволення клопотання про призначення повторної судової технічної експертизи документа з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що висновок експертів Київського НДІСЕ від 23.01.2023 № 19653/21-34/2150-2174/23-34 за результатами проведеної у справі судової технічної експертизи документа є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Усі заперечення щодо правильності зроблених експертами висновків ґрунтуються на припущеннях ОСОБА_1 , пов`язаними з незгодою з такими висновками. Натомість, висновок експертів Київського НДІСЕ від 23.01.2023 є повним, об`єктивним та обґрунтованим. Застосування відповідної методики дослідження, методики проведення судової експертизи належить до виключної компетенції експерта. Крім того, вказаний висновок детально роз`яснили у судовому засіданні експерти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень позивач просить суд поставити на вирішення повторної експертизи зовсім інші питання, ніж ті, що були поставлені судом в ухвалі від 21.05.2021 про призначення судової технічної експертизи документа, оскільки під час повторної експертизи вирішуються ті самі питання, що й при проведенні попередньої експертизи. Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено призначення повторної експертизи іншій експертній установі.

Суд, заслухавши думки учасників справи, ознайомившись з клопотанням позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, суть якого розкрита у ст. 12 ЦПК України.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип змагальності передбачає, зокрема і те, що суд у розгляді справи займає позицію об`єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами. Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), що також включає принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі, диспозитивності та розумності строку.

Отже, за принципом змагальності, збір та підготовка фактичного матеріалу (доказів) необхідних для вирішення спору між сторонами покладається саме на сторони, суд лише оцінює надані учасниками справи докази, проте сам їх не збирає.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України передбачено що, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експерта.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пункт 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, визначає, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно з п.п. 10, 11 Постанови пленуму ВСУ від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не усі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Надаючи оцінку наявному у матеріалах справи висновку експертів Київського НДІСЕ за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 23.01.2023 № 19653/21-34/2150-2174/23-34 суд приходить до того, що вказаний висновок є неповним та неясним в частині проведеного судово-технічного дослідження реквізитів документів по визначенню послідовності нанесення реквізитів документа (друкованого тексту та підпису від імені ОСОБА_2 ), що викликає необхідність розширення експертного дослідження з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.12 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у вступній частині висновку експерта, зокрема, зазначається спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість.

У висновку зазначено, що досліджуваний документ - розписка від імені ОСОБА_2 від 27.02.2010, разом з пакувальним пакетом вшита до матеріалів справи (Том 2 а.с. 187).

Далі у дослідницькій частині висновку (Розділ ІІІ) зазначено про те, що дослідженням розписки від імені ОСОБА_2 від 27.02.2010 візуально з використанням лупи і мікроскопу при різних умовах освітлення встановлено наступне: аркуш досліджуваного документа дещо забруднений та зім`ятий, на ньому наявне нашарування сторонніх речовин сіро-коричневого кольору, що відображено в Ілюстративної таблиці 1, малюнки 3, 4; папір аркуша зі зморшками, шорсткий на дотик; спостерігається незвичайний «хруст» паперу; краї аркуша розволокнені, мають надриви; документ має лінію поперечного згину, яка проходить через досліджуваний підпис; барвна речовина підпису має блиск, характерний для пасти кулькової ручки, але його штрихи тьмяні; в штрихах друкованого тексту спостерігається розтріскування та обсипання барвної речовини (малюнок 5 Ілюстративної таблиці 1); ознак термічного впливу на документ не виявлено.

Внаслідок даних характеристик об`єкту дослідження експертами зроблено висновок про те, що встановлені ознаки свідчать про те, що на розписку від імені ОСОБА_2 , датовану 27.02.2010, здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивий для звичайних умов зберігання документів, що могло призвести до штучного зістарювання її реквізитів. Разом з тим, у висновку не зазначено, які саме сторонні фактори експерти мали на увазі і які наслідки мав такий вплив на результати проведеного дослідження. Лише під час усних пояснень у судовому засіданні експерт зазначила про те, що виявлений ними вплив сторонніх факторів, знаходження досліджуваного документа підшитим у матеріали справи жодним чином не вплинув на якість проведених досліджень.

При цьому не може бути залишено поза увагою те, що досліджуваний документ має лінію поперечного згину, яка проходить якраз через досліджуваний підпис, розписка зберігалася у матеріалах справи вшитою, пакувальний пакет, у якому вона знаходилася був відкритий.

Відповідно до п. 4.12 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Разом з тим, у висновку експертів та наглядовому провадженні відсутня оцінка кількісних показників та аналізу відповідності кількісних показників вимогам використаних методик (кількісних показників аналізу щільності тонерного фону та його розподілу на поверхні досліджуваного документу; не зазначено, яку саме кількість мікрочасток, які відповідають якісним критеріям для проведення оцінки послідовності нанесення реквізитів, було знайдено у межах штрихів підпису; не конкретизовано, яка мінімальна кількість таких мікрочасток відповідно до використаної експертом методики необхідна для надання достовірного висновку про послідовність нанесення реквізитів). Натомість у висновку зазначено про відносно рівномірне розподілення часточок тонеру на вільних полях розписки (подалі від реквізитів документа та на ділянках, прилеглих до штрихів досліджуваного підпису). Щодо кількості виявлених часточок тонеру у межах штрихів підпису від імені ОСОБА_2 зазначено - «кількість таких мікрочасточок є достатньою для висновку про те, що тонерний фон розташований поверх підпису від імені ОСОБА_2 ». Проте, "достатній" означає такий, який задовольняє що-небудь або відповідає яким-небудь потребам, але, з огляду на відсутність розрахунків, доступу до відповідної Методики, яку використовували експерти під час дослідження, проте на виконання ухвали суду від 23.10.2023 під час усних роз`яснень щодо висновку у судовому засіданні при собі не мали, та впливу сторонніх факторів на об`єкт дослідження, суд позбавлений можливості належним чином перевірити повноту зробленого експертами висновку про те, що досліджувану розписку виготовлено за допомогою монтажу, шляхом нанесення друкованого тексту на аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_2 .

Експерт ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що нею враховувалися кількісні показники, проте вказала, що вони не важливі і не потребують відображення, оскільки усі мікрочасточки тонеру, виявлені нею, розташовувалися на поверхні штрихів підпису і жодної мікрочастинки не виявлено під підписом. Такий однозначний висновок експерта за відсутності будь-яких оцінок кількісних показників є неясним та, на думку суду, зумовлює необхідність розширення експертного дослідження. При цьому, в ілюстративній таблиці для прикладу відображено лише чотири мікрочастинки, виявлені у межах штрихів підпису (Мал. 6-9) без прив`язки до ділянок досліджуваного підпису.

Таким чином, пояснення експерта ОСОБА_3 у судовому засіданні не усунули сумнівів у повноті експертного висновку від 23.01.2023 № 19653/21-34/2150-2174/23-34.

Суд погоджується з твердженнями позивача ОСОБА_1 про те, що з`ясування додаткового питання під час проведення експертного дослідження, як по відношенню до рукописних штрихів записів "10160/17-32" та "10161/17-33" в нижньому правому куті розписки від 27.02.2010 року розташований електрофотографічний тонерний фон - поверх чи під зазначеними рукописними штрихами, які було проставлено на вказаному об`єкті дослідження у 2017 році під час проведення почеркознавчої експертизи у справі, тобто однозначно після нанесення друкованого тексту та підпису від імені ОСОБА_2 на розписку, надасть можливість відповісти на основне питання щодо послідовності нанесення вказаних реквізитів.

Таким чином, з метою усунення неповноти та неясності висновку експертів в частині проведеного дослідження реквізитів документа, з огляду на порушення умов зберігання об`єкту дослідження, вплив на розписку сторонніх факторів, обсипання тонерного фону та проходження лінії поперечного згину через досліджуваний підпис, а також відсутність будь-яких кількісних показників на підтвердження викладених кінцевих результатів експертизи, суд приходить до висновку про необхідність проведення додаткових досліджень та надання відповідей на додаткові питання з метою відповіді на головне питання щодо послідовності нанесення у текст розписки від імені ОСОБА_2 таких реквізитів як: друкований текст та підпис від імені ОСОБА_2 , що є можливим в результаті проведення додаткової судової технічної експертизи документа.

На вирішення додаткової судової технічної експертизи документа поставити наступні питання: чи наявні в межах штрихів підпису ОСОБА_2 на розписці від 27 лютого 2010 року (тих, що залишилися) мікрочастинки тонерного фону, характерні для електрофотографічного способу друку? Якщо так, чи нанесені вони під час друку тексту розписки чи внесені туди пізніше іншим шляхом (внаслідок обсипання тонеру з поверхні аркуша або шляхом повторного проходження досліджуваного документу через механізм друкуючого пристрою під час друку чистого аркуша поверх вже існуючих реквізитів, контакту з іншими документами, поверхнями чи інше)? Чи можливо виключити випадок обсипання тонерного фону внаслідок тертя, давності існування чи інших факторів, який був нанесений в межах штрихів підпису під час друку тексту розписки; як відрізняється щільність електрофотографічного тонерного фону на пробільних ділянках біля верхнього та нижнього країв аркуша досліджуваної розписки від 27 лютого 2010 року, в тому числі біля рукописних штрихів на штампі КНДІСЕ (в правому нижньому куті лицьової сторони досліджуваного документу) порівняно із ділянками, розташованими по лініях поперечного згину документу та ділянками прилеглими до рукописних штрихів підпису ОСОБА_2 ? Про що це свідчить; як по відношенню до рукописних штрихів записів "10160/17-32" та "10161/17-33" в нижньому правому куті розписки ОСОБА_2 від 27 лютого 2010 року розташований електрофотографічний тонерний фон - поверх чи під зазначеними рукописними штрихами або інше? Про що це свідчить; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 , що містить в розписці від 27 лютого 2010 року, одночасно із друкованим текстом? Якщо ні, то яка послідовність нанесення друкованого тексту розписки від 27 лютого 2010 року та підпису ОСОБА_2 .

Разом з тим, висновок експертів Київського НДІСЕ від 23.01.2023 № 19653/21-34/2150-2174/23-34 не є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам, у зв`язку з чим підстави для призначення повторної експертизи відсутні, а тому клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди щодо експертної установи, оскільки сторона відповідача за первісним позовом взагалі заперечувала проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи, суд вважає за необхідне проведення додаткової судової технічної експертизи документа доручити експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Надати у розпорядження експертів матеріали цивільної справи 756/3691/16-ц, серед яких об`єкт дослідження - розписка від імені ОСОБА_2 , поміщена до файлу та конверту формату А4, який вшитий до матеріалів справи (Том 2, а.с. 187).

Зупинити провадження у справі на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 103, 104, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі повторної судової технічної експертизи документа задовольнити частково.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, додаткову судову технічну експертизу документа, проведення якої доручити експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська,6).

На вирішення додаткової судової технічної експертизи документа поставити наступні питання:

- чи наявні в межах штрихів підпису ОСОБА_2 на розписці від 27 лютого 2010 року (тих, що залишилися) мікрочастинки тонерного фону, характерні для електрофотографічного способу друку? Якщо так, чи нанесені вони під час друку тексту розписки чи внесені туди пізніше іншим шляхом (внаслідок обсипання тонеру з поверхні аркуша або шляхом повторного проходження досліджуваного документу через механізм друкуючого пристрою під час друку чистого аркуша поверх вже існуючих реквізитів, контакту з іншими документами, поверхнями чи інше)? Чи можливо виключити випадок обсипання тонерного фону внаслідок тертя, давності існування чи інших факторів, який був нанесений в межах штрихів підпису під час друку тексту розписки?

- як відрізняється щільність електрофотографічного тонерного фону на пробільних ділянках біля верхнього та нижнього країв аркуша досліджуваної розписки від 27 лютого 2010 року, в тому числі біля рукописних штрихів на штампі КНДІСЕ (в правому нижньому куті лицьової сторони досліджуваного документу) порівняно із ділянками, розташованими по лініях поперечного згину документу та ділянками прилеглими до рукописних штрихів підпису ОСОБА_2 ? Про що це свідчить?

- як по відношенню до рукописних штрихів записів "10160/17-32" та "10161/17-33" в нижньому правому куті розписки ОСОБА_2 від 27 лютого 2010 року розташований електрофотографічний тонерний фон - поверх чи під зазначеними рукописними штрихами або інше? Про що це свідчить?

- чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 , що містить в розписці від 27 лютого 2010 року, одночасно із друкованим текстом? Якщо ні, то яка послідовність нанесення друкованого тексту розписки від 27 лютого 2010 року та підпису ОСОБА_2 ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надати у розпорядження експертів матеріали цивільної справи за №756/3691/16-ц (провадження №2/756/62/24), серед яких у запечатаному конверті формату А4 (Т.2 а.с.187) зберігається оригінал розписки від 27.02.2010.

Оплату вартості проведеної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення повного тексту ухвали - 17.05.2024.

Суддя О.О. Тиха