Постанова

від 19.09.2024 по справі 910/14283/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14283/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/14283/21

за позовом Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація"

до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій,

третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 1 977 720,97 грн,

за участю представників:

від позивача: Леськов В.П.,

від відповідача: Білявенко О.В.,

від третьої особи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 1 852 000,00 грн основного боргу, 159 272 грн інфляційних втрат та 53 276,71 грн 3% річних.

Господарський суд міста Києва рішенням від 07.11.2023 позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Стягнув з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 1 852 000 грн основного боргу, 159 272 грн інфляційних втрат, 53 276,71 грн 3% річних, 30 968,23 грн судового збору.

Додатковим рішенням від 21.11.2023 Господарський суд міста Києва заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про відшкодування судових витрат задовольнив частково. Стягнув з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 200 000 грн витрати на правничу допомогу, 28 000 грн витрат на проведення експертизи.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/14283/21 залишив без змін.

Додатковою постановою від 16.04.2024 заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Стягнув з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 36 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 05.09.2024, касаційні скарги Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 910/14283/21 залишив без змін.

Позивачем у відзиві на касаційні скарги було зазначено, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу, розрахунок яких буде подано у 5-денний строк з дня прийняття рішення судом касаційної інстанції.

09.09.2024 Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просив постановити додаткове рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 500,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2024 заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про розподіл судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.

18.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат, у яких зазначено про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши наведені відповідачем заперечення, суд вважає, що заява позивача про відшкодування витрат на професійну справничу допомогу підлягає задоволенню з огляду на таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Стоїк» (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 12.01.2021, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, а виконавець протягом дії цього договору бере на себе зобов`язання надати замовнику за гонорар правничу (правову) допомогу.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору конкретні завдання, щодо яких надається правнича допомога, визначаються у протоколі / протоколах погодження договірної ціни, які є невід`ємною частиною договору.

У додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги від 12.01.2021 - протоколі погодження договірної ціни від 12.01.2021, а саме у пункті 9, сторони погодили, що вартість робіт (послуг) з підготовки клопотань, відзиву на зустрічну позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, апеляційної та касаційної скарг, заяви про пред`явлення наказу суду до примусового виконання, інших процесуальних документів, заяв до правоохоронних, судових та інших органів, за одну годину роботи одного адвоката становить 3 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2021 сторони домовилися викласти пункт 8 розділу 1 Додатку № 1 (Протокол погодження договірної ціни від 12.01.2021) до договору про надання правничої допомоги від 12.01.2021 в редакції, відповідно до якої участь у судовому засіданні суду першої, апеляційної, касаційної інстанцій одного адвоката виконавця складає 3 000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

Представництво інтересів позивача у суді касаційної інстанції здійснював адвокат Леськов В.П. відповідно до ордера № 1384257 від 19.12.2023, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.01.2021. Адвокат Леськов В.П. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 306 від 29.04.2003, видане на підставі рішення Хмельницької кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури 25.04.2003 № 61, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України. Участь адвоката Леськова В.П. у судовому засіданні Верховного Суду 05.09.2024 у справі № 910/14283/21 підтверджується протоколом судового засідання від 05.09.2024.

Позивач до заяви про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції додав докази на підтвердження факту їх понесення у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи цих витрат та їх розміру, а саме:

- рахунок №5 від 06.09.2024 на оплату послуг за договором про надання правничої допомоги від 12.01.2021 на загальну суму 49 500,00 грн;

- акт приймання- передачі правничих послуг №5 від 06.09.2024 на загальну суму 49 500,00 грн, який підписаний обома сторонами. Також зазначено, що вказані в цьому акті послуги на суму 49 500,00 грн надані виконавцем замовнику в повному обсязі, якісно та своєчасно. Жодних претензій сторони одна до одної не мають.

Проаналізувавши надані позивачем докази, Верховний Суд зазначає про те, що відображена у акті приймання-передачі правничих послуг №5 від 06.09.2024 інформація щодо наданих позивачу у цій справі послуг з правничої допомоги та обставини надання таких послуг підтверджуються матеріалами справи. Як вбачається, адвокатом Леськовим В.П. як представником позивача у цій справі були складені та подані до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 13.05.2024 заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/14283/21 за касаційною скаргою відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, подання яких передбачено частиною 2 статті 294 ГПК України; відзив на касаційні скарги відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, на додаткову постанову апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та додаткове рішення суду першої інстанції від 21.11.2024 у справі № 910/14283/21; заперечення на клопотання відповідача про перенесення судового засідання з розгляду справи № 910/14283/21. Також участь адвоката Леськова В.П., як представника позивача, у судовому засіданні Верховного Суду 05.09.2024 у справі № 910/14283/21, де він надавав пояснення по справі щодо доводів касаційних скарг відповідача, підтверджується протоколом судового засідання від 05.09.2024.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає доведеними обставини надання позивачеві послуг з професійної правничої допомоги у цій справі, зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5 від 06.09.2024.

При перевірці та дослідженні розміру понесених стороною спору заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд керується принципами співмірності, достовірності, пропорційності та обґрунтованості цих витрат.

У разі встановлення обставин того, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає визначеним законом критеріям співмірності, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідач у запереченнях проти заявленого позивачем клопотання про відшкодування судових витрат, доказів на підтвердження неспівмірності заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу ціні позову, чи ненадання адвокатом відповідача усього передбаченого сторонами договору про надання правничої допомоги обсягу послуг, чи завищення погодженої стороною позивача з адвокатом ціни послуги порівняно з вартістю, що склалася на ринку таких послуг, тощо суду не надав.

Наведені відповідачем доводи про необхідність покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними. У справі не встановлено та відповідачем не доведено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Також у справі не встановлено зловживання позивачем своїми правами. Необхідність касаційного перегляду справи №910/14283/21 Верховним Судом обумовлена поданням саме відповідачем касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, оскільки заявлені ним до стягнення витрати відповідають критерію реальності їх понесення. Обставини надання позивачу у цій справі послуг з професійної правничої допомоги, зазначених в акті приймання-передачі правничої допомоги № 5 від 06.09.2024, підтверджуються матеріалами справи, що свідчить про те, що ці витрати є такими, що пов`язані з розглядом цієї справи.

Отже, заявлений позивачем до стягнення в порядку розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи у сумі 49 500,00 грн є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та обсягом наданих позивачу на стадії касаційного розгляду справи послуг з професійної правничої допомоги, протилежного відповідачем не доведено.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14283/21 щодо відшкодування судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ЄДРПОУ 21507628) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ЄДРПОУ 05482989) 49 500,00 грн (сорок дев`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/14283/21.

3. Видачу відповідного наказу у справі № 910/14283/21 доручити Господарському суду міста Києва.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй