Ухвала

від 16.05.2024 по справі 761/12276/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12276/23

Провадження № 2/761/2259/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 14.04.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи по суті в судовому засіданні 01.05.2024 року о 13 год., яке було відкладено на 16.05.2024 року о 12:45 год. у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового розгляду.

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, клопотань щодо розгляду справи за відсутності представника позивача до суду не надходило, з огляду на що, судом було поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вбачає підстави для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) вказано, що: "процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Як убачається з довідок про доставку електронного документа, які містять матеріали справи, про судові засідання 01.05.2024 року, 16.05.2024 року представник позивача повідомлялався електронними повідомленнями через систему "Електронний суд".

Статтею 14 ЦПК України передбачено, шо суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суд від 26.10.2022 року справа № 761/877/20.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Крім того, судові повістки було надіслано на електронну адресу представника позивача, яка зазначена у позовній заяві.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 року у справі № 759/14068/19 зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу(хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Отже, суд приходить до висновку, що повідомлення представника позивача про судові засідання 01.05.2024 року, 16.05.2024 року, було здійснено з дотриманням вимог процесуального закону.

Згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

За ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Суд враховує, що у разі неможливості прибути у судове засідання представник позивача міг клопотати про розгляд справи у форматі відеоконференції або без його участі, проте відповідних заяв матеріали справи не містять.

Беручи до уваги повторну неявку представника позивача у судове засідання, об`єктивну неможливість розглянути цивільну справу за відсутності уповноваженого представника Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд залишає позов без розгляду керуючись імперативними положеннями п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 20.05.2024 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА