Рішення

від 28.05.2024 по справі 320/43063/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року справа № 320/43063/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень.

Суть спору: 21 листопада 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області з вимогами визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №24 від 05 квітня 2013 року (з наступними змінами та доповненнями від 25 листопада 2022 року) на об`єкт будівництва MU01:1587-4319-9835-8847 «Будівництво багатоквартирної житлової забудови з елементами соціальної інфраструктури по вул. Київській, 225 в м. Бровари Київської області».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачці усунути недоліки позовної заяви, подавши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачці строк звернення до суду з цим позовом. Відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ідентифікаційний код 34620942; адреса місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 13); Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» (ідентифікаційний код 37856980; адреса місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 2).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Збережи Бровари» від 07.02.2024 №3 про залучення до участі в справі як третьої особи. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

На обґрунтування позову позивачка зазначила, що відповідачем 05 квітня 2013 року видані містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки, що перебуває у власності Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України й знаходиться за адресою: м. Бровари, вул Київська, 225. Відповідно до виданих містобудівних умов та обмежень на вказаній земельній ділянці планується будівництво багатоквартирної житлової забудови (шести житлових 24 поверхових будинків).

Позивачка доводить, що наміри забудови, зокрема висота будинків (кількість поверхів), площа квартир, характеристика дошкільного навчального закладу не відповідає містобудівній документації Детальному плану території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області, затвердженому рішеннями Броварської міської ради від 23 червня 2006 року №980-46-04 та від 21 вересня 2006 року №106-08-05.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що наміри забудови повністю відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За доводами відповідача містобудівні умови передбачають будівництво декількох багатоквартирних житлових будинків висотою не більше 78 метрів (24 поверхи). Така висота відповідає вимогам Детального плану території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області, затвердженого рішеннями Броварської міської ради від 23 червня 2006 року №980-46-04 та від 21 вересня 2006 року №106-08-05, та Детального плану території IV житлового району. I етап. Схема планування території, затвердженого рішенням Броварської міської ради від 24 жовтня 2013 року №1061-39-06.

Відповідач також доводить, що оскаржувані містобудівні умови за своєю юридичною природою є актом індивідуальної дії, встановлюють права та обов`язки для конкретних осіб (відповідних суб`єктів містобудування) та не зачіпають прав чи охоронюваних інтересів позивачки, у зв`язку з чим у неї відсутнє порушене право як передумова для звернення до суду.

Від Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надійшли пояснення по суті позовних вимог, у яких третя особа також вважає, що оскаржуване рішення не порушує суб`єктивних прав позивачки, адже вона не є замовником, підрядником чи іншим суб`єктом містобудування.

ТОВ «ДБК-Партнер» правом подати пояснення щодо позову не скористалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

05 квітня 2013 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області видало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №24 (далі МУО №24; а.с. 16-19).

МУО №24 стосуються земельної ділянки, розташованої за адресою: Київська область, м.Бровари, вул. Київська, 225, прощею 6,3005 га, власником якої є Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до розділу «Загальні дані» МУО №24 замовником будівництва є Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України; об`єктом будівництва є багатоквартирна житлова забудова з елементами соціальної інфраструктури; МУО видані відповідно до Генерального плану міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради від 26 серпня 1999 року №150-11-23, Детального плану 1-го та 2-го мікрорайонів IV-го житлового району.

Відповідно до таблиці «Житлова забудова» розділу «Загальні дані» МУО №24 загальна площа квартир становить 130087,18 кв.м; максимальна кількість поверхів 24; розрахункова кількість мешканців 2660; щільність забудови 422 чол/га.

Відповідно до таблиці «Дитячий дошкільний заклад» розділу «Загальні дані» МУО №24 загальна кількість відвідувачів 120 чол.; кількість поверхів 2.

Розділом «Містобудівні умови та обмеження» МУО №24 передбачено, що граничнодопустима висота будівель 24 поверхи; максимально допустима щільність населення 422 чол/га; планувальні обмеження, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, мінімально допустимі відстані згідно з ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Броварської міської ради від 25 листопада 2022 року № 1.5-25/16 затверджено внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 квітня 2013 року №24 на об`єкт будівництва MU01:1587-4319-9835-8847 «Будівництво багатоквартирної житлової забудови з елементами соціальної інфраструктури по АДРЕСА_1 » в частині погодження граничної висоти об`єкту на приаеродромній території (а.с. 22).

Відповідно до МУО №24 з урахуванням указаних змін граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд 78 м (а.с. 23- 25).

Не погоджуючись з указаними містобудівними умовами та обмеженнями, позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Законом України, що визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI).

За визначенням, що наведене у статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що першим етапом під час проектування та будівництва об`єктів є отримання замовником або проектувальником вихідних даних.

Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною четвертою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Щодо права на звернення до суду в контексті правової природи містобудівних умов та обмежень як акта індивідуальної дії, суд зазначає таке.

Заперечуючи проти позову, відповідач, третя особа Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України наполягають на тому, що оскаржувані МУО №24 є актом індивідуальної дії, створюють права та обов`язки для відповідних суб`єктів містобудування, зокрема для замовника, а тому не порушують прав позивачки.

Те, що містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії випливає з висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 березня 2021 року у справі №640/3844/20, від 23 січня 2018 року у справі №815/5989/13-а, від 07 серпня 2023 року у справі №640/15459/21, від 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20 та в багатьох інших і відступу від такого правозастосування не здійснювалося.

Питання щодо оскарження акту індивідуальної дії особами, яким такий акт безпосередньо не адресований, у тому числі й містобудівних умов, вже вирішувалось Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2019 року у справі №461/2935/16-а, від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17, від 16 листопада 2022 року у справі №320/8650/20, від 30 січня 2023 року у справі №160/1457/20 від 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20.

Зокрема, у справі №380/4498/20 Верховний Суд зазначив, що зі змісту регулювання, яке міститься у Кодексі адміністративного судочинства України, право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Категорію «особа, якої стосується акт» необхідно відрізняти від категорії з більш вузьким значенням «особа, стосовно якої прийнято акт», оскільки індивідуальний акт, який хоч не прийнято стосовно певної особи, фактично, може стосуватись її прав. Отже, для визначення кола осіб, що мають право на оскарження індивідуального акта, необхідно з`ясувати осіб, яких він стосується, тобто порушує права чи інтереси, а не лише стосовно кого він прийнятий.

У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №320/8650/20 зазначено, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Навпаки, у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівній документації, постає питання про відповідність таких відхилень громадським та приватним інтересам. При цьому законом не передбачено спеціальної процедури перевірки такої відповідності.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17 Верховний Суд зазначив, що значення цих конституційних положень [статті 3, 13, 23, 41, 50 Конституції України], зокрема, у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об`єктів будівництва (реконструкція існуючих об`єктів) здійснювалось з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення (збереження) умов для відпочинку, занять фізкультурою та спортом, дитячих ігор та розваг, паркування транспортних засобів в межах прибудинкової території, тобто створення сприятливих умов для життя та здоров`я людини.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 26 лютого 2020 року у справах № 464/5088/15-а та № 826/13788/15, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/21784/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.003061.

Факт невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні очевидно створює загрозу суспільним (загальним) інтересам, оскільки це може завдати шкоди інтересам значної (необмеженої) кількості осіб, які будуть позбавлені (обмежені) умов відпочинку, занять фізкультурою з метою оздоровлення, дитячих ігор та розваг в межах прибудинкової території під наглядом її мешканців, створить перешкоди у сфері паркування та, відповідно, підвищить небезпеку виникнення дорожньо-транспортних пригод та може призвести до несприятливих наслідків завдання непоправної шкоди здоров`ю та життю людини.

Адміністративні суди, у випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, зокрема, наданих статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту.

У постанові Верховного Суду від 07 серпня 2023 року у справі №640/15459/21 зазначено, що навіть зважаючи на те, що спірні МУО позивачці безпосередньо не адресовані, колегія суддів вважає, що такий акт може мати вплив на її інтереси як члена територіальної громади та мешканки міста й, відповідно, породжує у неї право на їх захист у суді.

У контексті викладених висновків судом з`ясовано, що позивачка є мешканкою міста Бровари Київської області. На обґрунтування позову позивачка посилається на порушення МУО №24 вимог містобудівної документації на місцевому рівні й зазначає, що такі порушення неминуче призведуть до недотримання вимог щодо щільності забудови й кількості населення, унаслідок чого буде необхідно збільшувати кількість машиномісць, буде неможливо упорядкувати дорожній рух на магістральній вулиці Київській та вулиці Чорновола, погіршиться екологічна ситуація в місті Бровари; умисно занижена кількість відвідувачів дитячого садку з 150 до 120 осіб при збільшенні кількості мешканців призведе до чергової проблеми міста з дитячими садками та школами.

Беручи до уваги висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з оскарженням містобудівних вимог та обмежень особами, яким вони не адресовані, суд не погоджується з аргументами відповідача та третіх осіб про те, що оскаржувані містобудівні умови як акт індивідуальної дії не можуть зачіпати охоронюваних законом інтересів позивачки.

Щодо невідповідності МУО №24 вимогам містобудівної документації на місцевому рівні як підстави для їх скасування, суд зазначає таке.

З аналізу викладених положень випливає, що містобудівні умови та обмеження є однією із складових вихідних даних, необхідних для проектування та будівництва об`єктів архітектури, що містять планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва, що ґрунтуються на вимогах містобудівної документації на місцевому рівні генерального плану населеного пункту, детального плану територій. Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, зокрема детальному плану території, є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови й іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 17 травня 2019 року у справі № 806/1576/18, від 4 лютого 2020 року у справі № 826/9713/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 712/6577/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 320/5710/20, від 16 червня 2021 року у справі № 2340/3189/18, від 8 червня 2022 року у справі № 826/6638/18 та від 12 грудня 2023 року у справі № 640/19905/21.

Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації (Генерального плану населеного пункту, Детального плану території, Плану зонування території), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій (постанови Верховного Суду від від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20, від 19 січня 2023 року у справі № 640/9995/20, від 12 грудня 2023 року у справі № 640/19905/21).

Перевіряючи доводи позивачки про невідповідність МУО №24 вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд зазначає таке.

Щодо гранично допустимої висоти об`єкта будівництва, суд зазначає таке

Позивачка наполягає, що містобудівна документація міста Бровари передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків не вище 22 поверхів, тоді як МУО №24 видані на будівництво будинків висотою у 24 поверхи.

У контексті викладеного суд зазначає, що Розділом «Містобудівні умови та обмеження» МУО №24 передбачено, що граничнодопустима висота будівель 24 поверхи.

Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Броварської міської ради від 25 листопада 2022 року № 1.5-25/16 затверджено внесення змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 квітня 2013 року №24 на об`єкт будівництва MU01:1587-4319-9835-8847 «Будівництво багатоквартирної житлової забудови з елементами соціальної інфраструктури по АДРЕСА_1 » в частині погодження граничної висоти об`єкту на приаеродромній території (а.с. 22).

Відповідно до розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №24 з урахуванням указаних змін граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд 78 м (а.с. 23- 25).

Рішенням Броварської міської ради від 23 червня 2006 року №980-46-04 та від 21 вересня 2006 року №106-08-05 затверджено Детальний план території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області.

Розділом ІІ «Характеристика сучасного стану території» встановлено, що «Територія, охоплена проектом, розташована в північно-західній частині міста і займає площу 48 га. Межами розробки проекту прийнята система вулиць, що визначена генеральним планом та наступною містобудівною документацією по IV житловому району: Київська, Шевченка, Чорновола, Симоненка та Соборна. Територія, на яку розробляється детальний план, частково знаходиться на землях «Радіопередавального центру» по вул. Київській, який діючим генеральним планом передбачений до закриття . Але, оскільки радіостанція ще не припинила своєї роботи, значна частина території, що проектується, охоплена системою планувальних обмежень, пов`язаних з роботою радіопередавачів санітарно-захисними зонами та зонами обмеження забудови по висоті. У зв`язку з цим, освоєння даної території можливо тільки після остаточного закриття радіостанції та демонтажу обладнання».

Відповідно до розділу IV «Архітектурно-планувальна організація території» «проектна забудова формується у вигляді груп житлових будинків висотою переважно у 9 поверхів. В якості архітектурних акцентів, на перетині вул. Київської і Шевченка застосовані 14-16 поверхові будинки баштового типу, а в районі центру, на перетині вул. Київської і Чорновола, 14-16-22 поверхи».

Рішенням Броварської міської ради від 24 жовтня 2013 року №1061-39-06 затверджено Проєкт внесення змін в «Детальний план території IV житлового району. I етап. Схема планування території».

Розділом ІІ «Характеристика сучасного стану території та реалізація Схеми планування території» Проєкту внесення змін в «Детальний план території ІV житлового району. І етап. Схема планування території» установлено, що «IV житловий район розташований в північно-західній частині міста. Обмежений вулицями Київською і Шевченка, з півночі та заходу межує з лісництвом Дарницького лісопаркового господарства. На час розробки Схеми значну частину території району займав ДП Радіопередавальний центр. Але станом на листопад 2008 року його земельна ділянка згідно статистичної звітності, вже не рахується. Планувальні обмеження у вигляді додаткової границі санітарно-захисної зони при роботі передавача РВ 121 (антени) на сьогодні відсутні, а вказані пристрої, що створювали ці зони, демонтовані».

«На сьогодні усі радіо передавальні антени РПЦ демонтовані. Таким чином, територія IV кварталу вільна від санітарно-захисних зон та зони обмеження по висоті, що створювали пристрої радіопередавальних антен».

«В стадії будівництва знаходяться багатоквартирні житлові будинки: 9-14 поверхів по АДРЕСА_2 в першому мікрорайоні та три 25-ти поверхові житлові будинки в дев`ятому кварталі по вул. Симоненка Василя».

Розділом ІІІ «Архітектурно-планувальна організація території» Проєкту внесення змін в «Детальний план території ІV житлового району. І етап. Схема планування території» передбачено, що «багатоквартирна забудова формується в мікрорайонах 1-5 та кварталах 9 і 20 (з неповним комплексом обслуговування). «Фасад» магістральних АДРЕСА_3 формується будівлями підвищеної поверховості (понад 10 поверхів) з розміщенням окремих акцентних будинків до 25 поверхів».

Отже, обмеження по висоті, на які посилається позивачка як на підставу позову (не більше 22 поверхи), були передбачені Детальним планом території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області й обумовлені тим, що на значній території, охопленій вказаним детальним планом, знаходився Радіопередавальний центр й відповідне радіообладнання (антени), робота якого була пов`язана із системою планувальних обмежень, зокрема по висоті забудови.

Проте, станом на листопад 2008 роки вказане обладнання було демонтовано, у зв`язку з чим пов`язані із таким обладнанням обмеження припинилися.

Для приведення детального плану IV житлового району міста Бровари Київської області у відповідність до існуючих умов, Броварською міською радою було ухвалено рішення від 24 жовтня 2013 року №1061-39-06, яким затверджено Проєкт внесення змін в «Детальний план території IV житлового району. I етап. Схема планування території».

Указаним проектом, з огляду на демонтаж радіообладнання Радіопередавального центру, передбачено граничнодопустиму висоту багатоквартирної житлової забудови у 25 поверхів.

Суд також зазначає, що в Детальному плані території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області, на який посилається позивачка, зазначено, що «В даному проекті використані проекти будинків аналогів, які застосовуються при забудові міст України. На подальших стадіях проектування необхідна розробка індивідуальних житлових будинків (абзац 4 сторінки 11, розділ IV). Вказані параметри житлового будівництва, які визначені на підставі показників житлових будинків-аналогів, є орієнтовними і можуть бути відкориговані на подальших стадіях проектування» (абзац 1 сторінки 15, розділ V).

З урахуванням викладеного доводи позивачки, що МУО №24 в частині граничної висоти об`єкта будівництва суперечать вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є безпідставними.

Щодо посилання в МУО №24 на ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Як зазначає позивачка, вказані ДБН були скасовані 01 жовтня 2019 року та замінені на ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Суд зазначає, що МУО №24 були видані 05 квітня 2013 року і на момент їх видачі планувальні та архітектурні вимоги до проєктування і будівництва міських і сільських поселень були визначені саме ДБН 360-92**.

Як правильно зазначає позивачка, 01 жовтня 2019 року набрали чинності нові державні будівельні норми, які встановлюють вимоги до планування і забудови населених пунктів ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Проте, втрата чинності, зміна повністю чи окремих положень державних будівельних норм не є підставою для автоматичної втрати чинності містобудівними умовами чи іншою містобудівною документацією.

Так, частиною восьмою статті 29 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент їх видання) було передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Аналогічне за змістом правило передбачене чинною редакцією частини восьмої статті 29 Закону № 3038-VI, відповідно до якої містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника; за рішенням суду.

У роз`ясненні Мінрегіонбуду від 18 вересня 2018 року №7/15.1/9361-18, яке було видане у зв`язку з ухваленням нових ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зазначено, що положення нового ДБН, у першу чергу, впливають на процес розроблення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях, до якої віднесено: схеми планування територій областей і районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плати території. Використання містобудівної документації, затвердженої в установленому порядку до 01 вересня 2018 року, допускається в частині, що не суперечить положенням нового ДБН. При цьому, надання містобудівних умов та обмежень та внесення змін до них повинно здійснюватися з урахуванням положень нового ДБН.

У цьому ж роз`ясненні зазначено, що проєктна документація, по якій відповідно до законодавства проведено експертизу, та яка затверджена в установленому порядку до 01 вересня 2018 року, у зв`язку з введенням у дію нового ДБН, коригуванню не підлягає, за винятком випадків, передбачених п.4.8 ДБН А.2.2-3-2014, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності, енергоефективності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення. При цьому зазначений виняток не застосовується до об`єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у терміни, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Таким чином, якщо замовник отримав містобудівні умови та обмеження відповідно до чинних ДБН, то прийняття нових ДБН накладає на відповідних суб`єктів містобудування обов`язок застосовувати їх при проектуванні об`єктів, а в окремих випадках це є підставою для внесення змін до вже існуючої (затвердженої) проєктної документації. Норми нових ДБН також повинні враховуватися у разі необхідності внесення змін до чинних містобудівних умов та обмежень. Проте зміна державних будівельних норм не є самостійною підставою для втрати чинності чи скасування виданих у встановленому законом порядку містобудівних умов та обмежень.

Щодо зазначеної у пункті 9 розділу «Загальні дані» МУО №24 загальної площі квартир 130087,18 кв.м та загальної кількості відвідувачів дитячого дошкільного закладу 120 чол, суд зазначає таке.

У позові позивачка доводить, що відповідно до таблиці V-1 «Характеристика житлових будинків, що передаються до будівництва» Детального плану території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області у 2-му мікрорайоні загальна площа квартир складає 81510 кв.м., тоді як відповідно до пункту 9 розділу «Загальні дані» МУО №24 загальна площа квартир складає 130087,18 кв.м.

Позивачка також зазначає, що відповідно до розділу VI «Об`єм і розміщення підприємств та установ обслуговування» Детального плану території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області (сторінка 16) у другому мікрорайоні має бути розміщений один дошкільний навчальний заклад на 150 місць. Водночас відповідно до пункту 9 розділу «Загальні дані» МУО №24 загальна кількість відвідувачів дитячого дошкільного закладу визначена на рівні 120 осіб.

Суд зазначає, що, обґрунтовуючи невідповідність площі квартир, вмістимості дитячого дошкільного закладу, зазначених у МУО №24, вимогам детального плану, позивачка посилається на зміст МУО №24 до внесення до них змін відповідно до наказу Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Броварської міської ради від 25 листопада 2022 року № 1.5-25/16, тобто на первісну редакцію МУО №24 (на редакцію від 05 квітня 2013 року).

Станом на 05 квітня 2013 року вимоги до форми та змісту містобудівних умов та обмежень були встановлені в наказі Мінрегіонбуду від 07 липня 2011 року №109, відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ якого текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані». «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».

Відповідно до пункту 3.2 указаного наказу розділ «Загальні дані» складався, зокрема, з пункту «основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва».

Пунктом 3.4 вказаного наказу було передбачено, що розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини» ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

На момент внесення змін до МУО №24 зміст містобудівних умов та обмежень визначає частина п`ята статті 29 Закону № 3038-VI, відповідно до якої містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;

10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Отже, як на момент видачі МУО №24, так і на момент внесення до них змін площа квартир, кількість відвідувачів дошкільного навчального закладу не входила до складу містобудівних умов та обмежень (не є предметом регулювання містобудівних умов та обмежень). Кінцевий розрахунок цих показників здійснюється на етапах проєктування, а тому посилання позивачки на невідповідність окремих попередніх техніко-економічних показників, зазначених у розділі «Загальні дані» первісної редакції МУО №24, окремим вимогам детального плану не є підставою вважати, що МУО №24 не відповідають вимогам містобудівної документації. Суд також повторює, що розділ «Загальні дані» з відповідними техніко-економічними показниками в чинній редакції МУО №24 (після внесених змін) відсутній; необхідність наведення таких даних чинним законодавством не передбачена.

Крім того суд зазначає, що показники площі квартир, наведені в Детальному плані території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області, на які посилається позивачка, обчислені виходячи із площі квартир типових будинків, не є остаточними та можуть бути відкориговані виходячи з характеристик конкретного об`єкта будівництва.

Так, в розділі IV Детального плану території 1-го та 2-го мікрорайонів IV житлового району міста Бровари Київської області (абзац 4 сторінка 11) зазначено, що «В даному проекті використані проекти будинків аналогів, які застосовуються при забудові міст України. На подальших стадіях проектування необхідна розробка індивідуальних житлових будинків».

У розділі V (абзац 1 сторінки 15, після таблиці V-1 «Характеристика житлових будинків, що передаються до будівництва», на яку посилається позивачка) зазначено, що «Вказані параметри житлового будівництва, які визначені на підставі показників житлових будинків-аналогів, є орієнтовними і можуть бути відкориговані на подальших стадіях проектування».

Підсумовуючи викладене, суд не встановив невідповідності МУО №24 вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачкою, не відшкодовуються. Відповідач та треті особи доказів понесення ними судових витрат не надали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 28.05.2024.

Суддя Кушнова А.О.