Ухвала

від 24.07.2024 по справі 917/1732/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1732/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Погрібна С.В.)

від 01.08.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Тарасова І.В.)

від 24.04.2024

у справі № 917/1732/22

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ,

про визнання недійсним рішення,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_3 ,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - ОСОБА_4 .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (далі - ТОВ «Промпластполімер», відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ «Промпластполімер».

1.2. В обґрунтовування позовних вимог позивач вказує, що спірне рішення загальних зборів слід визнати недійсним, оскільки інший учасник товариства на момент прийняття зазначеного рішення був померлим, а відтак товариство не могло приймати рішення про вихід позивача зі складу учасників товариства, адже на них був відсутній кворум. Також ТОВ «Промпластполімер» не приймало рішення про прийняття до складу учасників замість померлого ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) його дружину - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа). Крім того, остання не подавала такої заяви на адресу ТОВ «Промпластполімер» до 27.04.2021, тому вона не набула прав учасника цього товариства, і станом на 28.09.2018 не була його учасником. Відтак не були виконані вимоги частин другої, п`ятої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для виходу позивача зі складу учасників цього товариства. Зазначені вище обставини, на думку позивача, є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер», які оформлені протоколом №2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» від 28.09.2018.

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 у позові відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається у своєму позові, його позиція не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, оформлене протоколом №2.

2.3. Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №917/1732/22 скасовано. Справу №917/1732/22 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, Верховний Суд відзначив таке:

- судам попередніх інстанції необхідно було дослідити положення Статуту ТОВ «Промпластполімер», зокрема, щодо того, в якому випадку збори засновників є правомочними;

- не можна погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для надання оцінки обставинам щодо набуття ОСОБА_2 станом на час проведення зборів права на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиці ОСОБА_5 і чи дотримано нею встановленого законом порядку оформлення права власності на відповідну спадщину, оскільки зі змісту протоколу №2 від 28.09.2018 загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» убачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , при цьому у голосуванні на зборах брало участь дві особи, відтак встановлення обставин щодо набуття/не набуття ОСОБА_2 , станом на час проведення оскаржуваних зборів, права на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиці ОСОБА_5 напряму впливає на встановлення обставин щодо наявності/відсутності кворуму на спірних загальних зборах;

- розгляд справи судом апеляційної інстанції, за наявності заяви про відкладення її розгляду від учасника, якого не було залучено до участі у справі в суді першої інстанції, а залучення якого відбулось лише на стадії апеляційного перегляду, та, ураховуючи першу неявку в судове засідання такого учасника за умови подання ним заяви про відкладення розгляду справи, позбавив останнього права бути заслуханим, що свідчить про невиконання судом гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи. У контексті спірних правовідносин представником ОСОБА_2 завчасно до початку розгляду справи подано заяву про відкладення розгляду справи, у якому вказано про готовність надати витребувані судом оригінали документів у наступне судове засідання, а також повідомлено про направлення на адресу суду відзиву на апеляційну скаргу.

2.4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 залишено без змін.

Ухвалюючи постанову суду, суд апеляційної інстанції відзначив, що позивачем не доведено чим саме порушено його право на вихід з товариства, адже ОСОБА_1 скористався своїм законним правом на вихід з ТОВ «Промпластполімер» з причини смерті іншого учасника товариства, запропонувавши передачу саме своєї частки - 50% статутного капіталу товариства добровільно на користь третьої особи - ОСОБА_2 (оформивши це заявою від 28.09.2018 про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Промпластполімер»), а також взяв участь у загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018, проголосував своєю часткою 50% та підписав спірний протокол №2.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати спірне рішення загальних зборів недійним.

На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 21.03.2018 у справі №927/524/17, від 18.04.2018 у справі №917/1375/16, від 02.05.2018 у справі №918/373/17 (щодо застосування статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 10, 41, 42, 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України));

- від 27.02.2019 у справі №761/27538/17 (щодо застосування статей 100, 143, 147, 1218, 1219 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України));

- від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 15.04.2018 у справі №921/522/17.

3.2. ОСОБА_2 09.07.2024 через «Електронний суд» подала до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, або у протилежному випадку - касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. Відповідно до Статуту ТОВ «Промпластполімер» від 13.11.1995 ТОВ «Промпластполімер» у подальшому «товариство» створено згідно з Законом України «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів України, діє відповідно до установчого договору та Статуту товариства. Засновниками та власниками товариства є громадяни: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (пункт 1.1 Статуту).

