Постанова

від 15.01.2025 по справі 308/8113/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 308/8113/20

адміністративне провадження № К/990/43704/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №308/8113/20

за позовом Ужгородської окружної прокуратури

до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1

про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки

за касаційною скаргою Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 (головуючий суддя: Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 (колегія у складі: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів: Пліша М.А., Кузьмича С.М.)-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Ужгородська окружна прокуратура звернулась до суду з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га;

- скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення на земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га.

Скасовано запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, здійснений у Державному земельному кадастрі від 20.06.2008, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району.

3. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.04.2022 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2021 скасовано та у задоволенні позову Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації і ОСОБА_1 відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.06.2023 постанову Закарпатського апеляційного суду від 19.04.2022 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14.05.2024 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2021- скасовано та провадження у справі № 308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки - закрито.

6. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07.06.2024 справу № 308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки - направлено за встановленою юрисдикцією до Закарпатського окружного адміністративного суду.

7. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 позовну заяву Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки - залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності такого пропуску.

8. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки - повернуто позивачу.

9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про повернення позовної заяви у справі №308/8113/20 - залишено без змін.

10. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що не визнає поважними підстави пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 04.07.2024 та відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду як такого, що пропущений без поважних причин. Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, існує необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що право на звернення прокурора до суду з цим позовом виникло лише після набрання законної судовим рішенням у кримінальному провадженні, тобто з 23.06.2020, оскільки реєстрація кримінального провадження № 42019071030000111 у липні 2019 року за відповідним фактом свідчила лише про наявність приводів та підстав для початку досудового розслідування кримінального правопорушення, визначених ст. 214 КПК України, при цьому факт вчинення даного кримінального правопорушення вищевказаною особою повинен був бути підтверджений в установленому законом порядку в ході досудового розслідування та судового розгляду відповідного кримінального провадження.

Таким чином, скаржник вважає, що відсутність кінцевого рішення суду (набрання ним законної сили) у кримінальному провадженні № 42019071030000111 до 23.06.2020 об`єктивно перешкоджала йому звернутись з відповідним позовом до суду, оскільки порушення вимог ст. ст. 38, 39, 118 Земельного кодексу України, п. п. 8, 9 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, які стали підставою для звернення до суду прокурора з позовом в інтересах держави, встановлені саме ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2020 у справі № 308/2543/20.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. 14.11.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі за вищевказаним позовом.

16. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. За змістом пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

19. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 24.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності такого пропуску.

20. На виконання вимог вказаної ухвали позивач через канцелярію суду 04.07.2024 подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що відсутність кінцевого рішення суду у кримінальному провадженні №42019071030000111 до 23.06.2020 об`єктивно перешкоджала прокурору звернутись з відповідним позовом до суду, адже реєстрація кримінального провадження у липні 2019 року за відповідним фактом свідчила лише про наявність приводів та підстав для початку досудового розслідування кримінального правопорушення, визначених ст. 214 КПК України, при цьому факт вчинення даного кримінального правопорушення вищевказаною особою повинен був бути підтверджений в установленому законом порядку в ході досудового розслідування та судового розгляду відповідного кримінального провадження. Крім того зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проекту зазначеного Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ, для захисту права на правову визначеність запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв`язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Вказане нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позов, дійшов висновку що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не навів поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

22. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

23. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

24. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

25. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

26. Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

27. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

28. Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 17.09.2021 у справі № 420/473/20.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами звернення позивача до суду у серпні 2020 року слугувало те, що позивачем вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш.

26. Так, позовні вимоги мотивовано тим, згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2020 у справі № 308/2543/20 за результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №42019071030000111 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, відносно колишнього голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_2 , встановлено, що перебуваючи на вказаній посаді останній, будучи службовою особою та використовуючи службове становище всупереч вимог ст. ст. 38, 39, 118 Земельного кодексу України, п. п. 8, 9 постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2008 № 502 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» підписав оспорюване розпорядження, яким затвердив проект із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», чим забезпечено вилучення земельної ділянки площею 4 га із земель сільськогосподарського призначення.

27. Таким чином, прокурор стверджував, що саме з ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2020 у справі № 308/2543/20, згідно з якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто з нереабілітуючих підстав, встановлено, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки в порушення Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб відбулася із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови. При цьому, така зміна не була пов`язана із наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства. Крім того, під час розгляду справи не надано доказів, що зміна цільового призначення земельної ділянки (ріллі), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за межами населеного пункту, пов`язана з будівництвом об`єкту, призначеного для обслуговування населення членів територіальних громад району.

28. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прокурор звернувся до суду лише 14.08.2020, тобто з порушенням строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України, хоча про порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку йому стало відомо у липні 2019 року, а саме з моменту початку досудового розслідування кримінального провадження № 42019071030000111, а тому суди попередніх інстанцій зазначають, що набрання законної сили судовим рішенням у вказаному кримінальному провадженні не розпочинає перебіг строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. Колегія суддів враховує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

30. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

31. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

32. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

33. Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду 13.11.2024 у справі № 560/22224/23.

34. У позовній заяві позивач вказав, що про порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо у липні 2019 року, тобто з моменту початку досудового розслідування кримінального провадження №42019071030000111.

35. Натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду від 04.07.2024 позивач наголошував на тому, що право на звернення прокурора до суду виникло лише після набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 42019071030000111, тобто з 23.06.2020.

36. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №42019071030000111 не розпочинає перебіг строку звернення до адміністративного суду, оскільки, як уже зазначалось раніше, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

37. Крім того, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а не для початку перебігу строку звернення до суду із позовом.

38. Отже, прокурор, володіючи інформацією у липні 2019 року щодо наявності розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га, не був позбавлений можливості, вважаючи таке розпорядження протиправним, звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, визначений приписами КАС України.

39. Доводи скаржника про те, що позовна заява у даній справі № 308/8113/20 початково подавалася до суду в порядку цивільного судочинства та відповідала всім вимогам до неї, зокрема подана в межах строку позовної давності, визначної ст. 256 ЦК України, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, а також порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, а тому Закарпатський окружний адміністративний суд, перевіряючи позов на відповідність вимогам процесуального закону, вірно застосував положення КАС України.

40. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.

41. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

42. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 - відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В. Тацій