Рішення

від 01.02.2024 по справі 911/1528/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. Справа № 911/1528/15 (911/1017/23)

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна",

в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича

до 1) Приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни

2) Державного підприємства "Сетам"

3) Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного банку України

про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), визнання недійсним та скасування протоколу, визнання недійсним та скасування акту

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1528/15 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 23.04.2015 р.

Постановою господарського суду Київської області від 06.05.2015 р. визнано банкрутом ТОВ "Пріоритет Україна" та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Наразі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора ТОВ "Пріоритет Україна" виконує арбітражний керуючий Татіщев Олександр Євгенович.

10.04.2023 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора надійшов позов до Приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни (відповідач-1), Державного підприємства "Сетам" (відповідач-2), Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" (відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей" (відповідач-4) про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного державним підприємством "Сетам" 05.10.2022 р. з реалізації лоту № 510330, об`єкту нежитлової будівлі майнового комплексу (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1; визнання недійсним та скасування протоколу № 577260 проведення електронного аукціону (торгів) від 05.10.2022 р.; визнання недійсним та скасування акту про проведення електронного аукціону (торги).

Ухвалою господарського суду від 17.04.2023 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора від 10.04.2023 р. № 1/10 (вх. № 912/23, 10.04.2023 р.) до Приватного виконавця Білан Світлани Володимирівни (відповідач-1), Державного підприємства "Сетам" (відповідач-2), Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" (відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей" (відповідач-4) про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), визнання недійсним та скасування протоколу, визнання недійсним та скасування акту залишено без руху; запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статей 162, 164 ГПК України.

27.04.2023 р. до суду від позивача надійшли докази усунення недоліків в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/1528/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", клопотання позивача про витребування доказів залишено без задоволення, залишено без задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного виконавця Чертока О.Ф., задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 24.05.2023 р.

03.05.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшли доповнення до позову.

04.05.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2023 р. (суддя Лутак Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

05.05.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

24.05.2023 р. через канцелярію суду представником Національного банку України подано письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 05.07.2023 р.

05.07.2023 р. на поштову адресу суду від ДП "Сетам" надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.07.2023 р. було оголошено перерву до 02.08.2023 р.

25.07.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява про заміну предмету позову.

26.07.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання позовних вимог.

31.07.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло заперечення на відзив.

01.08.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло заперечення на відзив.

02.08.2023 р. розгляд справи не відбувся з технічних причин (відсутність електроенергії, про що складено акт).

Ухвалою господарського суду від 03.08.2023 р. розгляд клопотання позивача про об`єднання позовних вимог, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 11.08.2023 р.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2023 р. залишено без задоволення клопотання позивача про об`єднання позовних вимог, відмовлено у прийнятті доповнення позову від 01.05.2023 р. № 1/01, яке суд розцінює як заяву про зміну предмета та підстав позову, продовжено строк підготовчого провадження, розгляд заяви позивача від 18.07.2023 р. № 1/18 про зміну предмету позову, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 18.10.2023 р.

25.09.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшов відзив на заяву щодо застосування строків позовної давності.

11.10.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від НБУ надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2023 р. закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 06.12.2023 р.

05.12.2023 р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, з доданими до нього документами.

06.12.2023 р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, з доданими до нього документами.

06.12.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2024 р., про що присутніми представниками сторін підписано відповідну розписку.

Ухвалою суду від 06.12.2023 р. повідомлено відповідачів-1, 2, 3 про оголошення перерви в судовому засіданні та про дату, час і місце наступного судового засідання.

08.01.2024 р. до суду від відповідача-4 надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

09.01.2024 р. до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

11.01.2024 р. до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

17.01.2024 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2024 р., про що присутніми представниками сторін підписано відповідну розписку.

Ухвалою суду від 17.01.2024 р. повідомлено відповідачів-2, 3 про оголошення перерви в судовому засіданні та про дату, час і місце наступного судового засідання.

У судове засідання з`явились уповноважені представники позивача, відповідача-1, 4 та третьої особи, уповноважені представники відповідачів-2, 3 не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду справи по суті, а відтак, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності уповноважених представників відповідачів-2, 3.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

встановив:

12.07.2018 р. Товарною біржею "Київська Універсальна" (організатор аукціону) проведено аукціон (статус другий повторний) з продажу майна банкрута ТОВ "Пріорітет Україна" у вигляді цілісного майнового комплексу, на якому реалізовано майно банкрута за ціною 827985,73 грн.

Предмет продажу майновий комплекс (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1. Характеристика будівель та споруд:

- головний виробничий корпус літ. "А": рік побудови не визначено; поверх 1+ антресоль; фундамент бетон; стіни бетон; покрівля руберойд; перекриття з/б; підлога цемент; сходи метал; електрика так; водопровід так; каналізація так; загальна площа 3394,1 кв.м.; висота 11,50 м.; об`єм 37203 кб.м. Кількість приміщень, їх площа та призначення вказані в експлуатації техпаспорту;

- трансформаторна підстанція літ. "В": рік побудови не визначено; поверх 1; фундамент бетон; стіни цегла; покрівля толь; покриття з/б; підлога цемент; електрика так; водопровід ні; каналізація ні; заг. площа 41,8 кв.м.; висота 4,00 м.; об`єм 223 кб.м. Кількість приміщень, їх площа та призначення вказані в експлуатації техпаспорту;

- склад для зберігання кисню - літ. "Г": рік побудови не визначено; поверх 1; кількість приміщень 1; фундамент бетон бл.; стіни цегла; покрівля толь; перекриття з/б; підлога цемент; електрика так; водопровід ні; каналізація ні; заг. площа 33.4 кв.м.; висота 4,50 м.; об`єм 174 кб.м.;

- статус земельної ділянки: земельна ділянка зареєстрована за Київською міською радою, право на земельну ділянку, що переходить до покупця, визначається згідно ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 р. у справі № 911/1528/15 за заявою Національного Банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", Арбітражного керуючого Карпунова Іллі Олексійовича, Товарної біржі "Київська Універсальна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" про визнання результатів аукціону недійсними, заяву Національного Банку України від 29.08.2018 р. № 12-0007/46702 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", що відбувся 12.07.2018 р. задоволено, визнано недійсними результати проведеного Товарною біржею "Київська Універсальна" аукціону від 12.07.2018 р. з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 16.07.2018 р. між ТОВ "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора Карпунова І.О. (продавець) та ПП "Промбудсервіс 2005" (покупець).

Вказана ухвала суду залишена без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 р. № 911/1528/15 та Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020 р. № 911/1528/15.

Поряд з наведеним, як заявляє позивач, йому стало відомо, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2023 р., право власності на майновий комплекс (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м, Київ, вул. Нова, буд. 1, зареєстровано не за ПП "Промбудсервіс 2005", а за ТОВ "Рідлей" (код ЄДРПОУ 41113057).

Позивач зазначає, що ПП "Промбудсервіс-2005" не мав наміру повертати нерухоме майно його законному власнику ТОВ "Пріорітет Україна", у зв`язку з чим, 15.06.2021 р. пов`язана з ПП "Промбудсервіс-2005" особа, а саме: ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" подала до суду позов про стягнення з ПП "Промбудсервіс 2005" боргу за договорами купівлі-продажу укладеними, ще у 2017 році у сумі 3 175 528,37 грн. ПП "Промбудсервіс-2005" та ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" пов`язані наступним чином: кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" є Бабіцький В`ячеслав Юрійович, ця ж сама фізична особа - Бабіцький В`ячеслав Юрійович, є керівником ПП "Промбудсервіс 2005".

Так, 22.07.2021 р. господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/10538/21, згідно якого позов ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" задоволено частково, стягнуто з ПП "Промбудсервіс 2005" заборгованість у загальній сумі 2 777 052,13 грн. Вказане рішення не оскаржувалось сторонами, та набрало законної сили.

В подальшому, як зазначає позивач, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Білан Світланою Володимирівною було відкрито виконавче провадження № 66831316 щодо примусового виконання рішення господарського суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/10538/21 (Стягувач: ТОВ "Мостобудівельний загін № 112", Боржник: ПП "Промбудсервіс 2005"). Постановою про опис та арешт майна від 25.10.2021 р. у виконавчому провадженні №66831316 Білан С.В., накладено арешт, саме на нерухоме майно, що було предметом продажу на аукціоні, результати якого визнано недійсними ухвалою суду від 15.04.2019 р. у справі № 911/1528/15.

05.10.2022 р. ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, переможцем аукціону (торгів) визначено ТОВ "Рідлей" (покупець), яке є пов`язаною особою з ПП "Промбудсервіс 2005". Ціна продажу нерухомого майна склала - 9 248 696,00 грн.

Позивач наголошує, що нерухоме майно, яке є власністю ТОВ "Пріоритет Україна", було реалізовано на прилюдних торгах (аукціоні) у межах виконавчого провадження № 66831316, відповідний електронний аукціон (торги) були проведені всупереч та на противагу положенням, що прямо передбачені законодавством, яке регулює відповідні правовідносини, зокрема "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом МЮУ №2831/5 від 29.09.2016 р., Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження", а саме порушення полягає у тому, що нерухоме майно, яке було реалізоване не належало на праві власності ПП "Промбудсервіс 2005" та на момент реалізації перебувало в іпотеці Національного банку та були чинні обтяження, у вигляді арешту нерухомого майна, а тому має бути визнаний недійсним і як наслідок недійсними мають бути визнані правовстановлюючі документи, оформлені за результатами торгів.

Виходячи, зокрема з наведеного, позивач, з урахуванням зміни предмету позову, прийнятої судом, просить суд: визнати недійсними результати електронного аукціону (торгів), проведеного державним підприємством "Сетам" 05.10.2022 р. з реалізації лоту № 510330, об`єкту нежитлової будівлі майнового комплексу (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1; визнати недійсним протокол № 577260 проведення електронного аукціону (торгів) від 05.10.2022 р.; визнати недійсним акт про проведення електронного аукціону (торгів).

У відзиві на позов, поданому 18.05.2023 р. відповідачем-4, останній вказує на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2021 р. у справі № 910/10538/21 стягнуто з ПП "Промбудсервіс 2005" на користь ТОВ "Мостобудівельний загін №112" 1 328 051,86 грн. основного боргу, 1 158 589,71 грн. пені, 95 117,40 грн. 3% річних, 195 293,16 грн. збитків від інфляції, 41 655,79 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення суду 15.09.2021 р. приватним виконавцем Білан С.В. відкрито виконавче провадження №66831316 щодо примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2021 р. В межах вказаного виконавчого провадження №66831316 05.10.2022 р. ДП "СЕТАМ" були проведені електронні торги, на яких було реалізовано нерухоме майно - майновий комплекс (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, про що був складений протокол від 05.10.2022 р. та акт про продаж вказаного нерухомого майна. Переможцем аукціону (торгів) та покупцем є ТОВ "Рідлей", ціна продажу нерухомого майна 9 248 696,00 грн. відносно поданого позивачем позову заявляє, що він є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. По-перше, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивачем визначено неефективний спосіб захисту. Також, відповідач-4 наголошує, що він є добросовісним набувачем спірного майна, а відповідно до положень статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача.

23.05.2023 р. до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких банк вказує на те, що групою юридичних осіб, пов`язаних між собою було протиправно відчужено на користь ТОВ "Рідлей"спірне майно. Також третя особа наголошує, що ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" пов`язана особа з ПП "Промбудсервіс 2005", однак вказане товариство ініціювало судовий спір до ПП "Промбудсервіс-2005" за договорами укладеними ще у 2017 році зі строком виконання шість місяців, а ПП "Промбудсервіс-2005", як відповідач не заявляв про скасування наслідків спливу позовної давності та повністю визнав позов. 22.07.2021 р., як зазначає банк, господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/10538/21, згідно якого позов ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" задоволено частково, стягнуто з ПП "Промбудсервіс 2005" заборгованість в загальній сумі 2 777 052,13 грн. Вказане рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, на його виконання, відповідно, видано наказ. В подальшому, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Білан С.В. відкрила виконавче провадження № 66831316 щодо примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2021 р. та постановою від 25.10.2021 р. про опис та арешт майна наклала арешт, саме на нерухоме майно, яке не належить ПП "Промбудсервіс 2005". В подальшому, 05.10.2022 р. ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна майнового комплексу (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, переможцем аукціону (торгів) визначено ТОВ "Рідлей" (покупець), що є пов`язаною особою з ПП "Промбудсервіс 2005".

Окрім наведеного, третя особа наголошує, що на час проведення електронних торгів нерухоме майно було обтяжено арештом, іпотекою та забороною на нерухоме майно, що унеможливлювало відчуження цього нерухомого майна з наявними обтяженнями.

Крім того, 30.06.2023 р. до суду надійшов відзив від відповідача-1, в якому він вказує на те, що в загальному по наказу господарського суду № 910/10538/21 підлягало стягненню: 2 818 707,92 грн., а також згідно зі ст. 27, 42 Закону України "Про виконавче провадження" та наказу № 2830/5 від 29.09.2016 р. про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця 281 870,79 (10% від суми стягнення) та витрати понесені при вчиненні виконавчих дій. Закон України містить вичерпні підстави, при яких виконавець має право винести повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. У всіх інших випадках зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження та вчинити всі необхідні і передбачені законом дії направлені на повне фактичне виконання рішення суду. Виконавчий документ, який був пред`явлений на виконання відповідав всім вимогам та був поданий згідно чинного законодавства, підстави для відмови у відкритті у виконавця були відсутні. 15.09.2021 р., керуючись статтями 3, 4, 24, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В цей же день, як стверджує відповідач-1, було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про основну винагороду приватного виконавця, а також направлено запити для з`ясування майнового стану боржника, рахунків, рухомого та нерухомого майна. Так, як вказує відповідач-1, в ході здійснення дій спрямованих на виконання наведеного рішення суду, ним з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 275911455 від 21.09.2021 р. з`ясовано, що за ПП "Промбудсервіс 2005" зареєстровано нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 3469,30 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Нова, 1. Також, відповідач-1 вказує на те, що ним згідно чинного законодавства України 22 жовтня 2021 року було здійснено опис нежитлових будівель майнового комплексу, загальною площею 3469,30 кв.м., опис: літери А, В, Г, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1, у присутності представника боржника та представника стягувача, за участю понятих. Заперечень та зауважень стосовно проведених виконавчих дій від сторін виконавчого провадження не надходило.

З урахуванням вказаного, як вказує відповідач-1, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 р., Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5 від 29.09.2016 р. було сформовано пакет документів та передано на реалізацію в ДП "СЕТАМ". Після реалізації наведеного майна, кошти, які надійшли на рахунок приватного виконавця було розподілено відповідно до ст. 42 та 47 Закону України "Про виконавче провадження". Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчим документом, з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження було перераховано боржнику, як надлишково стягнуті.

Виходячи з наведеного, на переконання відповідача-1, в його діях відсутні порушення під час виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва у справі № 910/10538/21.

Окрім зазначеного, 05.07.2023 р. до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому він вказує на те, що 05.10.2022 р. ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, переможцем аукціону (торгів) визначено ТОВ "Рідлей" (покупець), з ціною продажу нерухомого майна склала 9 248 696,00 грн. Відповідач відносно тверджень позивача про те, що на вказаному аукціоні було реалізовано майно, що не належало боржнику у виконавчому провадженні зазначає, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється, а за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної в заявці відповідають посадові особи відділу ДВС. Відносно посилання позивача на те, що порушено розділ VII Порядку щодо реалізації предмета іпотеки, відповідач вказує на те, що, як вбачається із заявки на реалізацію арештованого майна, спірне майно не було предметом іпотеки, а відтак на правовідносини із проведення електронних торгів за лотом № 510330 з реалізації нежитлових будівель майнового комплексу (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1, не поширюються норми розділу VII Порядку щодо реалізації предмета іпотеки.

Позивач, в свою чергу, 31.07.2023 р. подав до суду заперечення на відзив відповідача-1, в яких він вказує на те, що відповідно до звіту про оцінку майна: майнового комплексу (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, ринкова його вартість становила 8 485 042,00 грн. Водночас, відповідно до частини шостої статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Таким чином, приватним виконавцем Білан С.В. було виставлено на продаж майно, що втричі перебільшувало суму боргу, що є грубим порушенням порядку продажу майна, згідно норм ЗУ "Про виконавче провадження", а також не вчинено інших дій, передбачених відповідним законом щодо стягнення суми боргу в межах суми стягнення. Також, позивач наголошує, що дані, надані у відзиві не відповідають реальним та повним обставинам справи, оскільки приватним виконавцем не вчинено всю повноту дій щодо отримання інформації щодо нерухомого майна, яке підлягало на його переконання примусовому продажу в межах виконавчого провадження, а саме: наявності іпотеки, заборони відчуження та арешту на нерухомому майні: майновому комплексі (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, що перебуває в іпотеці Національного банку України, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1600715480000.

А в запереченнях на відзив ТОВ "Рідлей", поданих до суду 01.08.2023 р., позивач вказує на те, що ТОВ "Рідлей" є пов`язаною з ПП "Промбудсервіс 2005" особою і воно було обізнане, що нерухоме майно, яке ним придбано на аукціоні не належить ПП "Промбудсервіс 2005".

Відповідачем-4 08.01.2024 р. подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких відповідач наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, водночас, обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові.

Поряд із наведеним, третьою особою подано 09.01.2024 р. письмові пояснення, в яких банк наголошує на тому, що позивачем в даному випадку визначено ефективний спосіб захисту.

Позивач в поясненнях, поданих 10.01.2024 р. наполягає на тому, що аукціон проведений з численними порушеннями не може бути чинний.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

За змістом частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55)). Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне положення закріплено у статті 321 ЦК України.

Право позивача на витребування майна, у разі доведення незаконності і безпідставності вибуття його із володіння позивача передбачене чинним законодавством України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Слід зазначити, що у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити, зокрема факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.

При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17 (пункт 42), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц,від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94)).

Якщо спірним майном неправомірно заволоділи інші, ніж їхній власник, особи, то вимога про витребування такого майна відповідає належному способу захисту права власника. Належними відповідачами за таким позовом є особи, за якими зареєстроване право власності на відповідне майно та які можуть бути позбавлені володіння внаслідок задоволення зазначеної вимоги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 70), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 63), від 1 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц (пункт 126)).

Позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 71, 76), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункти 55-57), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункти 120-121, 123-124), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 101, 103), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.33, 9.38), від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (пункти 86-87), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 148-151, 153-154, 167-168), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47)).

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.03.2018 р. у справі №910/22788/15.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними всіх договорів, зокрема того, на підставі якого кінцевий набувач вважає себе власником спірного майна, за наявності визнання недійсним в судовому порядку договору, на підставі якого незаконно вибуло із володіння власника (позивача) відповідне майно, не є належною. Така вимога може бути ефективним способом захисту зокрема тоді, коли відповідне рішення є перешкодою для власника у реалізації його права власності. Обрання позивачем неналежного, зокрема неефективного, способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (пункт 112), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 92), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 28), від 20 липня 2022 року у справі № 806/5244/15 (пункт 9.38), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 148), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.13), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.54), від 1 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127)), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (провадження № 14-201цс21) (пункт 67).

За результатами дослідження наданих сторонами доказів, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 р. у справі № 911/1528/15 за заявою Національного Банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", Арбітражного керуючого Карпунова Іллі Олексійовича, Товарної біржі "Київська Універсальна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" про визнання результатів аукціону недійсними, заяву Національного Банку України від 29.08.2018 р. № 12-0007/46702 про визнання недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", що відбувся 12.07.2018 р. задоволено, визнано недійсними результати проведеного Товарною біржею "Київська Універсальна" аукціону від 12.07.2018 р. з продажу майна ТОВ "Пріорітет Україна"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 16.07.2018 р. між ТОВ "Пріорітет Україна" в особі ліквідатора Карпунова І.О. (продавець) та ПП "Промбудсервіс 2005" (покупець).

Вказана ухвала суду залишена без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 р. № 911/1528/15 та Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2020 р. № 911/1528/15.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Врахувавши, що договір на підставі якого ПП "Промбудсервіс 2005" (покупець) придбало у ТОВ "Пріорітет Україна" (продавець) майно: майновий комплекс (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, було визнано у судовому порядку недійсним, такий договір, з огляду на положення частини першої статті 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Таким чином, спірне майно вибуло із володіння власника ТОВ "Пріорітет Україна" поза його волею.

Водночас, незважаючи на наведене, як свідчать матеріали справи, під час виконавчого провадження № 66831316 щодо примусового виконання рішення господарського суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/10538/21, наведене майно: майновий комплекс (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1, було реалізовано на аукціоні, як майно, що перебуває у власності ПП "Промбудсервіс 2005" (боржник у виконавчому провадженні, продавець, відповідач-3) на користь ТОВ "Рідлей" (покупець, відповідач-4). Наявність даних обставин сторони не заперечують. Так, згідно з відомостями, наявними в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2023 р. № 326464215 (копію додано до матеріалів позову) наведене спірне майно зареєстроване за ТОВ "Рідлей"; документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), серія та номер: 124, виданий 17.01.2023 р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода О.М.

З огляду на наведене, врахувавши те, що вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, ПП "Промбудсервіс 2005" не набуло права власності на майно: майновий комплекс (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1 від ТОВ "Пріорітет Україна" і не мало, відповідно, права на розпорядження таким майном, суд встановив, що зазначене майно було реалізовано на користь ТОВ "Рідлей" незаконно.

Крім того, враховуючи, що відповідно до положень частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд також врахував, що згідно наданих доказів ТОВ "Мостобудівельний загін № 112", яке є стягувачем у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі № 910/10538/21, під час виконання якого було продане спірне майно, ПП "Промбудсервіс 2005", що є боржником у такому виконавчому провадженні та ТОВ "Рідлей" покупець спірного майна є пов`язаними між собою юридичними особами, так як вони перебувають під контролем одних і тих самих осіб. Більше того, ПП "Промбудсервіс 2005" і ТОВ "Рідлей" зареєстровані за однією і тією ж адресою: 03045, м. Київ, пров. Віто-Литовський, буд. 10.

Наведені обставини можуть свідчити, що зазначений продаж майна: майнового комплексу (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1 було вчинено з метою ускладнення повернення такого майна її законному власнику ТОВ "Пріорітет Україна".

Разом з тим, здійснивши аналіз наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, які суд має враховувати у відповідності до положень статті 236 ГПК України, судом встановлено, що вимоги про визнання недійсними всіх договорів та інших документів, на підставі яких кінцевий набувач (відповідач) вважає себе власником спірного майна, за наявності визнання недійсним в судовому порядку договору, на підставі якого незаконно вибуло із володіння власника (позивача) відповідне майно, не є ефективним способом захисту прав, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, а відтак, враховуючи, що договір, на підставі якого вибуло із володіння позивача ТОВ "Пріорітет Україна" спірне майно на користь ПП "Промбудсервіс 2005" визнано ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 р. у справі № 911/1528/15, що набрала законної сили, недійсним, визнання недійсними документів, на підставі яких наведене майно вибуло із володіння ПП "Промбудсервіс 2005" на користь ТОВ "Рідлей" не є необхідним для захисту прав позивача, отже, - ефективним способом захисту, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову щодо визнання недійсними результатів аукціону та документів, якими результати такого аукціону оформлено .

Судом враховано, що в даному випадку ефективним способом захисту прав є саме: витребування майна у кінцевого його набувача, так як, рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Так, наразі у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1528/15 (911/1929/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітет Україна", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Татіщева Олександра Євгеновича до Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного банку України про, зокрема витребування майна: майнового комплексу (літ. А, В, Г), загальною площею 3469,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нова, буд. 1 з чужого незаконного володіння відповідача.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів), проведеного державним підприємством "Сетам" 05.10.2022 р. з реалізації лоту № 510330, об`єкту нежитлової будівлі майнового комплексу (літ. А, В, Г) загальною площею 3469,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1; визнання недійсним протоколу № 577260 проведення електронного аукціону (торгів) від 05.10.2022 р.; визнання недійсним акту про проведення електронного аукціону (торгів), у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 22.05.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін