Рішення

від 07.11.2007 по справі 37/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/459

07.11.07

За позовомДо

Треті особи

ПроТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерготорг"Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"зобов'язання вчинення дій  про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном

Суддя Кондратова І.Д.

Рішення прийняте 07.11.2007 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 15.10.2007 року, 25.10.2007 року та 07.11.2007 року для виготовлення повного тексту рішення.  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача  : Баула О.В.- представник за довіреністю № б/н від 10.06.2007 року;

Від відповідача :  Самійленко К.В.- представники за довіреністю № 2-33 від 12.02.2007 року.

Від третьої особи : Загорулько В.В.- представник за довіреністю № б/н від 11.10.2007 року;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної клмпанії "Нафтогаз України" про:зобов'язання відповідача підписати та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготорг"  два узгоджених примірника акту прийому- передачі природного газу в ПСГ Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" складеного згідно договору купівлі - продажу природного газу № 23-121 від 29.08.2007 року та облікувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 11, код 31467083) природний газ в обсязі 3753631 м3 (три мільйона сімсот п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять один) м3, придбаний за договором купівлі-продажу природного газу № 23-121 від 29.08.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/459, розгляд справи було призначено на 15.10.2007 року о 12-00, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія".

Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2007 року надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, які детально викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи надав суду відзив на позовні вимоги, відповідно до якого позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.11.2007 року та 25.10.2007 року судом оголошена перерва до 07.11.2007 року.

В судовому засіданні 07.11.2007 року відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін оголошена лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2003 між ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" та ЗАТ "ГАЗ - МДС" був укладений договір про спільну діяльність № 23-3/97-84Б-97 (далі –Договор № 122). Його предметом є спільна господарська діяльність учасників з приводу організації й здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової експлуатації Скоробогатського ГКм на умовах розподілу ризику і результатів його діяльності (видобування вуглекисню, підрахунок запасів, перевід родовищ в промислову експлуатацію, здійснення комерційної діяльності по реалізації вуглекисню), з метою отримання прибутку.

Відповідно до п. 9.1 Договору про спільну діяльність № 23-3/97-84Б-97 від 26.12.2003 року майно, створене (видобуте) або придбане сторонами в результаті спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю.

За договором про спільну діяльність № 23-3/97-84Б-97 від 26.12.2003 року, частки учасників розподіляються наступним чином: ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" дорівнює 50%, "ГАЗ - МДС" дорівнює 50%.

На виконання своїх повноважень та досягнення мети створення спільної діяльності третьою особою (продавець) з позивачем (покупець) був укладений договір купівлі –продажу природного газу № 23/121 від 29.08.2007 року (далі –договір № 23/121), відповідно до якого продавець передав покупцю природний газ в обсязі 3753631 тис. м. 3 , загальною вартістю 2364787,53 грн.

Факт приймання та передачі природного газу за даним договором підтверджується актом, який підписаний уповноваженими представниками позивача та третьої особи.

24.05.2007 року та 13.07.2007 року між відповідачем (зберігачем) та третьоюособою (поклажедавцем)  були укладені договори зберігання природного газу № 116-500 та № 117-111, відповідно до яких сторони погодили, що поклажедавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу в таких обсягах : 685, 117 тис. м3 –обсяг залишку газу в ПСГ з сезону зберігання 2005-2006 років, 5000,000 тис. м3 - обсяг газу, який поклажедавець приймає в ПСГ від третіх осіб, 15000,000  тис. м3 - обсяг газу, що закачується в ПСГ в сезоні 2006-2007 року, 85081,862 тис. м3 –обсяг газу, який поклажедавець приймає в ПСГ від третіх осіб; 20000,000 тис. м3 –обсяг газу, що закачується в ПСГ в сезоні 2007-2008 року.

Відповідно до п. 2.10, 2.11 договору зберігання природного газу № 116-500 від 13.07.2006 року, а також 2.13 договору зберігання природного газу № 117-111 від 24.05.2007 року обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСУ, у відповідному місці оформлюється актом прийому-передачі газу. У випадку передачі поклажодавцем газу в ПСГ третій особі (в даному випадку позивачу) зобов'язується скласти акт прийому газу з третьої особою та погодити цей акт з зберігачем.

На виконання вимог договорів купівлі-продажу природного газу та  договору зберігання природного газу  третьою особою відповідачу був направлений для узгодження акт прийому - передачі природного газу, який підписаний уповноваженими представниками позивача ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"

Відповідач відмовився узгоджувати даний акт та повернув його без виконання, посилаючись на те, що весь видобутий в результаті спільної діяльності та належний позивачу обсяг газу повинен спрямовуватись для потреб населення, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001  "Про забезпечення споживачів природним газом".

Даною відмовою відповідач порушив права позивача, оскільки без узгодження позивач не має можливості користуватись і розпоряджатись належним йому природним газом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За твердженням відповідача продаж обсягів газу за договорами, де одним з учасників є ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" має відбуватись виключно для потреб населення, а продаж його комерційним структурам, в даному випадку ТОВ "Енерготорг" є таким, що суперечить чинному законодавству.

А також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 321 Цивільного кодексу України особа може бути обмежена у здійсненні права власності у випадку і в порядку, встановлених законом. Зокрема, відповідач посилається на те, що згідно статті 3 Закону України "Про нафту і газ" відносини, пов'язані з користуванням нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, регулюються Кодексом України про надра, Законом України "Про трубопровідний транспорт", іншими нормативно-правовими актами, пов'язані з особливостями нафтогазової галузі. За твердженням відповідача до інших нормативно- правових актів, зокрема відносить постанова КМУ України № 1729 від 27.12.2001 року "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом".

Крім того, відповідач вказує на те, що у третьої особи за договорами зберігання природного газу є заборгованість перед відповідачем, а тому відповідач має право притримати відбір газу та не погоджувати передачу газу з позивачем.

Судом дані заперечення відповідача не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 44 ГК самостійне формування підприємцем програми своєї діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону є одним з гарантованих державою принципів здійснення підприємництва. При цьому ст. 19 ГК України, закріплюючи контрольні та наглядові функції держави за здійсненням підприємницької діяльності, разом з тим визначає вичерпний перелік сфер, в яких держава уповноважена здійснювати функції з контролю та нагляду. Право держави на здійснення контролю та нагляду за господарською діяльністю шляхом визначення суб'єкта, з яким інші суб'єкти господарювання вправі укладати господарські договори, не передбачено чинним законодавством України, зокрема ст. 19 ГК України.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 5 ГК України конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; визнання і дія в Україні принципу верховенства права, тощо.

Згідно приписів ст. 6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст. ст.  316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України), держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України –це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

В силу ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 1 ЦУ України цивільне законодавство не застосовується до бюджетних відносин.

З огляду на це, оскільки "власність" є цивільно-правовою категорією, її регулювання здійснюється шляхом застосування спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють цивільні правовідносини, зокрема Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Таким чином, судом визнаються неправомірними посилання відповідача на постанову КМУ № 1729 від 27.12.2001 року, ст. 3 ЗУ "Про держаний бюджет України на 2007 рік", а також те, що передача обсягів газу від ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"  на користь позивача є неправомірною, оскільки спростовується вищевикладеним.

Крім того, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що обсяги природного газу, що були продані позивачу, обліковуються відповідачем як газ, який необхідно реалізувати населенню, оскільки відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Як встановлено судом, позивач правомірно набув право власності на природний газ в обсязі 3753631 мз  за договором купівлі –продажу природного газу, укладеного між позивачем та третьою особою. Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що газ в обсязі 3753631 мз є газом невизначеного власника, - є безпідставними та необґрунтованими.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на заборгованість третьої особи перед зберігачем за договорами зберігання природного газу, оскільки відповідачем не надані будь-які докази на підтвердження своїх заперечень.

За таких обставин, відповідач своєю бездіяльністю порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження його майном, яке міститься у сховищі відповідача.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1)          визнання права;

2)          визнання правочину недійсним;

3)          припинення дії, яка порушує право;

4)          відновлення становища, яке існувало до порушення;

5)          примусове виконання обов'язку в натурі;

6)          зміна правовідношення;

7)          припинення правовідношення;

8)          відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9)          відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

   10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,   органу   влади   Автономної  Республіки  Крим   або   органу   місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується зі ст. 20 Господарського кодексу України.

Зокрема, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи те,  що спір між стронами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

                                                В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) підписати та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 11, код 31467083) два узгоджених примірника акту прийому- передачі природного газу в ПСГ Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" складеного згідно договору купівлі - продажу природного газу № 23-121 від 29.08.2007 року та облікувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 11, код 31467083) природний газ в обсязі 3753631 м3 (три мільйона сімсот п'ятдесят три тисячі шістсот тридцять один) м3, придбаний згідно за договором купівлі-продажу природного газу № 23-121 від 29.08.2007 року.

3.          Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготорг" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, офіс 11, код 31467083) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                     І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 06.12.2007 року