Постанова

від 20.05.2024 по справі 479/1184/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.05.24

22-ц/812/730/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 479/1184/23

Номер провадження: 22-ц/812/730/24 Суддя-доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

20 травня 2024 року м. Миколаїв справа № 479/1184/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломієць В.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , подану в його інтересах адвокатом Дулдієром Олександром Анатолійовичем на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Репушевської О.В. в приміщені того ж суду о 15 годині 58 хвилин, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,

встановив:

12 вересня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Архипову К.Г., звернулась до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3 , в якому просила змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом, виданим Кривоозерським районним судом Миколаївської області 08 червня 2015 року в цивільній справі №479/523/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати аліменти у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог позивачка зазначила, що 08 червня 2015 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області видано судовий наказ у цивільній справі №479/523/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Від головного державного виконавця ОСОБА_6 позивачці стало відомо, що станом на 2023 рік матеріальне становище відповідача значно покращилось, ним набуто та зареєстровано нерухоме майно, три транспортних засоби, дві земельні ділянки, нежитлова будівля торгового комплексу (кафе бар), площею 562,3 кв.м., у зв`язку чим він має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі.

У відзиві на позов представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на утримання відповідачем ще двох дітей, один з яких повнолітній продовжує навчання та те, що, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи через що постійно потребує лікування.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2015 року у цивільній справі №479/523/15-ц, з твердої грошової суми в розмірі 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/6 частку від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Відкликано судовий наказ Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2015 року у цивільній справі №479/523/15-ц.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріальне становище відповідача змінилось після звернення позивача до виконання судового наказу, проте, виходячи із дійсних на час винесення рішення обставин, зокрема, наявність на утриманні у відповідача ОСОБА_3 ще однієї неповнолітньої дитини, а також встановлення йому 3 групи інвалідності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме з відповідача необхідно стягувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , 2013 року народження, в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На думку суду такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини, обов`язок по утриманню якої покладений на позивача, та захистом її прав.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 , діючи через свого представника - адвоката Дулдієра О.А., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, оскільки неповно з`ясовано фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення даної справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідач є батьком трьох дітей та на його утримані, крім ОСОБА_7 , перебувають також ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дійсно, ним було придбано транспортні засоби, оформлено право власності на земельні ділянки та нежитлову будівлю торгового комплексу (кафе-бар), після отримання позивачкою судового наказу, з метою отримання коштів для забезпечення необхідного прожиття та можливості сплачувати аліменти на утримання дітей, оскільки іншого доходу він немає. Крім того, він не отримує доходу з нежитлової будівлі торгового комплексу (кафе бар), оскільки він не працює. Відповідач за судовим наказом від 08 грудня 2023 року є платником аліментів на утримання ОСОБА_8 . Судом не взято до уваги те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_10 , який продовжує навчання. Звертав увагу на те, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи безстроково та постійно потребує лікування. Крім того, зазначав, що судом першої інстанції клопотання ОСОБА_3 про перехід зі спрощеного провадження у загальне провадження не було вирішено, що, на його думку, не відповідає об`єктивності при ухваленні оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Архипова К.Г., посилаючись на безпідставність її доводів, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що за судовим наказом від 20 травня 2015 року у цивільній справі №479/523/15-ц, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 30відсотків відпрожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

З довідки та акту Кривоозерської селищної ради Миколаївської області вбачається, що неповнолітня ОСОБА_5 , 2013 року народження, проживає з матір`ю (а.с.17-18).

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, позивач зазначала, що у платника аліментів - відповідача на даний час матеріальне становище змінилось, після 08 червня 2015 року він набув та зареєстрував:

Транспортні засоби:

- Марка ТЗ: MAN Модель ТЗ: TGX 18.440 Категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ Рік виробництва Т3: 2012 VIN: WMA05XZZ3CM598032, Номер шасі: НОМЕР_1 , Номерний знак: НОМЕР_2 Колір ТЗ: СІРИЙ;

- Марка ТЗ: KOGEL Модель ТЗ: SN 24Р Категорія ТЗ: НАПІВПРИЧІП Рік виробництва ТЗ: 2002 VIN: WKOSN002430711155 Номер шасі: НОМЕР_3 , Номерний знак: НОМЕР_4 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ;

- Марка Т3: AUDI Модель ТЗ: Q7 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2015 VIN: WAUZZZ4L0FD018941 Номер кузова: НОМЕР_5 , Номерний знак: НОМЕР_6 Колір ТЗ: ЧОРНИЙ;

Земельні ділянки:

- площею 2 га, кадастровий номер 4823982200:02:000:1461, дата реєстрації права власності - 04 червня 2021 року;

- площею 2 га, кадастровий номер 4823982200:01:000:0678, дата реєстрації права власності - 02 вересня 2019 року;

Нежитлову будівлю торгового комплексу (кафе-бар), площа 562,3 кв.м., номер об`єкта 18568143, дата реєстрації права власності - 28 квітня 2016 року, що не заперечував відповідач та підтверджено наданими до матеріалів справи позивачем доказами (а.с.13-14, 15-16).

Крім того, судом встановлено, що відповідач є батьком ще двох дітей: сина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36,37).

Під час розгляду справи судом встановлено, що в провадженні Кривоозерського суду Миколаївської області перебувало відкрите провадження за позовом ОСОБА_5 до відповідача по вказаній справі - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання (справа №479/1641/23). Рішення судом не ухвалене.

Даними судового наказу у цивільній справі №479/1640/23 від 08 грудня 2023 року підтверджується, що з ОСОБА_3 також стягуються аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50відсотків відпрожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2023 року і додосягнення дитиноюповноліття,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).

За даними довідки ТОВ «Діоніс» за вих. №55 від 28 вересня 2023 року ОСОБА_3 з 01 травня 2015 року по 29 травня 2015 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Діоніс», а 29 травня 2015 року був звільнений у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с.40).

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №656859 від 27 квітня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_3 встановлена 3 група інвалідності (по зору) (а.с.41).

Частина 2 статті 51 Конституції України визначає обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Цей же обов`язок закріплено в статті 180 СК України, за якою на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац 2 частини 3 статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема статті 182, 183, 184 СК України, саме про таке застосування цих норм сімейного права визначається у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому порядку з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на неповнолітню доньку ОСОБА_5 було стягнуто аліменти в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись у вересні 2023 року з позовом про зміну способу стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів, позивач посилалась на те, що у відповідача покращився матеріальний стан, після 08 червня 2015 року він набув та зареєстрував три транспортних засоби, дві земельні ділянки та нежитлову будівлю торгового комплексу (кафе - бар).

З огляду на встановлені обставини та надані сторонами докази апеляційний суд вважає, що при вирішенні цього спору суд першої інстанції правильно врахував усі істотні обставини, що могли вплинути на визначення розміру аліментів та спосіб їх стягнення, а також обґрунтовано виходив з інтересів та потреб дитини.

Так, судом першої інстанції враховано, що відповідач має на утриманні ще одну неповнолітню дитину, є особою, якій встановлено 3 групу інвалідності, після 08 червня 2015 року він набув та зареєстрував три транспортних засоби, дві земельні ділянки та нежитлову будівлю торгового комплексу (кафе - бар), площею 562 кв.м.

Збільшення активів платника аліментів є свідченням того, що його матеріальне становище покращилося.

Доказів того, що відповідач нездатний забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і дітей, матеріали справи не містять.

Посилаючись на те, що матеріальний стан не змінився, до нього пред`явлено позов повнолітнього сина про стягнення аліментів у зв`язку з продовженням навчання та стан здоров`я платника аліментів потребує постійного лікування після видачі Кривоозерським районним судом Миколаївської області судового наказу від 08 червня 2015 року, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, який матеріальний стан (чи був він працевлаштований, який заробіток мав, чи були у нього інші доходи тощо) був у нього на час винесення судового наказу, та яким він є на теперішній час.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позову, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, жодних відповідних переконливих належних та допустимих доказів на спростування наданих позивачкою доказів щодо зміни його матеріального стану, набуття майна, не надав, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Апеляційна скарга також не містить доводів відповідача щодо його незгоди зі зміною способу стягнення аліментів та розміру частки аліментів на доньку, визначеного судом першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було вирішено клопотання ОСОБА_3 про перехід зі спрощеного провадження до загального провадження, на думку колегії суддів, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи по суті та не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до приписів частини третьої статті 376 ЦПК України.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги статей 182, 184 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в його інтересах адвокатом Дулдієром Олександром Анатолійовичем залишити без задоволення.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 20 травня 2024 року.