Також у розділі ІV Статуту товариства зазначено, що учасниками товариства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Згідно з пунктом 5.3 Статуту початковий установчий фонд товариства створюється за рахунок коштів та майна, що вкладені засновниками і становить 40,0 млн.крб. розміри та порядок внесення вкладів до уставного фонду визначається уставним договором. Внесення вкладу до уставного фонду підтверджується свідоцтвом, що не належить до цінних паперів. Із загального уставного фонду долі засновників складають: ОСОБА_1 - 50%; ОСОБА_5 -50%.

У пункті 5.8 Статуту товариства зазначено, що засновник товариства має право уступити свою долю/частину долі одному чи декільком учасникам цього товариства. Передати безоплатно, подарувати або продати засновникам товариства, а у випадку відмови від передачі, дарування чи першочергового права на покупку - здійснити відчуження на користь третіх осіб. При цьому успадкування долі товариства регулюється цивільним законодавством України, та згідно з даним Статутом перевага будь-яких осіб, у тому числі учасників товариства, не передбачена.

При передачі долі/частини долі третій особі відбувається одночасний перехід до неї усіх прав та обов`язків, що належать засновнику, що уступив свою долю повністю чи частково (пункт 5.9 Статуту).

Згідно з розділом VI Статуту ТОВ «Промпластполімер», зокрема, пунктом 6.4 засновники мають кількість голосів пропорційно розміру їх долі в уставному фонді. У випадку, коли рішенням зборів засновників можуть зачіпатися інтереси осіб одного чи декількох засновників, зокрема, при розгляді питання про виключення засновника з товариства, ці засновники чи представники цих засновників у голосуванні не беруть участь.

Відповідно до пункту 6.7 Статуту збори засновників є правомочними, якщо на них присутні засновники або їх представники, що володіють у сукупності більше ніж 75% голосів, а з питань, що вимагають одностайності - всі засновники.

4.2. ОСОБА_5 16.09.2017 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

4.3. Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію заяви від 28.09.2018, яка є нотаріально посвідченою, про те, що ОСОБА_1 , учасник (засновник) ТОВ «Промпластполімер» повністю розуміючи значення та правові наслідки своїх дій та без будь-якого примусу, відповідно до власного волевиявлення, повідомив про свій вихід зі складу учасників ТОВ «Промпластполітер» та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50 (п`ятдесят)%, номінальною вартістю 200,00 грн на користь громадянки України ОСОБА_2 . Жодних майнових, матеріальних чи інших претензій ОСОБА_1 до ТОВ «Промпластполімер» та ОСОБА_2 не має та в майбутньому мати не буде. На частку прибутку (дивіденди) від діяльності товариства не претендує. Відповідальність та достовірність наданої інформації та за будь-які непорозуміння та питання, що можуть виникнути з цього приводу у майбутньому, бере на себе. Текст заяви, її зміст, значення та наслідки ОСОБА_1 зрозумілі та виповідають його волі. Вказана заява зареєстрована у реєстрі за №2522 та містить підпис ОСОБА_1 , справжність якого засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А.

Згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Проспластполімер» від 28.09.2018 ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, разом «сторони» у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, склали цей акт приймання-передачі про таке: ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Промпласполімер» у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер». Цей акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Даний акт містить підписи сторін та зареєстрований у реєстрі за №2525, 2526 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А.

4.4. Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Промпластполімер», оформлене протоколом №1 від 28.09.2018, вирішено: прийняти рішення про призначення на посаду директора виконуючу обов`язки директора ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_2 , яка на даний час є виконуючим обв`язки директора ТОВ «Промпластполімер» та його головним бухгалтером. За проголосувало дві особи, протокол містить підписи: Голови зборів ОСОБА_1 та секретаря зборів ОСОБА_2 .

Спірними загальними зборами засновників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018 заслухано ОСОБА_1 , який запропонував замість нього увійти до складу засновників та учасників ТОВ «Промплатполімер» згідно з поданою заявою ОСОБА_2 , також ОСОБА_1 подав заяву про вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ «Промпластполімер», при цьому ОСОБА_1 повідомив про смерть другого засновника ОСОБА_5 . Зборами ухвалено прийняти до складу ТОВ «Промпластполімер» засновником та учасником ОСОБА_2 із часткою 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень; прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід його із складу засновників та учасників ТОВ «Промпластполімер» з поверненням йому ОСОБА_2 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Директора ТОВ «Промпластполімер» зобов`язано внести відповідні зміни до статуту товариства.

Прийняте рішення оформлене протоколом від 28.09.2018 №2, який підписано головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2 . З даного протоколу убачається, що були присутні дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , голосували також дві особи.

4.5. Разом з тим, відповідних змін у складі учасників товариства за рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018 до ЄДР не внесено.

4.6. У подальшому, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019, в якому державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю. посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, що належить померлому на підставі довідки, виданої ТОВ «Промпластполімер» 24.05.2019, вих.№24/05-1 та Статуту ТОВ «Промпластполімер», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №681799; місце проведення державної реєстрації: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, лата проведення державної реєстрації:13.11.1995, номер запису про державну реєстрацію: 15851200000004609.

4.7. Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27.04.2021 ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомила, що прийняла рішення вступити до складу учасників ТОВ «Промпластполімер». Частка у статутному капіталі товариства у розмірі 200,00 грн, що становить 50%, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 29.05.2019 за реєстровим №1-215 після смерті учасника товариства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приймає положення Статуту товариства, бере на себе зобов`язання як учасник товариства неухильно його дотримуватись та сприяти розвитку товариства. Вказана заява посвідчена державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю., нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , перевірено її дієздатність та зареєстровано заяву у реєстрі за №1-315.

4.8. Як зазначалося вище, до ЄДР станом на 22.03.2023 не внесено зміни про склад учасників ТОВ «Промпластполімер» про заміну за спірним рішенням, оформленим протоколом №2 від 28.09.2018 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019, учасниками ТОВ «Промпластполімер» є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , розмір статутного капіталу товариства становить 400,00 грн, кожний з учасників володіє часткою в розмірі 200,00 грн (тобто 50% від загального розміру статутного капіталу).

Натомість, 26.04.2021 нотаріально посвідченим протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Промпластполімер» оформлено рішення про припинення діяльності ТОВ «Промпластполімер», код ЄДРПОУ 23807596, шляхом проведення його ліквідації у порядку, встановленому статтею 110-112 ЦК України, без визначення правонаступника цього товариства. Призначено ліквідаційну комісію з припинення ТОВ «Промпластполімер» у складі, зазначеному у протоколі. Встановлено повноваження ліквідаційної комісії, строк для пред`явлення вимог кредиторів до товариства тощо. Припинено з моменту прийняття цього рішення повноваження виконавчого органу товариства - директора ОСОБА_2 . Вирішено здійснити реєстрацію цього рішення про припинення ТОВ «Промпластполімер», код ЄДРПОУ 23807596 в установленому законодавством порядку. Доручено проведення державної реєстрації цього рішення та надано право подати відповідні документи для проведення цієї реєстрації голові ліквідаційної комісії ОСОБА_6 . Надано останній право на підставі довіреності передоручати право подання відповідних документів для проведення відповідної державної реєстрації іншій особі.

4.9. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 звернулась до державного реєстратора з заявою про внесення змін, але 28.04.2021 отримала рішення про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР з тих причин, що проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації відповідно до пункту 10 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

4.10. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення першої інстанції, виходив з такого:

- позивачем не доведено чим саме порушено його право на вихід з товариства, адже ОСОБА_1 скористався своїм законним правом на вихід з ТОВ «Промпластполімер» з причини смерті іншого учасника товариства, запропонувавши передачу саме своєї частки - 50% статутного капіталу товариства добровільно, на користь ОСОБА_2 , на підставі заяви від 28.09.2018 про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Промпластполімер», а також взяв участь у загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018, проголосував своєю часткою 50% та підписав спірний протокол №2;

- жодних змін щодо участі ОСОБА_2 у ТОВ «Промпластполімер» на виконання спірного рішення загальних зборів до ЄДР сторонами не внесено;

- ОСОБА_2 як спадкоємиця, що має переважне право на долю померлого учасника товариства, та, ураховуючи, що ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 і свою частку учасника товариства - 50% статутного капіталу, мала обґрунтовані очікування і сподівання на право 100% участі у ТОВ «Промпластполімер»;

- надаючи оцінку добросовісності поведінки позивача, судом встановлено, що поведінка ОСОБА_1 не є добросовісною за зазначених вище обставин справи;

- колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, однак з мотивів, наведених у даній постанові суду апеляційної інстанції.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №917/1732/22 визначено колегію суддів у складі: Вронська Г.О. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.06.2024 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №917/1732/22.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №917/1732/22: ОСОБА_7 - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №917/1732/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №917/1732/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Губенко Н.М., Кібенко О.Р.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22, якими у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

6.4. Так, ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 21.03.2018 у справі №927/524/17, від 18.04.2018 у справі №917/1375/16, від 02.05.2018 у справі №918/373/17 (щодо застосування статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 10, 41, 42, 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 167 ГК України);

- від 27.02.2019 у справі №761/27538/17 (щодо застосування статей 100, 143, 147, 1218, 1219 ЦК України);

- від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 15.04.2018 у справі №921/522/17.

6.5. Зокрема, Верховний Суд у вказаних вище постановах навів наступні правові висновки (на яких акцентує позивач):

(1) прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення - є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень, вказана обставина є самостійною та достатньої для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу недійним (постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/524/17, від 18.04.2018 у справі №917/1375/16, від 02.05.2018 у справі №918/373/17).

(2) особи вважаються учасниками товариства не з моменту прийняття ними спадщини, а з моменту прийняття рішення про зміну складу його учасників у зв`язку зі смертю засновника (учасника) товариства та вступу до нього спадкоємців і про внесення відповідних змін до статуту цього товариства, а також державної реєстрації таких змін (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/27538/17).

(3) з моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб. З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом (постанова Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19)

(4) вимога закону щодо врахування голосів інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму, стосується лише ухвалення рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, у всіх інших випадках повинен бути кворум, визначений статутом товариства (постанова Верховного Суду від 15.04.2018 у справі №921/522/17).

6.6. Оцінюючи наведені правові висновки, на які посилається скаржник, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що переглядається, та мотивів з яких суди виходили, відмовляючи у позові, колегія суддів відзначає таке.

Як встановлено господарськими судами ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер», на яких було прийнято, зокрема рішення про вихід зі складу засновників та учасників товариства самого позивача - ОСОБА_1 за його власною заявою.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди відзначили, що позивач як засновник/учасник товариства скористався своїм законним правом на вихід з ТОВ «Промпластполімер», запропонувавши передачу своєї частки статутного капіталу на користь третьої особи, яка не є учасником товариства.

При цьому судами відзначено, що в матеріалах справи наявні заява ОСОБА_1 від 28.09.2018, згідно з якою учасник (засновник) ТОВ «Промпластполімер», повністю розуміючи значення та правові наслідки своїх дій та без будь-якого примусу, відповідно до власного волевиявлення, повідомив про свій вихід зі складу учасників ТОВ «Промпластполітер» та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50 (п`ятдесят)%, номінальною вартістю 200,00 грн на користь громадянки України ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Проспластполімер» від 28.09.2018, відповідно до якого у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Промпласполімер» у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн, чинність яких, у свою чергу, сторонами не оспорюється та не заперечується.

Під час розгляду справи, окрім наведеного, судами встановлено і те, що відповідних змін у складі учасників товариства на виконання спірного рішенням загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018 до ЄДР не внесено. Учасниками ТОВ «Промпластполімер» згідно з відомостей ЄДР є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , розмір статутного капіталу товариства становить 400,00 грн, кожний з учасників володіє часткою в розмірі 200,00 грн (тобто 50% від загального розміру статутного капіталу).

За таких обставин, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено чим саме порушено його права спірним рішенням загальних зборів, у яких останній безпосередньо брав участь, голосував «за» та підписав спірний протокол. Крім того, з огляду на обставини даної справи судами встановлено, що поведінка ОСОБА_1 не є добросовісною.

Відтак, установивши, що права і законні інтереси позивача не порушені спірним рішенням загальних зборів, суди попередніх інстанцій відмовили у позові.

Натомість, такі обставини відсутні у справах, на правові висновки яких посилається скаржник.

Отже, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду у справах №927/524/17, №917/1375/16, №918/373/17, №761/27538/17, №906/1336/19 та №921/522/17, на які посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 та міркування викладені у цій ухвалі, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається.

При цьому Суд ураховує, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові та не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

За таких обставин, з огляду на предмет та підстави спору, визначені самим позивачем, а також ураховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушеного права позивача спірним рішенням загальних зборів, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у справах №927/524/17, №917/1375/16, №918/373/17, №761/27538/17, №906/1336/19 та №921/522/17, адже такі висновки стосується правовідносин, які не є подібними.

6.7. Отже, ураховуючи наведене у цій ухвалі, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з підстави, визначеної самим скаржником.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Відтак, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, зважаючи на зміст фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та правове регулювання, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 , оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, за змістовним критерієм є неподібними.

6.8. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.

Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.

Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" (заява №6538/74) Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді Н. Губенко

О. Кібенко