ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 875/357/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В .В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Бериндя О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" Білої І.
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
від 11.03.2024
суддя Бородіна Л. І.
за заявою Акціонерного товариства "МЕГАБАНК"
про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2021 (суддя Максимчук І.А.)
у справі № 2/1253-2021
за позовом: Акціонерного товариства "МЕГАБАНК",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО.АЛЬЯНС",
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2021 у справі № 2/1253-2021 позовні вимоги АТ "МЕГАБАНК" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "ЕКО.АЛЬЯНС" на користь АТ "МЕГАБАНК" заборгованість за кредитним договором № 20-51/2019 від 13.09.2017, що становить 9 459 000 грн та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 9 000 000 грн, суми нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.06.2021 по 10.09.2021 включно в розмірі 459 000 грн. Стягнуто з ТОВ "ЕКО.АЛЬЯНС" на користь АТ "МЕГАБАНК" витрати по оплаті третейського збору в розмірі 3 000 грн.
2. АТ "МЕГАБАНК" 05.02.2024 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказів на примусове виконання рішення третейського суду, в якій просить постановити ухвалу про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2021 у справі № 2/1253-2021 за позовом АТ "МЕГАБАНК" до ТОВ "ЕКО.АЛЬЯНС" про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також стягнення третейського збору та видати накази на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2021 у справі № 2/1253-2021.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі
№ 875/357/24 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" про видачу наказів на примусове виконання рішення третейського суду відмовлено.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду
4. 08.04.2024 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" Біла І. звернулась до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 875/357/24.
5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" Білої І. у справі № 875/357/24 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше від 09.04.2024.
6. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 875/357/24 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" Білої І. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024; призначено розгляд апеляційної скарги на 14.05.2024 о 10:00 год.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнений виклад позиції учасників у справі щодо поданої апеляційної скарги.
7. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" подано апеляційну скаргу в якій остання просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву про видачу наказів.
8. Апеляційну скаргу мотивовано наступним.
8.1 У суду були відсутні всі встановлені чинним Господарським процесуальним кодексом України підстави для відмови у видачі наказів на примусове виконання рішення третейського суду.
8.2 Помилковими є висновки суду про відмову у видачі наказів на примусове виконання рішення третейського суду на підставі пункту 8 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
8.3 Помилковим є висновок суду про відмову у задоволенні клопотання заявника про відкладення розгляду справи.
9. Представник скаржника в судовому засіданні 14.05.2024 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Позиція Верховного Суду
10. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи № 875/357/24 та третейської справи № 2/1253-2021 та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
11. Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена ним як судом першої інстанції за результатами розгляду заяви АТ "МЕГАБАНК" про видачу наказів на примусове виконання рішення третейського суду від 27.10.2021 у справі № 2/1253-2021.
13. Відповідно до частини другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
14. Згідно частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
15. Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду, що також кореспондується зі змістом частини першої статті 55 названого Закону, відповідно до якої рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
16. Стаття 57 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
17. Згідно частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом, що також узгоджується з частиною першою статті 56 Закону України "Про третейські суди".
18. Відповідно до частини третьої статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
19. Згідно статті 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Закону України "Про третейські суди", суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
20. Частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
21. З урахуванням зазначених положень чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених положеннями статей 56 Закону України "Про третейські суди" та 355 Господарського процесуального кодексу України (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).
22. З наведеного убачається, що Господарський процесуальний кодекс України і спеціальний закон визначають вичерпний перелік підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, їх недоведення боржником та не встановлення господарським судом за результатами розгляду відповідної заяви позивача матиме наслідком видачу відповідного наказу.
23. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та від 22.02.2024 витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива": справу № 2/1253-2021; належним чином засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію, Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива"; документи на підтвердження обставин щодо визначення кількісного та персонального складу суду для розгляду третейської справи № 2/1253-2021; документи, що підтверджують склад третейського суду.
24. У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 870/45/19 викладено висновок, що при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа незалежно від наявності заперечень іншої сторони. Якщо сторона, на користь якої винесено рішення третейського суду, звернулася із заявою про видачу виконавчого документа, а інша сторона проти цього не заперечує, це не звільняє господарський суд від обов`язку перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа.
25. Судом встановлено, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, що надсилалася до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" повернулася до суду неврученою у зв`язку з відсутністю адресата за адресою: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8.
26. Статтею 54 Закону України "Про третейські суди" визначено, що справи, розглянуті постійно діючим третейським судом, зберігаються у цьому третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення третейського суду.
27. В той же час, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 вручена 01.03.2024 представнику Асоціації "Слобожанська перспектива" за довіреністю за адресою: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8.
28. Разом з тим, вимоги Східного апеляційного господарського суду, викладені в ухвалах від 08.02.2024 та від 22.02.2024 залишилися невиконані, до Східного апеляційного господарського суду Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" не надано справу № 2/1253-2021, належним чином засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію, Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива", документи на підтвердження обставин щодо визначення кількісного та персонального складу суду для розгляду третейської справи № 2/1253-2021, документи, що підтверджують склад третейського суду.
29. З наведеного убачається, що ненадання Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" матеріалів справи № 2/1253-2021 відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України та пункту 8 частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди" є окремою та самостійною підставою для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
30. Разом з тим, правильним є висновок суду апеляційної інстанції і про те, що відсутність матеріалів третейської справи унеможливлює здійснення Східним апеляційним господарським судом належної перевірки наявності чи відсутності інших підстав для відмови у видачі виконавчого документа, що визначені статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Законом України "Про третейські суди".
31. При цьому, за відсутності належним чином засвідчених копій свідоцтва про реєстрацію, Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива", документів на підтвердження обставин щодо визначення кількісного та персонального складу суду для розгляду третейської справи № 2/1253-2021, документів, що підтверджують склад третейського суду Східний апеляційний господарський суд в цьому випадку бу також позбавлений можливості встановити обставини, зокрема, щодо відповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, відповідність порядку його визначення.
32. Також, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази припинення або зупинення роботи Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" на момент звернення позивача із заявою про видачу наказів.
33. Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволення заяви АТ "МЕГАБАНК" про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 27.10.2021 у справі № 2/1253-2021 на підставі пункту 8 частини першої статті 355 Господарського процесуального кодексу України.
34. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 8.1, 8.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
35. Також, як було встановлено судом, 11.03.2024 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду був присутній представник АТ "МЕГАБАНК", який просив відкласти розгляд справи з метою здійснення спроби розшуку працівників Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.
36. Відповідно до частин першої, другої статті 354 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. При розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду.
37. Судом встановлено, що останній день строку розгляду заяви АТ "МЕГАБАНК" припадав на 11.03.2024.
38. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
39. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
40. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
41. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
42. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
43. Таким чином, у Східного апеляційного господарського суду були відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи поза межами строку розгляду заяви про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" у справі № 2/1253-2021, у зв`язку з чим суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "МЕГАБАНК" про відкладення розгляду справи.
44. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункт 8.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
45. Окрім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
46. 02.05.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.04.2024 до суду надійшли матеріали третейської справи № 2/1253-2021 в одному томі на 35 аркушах.
47. Згідно розпорядження Голови постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" від 13.10.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО.АЛЬЯНС" у третейській справі № 2/1253-2021 прийнято до провадження третейським судом та призначено для її розгляду третейського суддю Мяснікова І.А. (аркуш 1 третейської справи).
48. Разом з тим, ухвалу третейського суду від 13.10.2021 про порушення провадження у справі № 2/1253-2021 та рішення від 27.10.2021 у вказаній третейській справі ухвалено та підписано третейським суддею Максимчуком І.А. (аркуші 27, 31 - 33 третейської справи).
49. При цьому, у матеріалах третейської справи № 2/1253-2021 відсутні розпорядження Голови постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" про призначення третейського судді Максимчука І.А. для розгляду позовної заяви у вказаній третейській справі.
50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
51. З огляду на викладене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.
52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
53. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
55. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, таким вимогам закону відповідає.
56. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
57. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної ухвали були дотримані.
58. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції, немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253, 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "Мегабанк" Білої І. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 875/357/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 875/357/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119227397 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні