Ухвала

від 17.05.2024 по справі 947/22212/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22212/23

Провадження № 1-кс/947/6443/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 42021162240000053 від 28.09.2021 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кабул, Афганістан, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, в провадженні Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 42021162240000053 від 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.1 ст.204, ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що на початку жовтня 2023 року (більш точну дату та час органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), мешканець АДРЕСА_2 , керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч вимогам Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, із змінами і доповненнями та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII, із змінами і доповненнями, іншого законодавства України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, з корисливих мотивів, вирішив здійснити незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених електронних тютюнових виробів з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, які не містять марок акцизного податку України у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 .

З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , не повідомляючи про свої наміри ОСОБА_7 , допомагаючи останньому в торгівлі електричними приладами в нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , отримав у безоплатне тимчасове користування вищевказане нежитлове приміщення.

В подальшому, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05 березня 2024 року, не будучи зареєстрованим, як суб`єкт підприємницької діяльності та не маючи відповідних ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами, діючи умисно, в порушення вищевказаних норм Закону, з метою особистого збагачення, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та спосіб, здійснив незаконне придбання 94 електронних тютюнових вироби з рідиною, що використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку України у невстановленої досудовим розслідуванням особи, а саме незаконно виготовлені електронні тютюнові вироби з рідиною, що використовується в електронних сигаретах марки «Elf Bar BC5000», «Elf World BC5000» різних смаків.

Вказані незаконно виготовлені електронні тютюнові вироби без марок акцизного податку ОСОБА_4 придбав без будь-яких документів, сертифікатів відповідності, свідоцтв про походження товару, документів щодо імпорту та сплати відповідних митних платежів, що вказує на їх незаконне виготовлення.

Придбані,у невстановленідосудовим розслідуванняммісці таспосіб,незаконно виготовленіелектронні тютюновівироби,які немарковані маркамиакцизного податкуУкраїни, ОСОБА_4 з початкужовтня 2023року (більшточної датита часудосудовим розслідуваннямне встановлено)по 05 березня 2024 зберігав з метою збуту у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, 13 лютого 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , о 10 годині 17 хвилин здійснив збут ОСОБА_8 10 штук незаконно виготовлених підакцизних товарів - електронних тютюнових виробів марки «Elf World BC5000» з рідиною, що використовується у електронних сигаретах за готівкові грошові кошти на загальну суму 2 700 гривень, у розрахунку 270 грн. за 1 одиницю.

Разом з цим, 05 березня 2024 року, під час проведення обшуку за місцем зберігання ОСОБА_4 незаконно виготовлених тютюнових виробів, у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено електронні тютюнові вироби, з рідиною, що використовується у електронних сигаретах, які не марковані марками акцизного податку України, а саме: електронні сигарети марки: «Elf Bar 5000» у загальній кількості 70 штук та «Elf World 5000» у загальній кількості 14 штук, що незаконно зберігались та використовувались останнім у протиправній діяльності з метою збуту.

Вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення №217, а також придбані 13 лютого 2024 року о 10 годині 17 хвилин ОСОБА_8 у ОСОБА_4 за вказаною адресою тютюнові вироби, не відповідають вимогам Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах.Загальні технічні умови», а також Положенню про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

За викладених обставин, 10.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - електронних тютюнових виробів з рідиною, що використовується у електронних сигаретах.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

У судовому засіданні

Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний з пред`явленою йому підозрою погодився та щодо обрання запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - електронних тютюнових виробів з рідиною, що використовується у електронних сигаретах.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, слідчим суддею встановлено таке.

Згідноч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддянаголошує,що наданій стадіїкримінального провадження,слідчим суддеюне встановлюєтьсявинуватість чине винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 204 КК України, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Так,обґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України підтверджується: протоколом огляду добровільно наданих речей від 11.04.2024 відповідно до якого оглянуто речі, що були придбані ОСОБА_8 у ОСОБА_4 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі контральованої закупки, за результатами якого встановлено, що надані електронні тютюнові вироби з рідиною, що використовується у електронних сигаретах не містять марок акцизного податку України; висновком експерта від 17.04.2024 № СЕ-19/116-24/7068-ТВ, відповідно до якого речі, що були придбані ОСОБА_8 у ОСОБА_4 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі контральованої закупки не відповідають вимогам Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах.Загальні технічні умови», а також Положенню про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 10.04.2024, яка повідомила про надання ОСОБА_4 контактних даних ОСОБА_8 з метою придбання останньої у ОСОБА_4 електронних тютюнових виробів з рідиною, що використовується у електронних сигаретах без марок акцизного податку України марки «Ельфворлд» та обставин їх придбання; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 12.04.2024, яка підтвердила факт придбання 13.02.2024 у ОСОБА_4 електронних тютюнових виробів з рідиною, що використовується у електронних сигаретах без марок акцизного податку України за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення №217; протоколом обшуку від 05.03.2024 за адресою: АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення №217, у ході якого вилучено електронні тютюнових виробів з рідиною, що використовується у електронних сигаретах без марок акцизного податку України «Elf Bar 5000» у загальній кількості 70 штук та «Elf World 5000» у загальній кількості 14 штук, які згідно проведеної експертизи не відповідають вимогам чинного законодавства.

Слідчим суддеювстановлено,що матеріаликримінального провадження,що долученідо клопотаннявказують нате,що наданій стадіїдосудового розслідуванняіснує обґрунтованапідозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

На підставізазначеного,слідчий суддясуд вважає,що наданістороною обвинуваченняматеріали,які долученідо клопотання,на данійстадії досудовогорозслідування доводятьобґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

При цьому,обставини здійсненняпідозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також те, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, що суттєво збільшує ризик його втечі, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також погоджується із тим, що з метою уникнення імовірної відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення ОСОБА_4 , отримавши копії матеріалів до клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками до нього, де вказані анкетні данні свідків: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, шляхом здійснення погроз, умовлянням свідків, схилення їх до дачі неправдивих показань, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що КПКУкраїни встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризики на які посилається прокурор є обґрунтованими.

Щодо можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя прийшов до наступного.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до застави є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків, слідчий суддя приходить до переконання про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину становить від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн./60560 грн.).

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, посилаючись на тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , доведених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, погоджується із стороною обвинувачення в тій частині, що застава у максимальному розмірі, визначеному п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна буде забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшогодетектива підрозділуТериторіального управлінняБЕБ вОдеській області ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави врамках кримінальногопровадження №42021162240000053від 28.09.2021року відноснопідозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10.07.2024року,включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого/прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого детектива підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1