Постанова

від 16.05.2024 по справі 917/1732/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1732/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№6023 від 29.04.2024) представника ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№490П/2) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 (повний текст рішення складено та підписано суддею Погрібною С.В. 14.08.2023 у приміщенні Господарського суду Полтавської області) у справі №917/1732/22

за позовом ОСОБА_2 , м.Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер», м.Кременчук Полтавської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Кременчук Полтавської області,

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Промпластполімер» про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ «Промпластполімер».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 у позові відмовлено.

За результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 24.04.2024, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 - залишено без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заявляла, що представником буде подано докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з урахуванням вимог частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

29.04.2024 (з дотриманням п`ятиденного строку з дня прийняття постанови суду апеляційної інстанції від 24.04.2024) представниця ОСОБА_1 , адвокат Бідюк Я.В., через систему «Електронний суд» подала заяву (вх.№6023) про відшкодування судових витрат, в якій на підставі ст.123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 20000,00 грн між сторонами. Залучити до матеріалів справи докази.

До заяви надано ордер серії ВІ №1206363 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 22.03.2024, у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Бідюк Яною Володимирівною, договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 22.03.2024, акт від 26.04.2024 приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024, рахунок №2604/24 від 26.04.2024 на суму 20000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 прийнято до розгляду заяву (вх.№6023 від 29.04.2024) представниці ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення у даній справі за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22. Повідомлено учасників справи, що розгляд заяви ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Я.В., про ухвалення додаткового рішення у справі №917/1732/22 відбудеться 16.05.2024 о 13:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог представниці ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Я.В., викладених у заяві. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

15.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№6751) про розгляд справи без участі представника ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Я.В. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує, просить задовольнити.

16.05.2024 від представника ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№6800) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначає, що вважає розмір цих витрат завищеним та необґрунтованим. Акт від 26.04.2024 не містить детального опису робіт, виконаних адвокатом, а містить лише загальне твердження про те, що загальна вартість робіт становить 20000,00 грн. Договір про надання правничої допомоги укладено не з адвокатом, а з юридичною особою, яка і має отримати кошти від ОСОБА_1 , а брала участь у справі адвокат Бідюк Я.В. на підставі ордеру як адвокат, що здійснює свою діяльність індивідуально. Крім того, складність справи та поданих документів вказує на те, що сума заявлених до відшкодування витрат є явно завищеною та не обґрунтованою. Представник третьої особи, адвокат Бідюк Я.В. склала один процесуальний документ відзив на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях не брала. Ураховуючи зазначене, вважає, що заявниця не підтвердила понесення нею витрат на надання правничої допомоги. У разі, якщо суд не погодиться з доводами позивача, про необхідність відмови від покладення на позивача цих витрат, просить суд зменшити ці витрати до 2000,00 грн, оскільки складність та обсяг наданих послуг (складання одного документа, який не потребував великого обсягу часу на складання) дають, на думку позивача, підстави вважати саме таку суму витрат на правову допомогу розумною та справедливою. Також зазначає, що у заявника не було будь-яких перешкод або поважних причин, аби не подати до суду до судових дебатів у справі докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме, копію зазначеного договору. У пункті 4.3 договору не передбачено, що акт про наданні послуги має складатись обов`язково після винесення судового рішення.

У судове засідання 16.05.2024 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд розглянути заяву без участі їх представників.

Розглянувши заяву (вх.№6023 від 29.04.2024) представниці ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами пункту 3 частини 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За нормами ст.1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заявляла, що представником буде подано докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з урахуванням вимог частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу через систему «Електронний суд» надано документи, підписані електронним цифровим підписом: ордер серії ВІ №12-6363 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 22.03.2024 у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Бідюк Я.В., виданого адвокатом 25.02.2024, договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024, акт від 26.04.2024 приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024, рахунок №2604/24 на суму 20000,00 грн, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського бюро Близнюка.

Як убачається з матеріалів справи, 22.03.2024 між Адвокатським бюро Близнюка в особі керуючого (учасника) бюро ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є надання бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22, яка розглядається у Східному господарському суді (після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду) (пункт 1.1 договору).

Сторони погодили, що безпосередня участь бюро у судових засіданнях для надання правової (правничої) допомоги, визначеної розділом 1 договору, забезпечується працівником бюро адвокатом Близнюком Ігорем Володимировичем та/або працівником бюро адвокаткою Бідюк Яною Володимирівною. Вказані працівники бюро мають рівні права щодо представництва інтересів клієнта, зокрема, підписувати позовні заяви та інші документи в інтересах клієнта для надання правової (правничої) допомоги, яка визначена пунктом 1.1 договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 22.03.2025 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір гонорару бюро за надання правової (правничої) допомоги клієнту, визначеної пунктом 1.1 договору, становить фіксований розмір -20000,00 грн.

Гонорар бюро сплачується клієнтом за цим договором протягом 30 робочих днів на рахунок бюро з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату, після винесення остаточного судового рішення Східним апеляційним господарським судом у справі, визначеної пунктом 1.1 договору (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору про надані послуги сторони складають та підписують відповідний акт, в якому зазначають загальну вартість наданих послуг. За взаємною згодою сторін в акті можуть бути внесені також інші відомості.

Даний договір підписаний сторонами.

26.04.2024 між Адвокатським бюро Близнюка в особі керуючого (учасника) бюро ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали цей акт, згідно з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024 про таке: 1.Бюро надано, а клієнтом прийнято надані послуги, визначені пунктом 1.1. договору правова (правнича) допомога у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22, яка розглядається у Східному апеляційному господарському суді (після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду). 2.Послуги у справі надано на суму 20000,00 грн, що є фіксованою сумою згідно з пунктом 4.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024. 3. Правова (правнича) допомога у справі №917/1732/22 відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024 надано бюро клієнту у повному обсязі. 4.Претензій до бюро за надану правову (правничу) допомогу у справі №917/1732/22 відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024, клієнт не має.

Акт підписано сторонами.

26.04.2024 Адвокатським бюро Близнюка виставлено рахунок Бондур Л.В. №2604/24 на суму 20000,00 грн з призначенням надання правової(правничої) допомоги за договором від 22.03.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги адвоката Бондур Л.В. під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 надані адвокатом Бідюк Яною Володимирівною на підставі договору №б/н від 22.03.2024 та ордеру серії ВІ №12-6363 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 22.03.2024 у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Бідюк Я.В., виданого адвокатом 25.02.2024.

Представник позивача зазначає, що договір про надання правничої допомоги укладено не з адвокатом, а з юридичною особою, яка і має отримати кошти від ОСОБА_1 , а брала участь у справі адвокат Бідюк Я.В. на підставі ордеру як адвокат, що здійснює свою діяльність індивідуально.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, адже у пункті 1.2 договору №б/н від 22.03.2024 сторони погодили, що безпосередня участь бюро у судових засіданнях для надання правової допомоги забезпечується працівником цього бюро- адвокатом Близнюком І.В. та/або працівником бюро адвокаткою Бідюк Я.В. Вказані працівники мають рівні права щодо представництва інтересів клієнта.

Тобто умовами самого договору №б/н від 22.03.2024 визначено, які особи надають правничу допомогу у даній справі ОСОБА_1 від імені адвокатського бюро, а ордер серії ВІ №12-6363 на надання правничої (правової) допомоги виданий адвокату Бідюк Я.В. саме на підставі цього договору №б/н від 22.03.2024.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Бідюк Я.В. дійсно надавалась ОСОБА_1 професійна правнича допомога, зокрема, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22, надала суду для огляду оригінали усіх документів, якими підтверджувала заявлені заперечення у відзиві на апеляційну скаргу та 04.04.2024 адвокат Бідюк Я.В. брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Тому доводи представника позивача про те, що адвокат Бідюк Я.В. не брала участь у судових засіданнях є помилковими.

Отже, згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання ОСОБА_1 адвокатом Бідюк Я.В. послуг у суді апеляційної інстанції.

Твердження позивача про те, що заявниця не підтвердила понесення нею витрат на надання правничої допомоги є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Колегія суддів зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Позивач у клопотанні про зменшення розміру правничої допомоги зазначає, що акт від 26.04.2024 не містить детального опису робіт, виконаних адвокатом, а містить лише загальне твердження про те, що загальна вартість робіт становить 20000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Судова колегія зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у Цивільному кодексі України.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні правові висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, а саме, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору №б/н від 22.03.2024 сторони чітко визначили, що розмір гонорару бюро за надання правової (правничої допомоги клієнту становить фіксований розмір - 20000,00 грн.

Отже, у цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Позивач також зазначає, що складність справи та поданих документів вказує на те, що сума заявлених до відшкодування витрат є явно завищеною та необґрунтованою.

Судова колегія враховує, що положеннями ст.128 Господарського процесуального кодексу України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу,

Позивач у клопотанні просить зменшити витрати до 2000,00 грн, оскільки складність та обсяг наданих послуг (складання одного документа, який не потребував великого обсягу часу на складання) дають, на думку позивача, підстави вважати саме таку суму витрат на правову допомогу розумною та справедливою.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів, дослідивши подані докази заявника, та заперечення позивача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку судова колегія вважає, що належних доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неналежність послуг адвоката у справі, позивачем не надано.

При цьому, ураховуючи предмет та підстави позовних вимог у даній справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, беручи до уваги виконаний у даній справі адвокатом Бідюк Я.В. обсяг робіт, суд зазначає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн є обґрунтованим порівняно зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що позивач не довів на підставі частини 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката Бондур Л.В.

Доводи позивача про те, що у заявника не було будь-яких перешкод або поважних причин, аби не подати до суду до судових дебатів у справі докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме, копію договору про надання правової допомоги, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що до судових дебатів представником Бондур Л.В. у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено про подання представником Бондур Л.В, доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з урахуванням вимог частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, отже, подання доказів на підтвердження надання правової допомоги у порядку зазначеної статті Кодексу не порушує вимоги Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що зазначені докази в їх сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн у суді апеляційної інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до положень частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вищезазначене, вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (вх.№6023 від 29.04.2024) представника ОСОБА_1 , адвоката Бідюк Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 20.05.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова