Ухвала

від 22.05.2024 по справі 903/255/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"22" травня 2024 р. Справа № 903/255/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Гаврищук А.О.

від третьої особи 1 - Ярчук О.В., Кравчук Р.С.

від третьої особи 2 - не з`явився

від Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" - Юрковська О.Ю.

прокурор - Манжаюк Д.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Карпус" та Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 (повний текст складено 01 березня 2024 року, суддя Якушева І.О.)

за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації,

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області (третя особа 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпус",

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області (третя особа 2)

про звільнення та повернення земельної ділянки водного фонду, а також розташованого на ній водосховища загальнодержавного значення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 задоволено позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпус", третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області про звільнення та повернення земельної ділянки водного фонду, а також розташованого на ній водосховища загальнодержавного значення.

Вирішено усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпус" (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Зв`язківців, буд. 6, код ЄДРПОУ 39505183) звільнити зайняту ним земельну ділянку водного фонду державної форми власності на території Колодяжненської об`єднаної територіальної громади Ковельського району площею 51 га та розташованого на ній водного об`єкту - Кричевичівське водосховище шляхом демонтажу встановлених на земельній ділянці по периметру водосховища у межах прибережної захисної смуги 45 дерев`яних пірсів, 4 будинків для відпочинку (3 дерев`яних та 1 з металопрофілю), 4 альтанок (бесідок), 9 дерев`яних вбиралень, 3 дерев`яних кабінок для переодягання, 5 металевих стовпців для освітлення території.

Присуджено до стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпус" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Зв`язківців, буд. 6, код ЄДРПОУ 39505183) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909915) 2684 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Карпус" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Листом №903/255/23/2150/24 від 29 березня 2024 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Волинської області.

09 квітня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/255/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2024 року у справі №903/255/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Карпус" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 та призначено дату судового засідання на 22 травня 2024 р. об 10:30 год.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Волинської області, особа, яка не брала участі у справі - Громадська організація "Риболовний клуб "Кричевичі" звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Апелянт стверджує, що оскаржуване рішення стосується його прав, оскільки у мотивувальній частині рішення наведене судження суду щодо прав та обов`язків скаржника стосовно укладеного договору Про партнерство та співробітництво від 10 квітня 2018 року.

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначає, що риболовний клуб "Кричевичі" виник в 2015 році, як група ініціативних людей, фанатів спортивної риболовлі, з ціллю створення зразкової спортивної водойми в Україні, на базі озера Забілля (Кричевичівське водосховище), що знаходиться за межами с. Кричевичі, Ковельського району (20 км. від Ковеля). Офіційно організація набула статусу юридичної особи в 2018 році з метою участі в міжнародних змаганнях (копія виписки з ЄДР додається).

Апелянт зауважує, що ресурсами громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" та риболовів спортсменів, членів організації ( ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших) (витяг з реєстру членів організації додається), прихильників ідеї створення зразкової спортивної водойми в Україні, протягом 2016-2022 років було встановлено помости на Кричевичівському водосховищі, альтанки, будиночки для відпочинку та проведено освітлення, відеонагляд території, зроблено веб-сайт. Саме громадська організація та її члени експлуатують тимчасові споруди в спортивних цілях. Організовують та проводять турніри всеукраїнського та міжнародного значення. Тому оскаржуване рішення впливає на права та інтереси апелянта, оскільки спірні тимчасові споруди експлуатуються не ТОВ "Карпус", а громадською організацією "Риболовний клуб "Кричевичі" та належать її членам - риболовам-спортсменам, які за власні кошти та власними силами здійснювали їх монтаж, з метою адаптації водойми вимогам Всесвітньої організації з ловлі риби в прісній воді (FIPS) для проведення міжнародних чемпіонатів. Перші тимчасові споруди (туалети, намети) було розміщено на території Кричевичівського водосховища ще до отримання режиму СТРГ ТОВ "Карпус", коли вказане товариство жодного відношення до водойми не мало. Підтвердження даної обставини є інформація з сайту громадської організації "Федерація риболовного спорту у Волинській області" за посиланням https://rybalka,lutsk.ua/forum/viewtopic.php?t=3376.

Окрім цього, апелянт стверджує, що оскаржуваним рішенням порушений інтерес організації щодо проведення турнірів на Кричевичівському водосховищі та підготовки членів національної збірної команди України з карп-фішингу до чемпіонату світу.

Обгрунтовуючи порушення своїх прав громадська організація зазначає також, що з метою популяризації спортивної риболовлі, поширення знань про даний вид спорту, акумуляції коштів для утримання та розвитку Кричевичівського водосховища - Громадською організацією "Риболовний клуб "Кричевичі" було замовлено та розроблено веб-сайт https://krychevychi.com.ua, доменне ім`я якого зареєстровано на члена організації Гошовського Олександра (довідка з Національної хостінгової компанії про належність доменного імені https://krychevvchi.com.ua додається). Тому висновки суду, які сформовано в рішенні за результатом дослідження сайту, що ТОВ "Карпус" пропонує споживачам окремі послуги, зокрема оренду сектору для рибалки, оренду альтанки - не відповідають дійсності та є помилковими.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2024 року у справі №903/255/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23. Запропонувано учасникам провадження у справі надати колегії суддів через канцелярію суду відзиви/письмові пояснення на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим сторонам. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Карпус" та Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження.

В судовому засіданні 22 травня 2024 року заслухано пояснення представників щодо порушення прав Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" оскаржуваним рішенням у справі №903/255/23. Прокурор та представники Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області не вбачають порушень прав громадської організації рішенням Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23. Представник ТОВ "Карпус" надав пояснення з яких, на його переконання, права громадської організації порушені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" та додані до неї документи, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на вищенаведений припис, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

У відповідності до частин 1, 2 та 3 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Судова колегія звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Варто враховувати при цьому, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі №757/66808/19-ц (провадження №61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20).

Також, схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

В апеляційній скарзі Громадська організація "Риболовний клуб "Кричевичі" стверджує, що оскаржуване рішення стосується її прав, оскільки у мотивувальній частині рішення наведене судження суду щодо прав та обов`язків скаржника стосовно укладеного договору Про партнерство та співробітництво від 10 квітня 2018 року.

Місцевий господарський суд дійсно у мотивувальній частині оскаржуваного рішення досліджував договір про партнерство та співробітництво від 10 квітня 2018 року, який укладений між ТОВ "Карпус" та Громадською організацією "Риболовний клуб "Кричевичі", однак суд виключно зазначив, що укладення такого договору не свідчить про належність тимчасових об`єктів цій громадській організації.

З оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд досліджував питання щодо того, хто є власником встановлених на земельній ділянці по периметру водосховища у межах прибережної захисної смуги 45 дерев`яних пірсів, 4 будинків для відпочинку (3 дерев`яних та 1 з металопрофілю), 4 альтанок (бесідок), 9 дерев`яних вбиралень, 3 дерев`яних кабінок для переодягання, 5 металевих стовпців для освітлення території.

Судом першої інстанції не досліджувались будь-які питання з приводу прав чи обов`язків ГО "Риболовний клуб "Кричевичі", зокрема тих, які виникають з договору від 10 квітня 2018 року.

Господарський суд Волинської області прийшов до висновку, що ТОВ "Карпус" не надано суду докази на підтвердження здійснення апелянтом будівництва об`єктів, які є предметом судового розгляду. Наявність таких доказів було б причиною залучення ГО "Риболовний клуб "Кричевичі" до участі у справі. Жодних клопотань ТОВ "Карпус" щодо наявності таких доказів та неможливості їх надати з огляду на те, що вони перебувають у апелянта не подавалось.

Окрім того, суд звертає увагу, що встановлення судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення /предмету спору/.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

ГО "Риболовний клуб "Кричевичі" згідно виписки з ЄДПР, яка додана до апеляційної скарги набула статусу юридичної особи у 2018 році, тоді як спірні об`єкти були збудовані/змонтовані ще до дати створення організації, що додатково свідчить про відсутність порушених прав апелянта.

Посилання громадської організації на те, що її членами вкладалися кошти в інфраструктуру водосховища не підтверджено жодним доказом.

Твердження скаржника про те, що тимчасові споруди експлуатуються не ТОВ "Карпус", а громадською організацією та належать її членам свідчить про суперечливу поведінку заявника, оскільки у такому випадку (за наявності відповідних доказів) вбачається порушення прав саме члені - риболовів - спортсменів, а не апелянта. Використання об`єктів ГО "Федерація риболовного спорту у Волинській області" також не є доведеним і жодним чином не впливає на права ГО "Риболовний клуб "Кричевичі".

На підтвердження порушення своїх прав громадська організація надала довідку вих.№UA1 від 03 березня 2024 року видану ОСОБА_10 , про те, що він є клієнтом ТОВ "Обчислювальні системи" згідно з публічним договором. Доменне ім`я krychevychi.com.ua на момент видачі довідки належить - Гошовському Олександру.

Тобто, з довідки не вбачається, що вказаний сайт переданий ГО "Риболовний клуб "Кричевичі", а остання не вправі звертатися з процесуальними документами в інтересах своїх членів, якими жодні майнові та немайнові права не передавалися апелянту.

Додане до апеляційної скарги свідоцтво від 18 травня 2016 року про належність на праві власності ОСОБА_11 незавершеного будівництвом комплексу будівель та споруд (18 найменувань) жодним чином не стосується ГО "Риболовний клуб "Кричевичі".

Таким чином, оскаржуваним судовим рішенням права та інтереси ГО "Риболовний клуб "Кричевичі" не є порушеними, оскільки питання про права та обов`язки громадської організації стосовно сторін у справі №903/255/23 судом першої інстанції не вирішувались, водночас, судом не надавалась правова оцінка її правам, обов`язкам та правовідносинам зі сторонами у справі.

Пояснення заявника в судовому засіданні на те, що докази будівництва спірних об`єктів ГО "Риболовний клуб "Кричевичі" можуть бути подані в подальшому суперечить процедурі подання апеляційної скарги на судове рішення особою, яка не приймала участі у справі та яке стосується її прав та обов`язків.

А тому твердження заявника, що рішення впливає чи можливо вплине на його права та обов`язки в майбутньому, є виключно припущенням та не є достатньою та належною підставою для оскарження рішення суду.

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. До основних засад судочинства також віднесено: розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; обов`язковість судового рішення.

Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії").

З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява №28342/95, §61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява №76943/11, §123).

Європейський суд з прав людини констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України", заява №19164/04, §47).

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 у справі №1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду наголошується на тому, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21 лютого 2020 року у справі №813/2646/18).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет позову у даній справі та встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23.

В свою чергу, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Карпус" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 слід відкласти.

Згідно частини 2 статті 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Риболовний клуб "Кричевичі" на рішення Господарського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року у справі №903/255/23 закрити.

Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Карпус" відкласти на "04" червня 2024 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

Явку уповноважених представників сторін в судове засідання визначити на власний розсуд.

Попередити сторін, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 ГПК України).

Ухвалу надіслати сторонам у справі на їх електронні адреси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та підлягає оскарженню в частині закриття апеляційного провадження за скаргою громадської організації.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.