Ухвала

від 21.06.2024 по справі 317/2973/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/2973/17

Провадження № 4-с/317/6/2024

21 червня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 адвоката Шкабуро О.В., приватного виконавця Сколибог О.С., стягувача ОСОБА_2 та його представника адвоката Клімченко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича, боржник: ОСОБА_3 , стягувач: ОСОБА_2 , про визнання рішень незаконними та скасування постанови та акту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шкабуро О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою в якій просить: 1) поновити процесуальний строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, оскільки про існування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020 ОСОБА_1 дізналась 24.01.2024 р.; 2) визнати незаконними та скасувати постанову та акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича від 03.02.2020 у виконавчому провадженні №59654359 (ЗВД №59661891, 59659416, 59654359), про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно яких передано стягувачу ОСОБА_2 наступне майно: баня літ. Г площею 36,9 кв.м., погріб літ. ПГ площею 25,2 кв.м., альтанки - площею 9 кв.м., плавального басейну - площею 20 кв.м., мангала стаціонарного - площею 4,5 кв.м.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває виконавче провадження ЗВП № 59654359 з примусового виконання виконавчого листа № 317/2973/17 від 24.07.2019 виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 89693,43 грн. 24.01.2024 р. з отриманого відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 по справі № 317/7021/23, ОСОБА_1 стало відомо, що описане та арештоване майно постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.10.2019, а саме: баня, погріб, альтанка, плавальний басейн, мангал стаціонарний, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить скаржниці на праві спільної сумісної власності, передано у власність актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020 стягувачу ОСОБА_2 , за ціною третіх електронних торгів у розмірі 494491,20 гривень. ОСОБА_1 не погоджується з діями приватного виконавця, вважає їх неправомірними та такими, що порушують її права власності на майно. Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 27.11.2007 р. за ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 належить на праві приватної власності всі приналежності та складові частини зазначеного вище будинку. Під час передачі майна стягувачу в рахунок погашення суми боргу, приватний виконавець навмисно залишив поза увагою той факт, що баня, погріб, альтанка, плавальний басейн, мангал стаціонарний є приналежною річчю житлового будинку, виконують допоміжну (обслуговуючу) функцію вказаного будинку, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності і не можуть бути самостійними об`єктами для визнання права власності, є складовою житлового будинку та не можуть бути відокремлені без їх пошкодження або істотного знищення. Як зазначено представником скаржника у скарзі, передача нереалізованого майна стягувачеві за своєю природою є правочином, що посвідчує перехід права власності на майно від однієї особи боржника, до іншої стягувача, а вартість такого майна зараховується в погашення наявної заборгованості боржника перед стягувачем. Приватний виконавець під час опису і арешту майна, передачі його на прилюдні електронні торги, а у подальшому передачі у власність стягувачу у рахунок погашення боргу, порушив законодавство, в частині неможливості поділу домоволодіння на окремі об`єкти нерухомого майна та передачі їх у власність третім особам. Крім того, під дійсною вартістю будинку (в даному випадку окремих об`єктів домоволодіння) розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості, для визначення якої при необхідності призначається експертиза. Однак, як зазначено представником скаржника, незрозуміло яким чином приватний виконавець вирахував вартість майна, виставлено на торги, а у подальшому передачі у власність стягувачу в рахунок погашення боргу (а.с.1-3).

27.02.2024 р. представником стягувача ОСОБА_2 адвокатом Клімченко М.Г. на адресу суду надіслано письмові пояснення щодо вимог викладених у скарзі. Вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та необґрунтованою, що направлена на зловживання правом задля ускладнення виконання рішення суду. Вважає дії та рішення приватного виконавця законними, прийнятими у відповідності до норм, що регулюють порядок виконання судових рішень. В задоволенні скарги просив відмовити в повному обсязі (а.с.43-44).

14.03.2024 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано на адресу суду відзив на скаргу ОСОБА_1 . Вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та необґрунтованою, що направлена на зловживання правом задля ускладнення виконання рішення суду. Дії та рішення приватного виконавця є законними, прийняті у відповідності до норм, що регулюють порядок виконання судових рішень. Просив в задоволенні скарги відмовити (а.с.66-75).

06.06.2024 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано на адресу клопотання про закриття провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження у зв`язку з закінченням відносно неї виконавчих проваджень, про що долучив копію постанов про закінчення виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 від 30.08.2022 та від 02.09.2022 (а.с.99-106).

В судовому засіданні приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. подане ним клопотання про закриття провадження по скарзі підтримав та просив задовольнити. Також зазначив, що жодних виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 в його провадженні не має.

Представник скаржника адвокат Шкабуро О.В. в судому засіданні заперечував проти закриття провадження по справі. Вимоги, викладені ним в скарзі підтримав та просив задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Клімченко М.Г. підтримали клопотання приватного виконавця та просили задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Карабак В.А. в судове засідання не з`явилась, подавши до початку судового засідання заяву про розгляд скарги без її участі (а.с.180).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду та подане приватним виконавцем клопотання про закриття провадження у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває виконавче провадження ЗВП № 59654359 з примусового виконання виконавчого листа № 317/2973/17 від 24.07.2019 виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 89693,43 грн.

В межахзведеного виконавчогопровадження ЗВП № 59661891, до складу якого входять: АСВП №59659416 та АСВП № 59654359 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С., в порядку примусового виконання виконавчого листа № 317/2973/17 винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.10.2019, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: баня, погріб, альтанка, плавальний басейн, мангал стаціонарний, які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності та було передано у власність актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020 - стягувачу ОСОБА_2 , за ціною третіх електронних торгів у розмірі 494491,20 гривень.

Адвокат Шкабуро О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не погоджуючись з діями та рішеннями прийнятими приватним виконавцем, звернувся до суду зі скаргою в якій просить: поновити процесуальний строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, оскільки про існування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 03.02.2020 ОСОБА_1 дізналась 24.01.2024 р.; визнати незаконними та скасувати постанову та акт приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. від 03.02.2020 у виконавчому провадженні №59654359 (ЗВД №59661891, 59659416, 59654359), про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно яких передано стягувачу ОСОБА_2 наступне майно: баня літ. Г - площею 36,9 кв.м., погріб літ. ПГ - площею 25,2 кв.м., альтанки - площею 9 кв.м., плавального басейну - площею 20 кв.м., мангала стаціонарного - площею 4,5 кв.м., вчинені в межах виконавчого провадження ЗВП № 59654359 з примусового виконання виконавчого листа № 317/2973/17 від 24.07.2019 виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 89693,43 грн.

Частиною першою статті 431 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість скарження дій або бездіяльності державного виконавця.

Згідно зі статтею 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадженнямають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як вбачається з наданих приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О.С. та долучених ним до матеріалів справи копій постанов: від 30.08.2022 р. у ВП № 5965388 (а.с.137); від 30.08.2022 р. у ВП № 5965961 (а.с.140); та від 02.09.2022 р. у ВП № 63469208 (а.с.142), виконавчі провадження відносно ОСОБА_4 закінчено, що дає підстави вважати вона не є стороною виконавчого провадження.

Водночас за змістом положень статей 2, 4 та 19 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Тобто, відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та частини першої статті 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19).

Вимогами частини четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, з огляду на вказані приписи Закону України «Про виконавче провадження», скаржник ОСОБА_4 , яка оскаржує зазначені дії приватного виконавця у межах цієї справи, не є стороною вказаного виконавчого провадження.

Ураховуючи те, що ОСОБА_4 не є стороною виконавчого провадження і не наділена правом щодо оскарження дій приватного виконавця, оскільки згідно з приписами частини першої статті 287 КАС України та частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», то розгляд цієї скарги відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 796/165/18.

Таким чином, встановивши, що скарга на дії приватного виконавця подана не стороною виконавчого провадження, то за пунктом першим частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому клопотання приватного виконавця про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу скаржника та її представника на те, що особа, яка не є стороною виконавчого провадження, однак вважає, що діями чи рішенням виконавця порушено її права, може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255,447-450 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича про закриття провадження по скарзі - задовольнити.

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича, боржник: ОСОБА_3 , стягувач: ОСОБА_2 , про визнання рішень незаконними та скасування постанови та акту - закрити.

Оскаржити ухвалу можливо до Запорізького апеляційного суду в 15 днів.

Повний текст ухвали складено - 26.06.2024 року.

Суддя: Д.О. Каряка