Ухвала

від 20.05.2024 по справі 937/7966/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.05.2024 Справа № 937/7966/20

Єдиний унікальний № 937/7966/20

Провадження № 22-ц/807/1326/24

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

20 травня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Кухаря С.В.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Клєц Тетяни Сергіївни на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року задоволено позовні вимоги Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_1 стосовно їх малолітніх дітей сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь юридичної або фізичної особи, під опіку або на виховання якої будуть передані діти, на малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь юридичної або фізичної особи, під опіку або на виховання якої будуть передані діти, на малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду було оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, а подані апеляційні скарги залишено без руху.

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2022 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року визнано неподаними та повернуто заявникам.

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Клєц Т. С. подала апеляційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

У лютому2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2024 року, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_5 ,задоволено.

УхвалуЗапорізького апеляційного суду від 23 січня 2024 рокускасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , кожним окреморішенняМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 рокуоскаржено в апеляційному порядку у межах строку, визначеного статтею354 ЦПК України, шляхом подання відповідних апеляційних скарг.

Зокрема, 31 січня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішенняМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.Крім того, до апеляційної скарги долучив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення за його апеляційною скаргою.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху,відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.Надано заявнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі2 522,40 грнзі сплатою на вказані реквізити або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою (довідку з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021 рік, довідку з УСЗН ЗМРта відомості з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про суми виплачених доходів та утриманих податківза 2021 рікна підтвердження відсутності у скаржника інших доходів, тощо) в межах строку, встановленого судом, та попереджено, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правиластатті 185 ЦПК України.

Копію ухвали Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року заявник отримав у п`ятницю 18 лютого 2022 року.

Загальновідомим фактом є те, що24 лютого 2022 року сталося повномасштабне вторгненняросійської федерації в Україну і цього ж дня було окуповане м. Мелітополь, де проживав заявник. Як зазначає заявник з дня окупації у м. Мелітополі був відсутній інтернет, не працювали фінансові установи, АТ «Укрпошта».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику з тих підстав, що заявник у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не надав апеляційному суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги чи доказів про його звільнення від такої сплати. При цьому апеляційний суд виснував, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги збіг, ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому апеляційним судом розмірі з урахуванням строку обігу поштової кореспонденції в Україні, та зважаючи на те, що навіть після закінчення встановленого судом апеляційної інстанції строку від заявника поштою не надійшли до апеляційного суду документи на усунення недоліків апеляційної скарги. Крім того, заявнику роз`яснено, що повернення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не перешкоджає його повторному зверненню з апеляційної скаргою на вказане судове рішення до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 ухвали Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року.

Як зазначив заявник в окупованому м. Мелітополі він перебував до листопада 2023 року, а потім разом із дружиною ОСОБА_1 виїхав з окупованої території до Федеративної Республіки Німеччини, де перебуває у статусі біженця дотепер. Заявником на підтвердження наведеного надані відповідні докази.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 , звертаючись у січні 2024 року із апеляційною скаргою, звертав увагу апеляційного суду на те, що копію ухвали Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року отримав 18 лютого 2022 року. Однак 24 лютого 2022 року ставсявоєнний напад російської федерації на Україну, цього ж дня було окуповане м. Мелітополь, де проживав заявник, а тому у нього не було можливості усунути недоліки (сплатити судовий збір) поданої апеляційної скарги, оскільки був відсутній інтернет та не працювали фінансові установи, АТ «Укрпошта».

У листопаді 2023 року заявник виїхав з окупованої території до Федеративної Республіки Німеччини, де перебуває разом із дружиною ОСОБА_1 по теперішній час у статусі біженця. 30 грудня 2023 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатесою Клєц Т. С., яка 10 січня 2024 року подала апеляційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на території України перебував на окупованій території, а згодом лише у листопаді 2023 року виїхав до Федеративної Республіки Німеччини, просив суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за поданою ОСОБА_1 апеляційною скаргою, вказав, що заявник був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, був присутній у судовому засіданні місцевого суду, в апеляційній скарзі не навів причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, які могли б свідчити про наявність обставин непереборної сили, що унеможливило подання ним апеляційної скарги у передбачений законом строк.

Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги посилання ОСОБА_1 на його перебування на окупованій території та у Федеративній Республіці Німеччини, оскільки заявник був обізнаний з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог 23 грудня 2021 року, звертався з апеляційною скаргою, копію рішення місцевого суду отримав 10 січня 2022 року, отже мав можливість подати апеляційну скаргу вчасно.

Відповідно до практики ЄСПЛ Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за повторно поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року та відмовляючи у відкриття апеляційного провадження, не врахував доводів заявника щодопоновлення строку на апеляційне оскарження та обставини непереборної сили, які обумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення понад рік, та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, суд апеляційної інстанції, мотивуючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження від 24 січня 2024 року, помилково зазначив про те, що ОСОБА_1 мав можливість вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки копію рішення суду першої інстанції отримав 10 січня 2022 року. Однак первісна апеляційна скарга ОСОБА_1 подана у встановлений процесуальним законом строк, яка ухвалою апеляційного суду від 15 лютого 2022 року була залишена без руху з метою усунення її недоліків, а момент виконання вказаної ухвали апеляційного суду припав на час, коли заявник уже не мав технічної можливості її виконати, оскільки перебував на окупованій території.

Таким чином, суд апеляційної інстанції передчасно відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за поданою ним апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження не може вважатися законною та обґрунтованою.

За таких обставин,колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалуЗапорізького апеляційного суду від 23 січня 2024 рокускасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

За положеннями частини 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина 3 ст. 354 ЦПК України).

Згідно частини 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за повторно поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року, враховує вищенаведені доводи заявника щодопоновлення строку на апеляційне оскарження та зазначені вище обставини непереборної сили, які обумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення понад рік, та вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу і беручи до уваги, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 354, 356 ЦПК України, колегія суддів вважає, що можливо відкрити апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст. 356 - 361 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвокатаКлєц ТетяниСергіївнипро поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у цій справі задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Клєц Тетяни Сергіївни на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2021 року у справі за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Учасникам справи разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

В порядку статті 278ЦПК України особи, які беруть участь у справі, протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати відзив на апеляційну скаргу.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частин 3, 4 статті 360ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В порядку частини 3 статті 359ЦПК України учасники справи протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати заперечення щодо поданих заяв чи клопотань.

Одночасно апеляційний суд роз`яснює учасникам справи право заявляти відвід суддям або всьому складу суду, який відповідно до вимог статті 39 ЦПК України повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Для забезпечення апеляційного розгляду справи провести підготовчі дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.А.Трофимова

Судді: М.С.Гончар

С.В.Кухар