Постанова

від 21.05.2024 по справі 947/27723/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4515/24

Справа № 947/27723/23

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого: Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ»,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2023 року у складі судді Калініченко Л.В.,

встановив:

У вересні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» (далі ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ»), у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 70717,45 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2023 року передано матеріали цивільної справи №947/27723/23 за вказаною позовною заявою ОСОБА_1 за територіальною юрисдикцією до Приморського районного суду м. Одеси.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме: до Київського районного суду м.Одеси.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у додатках до позову позивачем надано копію довідки ОСББ «Великий Фонтан» від 18.08.2023, з якої вбачається, що місце проживання позивача це квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що відповідачем не подавалось жодного клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду, що є порушенням норм процесуального права, а відповідно підставою для скасування ухвали суду.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду про передачу справина розглядіншого суду;(п.9ст.353 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Передаючи матеріали даної цивільної справи за територіальною юрисдикцією до Приморського районного суду м. Одеси, районний суд виходив з того, що оскільки, жодна зі сторін в цій справі не має зареєстрованого місця проживання/перебування чи місцезнаходження в Київському районі міста Одеси, тому справа Київському районному суду міста Одеси не підсудна.

Апеляційний суд може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Уст. 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Заст.125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Підсудністьце розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Територіальна підсудність (юрисдикція)це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно з приписами ч.2ст. 27 ЦПК Українипозови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положеньст. 28 ЦПК Українипозови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Отже, положеннямистатті 28 ЦПК Українизакріплено за позивачем право вибору суду при зверненні з позовом, що виникає з трудових правовідносин, за двома критеріями - за зареєстрованим місцем проживання позивача чи місцем місцезнаходженням відповідача, яким є юридична особа.

Статтею 32 ЦПК Українивстановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Судовим розглядом справи встановлено, що на виконання ст. 187 ЦПК України, для перевірки підсудності справи, судом були отримані:

- відповідь №213174 від 05.09.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ», код ЄДРПОУ 41168795, має зареєстроване місцезнаходження за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд.3-Б, Приморський район міста Одеси;

- відповідь №213179 від 05.09.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.08.2008 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, жодна зі сторін в цій справі не має зареєстрованого місця проживання чи місцезнаходження в Київському районі міста Одеси.

Враховуючи те, що на час вирішення питання про відкриття провадження по цій справі, в матеріалах справи відсутні докази місця проживання позивача ОСОБА_1 у межах адміністративно-територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що справа підсудна Приморського районному суду м. Одеси, зважаючи на місцезнаходження відповідача.

У доводах апеляційної скарги ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» посилається на те, що у додатках до позову позивачем надано копію довідки ОСББ «Великий Фонтан» від 18.08.2023, з якої вбачається, що місце проживання позивача це квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте вказані доводи є безпідставними, оскільки надана позивачем копія довідки ОСББ «Великий Фонтан» від 18.08.2023 не може бути достатнім доказом на підтвердження проживання позивача за вказаною адресою, враховуючи таке.

Застаттею 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"(який набрав чинності 01 грудня 2021 року, далі - Закон України N 1871-IX) витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 1871-IX, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цимЗаконом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цимЗаконом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

На виконання Закону України N1871-IX КабінетомМіністрів України 07 лютого 2022 року прийнято постанову N265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", втратила чинність постанова Кабінету Міністрів Українивід 2б березня2016року N207"Прозатвердження Правилреєстрації місцяпроживання таПорядку передачіорганами реєстраціїінформації доЄдиного державногодемографічного реєстру" (далі-Постанова N265). Ця постанова набрала чинності 13 березня 2022 року.

Документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади (який видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (пункт 36 Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру).

Суб`єкт звернення може звернутися за отриманням витягу через Єдиний державний веб-портал електронних послуг після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації (пункт 43 Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру).

За зверненням особи, законного представника (представника) витяг із реєстру територіальної громади також може містити інформацію про попередні періоди задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи в адміністративно-територіальній одиниці за місцем звернення особи (пункт 45 Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру).

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні докази, зокрема витяг з реєстру територіальної громади на підтвердження місця проживання (реєстрації) позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Безпідставними є і посилання скаржника про те, що відповідачем не подавалось жодного клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду, що є порушенням норм процесуального права, а відповідно підставою для скасування ухвали суду.

Так, сама по собі відсутність клопотання зі сторони відповідача про передачу справи за підсудністю не має правового значення, оскільки в незалежності від наявності чи б то відсутності клопотань від сторін у справі, суд вирішуючи питання про відкриття провадження, зобов`язаний дослідити питання на предмет належності справи за підсудністю саме цьому суду, у провадженні якого знаходиться справа.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» не містить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідностіст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374, 375,382,383,384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева