Постанова

від 29.11.2007 по справі 14/207

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/207

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.11.2007                                                                                           № 14/207

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Буряк І.О.

 від відповідача - Коленченко О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2007

 у справі № 14/207  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "Ресскі"

 про                                                  визнання частково недійсним договору, про переведення прав та обов"язків покупця по договору, про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Інтрансавтострой” звернулось до Господарського суду Чернігівської області   із позовною заявою про  визнання договору купівлі-продажу від 31.03.2004р. укладеного між ВАТ „Киселівський льонозавод”, як продавцем, та ТОВ „Агропромисловим підприємством „РЕССКІ”, як покупцем, посвідченого 31.03.2004р. Петрушиною Л.М. приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №352, недійним в частині зазначення в якості покупця Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „РЕССКІ”. Також, позивач просить перевести на ТОВ „Інтрансавтострой” права та обов'язки покупця за вищевказаним договором купівлі-продажу від 31.03.2004р., стягнути з ТОВ „Інтрансавтострой” на користь ТОВ „Агропромисловим підприємством „РЕССКІ” вартість цілісного майнового комплексу, призначеного для здійснення підприємницької діяльності –для переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Киселівка, вул.Заводська,1, яка була сплачена ТОВ „АП „РЕССКІ” по договору купівлі-продажу від 31.03.04р.; визнати за ТОВ „Інтрансавтострой” право власності на цілісний майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності –для переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Киселівка, вул.Заводська,1.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2007 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „Інтрансавтострой” звернулось  до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  в якій просить  рішення  скасувати та задовольнити позов.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального  права.

Зокрема заявник посилається на те, що він  як добросовісний орендар по договору оренди, набув відповідно до ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України переважне право перед іншими особами на придбання об'єкту оренди, а саме цілісного майнового комплексу, що призначений для переробки льону, який розташований за адресою Чернігівський район, с. Киселівка, вул. Заводська,1. Також позивач посилається на те, що вказане право було порушено внаслідок продажу об'єкту оренди позивача відповідачу, який придбав його відповідно до договору купівлі–продажу 31.03.2004 року.

Відповідач просив рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає  наступне.

01.03.02р. між ВАТ „Киселівський льонозавод” (орендодавець), в особі тимчасово призначеного керівника підприємства розпорядника майна Агеєва А.В., що діє на підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 24.01.02р., та ПВКП „Інтрансавтострой” (орендар), в особі генерального директора Галенко О.Г., що діє на підставі статуту, укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування цілісний майновий комплекс, призначений для переробки льону, до складу якого входять всі види майна, призначені для його діяльності за адресою Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул.Заводська, 1.

У відповідності до п.1.1 статуту, зареєстрованого 11.04.06р. державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації №1 060 123 0000 000597, правонаступником ПВКП „Інтрансавтострой” є Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтрансаавтострой”.

Відповідно до п.3.1 договору майно передається орендодавцем орендарю з моменту підписання цього договору; термін оренди майна становить 3 роки –з 01.03.02р. по 01.03.05р., але не раніше фактичної переробки трести орендаря (п.4.2 договору). Відповідно до п.5.1. договору розмір орендних платежів складає 6310,87грн. за повний місяць оренди з ПДВ. Орендна плата оплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, можлива інша форма розрахунків, крім грошової, яка оформлюється додатковою угодою (п.5.2. договору).

Позивачем до матеріалів справи подано двосторонній акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Киселівського льонозаводу в оренду ПВКП „Інтрансавтострой” від 01.03.2002р.

Позивачем до матеріалів справи подано копію доповнення №1 від 05.03.02р. до договору оренди (строчка про дату договору оренди сторонами не заповнена), в якому орендодавець і орендар визначили, що „у зв'язку з тим, що експлуатація обладнання в тому стані, в якому передане в оренду згідно акту (Доповнення №1 від „  „ _____2002р. –дата теж відсутня) не можлива передпускова підготовка обладнання до експлуатації, його до комплектація, а також весь поточний і профілактичний ремонти та їх оплата, за домовленістю сторін, будуть виконуватися ПВКП „Інтрансавтострой”, а ВАТ „Киселівський льонозавод” не буде нараховувати орендної плати впродовж всього періоду дії договору.

Отже, з моменту підписання доповнення № 1 від 05.03.02р. до договору оренди, сторонами була змінена така істотна умова договору як орендна плата.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, істотною умовою договору оренди є розмір орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем орендодавцю за користування об'єктом оренди.

Враховуючи зміни до договору, внесені сторонами у зв'язку із підписанням  доповнення № 1 від 05.03.02р. до договору, судова колегія вважає, що з цього моменту у сторін виникли правовідносини з приводу безоплатного користування майном, а правовідносини з приводу оренди цього майна (у розумінні ст. 759 ЦК України)  припинились.

З огляду на вищевказане посилання позивача на переважне право перед іншими особами на придбання об'єкту оренди є необгрнутованими, оскільки оренда майна була сторонами змінена на безоплатне користування цим майном.

31.03.04р. між Відкритим акціонерним товариством „Киселівський льонозавод”, в особі ліквідатора Горбача С.Ф, який діє на підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 17.12.2003р. по справі №9/123-б/45б/89б, рішення конкурсної комісії, протокол №2 від 13.01.2004р., яке підтверджено ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.02.2004р. по справі №9/123-б/45б/89б (продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „РЕССКІ” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №352.

Відповідно до п.1 договору продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність, оплатити цілісний майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності –для переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівський район, село Киселівка, вул.Заводська,1. У вказаному пункті договору наведено перелік майна цілісного майнового комплексу.

У п.4 договору від 31.03.04р., зазначено, що згідно з рішенням комітету кредиторів ВАТ „Кисельвський льонозавод” (протокол №7 від 19-20 січня 2004р.) початкова ціна продажу підприємства становить 1200000 грн. з урахуванням ПДВ.

У п.5 вказаного договору зазначено, що згідно з рішенням конкурсної комісії з продажу активів ВАТ „Кисельвський льонозавод” (протокол №2 засідання конкурсної комісії з продажу активів ВАТ „Кисельвський льонозавод” від 13.01.2004р.), переможцем конкурсу визначено покупця, продаж підприємства проводиться за 1210000,00грн. з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п.6 договору від 31.03.04р. на момент підписання договору ціну продажу підприємства в сумі 1210000грн. з урахуванням ПДВ сплачена покупцем повністю.

Згідно акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу ВАТ „Киселівський льонозавод” від 05.04.04р. останнє передало, а ТОВ „Агропромислове підприємство „Ресскі” прийняло цілісний майновий комплекс загальною вартістю 1210000грн.

Матеріали справи свідчать, що ВАТ „Киселівський льонозавод” постановою господарського суду Чернігівської області від 12.06.2003р. визнано банкрутом, відкрито ліквідпроцедуру, ліквідатором призначено Агеєва А.В., що ухвалою від 17.12.03р. арбітражного керуючого Агеєва А.В. усунуто від обов'язків ліквідатора у справі №9/123-б/45-б/89-б/ у зв'язку із закінченням строку ліцензії, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Горбача С.Ф., що позивач включений до реєстру кредиторів з кредиторськими вимогами у сумі 120731,75грн., що головою комітету кредиторів був представник ПВКП „Інтрансавтострой” (правонаступник позивач) генеральний директор Галенко О.Г.

Відповідно до ч.2 ст.23, ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження керівника (органів управління) банкрута щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном.

Статтею 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

У відповідності до ст.14 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” продаж за конкурсом полягає у передачі прав власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов –найвищу ціну.

Як вбачається з ухвали господарського суду Чернігівської області від 13.02.2004р. у справі №9/123-б/45-б/89-б/27-б комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів №4 від 18.06.03р.) прийнято рішення про продаж майна банкрута цілісним майновим комплексом через відкриті торги-конкурс, що на засіданні комітету кредиторів від 15.08.03р. протокол №5 прийнято рішення продавати майно банкрута лише цілісним майновим комплексом за ціною згідно експертної оцінки РІО-Нерухомість –2482680грн. з урахуванням ПДВ, що 24.10.03р. в газеті „Голос України” опубліковано оголошення про проведення продажу за конкурсом майна підприємства банкрута, що заявок на участь у конкурсі у встановлений строк подано не було.

В ухвалі господарського суду Чернігівської області від 13.02.2004р. у справі №9/123-б/45-б/89-б/27-б про банкрутство ВАТ „Киселівський льонозавод” встановлено, що протокол №6 засідання комітету кредиторів від 02.12.93р. відображає пропозицію ПВКП „Інтрансавтострой” придбати цілісний майновий комплекс банкрута за 450000,00грн, у ході засідання пропозиція ціни була збільшена до 470000грн., що комітетом кредиторів цю пропозицію було відхилено і прийнято рішення про зниження при повторному продажу початкової ціни цілісного майнового комплексу на 30% та встановлено її на рівні 1737876грн., що на цьому засіданні комітету кредиторів прийнято рішення про визначення умов конкурсу, що на виконання рішень комітету кредиторів в газеті „Голос України” від 13.12.03р. було опубліковано оголошення про проведення конкурсу.

Слід зазначити, що і в цьому випадку позивач не був позбавлений права прийняти участь в оголошеному конкурсі.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджує позивач, він не подавав заявки на участь в останньому конкурсі, заявки на участь у конкурсі подали ТОВ „Сіверщина-інвест” та ТОВ АПП „Ресскі”, про що зазначено в протоколі засідання конкурсної комісії з продажу активів №2 від 13.01.04р.

Рішенням засідання комітету кредиторів (протокол №7 від 19-20 січня 2004р.) погоджені зміни до умов конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ „Киселівський льонозавод” в частині початкової ціни продажу майна підприємства-банкрута –1200000грн. та прийнято до відома пропозицію представника ПВКП „Інтрансавтомтрой” про придбання цілісного майнового комплексу „Киселівський льонозавод” за ціною 1 млн.500тис.грн.

За рішенням конкурсної комісії переможцем конкурсу визначено ТОВ Агропромислове підприємство„Ресскі”, яке взяло на себе зобов'язання щодо всіх фіксованих умов.

Отже позивачу ще з 18.06.03р. було відомо про порядок продажу цілісного майнового комплексу ВАТ „Киселівський льонозавод” на умовах конкурсу, а тому не був позбавлений можливості прийняти участь у конкурсі. Також суд доходить висновку, що позивачу 20.01.04р. було відомо про відсутність позитивного рішення з боку комітету кредиторів, конкурсної комісії щодо продажу йому спірного цілісного майнового комплексу.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 19.04.04р. у справі №9-123-б ухвалу господарського суду Чернігівської області від 13.02.2004р. у справі №9-123-б скасував, визнав рішення засідання комітету кредиторів ВАТ „Киселівський льонозавод” від 19-20.01.2004р., оформленого протоколом №7, недійсним повністю.

Постановою Вищого господарського суду Чернігівської області від 21.07.2004р. у справі № 9-123-б про визнання банкрутом ухвалу господарського суду Чернігівської області від 13.02.2004р. у справі № 9-123-б залишено без змін. У вказаній постанові зазначено, що „визнавши недійсним рішення комітету кредиторів ВАТ „Киселівський льонозавод” від 19-20.01.2004р. оформленого протоколом №7 апеляційний господарський суд порушив вимоги ст.12 Господарського процесуального кодексу України та ст.16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом, який породжує її чи інші правові наслідки, при ухваленні судового акту про відмову в задоволенні скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, господарський суд обґрунтовано надав належну оцінку рішенню комітету кредиторів, щодо дотримання вимог закону”.

У відповідності до ухвали господарського суду Чернігівської області від 21 грудня 2004р. у справі №9/123-б/45-б/89-б/27-б затверджено ліквідзвіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ „Киселівський льонозавод”, ухвалено ліквідувати банкрута ВАТ „Киселівський льонозавод” (с.Киселівка, код 00306294) як юридичну особу, вважати погашеними незадоволені вимоги всіх кредиторів, провадження у справі припинити.

Позивачем до матеріалів справи подано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої 14.07.2005р. проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства „Киселівський льонозавод” (ідентифікаційний код 00306294) у зв'язку з визнанням його банкрутом, номер запису 1 060 128 0000 000301.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу від 31.03.2004р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Киселівський льонозавод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „Ресскі”, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №352, недійсним в частині зазначення в якості покупця Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове підприємство „РЕССКІ”.

          Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Відповідач просить застосувати річний строк позовної давності, посилаючись на ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, вважаючи що позивач мав право заявляти таку позовну вимогу до 04.12.05р., оскільки згідно протоколу №8 засідання комітету кредиторів ВАТ „Киселівський льонозавод” від 03.12.04р. учасником засідання та членом комітету кредиторів був позивач, в особі представника генерального директора Галенка О.Г., і на вказаному засіданні вирішувалось питання про затвердження звіту ліквідатора, звіту про витрати ліквідатора та про додаткову винагороду ліквідатора, а також протокол містив інформацію, щодо проведення конкурсу 20.01.04р. та укладення спірного договору від 31.03.04р.

          Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлені спеціальні строки позовної давності, які відрізняються від загального строку тим, що підлягають застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.

          Оскільки ст. 258 Цивільного кодексу України не передбачено застосування річного строку позовної давності до вимог про захист переважного права наймача (стаття ст.777 Цивільного кодексу України), суд доходить висновку, що клопотання відповідача про застосування річного строку позовної давності не підлягає задоволенню, і у даному випадку діє загальний строк позовної давності – три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

          Позивач просить стягнути з ТОВ „Інтрансавтострой” на користь ТОВ „Агропромислове підприємство „РЕССКІ” вартість цілісного майнового комплексу, призначеного для здійснення підприємницької діяльності –для переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Киселівка, вул.Заводська,1, яка була сплачена ТОВ „АП „РЕССКІ” по договору купівлі-продажу від 31.03.04р.

Вказана вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на вимогах законодавства, суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, приписами Господарського та Цивільного кодексів України не передбачено такого способу захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, а також відсутнє встановлене законодавством право позивача на звернення до суду з такою вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

          У відповідності до ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Як свідчать матеріали справи, позивач не є власником цілісного майнового комплексу, який призначений для здійснення підприємницької діяльності –переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул.Заводська, 1, а також ним не втрачені документи, які засвідчують його право власності.

Згідно ст.321 Цивільного Кодексу України особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищевикладені факти та обставини, суд доходить висновку, що у позивача на момент звернення до суду з вимогою про визнання права власності на цілісний майновий комплекс, який призначений для здійснення підприємницької діяльності –переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул.Заводська, 1, відсутні підстави, щодо звернення з такою вимогою до відповідача, а тому позов в цій частині є безпідставним і задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області   від 25.10.2007 року у справі № 14/207 про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” підлягає залишенню без задоволення.

Згідно ухвали про порушення провадження у справі №14/207 судом було задоволено заяву позивача та до вирішення справи по суті накладено арешт на цілісний майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності –переробки льону, що знаходиться за адресою Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул. Заводська, 1.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Чернігівської області   від 25.10.2007 року у справі № 14/207 про відмову у позові набрало законної сили, п. 7 резолютивної часнити  ухвали Господарського суду Чернігівської області   від 10.08.2007 р. про вжиття заходів забезпечення позову підлягає визнанню таким, що втратив чинність.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2007року у справі № 14/207 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”   - без задоволення.  

2.          Визнати таким, що втратив чинність п. 7 резолютивної часнити  ухвали Господарського суду Чернігівської області  від 10.08.2007 р. № 14/207 про вжиття заходів забезпечення позову.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 04.12.07 (відправлено)