Постанова

від 15.05.2024 по справі 914/2120/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа №914/2120/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. КравчукО.І. Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 /н від 11.01.2024 (вх. № 01-05/182/24 від 15.01.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2023 (повний текст рішення складено 21.12.2023, м. Львів, суддя Ю.О. Сухович)

у справі № 914/2120/22

за позовом: ОСОБА_2 , м. Львів

до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Оффенбах на Майні Федеративної Республіки Німеччини

до відповідача-2: Карстен Міхаеля, м. Ветцлар Федеративної Республіки Німеччини

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю GK Global GmbH, м. Ветцлар Федеративної Республіки Німеччини

про солідарне стягнення 161 625,00 євро.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

від відповідача-1: ОСОБА_4 ;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача-1 ОСОБА_1 , до відповідача-2 ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 161 625,00 євро, з яких 150 000,00 євро основного боргу, 11 625,00 євро трьох процентів річних.

Позов обґрунтовано тим, що 20.05.2019 між учасником (засновником) Приватного підприємства «Сонячна Енергосистема» - ОСОБА_6 (позивачем), ОСОБА_7 (відповідач-1), ОСОБА_5 (відповідач-2), ОСОБА_8 (сторона - 4 угоди) укладено угоду з метою забезпечення максимальної ефективності та конкретизації домовленостей та заходів щодо переходу права власності на 100% частки статутного капіталу Приватного підприємства «Сонячна Енергосистема», а також з метою визначення умов співпраці щодо реалізації проекту, а саме будівництва об`єкта.

Однак, як стверджує позивач, відповідачі порушили свої зобов`язання щодо порядку та умов оплати за вказаною угодою, зокрема в порушення пп. 2.3.1 п. 2.3 розділу 2 не сплатили позивачу грошові кошти в сумі 50 000, 00 євро до 31 грудня 2019 року та грошові кошти у розмірі 100 000, 00 євро до 01 вересня 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 150 000, 00 євро, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Крім того, позивачем на суму боргу 150 000, 00 євро у період 01.01.2020-31.07.2022 нараховано 3 % річних у розмірі 11 625, 00 євро. Вказані суми позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 150 000,00 євро основного боргу, 11 625,00 євро 3% річних.

Місцевим господарським судом встановлено, що права та обов`язки сторін, які виникають з приводу купівлі-продажу частки у статутному капіталі врегульовано як угодою (меморандумом) від 20.05.2019 так і договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 20.05.2019. Ці правочини пов`язані між собою та регулюють спірні правовідносини, в тому числі й вартість частки та порядок її сплати відповідачами.

У пп. 2.3.1. п. 2.3. угоди порядок та умови оплати сторони визначили платежі, з яких неоплаченими відповідачами залишились платежі у сумі 100 000, 00 (сто тисяч) євро - сплачується стороною 2 та стороною 3 кінцевим терміном сплати якого було 01 вересня 2019 року та 50 000,00 ( п`ятдесят тисяч) євро, що підлягав сплаті не пізніше 31 грудня 2019 року.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачами зобов`язань, визначених п. 2.3. угоди щодо оплати позивачу 100 000, 00 євро - до 01 вересня 2019 року та 50 000,00 євро до 31 грудня 2019 року.

За таких обставин, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів 150 000, 00 євро є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції, перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму 3% річних, дійшов висновку, що сума нарахована правильно, отже вимога позивача про стягнення 11 625, 00 євро 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу б/н від 11.01.2024 (вх. № 01-05/182/24 від 15.01.2024), в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2023 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції порушив правила предметної юрисдикції та не правомірно застосував до спірних правовідносин пункт 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України.

Разом з тим, апелянт вказує, що у позовній заяві позивач вказує на невиконання відповідачем зобов?язання з оплати переданих третій особі корпоративних прав. Проте вказане суперечить змісту договору купівлі продажу часток у статутному капіталі. Так, у п. 2.2 договору вказано, що розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі. Договір є чинним, дійсним, посвідченим нотаріально, ніким із сторін не оспорювався і не оспорюється.

Відтак, на переконання відповідача -1, наявні в матеріалах справи докази повністю доводять виконання грошових зобов?язань перед позивачем з оплати корпоративних прав.

Окрім того, апелянт вказує, що існування зобов?язання з оплатити 200 тис євро суперечить іншим неспростованим доказам і обставинам таким як: наявність посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу частки з альтернативним змістом і вартістю частки; відсутність доказів ринкової вартості частки на рівні 200 тис євро; відсутність будь-яких доказів часткової оплати вартості частки в минулому.

Апелянт стверджує, що ніколи не укладав Меморандум в такій редакції та з такими умовами. Відповідач -1 дійсно знайомий з позивачем та підписував «меморандум про співдію» в іншій редакції без будь-яких фінансових зобов?язань декларативного характеру за ініціативи позивача, який обґрунтовував необхідність такого підписання для його ваги при проведенні перемовин з контрагентами, держструктурами, тощо при виконанні їм функцій директора ПП «Сонячна енергосистема».

Відповідач 1, також вказує, що суд першої інстанції належним чином не мотивував оскаржуване рішення (порушення ч. 4 ст. 238 ГПКУ), а також не врахував відповідну практику ЄСПЛ (неправильне застосування ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/1578/24 від 26.02.2024), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 15.05.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив

У судове засідання 15.05.2024 з`явився представник відповідача-1, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

У судове засідання 15.05.2024 відповідач -2 явки не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

20 травня 2019 року між громадянином України ОСОБА_2 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «GK Global GmbH», іноземною юридичною особою створеною за законодавством Німеччини, в особі ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

В порядку та на умовах, визначених у цьому договорі продавець продає, а покупець купує частку в Статутному капіталі, що складає 100% Статутного капіталу Приватного підприємства «Сонячна енергосистема», код ЄДРПОУ 42083959 (надалі підприємство) та становить грошову суму в розмірі 1000,00 грн (п.1.1 договору).

У п.1.3. договору купівлі-продажу вказано, що частка підприємства належить продавцю на праві власності на підставі Статуту підприємства та Свідоцтва, виданого Приватним підприємством «Сонячна Енергосистема» 20 травня 2019 року про повне внесення продавцем вкладу до Статуту капіталу підприємства.

20 травня 2019 року між учасником (засновником) Приватного підприємства «Сонячна Енергосистема» - ОСОБА_2 (далі - сторона 1, позивач) та ОСОБА_9 (далі - сторона 2, відповідач 1), ОСОБА_10 (далі - сторона 3, відповідач 2), ОСОБА_8 (далі - сторона 4) укладено угоду (меморандум).

Мета укладення угоди визначена наступним чином: сторони прагнуть забезпечити максимальну ефективність та конкретизацію домовленостей та заходів щодо переходу права власності на 100% статутного капіталу приватного підприємства «Сонячна Енергосистема», а також прагнуть визначити умови співпраці щодо реалізації проекту, а саме: будівництво об`єкту.

Згідно з п. 2.1. угоди сторони дійшли згоди, що сторона 1 зобов`язується відчужити та передати ТОВ «GK Global GmbH» 100% частки статутного капіталу підприємства, а сторона 2 та сторона 3 зобов`язується сплатити стороні 1 її вартість, яка визначена в п.2.2 цієї угоди. Основні умови купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства визначаються в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі та даній угоді.

Відповідно до п. 2.2 угоди сторони погодили, що ціна продажу 100 % частки статутного капіталу підприємства складає 200 000,00 ( двісті тисяч) євро.

У пп. 2.3.1. п. 2.3. угоди порядок та умови оплати сторони визначили платежі:

1) 20 000,00 ( двадцять тисяч) євро - авансовий платіж, який сплачується стороною 2 та стороною 3 в термін до 21 травня 2019 року, але не пізніше як до моменту підписання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі підприємства та державної реєстрації змін про підприємство.

2) 30 000,00 ( тридцять тисяч) євро - сплачується стороною 2 та стороною 3 з термін до 10 червня 2019 року.

3) 100 000, 00 (сто тисяч) євро - сплачується стороною 2 та стороною 3 протягом 10 (десяти) банківських днів, з дня отримання підприємством, за умови належного фінансового сприяння сторони 2 та сторони 3, декларації про початок будівельних робіт по спорудженню об`єкта або іншого документа, який надає можливість розпочати будівельні роботи відповідно до чинного законодавства України, але в будь якому випадку не пізніше 01 вересня 2019 року з правом перегляду вказаного терміну.

4) 50 000,00 ( п`ятдесят тисяч) євро - сплачується стороною 2 та стороною З протягом 10 ( десяти ) банківських днів, з дня отримання підприємством декларації про готовність об`єкта до експлуатації або іншого документа, який засвідчує це відповідно до чинного законодавства України, але в будь якому випадку не пізніше 31 грудня 2019 року з правом перегляду вказаного терміну.

Сторона 2 та сторона 3 вправі здійснювати вказані платежі частинами, з дотриманням граничних термінів їх внесення.

Сторона 1 підтверджує, що станом на 20 травня 2019 року від сторони 2 та сторони 3 отримано частину платежу в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) євро (підпункт 2.3.2 пункту 2.3. розділу угоди).

У разі здійснення оплати готівкою, сторона 1 зобов`язується надати письмове підтвердження отримання оплати із вказівкою на суму, дату та підставу отримання коштів (розписку) (п.2.3.3. угоди).

Відповідно до п.3.2. розділу 3 угоди сторони погодили момент переходу права власності на 100% частки в статутному капіталі підприємства, а саме, право власності на 100% частки переходить до ТОВ «GK Global GmbH» за умови повної сплати вартості частки згідно з установчими документами, а саме: 1000,00 (одна тисяча) грн., з дня підписання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі підприємства.

Сторона 1, відповідно до п. 3.4. договору, бере на себе зобов`язання забезпечити укладення договорів оренди земельних ділянок з підприємством протягом 10 (десяти) днів з дня укладення договору купівлі- продажу частки в статутному капіталі підприємства, за виключенням погодження сторонами іншого терміну.

Лише при належному виконанні стороною 2 та стороною 3 умов співпраці щодо своєчасного внесення платежів згідно з п. 2.3.1. цієї угоди, сторона 1, у визначених законами та підзаконними нормативно-правовими актами терміни та порядку, за окрему плату, погоджену між сторонами, сприяє в організації та супроводженні:

- отримання містобудівних умов та обмежень для будівництва об`єкта;

- отримання від енергетичної компанії технічних умов на приєднання до електричних мереж;

- отримання погодження завдання на проектування об`єкта;

- підписання договору на приєднання до електричних мереж;

- отримання декларації про початок будівельних робіт або іншого документа, який надає можливість розпочати будівельні роботи із спорудження об`єкта відповідно до чинного законодавства України ;

- отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації або іншого документа, який засвідчує це відповідно до чинного законодавства України;

- інших виробничих процесів підприємства, пов`язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію об`єкта.

У п. 3.7. угоди сторона 2 та сторона 3 визначили, що гарантують підписання ТОВ «GK Global GmbH» з стороною 1 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі підприємства у терміни погоджені сторонами у даній угоді.

20.05.2019 між ОСОБА_2 (продавець за договором) та ТОВ «GK Global GmbH» в особі директора Галишича Андрія Івановича (покупець за договором) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу частки у статутному капіталі, предметом якого є купівля покупцем 100% статутного капіталу Приватного підприємства «Сонячна енергосистема».

У п. 2.2. договору купівлі продажу визначено, що станом на дату укладення договору розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі.

Право власності на частку переходить від продавця до покупця з моменту укладення цього договору (п. 3.1. договору).

У п. 7.2. договору сторони визначили, що у випадку неможливості вирішення суперечностей шляхом переговорів, вони вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства України.

Позивачем на підтвердження виконання умов п. 3.4 та п. 3.5 угоди долучено до матеріалів справи копії договору оренди землі № 230/57-19 від 22.05.2019; договору оренди землі № 231/57-19 від 22.05.2019; договору оренди землі № 232/57-19 від 22.05.2019; технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, що видані ПрАТ «Львівобленерго» від 29.11.2019; завдання на проектування для створення можливості для приєднання №150-1957/2 від 06.08.2019, яке видане ПрАТ «Львівобленерго»; договору про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу № 150-1957/2 ВІД 06.08.2019; договору купівлі-продажу електричної енергії між ДП «Гарантовий покупець» та ПП «Сонячна енергосистема» № 1540/01 від 26.12.2019.

Позивачем також долучено до матеріалів справи:

- розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області №385 від 27.04.2018, яким ПП «Сонячна Енергосистема» надано дозвіл на розробку детального плану території;

- розпорядження голови Городоцької РДА № 531, яким 20.06.2018 затверджено план території, розроблений архітектором ФОП Андрусишин Р.П.;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-4856/16-18-СГ від 25.09.2018, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:08:000:0096, площею 9,0000 га. Згідно п. 2 цього наказу, вказану земельну ділянку надано в оренду ПП «Сонячна Енергосистема» із зміною цільового призначення на: розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств. Встановлено річну оренду в розмірі 12%, а строк оренди 7 років. Доручено Відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області укласти договір оренди земельної ділянки;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-5535/16-18-СГ від 30.10.2018, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 4620987200:04:000:0010 площею 14,5785 га. Надано в оренду ПП «Сонячна енергосистема» в оренду вказану земельну ділянку із зміною цільового призначення на: розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств. Встановлено річну оренду в розмірі 12%, а строк оренди 7 років. Доручено начальнику у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області укласти договір оренди земельної ділянки;

- наказ від 30.10.2018 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-5535/16-18-С, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 4620987200:08:000:0151 площею 9,6928 га. Надано в оренду ПП «Сонячна енергосистема» в оренду вказану земельну ділянку із зміною цільового призначення на: розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств. Встановлено річну оренду в розмірі 12%, а строк оренди 7 років. Доручено начальнику у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області укласти договір оренди земельної ділянки;

- рішення Городоцької районної ради Львівської області №580 від 02.11.2018, яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:08:000:0096 площею 9,0000 га. на суму 11 741 855,81 грн, затверджену 02.11.2018. Цим же рішенням зобов`язано укласти договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств (КВЦПЗ-14.01);

- рішення Городоцької районної ради №603 від 07.12.2018, яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:08:000:0151 площею 9,6928 га. на суму 12 645 717,00 грн. Цим же рішенням зобов`язано укласти договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств (КВЦПЗ-14.01);

- рішенням Городоцької районної ради №604 від 07.12.2018, яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 4620987200:04:000:0010 площею 14,5785 га. на суму 17 772 569,00 грн. Цим же рішенням зобов`язано укласти договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств (КВЦПЗ-14.01);

- висновки державної експертизи землевпорядної документації від 24.10.2018 №1350, від 03.12.2018 №1571, №1572;

- наказ відділу містобудування та архітектури Городоцької РДА №09-18/136 від 06.11.2019 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Будівництво об`єктів у сфері енергетичної інфраструктури, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (сонячна електростанція) на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області (третя черга);

- наказ відділу містобудування та архітектури Городоцької РДА №09-18/135 від 06.11.2019 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Будівництво об`єктів у сфері енергетичної інфраструктури, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (сонячна електростанція) на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області (друга черга).

- наказ відділу містобудування та архітектури Городоцької РДА №09-18/134 від 06.11.2019 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Будівництво об`єктів у сфері енергетичної інфраструктури, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (сонячна електростанція) на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області (перша черга);

- експертні звіти щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом від 12.11.2019 №14-2143-19, №14-2142-19;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке видане Департаментом ДАБІ у Львівській області, яке внесено в реєстр від 29.11.2019 № ЛВ061193391404, №ЛВ061193391446, № ЛВ 061193391446.

У повідомленнях про початок виконання будівельних робіт зазначено, що земельні ділянки використовуються для будівництва на підставі договору оренди землі № 230/57-19 від 22.05.2019; договору оренди землі № 231/57-19 від 22.05.2019; договору оренди землі № 232/57-19 від 22.05.2019.

До матеріалів справи представником відповідача 1 долучено нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_11 , що працює Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесла Енерго», який повідомив, що товариство було залучено до будівництва сонячної електростанції ТОВ «GK Global GmbH», що є власником Приватного підприємства «Сонячна енергосистема».

ОСОБА_11 та представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесла Енерго» в грудні 2019 року виїжджали на будівельний майданчик, що розташований в селі Речичани, Городоцького району, Львівської області з приводу вивчення обставин підключення сонячної електростанції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами на виконання домовленостей, визначених угодою, було сплачено грошові кошти в загальному розмірі 50 000 євро, з яких оплата 20 000, 00 євро підтверджується положеннями підпункту 2.3.2 пункту 2.3. розділу угоди, оплата 30 000, 00 євро була здійснена відповідачами готівкою, а тому позивачем, відповідно до домовленостей, викладених у п. 2.3.3. угоди надано відповідачам письмове підтвердження отримання оплати із вказівкою на суму, дату та підставу отримання коштів (розписку). Вказана розписка надана відповідачам, у позивача відсутня.

Невиконання відповідачами зобов`язань, погоджених у п.3-4 пп. 2.3.1. п. 2.3. угоди щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 100 000, 00 євро до 01 вересня 2019 року та 50 000, 00 євро до 31 грудня 2019 року, стало підставою для захисту порушеного права позивача у спосіб звернення до суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів 150 000,00 євро основного боргу та 11 625,00 євро трьох процентів річних.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Щодо юрисдикції спору.

Відповідно до статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Відповідно до п. 7.2. договору купівлі продажу сторони визначили, що у випадку неможливості вирішення суперечностей шляхом переговорів, вони вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства України.

Крім цього, відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відтак, сторони погодили, що у випадку виникнення спору, такий підлягає розгляду у судовому порядку згідно чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що за змістом ч. 4 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 «купівля-продаж частки статутного капіталу підприємства» Угоди від 20.05.2019 сторони дійшли згоди, що Сторона-1 ( ОСОБА_2 ) зобов`язується відчужити ТОВ «GK Global GmbH» 100% частки статутного капіталу Підприємства (п.1.1 Угоди Підприємство ПП «Сонячна Енергосистема»), а Сторона 2 ( ОСОБА_12 ) та Сторона 3 зобов`язуються сплатити Стороні 1 її вартість, яка визначена в п.2.2 цієї Угоди. Основні умови купівлі-продажу частки в статутному капіталі Підприємства визначаються в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі та даній Угоді.

У п.5.1 Угоди від 20.05.2019 сторони погодили, що дана угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань за цією Угодою, договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

Таким чином за умовами спірної угоди позивач зобов`язувався відчужити частку у статутному капіталі ПП «Сонячна Енергосистема» а відповідач оплатити її на умовах та в порядку визначеному Угодою та Договором купівлі-продажу від 20.05.2019.

Аналізуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в п. 37 постанови від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження №12-59гс20) дійшла висновку, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятками є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини виникли щодо купівлі-продажу частки товариства, а відтак спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Покликання скаржника на те, що цей спір не стосується передачі корпоративних прав оцінюється колегією суддів критично, оскільки спростовується умовами Угоди від 20.05.2019.

Щодо суті спору.

Відповідно до положень частин 1 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Купівля-продаж корпоративних прав, за загальним правилом, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) між власником таких прав та третьою особою (покупцем).

Згідно частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 20 травня 2019 року між громадянином України ОСОБА_2 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «GK Global GmbH», іноземною юридичною особою створеною за законодавством Німеччини, в особі ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

Згідно договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «GK Global GmbH» купило 100% частки Приватного підприємства «Сонячна енергосистема», яке належало ОСОБА_2 .

Також, 20 травня 2019 року між учасником (засновником) Приватного підприємства «Сонячна Енергосистема» - ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 укладено угоду (меморандум) з метою забезпечення максимальної ефективності та конкретизації домовленостей та заходів щодо переходу права власності на 100% статутного капіталу приватного підприємства «Сонячна Енергосистема», а також визначення умов співпраці щодо реалізації проекту з будівництва об`єкту.

Апелянт вказує, що ніколи не укладав Меморандум в такій редакції та з такими умовами. Відповідач -1 дійсно знайомий з позивачем та підписував «меморандум про співдію» в іншій редакції без будь-яких фінансових зобов?язань декларативного характеру.

Щодо таких аргументів апеляційної скарги колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угода від 20.05.2019 не оскаржувалась сторонами та не визнавалась в судовому порядку недійсною. Недійсність Угоди (нікчемність) не встановлена законом.

Таким чином Угода від 20.05.2019 є дійсною та регулює спірні правовідносини.

Аркуші Угоди від 20.05.2019 є прошиті та скріплені за допомогою приклеєного листка паперу на якому наявні підписи відповідачів, в тому числі Карстена А.

Відповідач-1 не звертався до суду з клопотанням про призначення судово технічної експертизи.

Відповідач-1 не надав суду доказів звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього кримінального злочину, а саме підробки Угоди від 20.05.2019.

За приписами ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином колегія суддів вказує, що аргументи про фальсифікацію Угоди від 20.05.2019 мають бути підтверджені або висновком відповідної судово-технічної експертизи або вироком у кримінальному провадження за фактом її підробки, однак матеріали справи не містять таких доказів.

Разом з тим, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може бути ґрунтуватись на припущеннях.

Відтак, суд критично оцінює докази про те, що відповідачем не підписувалась Угода від 20.05.2019, оскільки такі не підтверджуються належними та допустимими доказами.

У п.5.1 угоди (меморандуму) від 20.05.2019 вказано, що дана угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цією угодою, договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

Таким чином сторонами погоджено, що спірні правовідносини врегульовано двома правочинами, які діють одночасно та до повного виконання сторонами їх зобов`язань.

З огляду на вказане, права та обов`язки сторін, які виникають з приводу купівлі-продажу частки у статутному капіталі врегульовано як угодою (меморандумом) від 20.05.2019 так і договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 20.05.2019. Ці правочини пов`язані між собою та регулюють спірні правовідносини, в тому числі й вартість частки та порядок її сплати відповідачами.

На переконання скаржника вартість проданої частки становила 1000,00 грн. та є оплаченою відповідно до умов Договору купівлі-продажу. Скаржник аргументує, що факт оплати 1000,00 грн. на умовах Договору купівлі-продажу підтверджує повний розрахунок між сторонами та підтверджує відсутність заборгованості.

Однак як встановлено раніше колегією суддів, підстави для неврахування умов Угоди від 20.05.2019 відсутні. Вказаний доказ є належний, допустимий та достовірний, а тому підлягає врахуванню разом з Договором купівлі-продажу частки від 20.05.2019.

Наведені правочини не є взаємовиключними. Вартість частки за яку позивач здійснював відчуження погоджена в п.2 Угоди від 20.05.2019.

Відповідно до п.2.1. Угоди від 20.05.2019 Сторони дійшли згоди, що Сторона 1 зобов`язується відчужити та передати ТОВ «GK Global GmbH» 100% частки статутного капіталу Підприємства, а Сторона 2 та Сторона 3 зобов`язується сплатити Стороні 1 її вартість, яка визначена в п.2.2 цієї Угоди.

Основні умови купівлі-продажу частки статутному капіталі Підприємства визначається в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі та даній Угоді.

Відповідно до п.2.2 Угоди від 20.05.2019 Сторони погодили, що ціна продажу 100% частки статутного капіталу Компанії складає 200 000,00 Євро.

З аналізу наведених умов Угоди колегія суддів дійшла висновку, що ціна частки яка була визнана та узгоджена сторонами становила 200 000,00 Євро. В той самий час сторони визначили, що основні умови купівлі-продажу врегульовано двома правочинами.

Покликання відповідачів на повну сплату вартості частки за умовами Договору купівлі-продажу від 20.05.2019 суперечить їх попередній поведінці, а саме домовленостям вказаним в Угоді від 20.05.2019.

Сплата 1000,00 грн. на виконання вимог Договору купівлі продажу від 20.05.2019 не припиняє зобов`язань відповідачів які вони взяли за Угодою від 20.05.2019.Це випливає з п.5.1 Угоди адже вона діє до виконання сторонами своїх зобов`язань як за Договором купівлі-продажу частки так і за Угодою.

Таким чином поведінка відповідачів у цій справі є суперечливою, що виключає можливість посилатись на факт сплати 1000,00 грн за Договором купівлі-продажу частки від 20.05.2019 як на підставу припинення зобов`язань за Угодою від 20.05.2019.

Поняття добросовісної поведінки у практиці ЄСПЛ розкрито у рішеннях у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08.07.1986, заява №9815/82, п.46; у рішенні в справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21.01.1999, заява №29183/95, п.55; у рішенні у справі «Карабет та інші проти України» від 17.01.2013 заяви №№38906/07 і 52025/07, п. 276).

Якщо поведінка сторони давала іншій стороні підстави вважати, що договір є дійсним (виконувався належним чином сторонами протягом тривалого часу), то наступне висунення вимог про його недійсність або неукладеність є зловживання правом (Ухвала КЦС ВС про передання до ВП ВС у справі №513/879/19).

Так само як у вищенаведеному рішенні у цій справі Угода від 20.05.2019 виконувалась сторонами. Відповідачі сплатили частину грошових коштів а позивач здійснив укладення договорів оренди, отримав дозволи на будівництво та інші документи які були необхідні для будівництва сонячної електростанції.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, про те, що здійснюючи продаж частки у статутному фонді Підприємства позивач виходив з погодженої відповідачами вартості частки в сумі 200 000,00 Євро.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Укладена між сторонами угода (меморандум), визначає права й обов`язки сторін, а тому у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України є правочином, яким погоджено зобов`язання сторін угоди.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, з аналізу угоди (меморандуму) від 20.05.2019 вбачається, що сторони дійшли згоди, що сторона 1 зобов`язується відчужити та передати ТОВ «GK Global GmbH» 100% частки статутного капіталу підприємства, а сторона 2 та сторона 3 зобов`язується сплатити стороні 1 її вартість, яка визначена в п.2.2 цієї угоди (п. 2.1. угоди).

У пп. 2.3.1. п. 2.3. угоди порядок та умови оплати сторони визначили платежі, з яких неоплаченими відповідачами залишились платежі у сумі 100 000, 00 (сто тисяч) євро - сплачується стороною 2 та стороною 3 кінцевим терміном сплати якого було 01 вересня 2019 року та 50 000,00 ( п`ятдесят тисяч) євро, що підлягав сплаті не пізніше 31 грудня 2019 року.

Суд зауважує, що з аналізу зазначених положень угоди вбачається, що воля сторін полягала у визначенні порядку сплати таких платежів: протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання підприємством, декларації про початок будівельних робіт по спорудженню об`єкта або іншого документа, який надає можливість розпочати будівельні роботи відповідно до чинного законодавства України та з дня отримання підприємством декларації про готовність об`єкта до експлуатації або іншого документа, який засвідчує це відповідно до чинного законодавства України відповідно.

Сторонами 01 вересня 2019 року та 31 грудня 2019 року були визначені як граничні строки виконання відповідачами зобов`язань з оплати.

При цьому у п. 2.3. угоди сторони передбачили право перегляду визначених термінів оплати, однак докази погодження відтермінування оплати сторонами, зокрема і відповідачами не надано.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачами зобов`язань, визначених п. 2.3. угоди щодо оплати позивачу 100 000, 00 євро - до 01 вересня 2019 року та 50 000,00 євро до 31 грудня 2019 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 150 000,00 євро основного боргу та 11 625,00 євро трьох процентів річних за порушення зобов`язань, визначених в угоді (меморандумі) від 20 травня 2019 року, то стягнення заборгованості є предметом позову, а обставини порушення відповідних зобов`язань підставою заявлених позовних вимог.

Суд не досліджує обсяги та якість реалізації проекту з будівництва об`єкту (у сфері енергетичної інфраструктури, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (сонячна електростанція), оскільки це питання виходить за межі предмета спору.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що відповідачами допущено порушення взятих на себе зобов`язань в частині оплати на користь позивача вартості 100 % частки статутного капіталу підприємства у сумі 100 000, 00 євро - до 01 вересня 2019 року та 50 000,00 євро до 31 грудня 2019 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідачів 150 000, 00 євро є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для виконання, до дня ухвалення рішення, помноженої на 3, поділеної на 100 і поділеної на 365 (днів у році). При цьому, під час розрахунку 3 % річних має застосовуватися прострочена сума, визначена в договорі, а не її еквівалент у національній валюті.

Перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму 3% річних, колегія суддів вказує, що сума нарахована правильно.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 11 625, 00 євро 3% річних.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2023 у справі №914/2120/22.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 /н від 11.01.2024 (вх. № 01-05/182/24 від 15.01.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2023 у справі № 914/2120/22 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак