Рішення

від 13.05.2024 по справі 646/3138/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/3138/23

н/п 2/953/660/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

за участю секретаря Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядкузагального позовногопровадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану його представником адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною (61052, м. Харків, вул. Слов`янська, 3, офісний центр, 4 поверх, офіс 407) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович (61001, м. Харків, Захисників України майдан, 7/8 (1-й поверх), про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -

встановив:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова 28.06.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №76325, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованості у загальному розмірі 42315,97.; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №76009, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованості у загальному розмірі 31416,74 грн., судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача (а.с. 1-15).

На обґрунтування позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В.Ю. зазначає, зокрема, що зазначені виконавчі написи стосуються двох кредитних договорів позивача, укладеними з ПАТ «Банк Михайлівський», за якими строки позовної давності вийшли, і ТОВ «Авансар» не надсилав йому жодних копій договорів факторингу чи купівлі-продажу прав вимоги у ПАТ «Банк Михайлівський», а саме: заяви (оферти) № 200245229 від 18.03.2015, внаслідок підписання якої йому була надана кредитна картка МС Word 5244 8701 1785 4738, дійсна до 01.2020р.; заяви (оферти) № 200258227 від 14.04.2015, внаслідок підписання якої йому була надана кредитна картка Visa Platinum НОМЕР_2 , дійсна до 03.2018р. Спочатку кредитором за вищезазначеними кредитними договорами виступав ПАТ «Банк Михайлівський», потім позивачу приходили повідомлення по пошті про передачу права вимоги по стягненню по ним боргу від ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», яка просила оплатити борг на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», а також від ТОВ «Фінансова компанія «Фагор», які до жодних зі свої вимог не додали копій договорів факторингу чи купівлі-продажу прав вимоги у ПАТ «Банк Михайлівський». Так як доказів, що ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» є належними кредиторами щодо кредитних договорів позивача, укладених з ПАТ «Банк Михайлівський», йому надано не було, а ПАТ «Банк Михайлівський», починаючи з 13.07.2016, знаходиться в стані припинення, позивач не мав можливості здійснювати жодних кредитних платежів за вказаними кредитними договорами та припинив їх здійснювати взагалі. Після цього, у травні 2023 р., коли позивачу арештували його банківські рахунки, позивач дізнався про існування двох виконавчих проваджень з приводу виконання двох виконавчих написів нотаріуса. Постанови про відкриття виконавчого провадження та виконавчі написи нотаріуса йому по пошті не направлялися. Жодних вимог про погашення боргу від ТОВ «Авансар», договорів факторингу йому не надходило, яке відношення ТОВ «Авансар» має до укладених ним з ПАТ «Банк Михайлівський» кредитних договорів, йому невідомо.

Позивач вважає, що виконавчі написи № 76325 від 01.06.2021 та № 76009 від 01.06.2021 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусі, зокрема:

- вони вчинені щодо кредитних договорів, підписи сторін на яких не посвідчені нотаріально;

- трирічний строк позовної давності по стягненню заборгованості по кредитним договорам вже давно сплив. Так, у заяві (оферті) № 200245229 від 18.03.2015, укладеній між позивачем та ПАТ «Бак Михайлівський», зазначено про надання кредитної картки МС Word, яка відповідає кредитній картці НОМЕР_3 (наявне посилання на рахунок картки НОМЕР_4 ), дійсній до 01.2020р. У додаток до зазначеної заяви позивачем підписувалася заява № 2002550533 від 28.03.2014, у п. 2 якої зазначено строк дії кредитного кредиту 366 днів з 28.03.2015 по 28.03.2016. Аналогічний строк дії кредитного договору зазначений у графіку платежів до даного кредитного договору та у довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту. Відповідно, кінцевим строком для погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором є 28.03.2016. З копій квитанцій про здійснення позивачем платежів за зазначеним кредитним договором вбачається, що за даним кредитним договором він здійснював три платежі: 12.01.2016 на суму 765,00 гр., 28.01.2016 на суму 300,00 гр., 13.02.2016 на суму 300,00 гр. З довідки ПАТ «Банк Михайлівський» (ліквідаційної) про стан рахунку вбачається, що за даним кредитним договором позивач здійснював два платежі 04.04.2017 на суму 390,00 гр. на 21.08.2017 на суму 700,00 гр. З моменту здійснення будь-якого з цих платежів станом на момент вчинення виконавчого напису, станом на 01.06.2021 минуло більше 3 років, так само як і з моменту закінчення строку дії кредитного договору.

У заяві (оферті) № 200258227 від 14.04.2015, укладеній між позивачем та ПАТ «Бак Михайлівський», зазначено про надання кредитної картки Visa Platinum, яка відповідає кредитній картці НОМЕР_2 , (наявне посилання на рахунок картки НОМЕР_5 ), дійсній до 03.2018р. У додаток до зазначеної заяви позивачем підписувалася заява, був графік платежів та довідка про умови кредитування та орієнтовна сукупну вартість споживчого кредиту, однак, вони не збереглися. Кінцевим строком для погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором є 31.03.2018. З копій квитанцій про здійснення позивачем платежів за зазначеним кредитним договором вбачається, що за даним кредитним договором він здійснював два платежі: 28.01.2016 на суму 1040,00 гр., 13.02.2016 на суму 900,00 гр. З довідки ПАТ «Банк Михайлівський» (ліквідаційної) про стан рахунку вбачається, що за даним кредитним договором позивач здійснював два платежі 04.04.2017 на суму 390,00 гр. на 21.08.2017 на суму 900,00 гр. З моменту здійснення будь-якого з цих платежів станом на момент вчинення виконавчого напису, станом на 21.06.2021 минуло більше 3 років, так само як і з моменту закінчення строку дії кредитного договору;

- виконавчі написи вчинені на завищену суму заборгованості, більшу ніж та, що дійсно існує щодо кредитних договорів, так як право на нарахування відсотків, пені, штрафів припиняється з моменту пред`явлення вимоги про погашення боргу, що при вчиненні виконавчих написів враховано не було;

- оскаржувані виконавчі написи вчинені на користь неналежного кредитора ТОВ «Авансар», який жодного відношення до кредитних договорів позивача з ПАТ «Банк Михайлівський» немає, жодних вимог про погашення боргу, копій договорів факторингу про передачу йому прав вимог за вищезазначеними договорами позивачу не надсилав (а.с. 1-15).

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова 30.06.2023 зазначену позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В.Ю. до ТОВ «АВАНСАР», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, направлено за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова (а.с. 87-88).

14.08.2023 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова (а.с. 93-95), яка, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023, визначена до розгляду судді цього суду ОСОБА_2 (а.с. 96).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 98).

25.09.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 102-112).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко В.Ю. про витребування доказів, ухвалено витребувати у ТОВ «АВАНСАР», Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П., Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., кожного, інформацію та документи, а саме: копію виконавчого напису нотаріусу №76009, виданого 01.06.2021; копії кредитного договору, розрахунку заборгованості, інших договорів, у разі наявності, доданих до виконавчого напису нотаріусу №76009, виданого 01.06.2021, на підставі якій видавався виконавчий напис; копію виконавчого напису нотаріусу №76325, виданого 01.06.2021; копії кредитного договору, розрахунку заборгованості, інших договорів, у разі наявності, доданих до виконавчого напису нотаріусу №76325, виданого 01.06.2021, та копії всіх документів, на підставі яких видавалися виконавчі написи (а.с. 17-18, 115-116).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко В.Ю. про залучення третьої особи до участі у справі; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Тарасенко В.Ю. до ТОВ «АВАНСАР», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню (а.с. 127-128, 132-133).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 закрито підготовче провадження по вказаній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 136-137).

12.02.2024 до Київського районного суду м. Харкова на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 від Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. надійшли витребувані документи (а.с. 149-157).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про день, час, місце розгляду справи, в матеріалах цивільної справи міститься заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко В.Ю. про розгляд справи без участі позивача та йог представника та задоволення позову (а.с. 178).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, як зазначено вище, в матеріалах справи міститься клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. У зазначеному клопотанні представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу або зменшити розмір заявлених витрат на правову допомогу та встановити суму, що є співмірною із складністю справи за часом, витраченим адвокатом на надання послуг, якщо є докази надання правової допомоги адвокатом. В клопотанні вказує, зокрема, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. До позовної заяви не надано документів, що визначені законом на підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги, а також відсутні документи на підтвердження оплати таких витрат (а.с.102-112).

В судове засідання треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності сторін, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами, третьою особою докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом достовірно встановлено, що 01.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 76325, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «АВАНСАР», код ЄДРПОУ 40199031, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, офіс 501/5, якому ТОВ «Фінансова Компанія «ФАГОР» код ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 27/05/2020-4 від 27.05.2020, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова Компанія «Плеяда» код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016, якому в свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» код ЄДРПОУ 38619024 на підставі договору факторингу № 1905 від 19.05.2016, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200258227 від 10.05.2016, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 (а.с. 150). За змістом вказаного виконавчого напису від 01.06.2021, нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР», стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.05.2016 по 28.05.2021 включно суму у розмірі: 10966,09 гр. заборгованість за тілом кредиту, 29599,88 гр. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 900 гр. заборгованість за нарахованою пенею, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 42315,97 гр. (а.с. 92).

17.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. відкрито виконавче провадження № 68680958 на виконання виконавчого напису № 76325 від 01.06.2021 та 17.02.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 25, 26-27).

01.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 76009, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «АВАНСАР», код ЄДРПОУ 40199031, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, офіс 501/5, якому ТОВ «Фінансова Компанія «ФАГОР» код ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 27/05/2020-4 від 27.05.2020, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова Компанія «Плеяда» код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016, якому в свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» код ЄДРПОУ 38619024 на підставі договору факторингу № 1905 від 19.05.2016, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200245229 від 10.05.2016, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 (а.с. 154).

За змістом вказаного виконавчого напису від 01.06.2021, нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АВАНСАР», стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.05.2016 по 28.05.2021 включно суму у розмірі: 8020,86 гр. заборгованість за тілом кредиту, 21645,88 гр. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 900 гр. заборгованість за нарахованою пенею, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 31416,74 гр. (а.с. 154).

18.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. відкрито виконавче провадження № 68695939 на виконання виконавчого напису № 76009 від 01.06.2021 та 18.02.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 30, 31-32).

Отже, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчих написів для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про нотаріат» на момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік).

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, суд має встановити, що відповідачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не завжди свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 по справі №916/3006/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 645/1979/15-ц сформульований правовий висновок про те, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд встановив, що спірні виконавчі написи № 76325 та № 76009, вчинені 01.06.2021 приватним нотаріусом, кожний виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Так п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Оскаржені виконавчі написи вчинені нотаріусом 01.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

З аналізу викладеного слідує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При цьому п.2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.

Отже, під час видачі оскаржуваних виконавчих написів приватний нотаріус керувався визнаним нечинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв у порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

Правомірним є твердження сторони позивача, що два спірних виконавчих написи вчинені з порушенням норм законодавства, оскільки до спірних правовідносин підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

З аналізу вказаних положень слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом двох виконавчих написів боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчих написах відповідно, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, при цьому сам позивач заперечує щодо визначених у виконавчих написах розмірів заборгованості.

Крім того з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчих написів нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написах, є безспірними.

Суд також враховує, що відповідач по справі скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, однак доказів на спростування заявлених позивачем вимог та викладених у позовній заяві доводів не надав.

З урахуванням вказаних обставин, суд приймає рішення на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваних виконавчих написів не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчі написи в порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

В ході судового розгляду встановлено, що наявна у ОСОБА_1 заборгованість в оспорюваних виконавчих написах не є безспірною, а вчинені виконавчі напиис для стягнення боргу з позивача базуються на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.09.2021 по справі 910/10374/17.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач, не подаючи відповідний доказ, не спростовує в такий спосіб твердження позивача.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчих написів боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчих написах, приймаючи до уваги, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріальних написів.

Обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, відповідач не спростував, що, з огляду на положення ст.ст. 12, 81, 84 ЦПК України надає суду підстави зробити висновок про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваних виконавчих написів була безспірною.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 гр. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) .

Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 102-112), суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем чи представником позивача такі вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану його представником адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною (61052, м. Харків, вул. Слов`янська, 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович (61001, м. Харків, Захисників України майдан, 7/8 (1-й поверх), про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №76325, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», код ЄДРПОУ 40199031 за Кредитним договором № 200258227 від 10.05.2016, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , за період з 10.05.2016 по 28.05.2021 включно: 10966,09 гр. заборгованість за тілом кредиту, 29599,88 гр. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 900 гр. заборгованість за нарахованою пенею, загальна заборгованості 42315,97 гр.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №76009, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», код ЄДРПОУ 40199031 за Кредитним договором № 200245229 від 10.05.2016, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , за період з 10.05.2016 по 28.05.2021 включно: 8020,86 гр. заборгованість за тілом кредиту, 21645,88 гр. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 900 гр. заборгованість за нарахованою пенею, загальна заборгованість 31416,74 гр.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 гр. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача адвокат Тарасенко Віра Юріївна (61052, м. Харків, вул. Слов`янська, 3, офісний центр, 4 поверх, офіс 407).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405).

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5).

Третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович (61001, м. Харків, Захисників України майдан, 7/8 (1-й поверх).

Суддя Муратова С.О.