Постанова

від 15.05.2024 по справі 317/2973/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.05.2024 Справа № 317/2973/17

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 317/2973/17 Пр. № 22-ц/807/820/24Головуючий у 1-й інстанції: Нікітін В.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Онищенко Е.А.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 лютого 2024 року про залишеннябез розглядускарги на діїприватного виконавця усправі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, заінтересована особа: ОСОБА_3 (стягувач), ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

29січня 2024року поштою (конвертз відміткоюпоштового відділеннявід 29.01.2024року а.с.12) боржник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції зі вищезазначеною скаргою (а.с. 1-5), в якій просив: - поновити процесуальний строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, оскільки проіснування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020року ОСОБА_1 дізнався 19.01.2024 року; -визнати неправомірнимидії приватноговиконавця виконавчогоокругу Запорізькоїобласті СколибогО.С.у виконавчомупровадженні №59654359(ЗВД№ 59661891,59659416,59654359),що полягаютьу передачімайна стягувачув рахунокпогашення боргуактом від03.02.2020року;- скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03.02.2020 року, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. у виконавчому провадженні № 59654359 (ЗВД № 59661891, 59659416, 59654359).

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Нікітіна В.В.(а.с. 13).

Ухвалою Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 19лютого 2024року (а.с. 49-51) клопотання ОСОБА_1 про поновленнястроку звернення до суду за його скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. залишено без задоволення, скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С.залишено безрозгляду через пропущення строку звернення з такою скаргою до суду, що визначений п. «а» ч. 1ст. 449 ЦПК України.

Учасники цієїсправи ізвищезазначеною ухвалоюсуду першоїінстанції погодились, останню в апеляційному порядку не оскаржували, окрім боржника ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, боржник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 57-61) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Маловічко С.В., суддів Кочеткову І.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 65).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 02 квітня 2024 року (а.с. 71), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 72), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів апеляційного суду взагалі.

Стягувач через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу боржника у цій справі (а.с. 100-105).

Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В автоматизованому порядку суддею-доповідачем Гончар М. С. у цій справі замінено суддю ОСОБА_5 у зв`язку із звільненням останньої у відставку (а.с. 86-87). Ухвалою апеляційного суду дану справу прийнято до провадження головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. (а.с. 88). В автоматизованому порядку суддею Онищенко Е.А. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 98-99).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату час та місце розгляду цієї справи, у тому числі через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, боржник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_4 не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцятиднів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу за відсутності боржника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_4 за присутності представників останніх адвокатів Карабак В.А. (а.с. 62) та ОСОБА_6 (а.с.107), приватного виконавця Сколибог О.С., стягувача ОСОБА_3 та представника останнього адвоката Клімченка М.Г. (а.с.106).

При цьому, суддею-доповідачем у даному судовому засіданні повідомлено, що суддя-доповідач Гончар М.С. вчилась разом в одному вузі на одному факультеті із боржником ОСОБА_1 , заінтересованою особою ОСОБА_4 та стягувачем ОСОБА_3 , дружніх відносин з останніми немає. На запитання апеляційного суду учасники цієї справи визнали, що предметом спору у цій справі є інше майно боржника, ніж автомобіль, якій придбав ОСОБА_7 , у зв`язку із чим суддя-доповідач заявляла раніше самовідвід в іншій цивільній справі за участю ОСОБА_7 ЄУН 331/3792/18 (а.с. 108-110). Самовідводи відсутні, відводів у цій справі не заявлено.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, що з`явились, перевіривши законністьта обґрунтованістьухвали судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,дослідивши матеріалисправи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга боржника ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення нормпроцесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи упоновленні строку на подачу вищезазначеної скарги боржника на дії приватного виконавця та залишаючи безрозгляду вищезазначену скаргу боржника у цій справі, керувався Розділом VIIЦПК України і виходив із такого.

Відповідно до приписівст.449ЦПК України скаргу на дії приватного виконавця може бути подано у десятиденнийстрок здня,коли особадізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржені дії приватного виконавця полягають в переданні майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, яке оформлене актом від 03 лютого 2020 року.

Скаргу на дії приватного виконавця подано 29 січня 2024 року, що видно зі штемпеля на поштовому конверті (а.с. 12).

Таким чином, з моменту підписання цього акту до моменту подання скарги пройшло 3 роки 11 місяців 26 днів (1456 днів), тобтопропущення строку звернення до суду є очевидним.

Визначаючи поважність причин пропуску скаржником ОСОБА_1 такого строку, суд в повній мірі погоджується з доводами приватного виконавця Сколибога О.С., стягувача ОСОБА_3 та його представника - адвоката Клімченка М.Г., що висловлені ними в судовому засіданні та викладені в письмових поясненнях по справі.

Так, ОСОБА_1 , як одна зі сторін виконавчого провадження, має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що, принаймні з 05 жовтня 2023 року (витяг з по постанови апеляційного суду 05.10.2022 року - а.с. 28 зворот, описка в році?!) ОСОБА_1 повинен був дізнатися про можливе порушення його прав та свобод оскаржуваними діями приватного виконавця, оскільки саме в цей день його представник ознайомилась з матеріалами зведеного виконавчого провадження. Вказана обставина також підтверджена в судовому засіданні сторонами виконавчого провадження та приватним виконавцем.

За таких обставин, враховуючи приписист. 449 ЦПК України, суд не може вважати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строків звернення до суду з даною скаргою.

Відповідноклопотання скаржника ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. не підлягає задоволенню.

Вищевикладене є підставою для залишення поданої ОСОБА_1 скарги без розгляду.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись повністю не можна з таких підстав.

Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає.

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що при вирішенні судом першої інстанції питання пропоновлення строку на подачу вищезазначеної скарги сторони боржника на дії приватного виконавця Сколибог О.С. з приводу складання акту останнього від 03.02.2020 року про передачу майна стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу (копія акту а.с. 8-9), а саме:

«...- баня літ.Г площею 36,9 кв. м,

-погріб літ. ПГ площею 25,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 989949, виданого 26.11.2007 року Виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

описане та арештоване майно постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.10.2019 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

-альтанка - площею 9 кв. м дерев`яна

-плавальний басейн площа 20 кв. м,

-мангал стаціонарний площа 4,5 кв. м бут, метал,

яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі свідоцтва САВ № 989949, виданого 26.11.2007 року Виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Майно передається стягувачу в рахунок погашення суми боргу за ціною третіх електронних торгів у розмірі 494491,0 грн. за виконавчим документом : виконавчий лист № 317/2973/17 від 24.07.2019 року, виданий Запорізьким судом Запорізької області…»,

не було доведено належними допустимимидоказами збоку приватноговиконавця СколибогаО.С.та стягувача ОСОБА_3 того факту, що боржник ОСОБА_1 особисто чичерез будь-якогопредставника маві мігдізнатись проіснування вищезазначеногоакту раніше,ніж він зазначає у цій справі у вищезазначеній скарзі (19.01.2024 року).

Так як суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України достовірно не з`ясував всіх обставин, необхідних самедля правильного вирішення питання про поновлення строку на подачу вищезазначеної скарги боржника на дії приватного виконавця у цій справі, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

Так, апеляційним судом у цій справі у даному судовому засіданні встановлено, що:

-приватний виконавець, лише зі слів останнього, надсилав лишекопію вищезазначеного акту боржникові ОСОБА_1 лише для відома поштою, але конверт повернувся на адресу приватного виконавця без вручення «за закінченням терміну зберігання», оскільки, на думку приватного виконавця, повідомлення боржника про складання цього акту чи участь боржника при складанні останнього приватним виконавцем в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» не є обов`язковими,

-коли представник боржника знайомилась з матеріалами виконавчого провадження, матеріали виконавчого провадження не були підшиті (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї відсутні та приватним виконавцем апеляційному суду не надані), оскільки приватний виконавець зазначав, що прошивання цих матеріалів на даній стадії виконавчого провадження не є обов`язковим,

-вищезазначений акт чи матеріали виконавчого провадження взагалі не містять відмітки боржника ОСОБА_1 чи будь - якого представника останнього про ознайомлення з вищезазначенимактом від03.02.2020року чи отримання його копії будь-коли взагалі,

-факт ознайомлення саме зоскаржуваним актом від 03.02.2020 року (копія а.с. 8-9) чи отримання його копії до 19.01.2024року не визнається боржником ОСОБА_1 та представником останнього ОСОБА_2 у цій справі, яка зазначала в апеляційному суді, що на момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження вищезазначений акт від 03.02.2020 року вона не бачила, що не спростовується доказами приватного виконавця та стягувача, наявними у цій справі,оскільки,в наданихстороною стягувачасуду першоїінстанції уцій справівитягами ухвалиЗапорізького районногосуду Запорізькоїобласті тавід 17січня 2023року тапостанови Запорізькогоапеляційного судувід 15березня 2023року віншій справіЄУН №317/2973/17(а.с.24-32без зазначенняПІБ учасників, з зазначенням ПІБ учасників із Д 3 Запорізького апеляційного суду а.с. 111-130 - ст. 82 ч. ч. 4,5 ЦПК України) встановлено лише факт ознайомлення представника ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження 05.10.2022 року (а.с. 112), якій сам по собі не свідчить про ознайомлення останнього саме з оскаржуваним актом приватного виконавця від 03.02.2020 року, так як матеріали цієї справи не містять належних, допустимих доказів того, що останній був наявний у матеріалах виконавчого провадження на цю дату на момент пред`явлення останніх для ознайомлення ОСОБА_1 (оскільки останні були не прошити і не пронумеровані приватним виконавцем, відсутній був їх опис із підписом приватного виконавця, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та приватним виконавцем апеляційному суду не надані),

-майно завищезазначеним актомхоча й булоописано таарештовано приватним виконавцем на підставі акту приватного виконавця від 15.10.2019 року, про щобуло дійсновідомо боржнику ОСОБА_1 та заінтересованійособі ОСОБА_4 ,у томучислі зінших численнихсправ,наявних усуді заці рокиза участютих самихучасників справи (ст.82ч.1ЦПК України,а.с.24-32), проте, досі це майно знаходиться у фактичному користуванні боржника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_4 , оскільки знаходиться та прибудинковій території вищезазначеного будинку, якій не реалізовано і яким останні продовжують фактично користуватись (що підтвердили представники боржника та заінтересованої особи ОСОБА_4 у даному судовому засіданні на запитання апеляційного суду, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні),

-стягувач ОСОБА_3 особисто також не повідомляв боржника ОСОБА_1 чи заінтересовану особу ОСОБА_4 про передачу вищезазначеного майна йому приватним виконавцем в рахунок погашення боргу за актом від 03.02.2020 року, що останній визнав у даному судовому засідання на запитання апеляційного суду (ст. 82 ч. 1 ЦПК України),

-крім того, реєстрація боржника ОСОБА_1 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП), де останній лише мав право (ст.19ЗУ «Провиконавче провадження»: Праваі обов`язкисторін таінших учасниківвиконавчого провадження), але не зобов`язаний був знайомитись із вищезазначеним актом, якщо він там дійсно є, оскільки у матеріали цієї справи належні, допустимі докази останнього державним виконавцем чи стягувачем не були надані взагалі (відповідний витяг з АСВП про це, у тому числі із зазначенням, з якого саме часу інформацію про цей акт чи текст самого акту від 03.02.2020 року туди внесений приватним виконавцем тощо) не виключає саме обов`язку приватноговиконавця СколибогаО.С.(ст.28ЗУ «Провиконавче провадження»:Надсилання документіввиконавчого провадження) надсилати копію цього акту для відома цьому боржникові (докази останнього у матеріалах цієї справи також відсутні (конверт на ім`я боржника з описом та відповідною відміткою пошти після 03.02.2020 року тощо і приватним виконавцем апеляційному суду не надані).

При вищевикладених обставинах, вимоги апеляційної скарги сторони боржника ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення передчасної помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В разі скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (вирішенняпроцесуального питанняпро поновленнястроку), питання про розподіл цих витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 лютого 2024 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 20.05.2024 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Онищенко Е.А.