ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2807/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін в судове засідання не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 (повний текст рішення складено 22.01.2024, суддя Корсун В.Л.) у справі № 908/2807/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гаронна, 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39, літера Г правонаступник Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат», 18028, м.Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 170
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ», 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106
про стягнення 4 598 792,91 грн,
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2023 Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 05.09.23 з вимогами приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат (далі ПрАТ ЧШК) до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма верхнього одягу ФЕЯ (далі ТОВ ФІВО ФЕЯ) про стягнення заборгованості згідно договору від 30.11.21 № 48-2021sn у розмірі 4 598 792,91 грн, а саме: 3 629 137,87 грн основного боргу, 751,68 грн пені, 157 196,36 грн 3 % річних та 811 707,00 грн інфляційних втрат.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024, у даній справі, позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма верхнього одягу ФЕЯ (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, каб. 106, код ЄДРПОУ 00309074) на користь приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат (18028, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 170, код ЄДРПОУ 00306851) 3 629 137 (три мільйона шістсот двадцять дев`ять тисяч сто тридцять сім) грн 87 коп. основного боргу, 811 707 (вісімсот одинадцять тисяч сімсот сім) грн 00 коп. інфляційних втрат, 157 196 (сто п`ятдесят сім тисяч сто дев`яносто шість) грн 36 коп. 3 % річних, 10 397 (десять тисяч триста дев`яносто сім) грн 92 коп. витрат на правничу допомогу та 55 174 (п`ятдесят п`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн 47 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 в частині стягнення 157 196,36 грн. 3% річних скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на початок бойових дій в України, ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» було зареєстровано у м. Маріуполь, за адресою: 87515, м. Маріуполь, вул. Георгіївська, буд. 2.
Спірна поставка за договором здійснювалась у м. Маріуполь.
Перереєстрація юридичної адреси ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» у м. Запоріжжя відбулась лише 27.04.2022р., що підтверджується випискою з ЄДРПОУ від 29.04.2022р. № 387341058065.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, в редакції наказу № 169 від 27.07.2022, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
До вказано переліку відноситься Маріупольська міська територіальна громада.
Відомості про окупацію міста Маріуполь є загальновідомими.
Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно офіційного коментаря, наведеного Торгово-промисловою палатою України на своєму сайті (https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors- mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022), зазначений лист є належним підтвердженням у спрощений спосіб форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
На думку скаржника, відомості про окупацію міста Маріуполь та існування на території України надзвичайних обставин, а саме - введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомими та не потребують доказування.
У п. 8.1 Договору № № 48-2021sn від 30.11.2021р., при настанні форс-мажорних обставин, внаслідок яких неможливо протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов`язань по даному договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх обов`язків, виконання яких стало неможливим в наслідок дії форс- мажорних обставин, пропорційно часу, протягом будуть діяти такі обставини, при цьому, строк виконання всіх зобов`язань по даному Договору збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Як зазначає позивач у позовній заяві, строк виконання грошових зобов`язань за договором в частині оплати поставлених ресурсів настав 28.03.2022 року.
Проте, відповідач з об`єктивних причин не міг взагалі виконувати будь яких зобов`язань за договором, оскільки в м. Маріуполі не було зв`язку, інтернету, не працювала банківська система тощо.
Отже, лист від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України (оприлюднений на офіційному сайті ТПП України) та окупація м. Маріуполя є достатнім та належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором внаслідок форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, у відповідності до п. 8.1 Договору, строк виконання зобов`язань за договором в частині оплати обладнання збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Відтак, нарахування 3% річних, на період дії форс-мажорних обставин є безпідставним.
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддямивід 12.02.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2807/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2807/23.
16.02.2024 від представника Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить прийняти до розгляду додатково подані докази позивача; відмовити в задоволені апеляційної скарги ТОВ ФІВО ФЕЯ та залишити без змін оскаржуване рішення; стягнути з ТОВ ФІВО Фея витрати на професійну правову допомогу. Долучає до матеріалів справи: договір № 11/10/2023-FA відступлення права вимоги; довідку ТОВ ФІВО Фея про балансову вартість запасів, які належать та знаходяться на балансі товариства станом на 30.11.2023; відзив від 04.01.2024 ТОВ ФІВО Фея на заяву ТОВ Метінвест Діджитал про відкриття провадження у справі № 908/3608/23 про банкрутство ТОВ Фірма верхнього одягу Фея.
Зокрема позивач зазначає про те, що апелянт не надав жодного доказу про повідомлення позивача в письмовій формі про настання для відповідача форс-мажорних обставин та неможливість виконувати відповідачем своїх зобов`язань за договором від 30.11.2021. Також апелянт не надав доказу направлення позивачу відповідного сертифікату ТПП України.
Воєнний стан на території України не означає, що апелянт не може здійснювати підприємницьку діяльність. У скарзі апелянт зазначає, що 27.04.2022 відбулась перереєстрація юридичної адреси ТОВ Фірма верхнього одягу Фея у м. Запоріжжя. Отже, відповідач продовжує господарську діяльність.
Апелянтом не надано доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язання за договором. Отже, не доведено наявність підстав для звільнення його від відповідальності.
Зокрема, ПрАТ «ЧШК» звертає увагу суду на ту обставину, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 року по справі № 908/2807/23 в частині стягнення 157196, 36 грн. - 3% річних, але просить ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Отже, в супереч п. 5 ч.І ст. 258 ГПК України апелянт не наводить в апеляційній скарзі обґрунтувань незаконності Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 року по справі № 908/2807/23 в цілому, але просить про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт стверджує, що з 22.02.2022 не міг взагалі виконувати будь-яких зобов`язань за договором.
Проте, 11.10.2023 між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» та ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» було укладено Договір N« 11/10/2023-FA відступления права вимоги.
Позивач наполягає, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» та ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ є пов`язаними особами, що підтверджується відкритими даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - громадських організацій.
Господарський суд Запорізької області виніс ухвалу від 23.01.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3608/23 про банкрутство ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ». Вимоги кредитора у цій справі обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань за договором №11/10/2023-ЕА від 27.12.2019 про відступлення права вимоги в сумі 10130407,39 грн.
На думку позивача, недобросовісним є твердження ТОВ «ФІВО «ФЕЯ» про дію форс мажорної обставини по виконанню грошового зобов`язання перед ПрАТ «ЧШК» за договором № 48-2021SH від 30.11.2021р. при тому факті, що 11.10.2023 ТОВ «ФІВО «ФЕЯ» приймає на себе виконання у 5 денний строк грошового зобов`язання у сумі 10 130 407, 39 гри, за Договором № 11Д0/2023-ЕА від 11.10.2023, укладеним з пов`язаною особою.
Так, матеріалами справи №908/3608/23 додатково підтверджується поставка ПрАТ «ЧШК» на користь ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» товару за договором №48-2021sn від 30.22.2021 на суму 3 629 137,87 гри. та наявність заборгованості ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» перед ПрАТ «ЧШК» за вказаним договором на суму 3 629137,87 грн.
Також, до відзиву на апеляційну скаргу, ПрАТ «ЧШК» додає Договір № 11/10/2023 - FA, довідку ТОВ «Ф1ВО «ФЕЯ» від 30.11.2023, а також відзив від 04.01.2024 р. ТОВ «ФІРМА ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ» на заяву ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАТ про відкриття провадження у справі №908/3608/23 про банкрутство ТОВ «ФІРМА - ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ «ФЕЯ». Вказані документи підтверджують отримання ТСЕ «ФІВО «ФЕЯ» товару за договором №48-2021sn та недобросовісність дій ТОВ «ФІВО «ФЕЯ».
Наведені докази не могли бути подані ПрАТ «ЧШК» до суду першої інстанції, оскільки про їх існування ПрАТ «ЧШК» дізналось при ознайомленні з матеріалами справи № 908/3608/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФІВО «ФЕЯ» в приміщенні суду 30.01.2024. Оригінали цих доказів є в розпорядженні ТОВ «ФІВО «ФЕЯ».
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 у справі № 908/2807/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 17.04.2024 о 11 год. 00 хв.
16.04.2024 від представника ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про процесуальне правонаступництво у справі. Оскільки, 15.04.2024 між ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» та ТОВ «Фінансова компанія «Гаронна» укладено договір відступлення права вимоги № 04/24/48-2021sn від 15.04.2024. У матеріальному правовідношенні за договором від 30.11.2021 № 48/2021sn змінилися сторона ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» на ТОВ «Фінансова компанія «Гаронна». У зв`язку з цим підлягає заміні сторона ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» на ТОВ «Фінансова компанія «Гаронна» у справі. № 908/2807/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма верхнього одягу ФЕЯ на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 у справі № 908/2807/23 відкладено на 22.05.2024 об 12:30 годину.
17.04.2024 від представника ТОВ Фірма верхнього одягу ФЕЯ до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою повідомлено суд, що товариство не заперечує про задоволення заяви ПрАТ Черкаський шовковий комбінат про процесуальне правонаступництво. Крім того просить розглянути апеляційну скаргу у даній справі без участі представника відповідача.
07.05.2024 від представника ПрАТ Черкаський шовковий комбінат до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою просить здійснити заміну ПрАТ Черкаський шовковий комбінат на ТОВ Фінансова компанія Гаронна та проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника ПрАТ Черкаський шовковий комбінат.
22.05.2024 представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. (а.с. 59-60 т 2)
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 заяву Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат про процесуальне правонаступництво у справі № 908/2807/23 - задоволено. Замінено позивача у справі №908/2807/23 - Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гаронна.
В судовому засіданні 22.05.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.21 між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма верхнього одягу ФЕЯ (Покупець) та приватним акціонерним товариством Черкаський шовковий комбінат (Постачальник) укладено договір № 48-2021sn (договір), за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплатити матеріали (Ресурси) на умовах передбачених даним договором. (а.с. 13-16 т. 1)
Згідно із п. 2.1. договору, кількість, номенклатура Ресурсів вказується в специфікаціях до даного договору, які є невід`ємними частинами договору.
Пунктом 3.2. договору сторони домовились, що строки поставки Ресурсов вказуються в специфікаціях. У випадку поставки Ресурсів у відповідності до графіку графік оформлюється у якості додатку до даного контракту, який є невід`ємною його частиною.
У відповідності до п. 4.1. договору, поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначенні у відповідності до вимог поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також ціна тари, упаковки, маркування та інші затрати Постачальника, пов`язаних з поставкою Ресурсів.
Ціна на Ресурси може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін в даний договір. Зміна ціни після оплати Ресурсів не допускається (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору, загальна сума договору визначається як загальна ціна Ресурсів, поставка яких здійснена згідно доданих до нього специфікацій.
Згідно із п. 5.1. договору, оплата Покупцем Ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний і даному договорі.
Пунктом 5.2. договору визначено, що оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватися протягом терміну, вказаного в специфікації, який вираховується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, вказаних в п. 6.4. даного договору.
Датою оплати Ресурсів рахується дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п. 5.3. договору).
Згідно із п. 10.5. договору, даний договір діє до 31.12.22. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в т.ч. гарантійних) за даним договором.
Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 від 29.12.21 до договору від 30.11.21 № 48-2021sn, Постачальник передає , а покупець приймає й сплачує послідуючі Ресурси:
- арт. 5014У, колір сірий, 100 % ХБ, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 18 500 пог.м., за ціною 84,36 грн за пог.м., на загальну ціну 1 560 660,00 грн;
- арт. 5014У, колір червоний, 100 % ХБ, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 3 000 пог.м., за ціною 84,36 грн за пог.м., на загальну ціну 253 080,00 грн;
- арт. 5014У, колір чорний, 100 % ХБ, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 1 400 пог.м., за ціною 84,36 грн за пог.м., на загальну ціну 118 104,00 грн;
- арт. 3581, колір сірий, склад 65 % ХБ 35 % ПЕ, щільність 250г/м2, оздоблення МВО, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 10 000 пог.м., за ціною 86,30 грн за пог.м., на загальну ціну 863 000,00 грн;
- арт. 3581, колір червоний, склад 65 % ХБ 35 % ПЕ, щільність 250г/м2, оздоблення МВО, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 1 900 пог.м., за ціною 86,30 грн за пог.м., на загальну ціну 163 970,00 грн;
- арт. 3581, колір чорний, склад 65 % ХБ 35 % ПЕ, щільність 250г/м2, оздоблення МВО, виробництво ПрАТ ЧШК, Україна, кількість 700 пог.м., за ціною 86,30 грн за пог.м., на загальну ціну 60 410,00 грн.
Ціна ресурсів, постачаємих у відповідності до даної специфікації складає 3 019 224,00 грн, ПДВ складає 603 844,80 грн, загальна суму з ПДВ складає 3 623 068,80 грн. Ціна ресурсів вказана з урахуванням транспортних витрат. Транспортні витрати несе Постачальник. Ресурси постачаються автомобільним транспортом. Умови оплати постачаємих Ресурсів: відстрочка платежу 60 календарних днів.
Пунктом 2. Специфікації № 1 від 29.12.21 визначено, що кількість ресурсів згідно специфікації, толеранс +/- 2 % згідно намотки рулона. Оплата здійснюється за фактично поставлений об`єм продукції. …
Згідно із п. 9 Специфікації № 1 від 29.12.21, датою поставки рахується дата передачі Ресурсів Покупцю з відміткою Покупця в видатковій накладній. (а.с 17 т. 1)
У відповідності до видаткової накладної від 25.01.22 № 169-205, яка підписана та завірена печатками сторін, ПрАТ ЧШК поставило ТОВ ФВО ФЕЯ продукції (Ресурсів) на загальну суму 3 629 137,87 грн. (а.с. 18 т. 1)
ТОВ ФВО ФЕЯ не здійснило оплату за поставлений товар на загальну суму 3 629 137,87 грн., що і стало причиною спору.
Звертаючись із позовом, позивач також просив суд стягнути з відповідача 751,68 грн пені, 157 196,36 грн 3 % річних та 811 707,00 грн інфляційних втрат.
Предметом апеляційного оскарження є висновок суду першої інстанції про стягнення 157 196,36 грн. 3% річних з відповідача/товариства з обмеженою відповідальністю Фірма верхнього одягу ФЕЯ.
В іншій частині судове рішення від 10.01.2024 не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
Місцевим господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором від 30.11.21 № 48-2021sn в частині здійснення оплати за поставлений товар на загальну суму 3 629 137,87 грн. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 157 196,36 грн за період з 28.03.22 по 05.09.23.
При перевірці розрахунків позивача (за допомогою ІПС Законодавство) 3 % річних за за період з 28.03.22 по 05.09.23, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 157 196,36 грн 3 % річних.
Відповідачем не наводиться в апеляційній скарзі доводів щодо неправильності їх нарахування.
Доводи апеляційної скарги зводяться до неможливості належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором внаслідок форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджує листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України (оприлюднений на офіційному сайті ТПП України) та окупацією м. Маріуполя.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань через настання форс-мажорних обставин внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням наведеного на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).
Відповідно до ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Колегія суддів враховує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На даний час строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений.
За приписами ч.1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Листом від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Апеляційний господарський суд звертає увагу, саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв`язку між його введенням та неможливістю своєчасного виконання зобов`язання за договором, не свідчить про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.
Серед іншого, згідно із п. 8.1 договору, при настанні … обставин соціального, політичного і міжнародного походження (загроза війні, озброєний конфлікт або погроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, об`явлена чи необ`явлена війна, дії громадського ворога, обурення, акти тероризму …), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними та непереборними обставинами, внаслідок яких неможливо протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов`язань по даному договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх обов`язків, виконання яких стало неможливим в наслідок дії форс-мажорних обставин (за виключенням зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення такої обставини), пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини, при цьому, строк виконання всіх зобов`язань по даному договору збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі форс-мажорні обставини, всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку передбаченим даним договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. 8.2. договору, сторона для якої настала форс-мажорна обставина, зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити в письмовому вигляді іншу сторону про їх настання та припинення. Факти, викладенні у повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промислової палати України, сертифікат якого, після отримання, але не пізніше ніж через 20 календарних днів з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною для якої настали форс-мажорні обставини, іншій стороні.
Відповідачем не надано жодних доказів направлення позивачу повідомлення у відповідності до п. 8.2. договору щодо настання форс-мажорних обстави, як того вимагають умови договору.
Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять. Відповідачем не доведено, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє можливості відповідача вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
За відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином, суд не може визнати безумовним підтвердженням наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Колегія суддів наголошує, що в решті рішення місцевого господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма верхнього одягу «ФЕЯ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 у справі № 908/2807/23 - залишити без задоволення.
Рішення рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2024 у справі № 908/2807/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.05.2024.
Головуючий суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119260244 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні