Рішення

від 07.05.2024 по справі 917/2035/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 Справа № 917/2035/23

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Луценко", с.Свічкареве, Кобеляцький район, Полтавська область, 39211, код ЄДРПОУ 00412292 (адреса для листування: вул.Котляревського,6, оф.1, м.Полтава, 36020)

до Білицької селищної ради, вул. Кобеляцька, 53-а, с.Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220

про визнання недійсним рішення

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: 13.11.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Луценко" до відповідача Білицької селищної ради про визнання недійсним рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 № 92 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ "Луценко".

Позивач зазначає, що рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 № 92 про припинення права ПАТ «Луценко» постійного користування земельною ділянкою площею 101,5 га у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.12.2023.

06.12.2023 за вхід. № 15731 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про витребування додаткових доказів.

05.01.2024 за вхід. № 157 та 10.01.2024 за вхід. № 353 від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на виконання ухвали від 21.12.2023 надійшов лист з додатками.

08.01.2024 за вхід. № 231 від Головного управління статистики у Полтавській області на виконання ухвали від 21.12.2023 надійшов лист з поясненнями.

Ухвалою від 01.02.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 07.05.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, встановив:

Як зазначає позивач, Публічне акціонерне товариство «Луценко» є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Луценко», яке засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області від 05.03.1997 № 78-АТ шляхом перетворення державного радгоспу ім. Луценка Полтавського об`єднання по садівництву, розсадництву та виноробній промисловості «Полтавасадвинпром», у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України від 10 липня 1996 року «Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі» та перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Луценко» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. (підтверджується копією Статуту).

В такому складі засновників Товариство з`явилося з серпня 2011 після того, як воно було врятоване зі стадії банкрутства. Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 29.03.2011 в справі № 8/35 було відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи, а ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.08.2011 припинено провадження про банкрутство ВАТ «Луценко», у зв`язку із затвердженням мирової угоди з третьою особою - ТОВ «Екопротекс», які взяли на себе зобов`язання боржника перед кредиторами.

В подальшому (у зв`язку із прийняттям нового закону про акціонерні товариства) ВАТ «Луценко» було реорганізоване (змінило організаційно-правову форму) в ПАТ «Луценко» та до складу його засновників було включено ТОВ «Екопротекс».

Керівництвом Товариства було розпочато процедуру інвентаризації майна, яке знаходиться на балансі підприємства.

У 2017 році на запит ПАТ «Луценко» було встановлено, що останнє має на праві постійного користування земельну ділянку площею 101,5 га, що знаходиться в с. Свічкареве Кобеляцького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394, копія якого надана на запит Відділом у Кобеляцькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Листом від 01.12.2017 № 02-27/31 Марківською сільською радою було повідомлено, що землі, які перебували в користуванні ВАТ «Луценко» знаходяться за межами населеного пункту і тому сільська рада не являється розпорядником цих земель. Питання, щодо використання земельних ділянок, а також їх власників знаходяться в розпорядженні Держгеокадастру.

Листом, від 22.01.2018 № 504/0/26-18 ГУ Держгеокадастр у Полтавській області повідомив ПАТ «Луценко» про те, що згідно Державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000 за ВАТ "Луценко" рахується 101,5 га земель, з них: 70,0 га - рілля, 3,4 га - пасовища, 1,1 га - під господарськими шляхами, 25,0 га - ліси та лісовкриті площі, 1,0 га - відкриті землі, 1,0 га під водою.

Земельна ділянка площею 70,0 га ріллі розподілена так: 25,9999 га - передані в користування на умовах оренди СФГ "Анкор", 44,0 га - розподілені між громадянами для ведення особистого селянського господарства.

З урахуванням наданої ГУ Держгеокадастр у Полтавській області інформації, 23.02.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо частини земельної ділянки площею 25,9999 га, що належить ПАТ "Луценко" як правонаступнику ВАТ "Луценко" на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000.

За результатами розгляду вищевказаного звернення ГУ Дежгеокадастр у Полтавській області листом від 15.03.2018 № 28-16-0.3-1503/2-18 фактично залишив клопотання ПАТ "Луценко" від 23.02.2018 № 23 без задоволення з тих підстав, що Державний акт ВАТ "Луценко" на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000 не несе інформації щодо складу земель та виду угідь, якими представлені зазначені земельні ділянки. З метою вирішення порушеного позивачем питання рекомендовано долучити до клопотання матеріали (за наявності документацію із землеустрою на земельні ділянки), на підставі яких передано ВАТ "Луценко" у користування земельні ділянки загальною площею 101,5 га та видано Державний акт на право постійного користування землею.

Вказана відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області була оскаржена ПАТ «Луценко» до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 р. (справа № 816/1194/18) адміністративний позов ПАТ «Луценко» задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.03.2018 № 28-16-0.3-1503/2-18 у надані дозволу ПАТ "Луценко" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на частину земельної ділянки, яка була надана Публічному акціонерному товариству "Луценко" відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 05.09.2000 серії І-ПЛ № 000394. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Луценко" від 23.02.2018 № 23 з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду ГУ Держгеокадастр підготовлено відповідь від 09.08.2018 № 32-16-0.331-4789/2-18. Згідно даної відповіді ПАТ «Луценко» було «запропоновано здійснити відповідні заходи із землеустрою, а саме проведення інвентаризації земель».

З метою проведення даної інвентаризації ПАТ «Луценко» звернулося до ГУ Держгеокадастр з листом № 24 від 24.12.2019. На своє звернення ПАТ «Луценко» отримало відповідь від 15.01.2020 № 28-16-0.6-266/2-20, відповідно до якої наказ про інвентаризацію так і не був виданий, при цьому зазначалося, що ПАТ «Луценко» «не надав графічні матеріали із зазначенням земельних ділянок та не вказана площа...».

З метою проведення інвентаризації ПАТ «Луценко» повторно звернулося до ГУ Держгеокадастр у Полтавській області з листом від 12.02.2020 № 12, до якого додало графічні матеріали та детально вказало на неправомірність дій ГУ Держгеокадастру у зв`язку із затягуванням вирішення порушеного питання. Не зважаючи на неможливість проведення інвентаризації без письмового рішений ГУ Держгеокадастр у Полтавській області з цього питання, останнім було видано наказ від 16.03.2020 № 7493-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Такі дії ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та його наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою були оскаржені до суду ПАТ «Луценко».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 р. (справа № 440/2110/20) адміністративний позов ПАТ «Луценко» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.03.2020 р. № 7493-СГ. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ПАТ «Луценко» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель згідно заяви від 12.02.2020.

Дане рішення суду (в справі № 440/2110/20) не виконане ГУ Держгеокадастр у Полтавській області до цього часу. На звернення ПАТ «Луценко» про його виконання в добровільному порядку було отримано лист від 17.11.2020 р. № 27-16-0.6-6078/2-20, який не містить в собі логічного змісту, а тим більше не надає дозволу на проведення інвентаризації, як того вимагає рішення суду.

Як зазначає позивач, не зважаючи на те, що він є єдиним та законним користувачем земельних ділянок, які розміщені за адресою с. Свічкареве, Кобеляцького району Полтавської області в загальному розмірі 101,5 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000 p., ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вчинило незаконні дії з розподілу (поділу) земель, які належать ПАТ «Луценко» та поділило земельну ділянку площею 25,9999 га, кадастровий номер 5321884600:00:011:0791, яка перебуває у фактичному користуванні ПАТ «Луценко»

Так, вказана земельна ділянка була поділена ГУ Держгеокадастром у Полтавській області на дві земельні ділянки:

-площею 24.9998 га, кадастровий номер 5321884600:00:011:0849, форма власності - державна;

-площею 1.0000 га, кадастровий номер 5321884600:00:011:0850, форма власності - приватна.

Незаконний поділ та передання на праві приватної власності частини належної ПАТ «Луценко» земельної ділянки (1га) оскаржено ПАТ «Луценко» до Кобеляцького районного суду Полтавської області (справа № 532/71/22). Рішення не винесене.

У січні 2022 земельна ділянка площею 24.9998 га. кадастровий номер 5321884600:00:011:0849, передана з державної власності в комунальну до Білицької селищної ради.

Листом від 08.09.2023 № 03.1-29/558 Білицькою селищною радою було направлено копію рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 р. № 92. яким вирішено припинити право ПАТ «Луценко» постійного користування земельною ділянкою площею 101,5 га у зв`язку з систематичною несплатою земельного податку.

Так, рішенням Білицької селищної ради від 30 серпня 2023 року № 92 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Луценко» селищною радою припинено право позивача постійною користування земельною ділянкою площею 101,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білицької селищної ради за межами населених пунктів і надана в постійне користування ПАТ «Луценко» згідно Державного акта на право постійного користування землею І-ПЛ № 000394, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42, в зв`язку з систематичною несплатою земельного податку

ПАТ «Луценко» з таким рішенням Білицької селищної ради не погоджується, вважає його незаконним та необгрунтованим, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У статті 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, однією з яких є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. "д").

Тобто, за наявності підстав, передбачених п. "д" ст. 141 ЗК України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться в загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з положеннями ст. 144 ЗК України. Така ж правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 13.11.2012 у справі №5024/1039/2011.

Рішенням Марківської сільської ради ВАТ «Луценко» видано державний акт на право постійного користування землею, внаслідок чого ВАТ «Луценко» (після реорганізації ПАТ «Луценко») відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії I ПЛ №000394 від 05.09.2000 користувалося земельною ділянкою, площею101,5га на території Марківської сільської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 6. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 13 травня 2020 № 571-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Полтавської області», сформовано Білицьку селищну територіальну громаду до якої увійшли Білицька селищна, Жуківська, Червоноквітівська, Чорбівська, Бутенківська, Дрижиногреблянська та Марківська сільські ради, з адміністративним центром в селищі Білики Полтавського (Кобеляцького) району Полтавської області.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Білицькою селищною радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, і яка набула повноважень, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» за результатами місцевих виборів 25.10.2020, рішенням сесії Білицької селищної ради від 06.11.2020 №18.3 реорганізовано Марківську сільську раду та її виконавчий комітет, шляхом приєднання до Білицької селищної ради та її виконавчого комітету. Пунктом 2 цього рішення, правонаступником всього майна, прав та обов`язків Марківської сільської ради визнано Білицьку селищну раду.

На виконання пункту 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423- IX, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з державної у комунальну власність Білицької селищної ради передана земельна ділянка площею 24,9998га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, за межами населеного пункту Свічкареве Полтавського району Полтавської області. Білицька селищна рада зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 площею 24,9998га.

З метою перевірки дотримання умов користування ПАТ «Луценко» землями, наданими в постійне користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії I ПЛ №000394 від 05.09.2000, Білицькою селищною радою направлено запити: до центру обслуговування платників ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області щодо сплати ПАТ «Луценко» (код ЄДРПОУ 00412292) на користь Марківської сільської ради (код ЄДРПОУ 21051912) за період з 2000 по 2021 рік, а після реформи децентралізації на користь Білицької селищної ради (код ЄДРПОУ 21051585), суми земельного податку за землю комунальної власності, що знаходиться на території с. Свічкареве Білицької громади та в якому розмірі; до Головного управління ДПС у Полтавській області про надання річної фінансової звітності ПАТ «Луценко» (код ЄДРПОУ 00412292) за період з 2000 по 2022 роки; до Головного управління статистики у Полтавській області, про надання інформації на предмет подання ПАТ «Луценко» (код ЄДРПОУ 00412292) статистичної звітності на земельну ділянку площею 24,9998га. з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, що входить до земель державного акта на право постійного користування землею серії I ПЛ №000394 від 05.09.2000.

На запит від 29.12.2022 (вих. №03.1-29/762) до центру обслуговування платників

ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області отримано відповідь ГУ ДПС від 20.01.2023 за вих. №819/5/16-31-04-01-08, згідно якої ПАТ «Луценко» за даними інформаційних систем ДПС України за 2011-2022 роки, були подані податкові декларації з сплати за землю (земельний податок) за 2020 2021 роки в яких задекларована земельна ділянка площею 24,9998га., річна сума земельного податку за кожен рік 3936,90грн.

За даними інформаційно комунікаційної системи ДПС України по ПАТ «Луценко»:

- 2020рік сплата до бюджету Марківської сільської ради відсутня;

- 2021 рік до бюджету Білицької селищної територіальної громади сплачено 4593,06грн;

- 2022 рік до бюджету Білицької селищної територіальної громади сплачено 328,02грн.

На запит від 03.02.2023 (вих. № 03.1.-29/77) до Головного управління ДПС у Полтавській області отримано відповідь, якою відмовлено в наданні інформації та зазначено, що згідно чинного законодавства, органи ДПС України можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише за згодою самих платників податків, суду на письмову вимогу/ухвалу суду або якщо це прямо передбачено законом.

На запит від 09.08.2023 (вих. №03.1-29/31) до Головного управління статистики у Полтавській області, отримано відповідь, що ПАТ «Луценко» (код ЄДРПОУ 00412292) статистичні звіти за формами №№ 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур», 29-сг (річна) «Звіт про площі та волові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» з 5 вересня 2000 року і по теперішній час до Головного управління статистики у Полтавській області не подавало.

Враховуючи викладене, ПАТ «Луценко» з моменту набуття права постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акта на право постійного користування землею серії I ПЛ №000394 від 05.09.2000, площею 101,5га. за межами населеного пункту с. Свічкареве Білицької селищної територіальної громади, систематично не сплачувало земельний податок, не виконуючи тим самим приписи статті 96 Земельного кодексу України, якою визначено, що землекористувачі зобов`язані: в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; Умисна несплата земельного податку спричинила недоотримання органом місцевого самоврядування надходжень до місцевого бюджету.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу визначено, що Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового Кодексу України, землекористувачі є платниками земельного податку.

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Згідно ст. 286.2. Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

За вимогами пункту 287.1 статті 287 ПК України землекористувачі сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту д) статті 141 Земельного Кодексу України, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставами припинення права користування земельною ділянкою.

Під систематичністю слід розуміти (два та більше випадки) несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, зокрема сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), що є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19 та від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців підряд може бути визнана систематичною. Якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 р. у справі № 183/262/17).

За загальним правилом, припинення права користування земельною ділянкою підстав передбачених пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, здійснюється за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 738/663/20; постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №924/689/17; постанові Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 924/856/20.

Згідно квитанції, наданої позивачем, останнім в особі Паршина В.Б. 17.11.2021 року сплачено земельний податок у сумі 4593, 06грн.

За період з 2013 по 2022 рік ПАТ «Луценко» були подані 2 податкові декларації зі сплати за землю за 2020 та 2021 роки, в яких задекларовані податкові зобов`язання по земельному податку за земельну ділянку площею 25,9999га в постійному користуванні (1-ПЛ №000343 від 05.09.2000).

Враховуючи річну суму розрахованого земельного податку на задекларовану земельну ділянку площею 25,9999га в сумі 3936,9грн, позивачем переплачено суму земельного податку за 2020 рік на суму 656,16грн.

За 2021 рік позивач сплатив земельний податок за задекларовану земельну ділянку площею 25,9999га в сумі 328,02грн. Враховуючи, що річна сплата повинна становити 3936,9грн., позивачем, з урахуванням суми податку переплаченої в 2020 році, недоплачена сума земельного податку за 2021рік складає 2952,72грн.

Так, з матеріалі справи вбачається, що земельний податок в період з 2013 по 2020 рік позивачем взагалі не сплачувався до місцевого бюджету Марківської сільської ради (правонаступником якої є Білицька селищна рада) за 2021 земельний податок сплачено частково, за 2022 та 2023 рік земельний податок до Білицької селищної ради не сплачувався, земельна ділянка не декларувалася.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Згідно з частиною десятою статті 59 наведеного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Враховуючи факт, що земельний податок в період з 2013 по 2020 рік позивачем взагалі не сплачувався до місцевого бюджету Марківської сільської ради (правонаступником якої є Білицька селищна рада) за 2021 земельний податок сплачено частково, за 2022 та 2023 рік земельний податок до Білицької селищної ради не сплачувався, земельна ділянка не декларувалася, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду України, при прийнятті спірного рішення Білицька селищна рада діяла в межах та у спосіб визначених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2024

Суддя Кльопов І.Г.