Ухвала

від 27.05.2024 по справі 559/3137/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

справа №559/3137/15-а

адміністративне провадження № К/990/18666/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області, в якому просив визнати дії неправомірними та зобов`язати вчинити певні дії.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області від 07 грудня 2015 року у призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 35 років, з 27 листопада 2015 року.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року у справі №559/3137/15-а задоволено частково

Відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06 жовтня 2023 року щодо виконання постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року, як такого, що не підтверджує виконання судового рішення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом двадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання постанови Дубенського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року у справі №559/3137/15-а.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 грудня 2023 року та визнано поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт від 06 жовтня 2023 року про виконання рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 січня 2016 року у справі №559/3137/15-а таким, що підтверджує його виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15.

14 травня 2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15-а.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 36 та пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначено у статті 328 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Крім того, частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, аналіз положень частини першої статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (частина третя статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

Водночас приписами частин другої та третьої статті, які аналізуються, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції та ухвал суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів встановила, що позивач оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року про відкриття апеляційного провадження у справі та ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження.

Однак, законодавцем не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі та ухвали Верховного Суду прийнятої за наслідками розгляду касаційної скарги.

З огляду на зазначене, вказана ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі та ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження не є судовими рішеннями, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку згідно з статтею 328 КАС України.

Чинним КАС України не передбачено повноважень Верховного Суду щодо перегляду судових рішень Верховного Суду інакше, ніж в порядку частини першої статті 361 КАС України, у якій визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 328, пункту 1 частини першої статті 333, Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року про відкриття апеляційного провадження у справі та ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження, необхідно відмовити.

Щодо вимог касаційної скарги про скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що скаржник вже звертався до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з аналогічною касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.

Так, ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року ( провадження № К/990/13583/24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15-а.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Враховуючи, що вже є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15-а, у відкритті касаційного провадження № К/990/3137/15-а необхідно відмовити.

Також слід звернути увагу на те, що вищенаведені норми процесуального закону визначають імперативний обов`язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Законодавець, установивши такі процесуальні правила, обмежив можливість суду касаційної інстанції повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на це саме судове рішення. Ці правила є чіткими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 22 квітня 2024 року, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 559/3137/15-а.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

А. Ю. Бучик