Постанова

від 20.05.2024 по справі 910/16001/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа №910/16001/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Пазюк Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Фащевського Олега Миколайовича про ухвалення додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мозольова Олексія Миколайовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 (повний текст складено 29.01.2024)

у справі №910/16001/23 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Мозольова Олексія Миколайовича

до 1) Приватного акціонерного товариства "Аврора"

2) Фізичної особи-підприємця Фащевського Олега Миколайовича

про визнання договору недійсним та спонукання до виконання договору,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мозольов Олексій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Аврора" (далі - ПАТ "Аврора") та Фізичної особи-підприємця Фащевського Олега Миколайовича про визнання недійсним припинення дії договору оренди від 15.03.2021 №206/1, укладеного між позивачем та відповідачем-1, визнання недійсним договору оренди від 24.05.2021 №210/1, укладеного між відповідачами, а також зобов`язання ПАТ "Аврора" поновити з ФОП Мозольовим О.М. договір оренди приміщення за №206/1 від 15.03.2021, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Перова, 36, строком на 9 місяців.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Мозольов О.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу ФОП Мозольова О.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 залишено без змін.

22.04.2024, через систему "Електронний суд", ФОП Фащевським О.М. подано клопотання про розподіл судових витрат та ухвалення додаткової постанови, в якому просить стягнути з ФОП Мозольова О.М. на користь ФОП Фащевського О.М. витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву відповідач-2 посилається на те, що апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 залишено без задоволення, у зв`язку з чим на позивача мають бути покладенні судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн, понесені відповідачем-2 в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.04.2024 заяву ФОП Фащевського О.М. про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 прийнято до свого провадження клопотання ФОП Фащевського О.М. про ухвалення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ФОП Мозольова О.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І.., Шапран В.В. Розгляд клопотання ФОП Фащевського О.М. про ухвалення додаткової постанови вирішено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено на 20.05.2024.

15.05.2024, через систему "Електронний суд", надійшло клопотання ФОП Мозольова О.М. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Позивач та відповідач-1 у судове засідання 20.05.2024 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 20.05.2024 підтримав вимоги та доводи клопотання про ухвалення додаткового рішення та просив суд його задовольнити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача-2 про ухвалення додаткової постанови, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Апеляційним судом встановлено, що 15.11.2023 між адвокатом Пазюком Євгеном Сергійовичем та ФОП Фащевським О.М. укладеного Договір про надання правової допомоги від 15.11.2023 №15/01, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання надати правову допомогу і здійснювати захист прав та інтересів клієнта.

Згідно з пунктом 4.1 договору сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити адвокату за надання правової допомоги (гонорар) складає 80 000,00 грн. Також сума винагороди, що клієнт сплачує за участь адвоката в судових засіданнях становить 4 000,00 грн (за кожне судове засідання), яку клієнт сплачує адвокату за обсягом усіх призначених судових засідань перед початком судових дебатів.

У додатковій угоді від 08.04.2024 до договору про надання правової допомоги №15/01 сторони вирішили доповнити розділ 4 договору про надання правової допомоги №15/01 пунктом 4.2 такого змісту:

"Сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити адвокату за надання правової допомоги (гонорар) складає 40 000,00 грн. Вищезазначений гонорар сплачує адвокату в день підписання додаткової угоди до договору".

08.04.2024 між сторонами складено та підписано акт прийняття-передачі наданих послуг №2 на суму 40 000,00 грн, яка складається з підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу ФОП Мозольова О.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/16001/23.

Вартість послуг за цим актом становить 40 000,00 грн без ПДВ (пункт 2 акта).

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката немає (пункт 3 акта).

На виконання вказаного договору та акта ФОП Фащевським О.М. сплачено, згідно з прибутковим касовим ордером від 08.04.2024 №17, адвокату Пазюку Є.С. 40 000,00 грн гонорару.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При розгляді заяви про розподіл судових витрат колегія суддів також наголошує, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як зазначалось вище, позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого відповідачем-2 розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

За висновком суду апеляційної інстанції, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги послуги з підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу не в повній мірі відповідають критерію реальності та співмірності. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 5 000,00 грн.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ФОП Мозольова О.М. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи те, що судовий збір за ухвалення додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Фащевського Олега Миколайовича про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мозольова Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Фащевського Олега Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу №910/16001/23 передати до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 27.05.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран