Ухвала

від 28.05.2024 по справі 910/14283/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14283/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

на рішення Господарського суду міста Києва

суддя Ярмак О. М.

від 07.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

колегія суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

від 14.03.2024

у справі за позовом Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація"

до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

про стягнення 1 977 720,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 1 977 720,97 грн, з яких: 1 852 000,00 грн - сума основного боргу за договором № 454-СІБД від 17.11.2020, 94 363,82 грн - інфляційні втрати, 31 357,15 грн - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 852 000,00 грн основного боргу, 159 272,00 грн інфляційних втрат, 53 276,71 грн 3 % річних, 30 968,23 грн судового збору.

15 квітня 2024 року Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21.

Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2024 касаційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21 повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала Верховного Суду від 02.05.2024 надіслана в електронний кабінет Скаржника та доставлена 03 травня 2024 року о 03:20 год., що підтверджується сформованою Судом довідкою про доставку документа в кабінет "Електронного суду".

03 травня 2024 року Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21.

У тексті повторно поданої касаційної скарги Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У прохальній частині вищезазначеного клопотання Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Згідно з пунктом 8 абзацу 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на зазначене та, враховуючи, що Скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою в межах строків на касаційне оскарження, передбачених частиною першою статті 288 ГПК України, та повторно подав касаційну скаргу в той самий день, коли отримав ухвалу про повернення вперше поданої касаційної скарги, Суд задовольняє заявлене Скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас, обґрунтовуючи пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник не зазначає, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, у чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, чітко вказати, яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною першою та/або третьою статті 310 цього ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21 без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

З огляду на те, що ця касаційна скарга підлягає залишенню без руху заперечення Позивача проти відкриття касаційного провадження будуть розглянуті у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Суд звертає увагу Скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати Суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292, 310 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій.

2. Задовільнити клопотання Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21.

3. Поновити Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, у справі № 910/14283/21.

4. Касаційну скаргу Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/14283/21 залишити без руху.

5. Надати Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

6. Роз`яснити Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова